«Дівчина моєї мрії» (нім. Die Frau meiner Träume, буквально «Жінка моїх мрій») — кольоровий німецький музичний фільм режисера Георга Якобі[de], що вийшов у 1944 році. Прем'єрні покази фільму відбулися 25 серпня 1944 року в берлінському Мармуровому будинку[de] та в кінотеатрі Палацу Німеччини на Франкфуртському проспекті[de].
| Дівчина моєї мрії | |
|---|---|
| нім. Die Frau meiner Träume | |
| Жанр | музичний фільм кінокомедія |
| Режисер | Георг Якобі[de] |
| Сценарист | Йоганн фон Вазарі Георг Якобі |
| У головних ролях | Маріка Рек Вольфганг Люкші[de] Вальтер Мюллер[de] Георг Александер[de] Грета Вайзер[de] |
| Оператор | Костянтин Чет[de] |
| Композитор | Франц Грот (композитор)[de] |
| Кінокомпанія | UFA, Herstellungsgruppe Georg Jacoby |
| Тривалість | 99 хв. |
| Мова | німецька |
| Країна | Німеччина |
| Рік | 1944 |
| IMDb | ID 0036838 |
| Рейтинг | IMDb: |
Сюжет ред.
Зірка вар'єте Юлія Кестер (Маріка Рек) намагається непомітно втекти від свого директора щоб поїхати на відпочинок. Через переслідування вона опиняється на залізничному перегоні маленького засніженого гірського села, де тимчасово проживають два молодих інженери Ервін Форстер (Вальтер Мюллер) і Пітер Гролл (Вольфганг Люкші). Вони надають допомогу і при́хисток молодій жінці, яка не має ні документів, ні речей, а під розкішним хутром вони не виявили навіть сукні …
Ролі виконують ред.
- Маріка Рек — зірка вар'єте Юлія Кестер
- Вольфганг Люкші[de] — старший інженер Пітер Гролл
- Вальтер Мюллер[de] — інженер Ервін Форстер
- Георг Александер[de] — директор театру
- Грета Вайзер[de] — Юнгфер Луїза
- Інґе Дрексель[de] — сільська дівчина Резі
Навколо фільму ред.
- Фільм створювався на кіностудіях Бабельсберг[de] і Темпельгоф[en] у Берліні з використанням кольорової плівки «Аґвакольор»[en].
- Для Маріки Рек фільм став другою кольоровою стрічкою і під час зйомок вона виявила, що вагітна. Дочка Габріела народилася у квітні 1944 року, тому деякі повторні сцени фільму можна було зробити тільки після її народження.
- Цей барвистий музичний фільм був створений за рік до закінчення Другої світової війни, однак глядач не бачить явних ознак того часу і не згадується війна. Про неї нагадує можливо недостатня кількість харчів у станційному барі та скромне харчування інженерів.
- Після закінчення війни фільм з'явився в СРСР як трофейний і мав величезний успіх у прокаті. У кінці 1940-х — на початку 1950-х років фільм йшов з оригінальною німецької звуковою доріжкою, з російськими субтитрами, з заставкою «Цей фільм узятий як трофей» і з обмеженням «Діти до 16 років не допускаються».
Нагороди ред.
- 1948 Премія «Бамбі» ЗМІ і телебачення Німеччини (Hubert Burda Media):
- найкращій акторці — Маріка Рек
Примітки ред.
- Дівчина моєї мрії [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] bibliograph.com.ua
Посилання ред.
- «Дівчина моєї мрії» на сайті IMDb (англ.) (23.09.2021)
- «Дівчина моєї мрії» kinorium.com
- «Дівчина моєї мрії» [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.] kinofilms.ua
- «Дівчина моєї мрії» kinobaza.com.ua