Духовний центр «Відродження» — українська тоталітарна сектантська організація, заснована аферистом Володимиром Мунтяном 1997 року після виходу з тюрми. Частково заборонена, зокрема у Львові. Налічує 320 філій в Україні, Росії та Білорусі. Організація називає себе церквою харизматичного руху. Переважно діє в Україні, а також у країнах СНД.
| Духовний центр «Відродження» | |
| Кількість підписників у соціальних мережах | 52 300 ± 99 |
|---|
Про організацію Редагувати
«Центр» є релігійною організацією сектантського типу, що активно займається шахрайством на кшталт екзорцизму, вигнання диявола, зняття родового прокляття, лікуванням раку і ДЦП за допомогою музики, молитов і танців тощо.
СБУ має експертні висновки, які говорять про те, що секта Духовний центр «Відродження» створена з метою маніпулювання свідомістю громадян, «підмінюючи поняття, стираючи і видаючи бажане за дійсне». Насправді під час «служінь» працівники організації збирають кошти з присутніх, маніпулюючи їхніми проблемами. Сам «пастор» часто нагадує зі сцени про необхідність здавати гроші на «допомогу церкві». Це називається «партнерством».
Після проведення експертиз діяльності секти Мунтяну і його команді 2007 року було заборонено проводити виступи в Дніпровському Метеорі, тому проведення «служінь» перемістилось в інші приміщення.
Методика впливу Редагувати
Психолог-криміналіст Юрій Ірхін так пояснює вплив «служінь» на людей:
«Активно застосовуються методи нейролінгвістичного програмування. І основна технологія — це сугестивна технологія — навіювання на яву. Людей вводять в транс технічними засобами: гучною ритмічною музикою, мінливою кольоровою гамою, ефектом маятника, що біжать вогниками. У цьому стані людина стає гіпердовірливою, вірить усьому, що говорять, тому все, що відбувається в тому локусі, людиною сприймається за чисту монету».
Для того, щоб переконати присутніх у можливостях організації, на сцену виходять члени акторської групи центру, які розповідають про свої «зцілення» завдяки молитвам і пожертвам. «Віра в бога» будується на принципах мережевого маркетингу і обов'язкових фінансових пожертвах.
Після активного впливу на свідомість «служіннями» частина людей не може повернутись до нормального психологічного стану через незворотні зміни психіки.
Історія Редагувати
Організацію було засновано 1997 року у Перещепиному Дніпропетровської області, як помісна церква, яку було доручено очолювати Володимиру Мунтяня після закінчення ним Дніпропетровського біблійного коледжу ХВЄП. За релігійну єресь його було відлучено від п'ятидесятницької церкви. У 2000 році він відкрив громаду у Новомосковську. 2002 року Володимир Мунтян повертається до Дніпропетровська, де відкриває центр у Дніпропетровську. У 2011 році такий центр було відкрито у Києві. Головна громада центру розташована в Києві, також працює телеканал.
Організація проводить масові акції та молебні.
Структура Редагувати
Організацію очолює так званий «апостол». З 1997 року це Володимир Мунтян. Управління церквою розподілено між «апостолом», старшим пастором і церковною радою. У помісних «церквах» є пастор, команда лідерів домашніх груп і лідери служінь. Дочірніми церквами керують пастори під керівництвом єпископів.
Цікаві факти Редагувати
- Володимир Мунтян відсидів три роки в 10 спецколонії в Кривому Розі за крадіжку та шахрайство
- 6 квітня 2006 року відбулося перше масове служіння в Льодовому палаці. Присутні — 5 тис. осіб.
- 7 липня 2011 року відбулося перше масове служіння в Києві у Палаці спорту.
- У жовтні 2013 року організація проводила служіння в київському Палаці спорту. Служіння відвідали понад 300 тисяч осіб.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт [ 27 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт Володимира Мунтяна [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Facebook Мунтяна
- YouTube-канал ДЦ Відродження [ 9 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- Овинникова, Татьяна (19 липня 2016). . podrobnosti. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- . zik.ua (ua). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
- . УНИАН.Киев. 30.09.2013 . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015. Пропущений або порожній
|title=(довідка) - Николай Малишевский (26.11.2014). РИА Новости . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015. Пропущений або порожній
|title=(довідка) - . Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
- ↑ . ТСН.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
- ↑ . Жовтень 14, 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 30 листопада 2015.
- . ТСН.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.