Дулицький Альфред Ізрайлович 22 лютого 1938 — український зоолог і природоохоронець. Теріолог, член Ради Українського теріологічного товариства НАН України. Народився в Керчі. Живе і працює у Сімферополі.
| Альфред Дулицький | |
|---|---|
| Народився | 22 лютого 1938 (85 років) м. Керч |
| Країна | Україна |
| Діяльність | зоолог |
| Alma mater | Харківський державний університет |
| Галузь | теріологія, заповідна справа |
| Заклад | Кримська республіканська ПЧС, Південна Філія НУБіП |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат біологічних наук |
| Науковий керівник | М. А. Воїнственський |
| Відомий завдяки: | дослідження ссавців Криму, заповідна справа |
| Нагороди | 2000: Премія Ради Міністрів Криму за перемогу в конкурсі на найкращу книгу з краєзнавства |
Освіта, кваліфікація, робота ред.
Навчання, перші експедиції ред.
1958 року поступив до Одеського державного університету, де з перших днів активно здобував спеціальні зоологічні знання під керівництвом проф. Івана Пузанова. У січні 1963 року, навчаючись на 4 курсі (з 2 семестру) перевівся на факультет біології Харківського державного університету, який закінчив 1964 року, здобувши вищу освіту за спеціальністю «зоологія».
Фахові знання в Харкові набував під керівництвом проф. Іллі Вольчанецького, а також відомих зоологів — теріолога й орнітолога Олександра Лисецького та орнітолога Ігоря Кривицького. Разом із І. Волчанецьким та О. Лисецьким пройшов школу польових досліджень, взявши участь у експедиційних дослідженнях на Сіверсько-Донецькій біостанції (нині біостанція ХНУ в с. Гайдари і територія НПП «Гомільшанські ліси») та в двох довготривалих (1,5-2 міс.) орнітологічних експедиціях до Дагестану.
Після закінчення університету протягом трьох років (1964—1967) працював вчителем біологій та хімії в Бабаївській середній школі (Харківський район). Працюючи в Бабаях, продовжував свої зоологічні дослідження і брав участь в зоологічних експедиціях ХНУ.
Кримський заповідник, дисертація ред.
1967 року Альфред Дулицький переїхав до Криму (Євпаторія), де здобув посаду штатного зоолога Кримського державного заповідно-мисливського господарства (КДЗМГ). З цього часу почалася робота з планомірного вивчення і моніторингу ссавців Кримського півострова. В КДЗМГ пропрацював 17 років, з 1967 до 1984, перебуваючи на посаді старшого наукового співробітника.
В час роботи в КДЗМГ багато співпрацював з Юлієм Костіним (1934—1982), разом з яким підготував і видав три книжки з циклу «Рідкісні тварини Криму» (1978, 1981, 1990).
1982 року захистав дисертацію «Ссавці Криму — їх практичне значення й охорона». Дисертація була захищена у провідній установі цього профілю тих часів — у Всесоюзному Науково-дослідницькому інституті охорони природи й заповідної справи (Москва). Керівник дисертаційного дослідження — проф. Михайло Воїнственський.
Кримська протичумна станція ред.
Наступний період професійної роботи пов'язаний з Кримською протичумною станцією Міністерства охорони здоров'я України. На роботу в ПЧС Альфред Дулицький перейшов 1984 року. Спочатку працював на посаді «біолог-зоолог», а з 1997 до 2004 року — завідувач Лабораторії моніторингу осередкових екосистем.
- див. також:
Педагогічна діяльність ред.
Поточний період творчості — викладання дисциплін зоологічного профілю в Південній Філії НУБіП (власна назва — «Кримський агротехнологічний університет», КАТУ). Пропрацював в КАТУ з вересня 2005 р. до лютого 2012 року на кафедрі мисливствознавства та екології лісу. Читав курси «Біологія мисливських тварин», «Лісова зоологія», «Мисливствознавство», «Трофейна справа». Окрім того, неодноразово керував дипломними проектами з зоології в Таврійському національному університеті спільно з Раїсою Петрівною Стенько. Разом з Р. Стенько вони працювали упродовж значного періоду часу, зокрема за тематикою вивчення паразитів кажанів та деяких інших ссавців. Серед їхніх спільних вихованців є такі зоологи, як Ірина Коваленко, Олена Денисова.
Українське теріологічне товариство ред.
Альфред Дулицький упродовж всього часу існування Українського теріологічного товариства НАН України є активним його членом і учасником більшості його конференцій.
З 1983 року, тобто часу створення професійної мережі «Теріологічна школа» як однієї з основних форм діяльності УТТ бере найактивнішу участь у роботі щорічних її зібрань. Починаючи з 8-ї (луганської) теріошколи і дотепер є членом ради Теріологічної школи і одним з найактивніших учасників конкурсу-огляду «Нові імена в теріології». Щороку на зібраннях теріошколи робить наукові доповіді в розділі основної теми поточної школи, приділяючи основну увагу раритетній фауні, питанням охорони фауни і розвитку заповідної справи.
Віхи життя ред.
- 1964—1967 — Викладач біології й хімії.
- 1967—1984 — Старший науковий співробітник Кримського державного заповідника.
- 1973—1975 — Брав участь в проектуванні й створенні зоологічної експозиції Музею природи Кримського заповідно-мисливського господарства (м. Алушта).
- 1979 — Всесоюзне товариство «Знание», заохочувальний диплом у конкурсі на найкращий науково-популярний твір з охорони природи за книгу "Птицы и млекопитающие Крыма ", Симферополь: Таврия, 1978 (в співавторстві з Ю. В. Костіним).
- 1984 — Кримська протичумна станція Міністерства охорони здоров'я України, зоолог.
- 1997 — Завідувач Лабораторії моніторингу осередкових екосистем (там само).
- 2000 — Премія Ради Міністрів Криму за перемогу в конкурсі на найкращу книгу з краєзнавства («Крым. Книга Рекордов»; спільно з 2 співавторами й 2 соредакторами); Член-кореспондент Кримської Академії Наук; Учасник семінару по роботі з Bat-детектором.
- 2001 — Почесна Грамота Ради Міністрів Криму за перемогу в конкурсі проектів публікацій з охорони природи — за проект серії книг «Биоразнообразие Крыма».
- Член Ради Теріологічної школи.
- Обирався членом Ради Українського Теріологічного Товариства (Київ).
- Член Бюро й Ради Кримської республіканської Асоціації «Экология и мир»; експерт з біорізноманіття.
- Один з засновників Кримської Асоціації підтримання біологічного й ландшафтного різноманіття — ГУРЗУФ-97 й заступник голови Асоціації.
Наукові праці ред.
Автор понад 200 наукових і науково-популярних статей і близько 10 монографічних видань та довідників.
Монографії ред.
- Костин Ю. В., Дулицкий А. И. Птицы и звери Крыма: Научно-популярный очерк. — Симферополь: Таврия, 1978. — 112 с.
- Редкие животные Крыма. Справочник / Костин Юлий Витальевич, Дулицкий Альфред Израйлович, Мальцев Игорь Владимирович. — Симферополь : «Таврия», 1981. — 160 с. — 50 000 прим. (рос.)
- Костин Ю. В., Дулицкий А. И., Мальцев И. В. Редкие животные Крыма. — Симферополь: Таврия, 1990. — 200 с.
- Дулицкий А. И. Биоразнообразие Крыма. Млекопитающие: история, состояние, охрана, перспективы. — Симферополь: СОНАТ, 2001. — 208 с. (було два видання, з кримськотатарськими назвами та без них; версія без них обсягом 224 стор. тут: книга Дулицького на сайті Теріологічної школи (анонс книги та djvu) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.])
Деякі статті (зворотна хронологія) ред.
Праці після 2000 року
- Дулицький А. Про поняття «раритетність» з точки зору статусу кримського шляхетного оленя // Раритетна теріофауна та її охорона / За редакцією І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 44-48. — (Серія: Праці Теріологічної Школи. Випуск 9).
- Дулицький А. Некоторые системные проблемы заповедников // Заповедники Крыма-2007.
- Дулицький А., Дулицька О. Білка-телеутка та її теперішній статус у Криму // Фауна в антропогенному середовищі. — Луганськ, 2006. — С. 71-74. — (Праці Теріол. школи. Вип. 8).
- Дулицький А. О некоторых терминах, проблемах и практике заповедного дела // Фауна в антропогенному середовищі. — Луганськ, 2006. — С. 217—222. — (Праці Теріол. школи. Вип. 8).
- Дулицький А. Про статус штучно створених об'єктів охорони природи // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — N 17. — С. 82-85. pdf >>> [ 7 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Дулицкий А. И., Коваленко И. С. ГИС-инвертирование материалов базы данных в отношении надвида Sylvaemus sylvaticus (S. arianus + S. uralensis) // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, имия». — 2004. — Том 17 (56), № 2. — С. 39-44. pdf >>> [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Арутюнян Л. С., Дулицкий А. И. Каннибализм и генеративная активность — ключевые популяционные адаптации серой крысы (Rattus norvegicus Berk.) по использованию пищевого ресурса во время сезонных пессимумов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». — 2004. — Том 17 (56), № 2. — С. 192—197. pdf >>> [ 3 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Дулицкий А. И. Десятая (международная) териологическая Школа-семинар зоологов заповедников и биостационаров Украины // Вопросы развития Крыма. — Симферополь: Таврия-Плюс, 2003. — Вып. 15: Инвентаризация крымской биоты. — С. 9-19. pdf >>> [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Подмогильный В. А., Дулицкий А. И., Чирний В. И. Тактические и методические приемы эпизоотологического обследования территории на лептоспироз // Вопросы развития Крыма. — Симферополь: Таврия-Плюс, 2003. — Вып. 15: Инвентаризация крымской биоты. — С. 35-39. pdf >>> [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Дулицкий А. И., Коваленко И. С. Материалы по рукокрылым Крыма в зоологических собраниях Украины и России // Вопросы развития Крыма. — Симферополь: Таврия-Плюс, 2003. — Вып. 15: Инвентаризация крымской биоты. — С. 197—210. pdf >>> [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Дулицький А., Михайлова О. До характеру перебування кажанів на території Криму // Міграційний статус кажанів в Україні / За ред. І. Загороднюка. — Київ: Українське теріологічне товариство, 2001. — С. 106—109. — (Novitates Theriologicae. Pars 6). pdf >>> [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дулицкий А. И., Михайлова А. Е., Стенько Р. П. Первые находки подковоносов Мегели и южного (Rhinolophus mehelyi Matschye, 1901 и Rh. euryale Blasius, 1853; Chiroptera, Rhinolophidae) на территории Украины // Заповедники Крыма на рубеже тысячелетий. — Симферополь, 2001. — С. 32-34.
Праці до 2000 р.
- Дулицкий А. И., Товпинец Н. Н. Аннотированный список млекопитающих Крыма // Памяти профессора Александра Александровича Браунера (1857—1941). — Одесса: Музейный фонд им. А. А. Браунера; Астропринт, 1997. — С. 92-100.
- Дулицкий А. И., Товпинец Н. Н., Щербак Н. Н. и др. Млекопитающие // Биоразнообразие Крыма: оценки и потребности сохранения (Раб. мат-лы … междунар. … семинара). — Гурзуф, 1997. — С. 54-57.
- Дулицкий А. И., Чирний В. И., Алексеев А. Ф. и др. К экологии насекомоядных Левобережной Украины // Первое Всесоюз. совещ. по биол. насекомоядных млекопитающих (Новосибирск, 1992). — М., 1992. — С. 49-50.
- Дулицкий А. И., Алексеев А. Ф., Арутюнян Л. С. и др. Распространение серой и черной крыс в Крыму // Синантропия грызунов.— Москва, 1992.— С. 151—161.
- Стенько Р. П., Дулицкий А. И., Карпенко О. В. Гельминтофауна рукокрылых Крыма // Зоол. журн. — 1986. — Том 65, Вып. 8. — С. 1133—1139.
- Дулицкий А. И., Стенько Р. П., Карпенко О. В. Об охране летучих мышей в Крыму // Вестн. зоологии. — 1986. — Том 20, № 1. — С. 54-55.
- Константинов А. И., Вшивков Ф. Н., Дулицкий А. И. Современное состояние фауны рукокрылых Крыма // Зоол. журн. — 1976. — Том 55, вып. 6. — С. 885—893.
- Дулицкий А. И. Численность и проблемы охраны рукокрылых в Крыму // Мат-лы 1-го всесоюз. совещ. по рукокрылым (Chiroptera). — Ленинград: ЗИН АН СССР, 1974. — С. 63-67.
- Костин Ю. В., Дулицкий А. И. Птицы и млекопитающие Крыма и перспективы их рационального использования / Отчет о НИР в 3 томах: № госрегистрации 70035353.
Див. також ред.
Примітки ред.
- За матеріалами цих експедицій нещодавно видано каталог орнітологічних колекцій птахів Дагестану (видання Музею природи ХНУ).
- До 1957 року (1917—1957) та із 1991 року і дотепер ця територія мала і тепер має статус природного заповідника.
- Нині це «Всероссийский научно-исследовательский институт охраны природы» [ 2 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Славний ювілей // Кримський агротехнологічний університет. — 2008. — № 1 (960). — С. 7.[недоступне посилання з квітня 2019]