Дрізд білобро́вий (Turdus iliacus) — птах родини , поширений у (Європі) і (Азії). В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий вид.
Дрізд білобровий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові ((Chordata)) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | (Горобцеподібні) ((Passeriformes)) |
Родина: | Дроздові (Turdidae) |
Рід: | (Дрізд) (Turdus) |
Вид: | Дрізд білобровий (T. iliacus) |
(Біноміальна назва) | |
Turdus iliacus Linnaeus, 1758 | |
Підвиди | |
| |
Ареал виду Гніздування Шляхи міграції Зимування | |
(Синоніми) | |
Turdus musicus L. |
Зовнішній вигляд та розпізнавання у природі
Морфологічні ознаки
За зовнішнім виглядом подібний до (співочого дрозда). Маса тіла 55—75 г, довжина тіла близько 21 см. У дорослого птаха верх оливково-бурий; над оком чітка біла або вохриста «брова»; низ білуватий, з темно-бурими рисками, які утворюють смугастість; боки тулуба і покривні пера споду (крил) яскраво-руді; (махові) і стернові пера бурі; (дзьоб) темно-бурий, основа нижньої щелепи жовта; ноги рудувато-бурі. У молодого птаха верх зі світлими рисками; на верхівках верхніх покривних пер другорядних махових великі вохристі плями; низ тулуба світло-вохристий, з бурими плямами. Від співочого дрозда відрізняється білими або вохристими «бровами» і яскраво-рудими покривними перами споду крил.
Пісня
Пісня починається короткою свистовою треллю, а закінчується довгим скрипучим щебетанням; поклик — високотональне «ціі», крик тривоги — хрипкувате «трет-трет-трет».
Поширення
Гніздовий ареал
Північна (Євразія) від (Скандинавії) і західного кордону Польщі на схід до долини (Колими). На північ у Скандинавії до 70-ї паралелі, в європейській частині колишнього (СРСР) і на (Югорському півострові) до арктичного узбережжя, на (Ямалі) до 68-ї паралелі, в області дельти (Єнісею) до 71-ї паралелі, до південної частини (Таймиру), у більш східних регіонах на північ до 70-ї паралелі і дельти Колими. На південь в європейській частині колишнього СРСР до 50-ї паралелі, у західній половині (Західного Сибіру) до 56-ї паралелі, у більш східних регіонах на південь до району (Барнаула), Західних (Саян), східної (Туви), хребта (Хамар-Дабан). Від області південна межа ареалу простягається, ймовірно, до нижньої течії Колими. Острови: (Ісландія), (Фарерські).
В Україні гніздиться в (Поліссі) та на сході (Лісостепу); (мігрує) на всій території; інколи трапляється взимку на (південному узбережжі Криму).
Сезонні переміщення та зимівлі
Осіння (міграція) розпочинається у серпні — вересні. Масова міграція відбувається наприкінці вересня — на початку жовтня. Мігрують вночі. Окремі запізнілі особини можна зустріти у листопаді. На зимівлю улітають, головним чином, на південний захід Європи, на захід Франції, в (Португалію) і в Італію.
Чисельність
В (Європі) гніздову популяцію оцінюють в 16—21 млн пар, або 48—63 млн особин, в Україні — 9—12,5 тис. пар. Враховуючи, що в Європі розташовано 50—74 % площі гніздового (ареалу), попередня оцінка загальної чисельності виду становить 65—130 млн особин.
Гніздування
Гніздиться в лісах різного типу, але особливо охоче в (мішаних), хвойно-листяних. Серед (листяних) віддає перевагу вільшнякам, іноді березнякам і дібровам; серед хвойно-листяних — ялиново-вільховим, ялиново-березовим і ялиново-широколистяним лісам. Оселяється в ділянках з підростом і підліском, з буреломом і купами хмизу, не уникає молодих лісів і заростаючих вирубок з групами ялин, а також заростей кущів поблизу лісу. Охоче оселяється у вологих місцях, а також поблизу води і в заплавних насадженнях. Проникає також у (культурний ландшафт) — його можна зустріти в міських (парках), (скверах).
Гніздиться окремими парами. Гніздо зазвичай влаштовує на дереві або кущі, переважно на молодих ялинах, вільхах; у парках — на туях, ялинах. Гніздо розміщується зазвичай невисоко (рідко вище 4 м), частіше біля самого стовбура, на бічних гілках. Може гніздитися прямо на землі біля куща або стовбура дерева. чашоподібної форми, значно менше ніж у інших видів дроздів. Його стінки і основа споруджуються з сухих стебел і листя (злаків), із (хвощу) та інших трав, зрідка з домішкою гілочок, шматочків (моху), старого листя дерев. Зсередини весь будівельний матеріал скріплюється землею. Лоток вистилається переважно тонкими стеблами сухих злаків.
Кладка складається з 5—6, іноді з 3-4 або 7 (яєць). Їхні середні розміри: 25,69×18,80 мм. Шкаралупа злегка блискуча, забарвлена в зеленуватий або зеленувато-блакитний колір. На ній густо розкидані дрібні іржаво-коричневі плямки і крапки, що нерідко скупчуються біля тупого кінця. Перші свіжі кладки можна зустріти наприкінці квітня, але вони переважно з'являються у другій половині травня. Протягом року можливі два виводки. Другі кладки відмічають у другій половині червня. Насиджують обидва птахи протягом 13—15 діб. Молоді птахи залишають гніздо через 10—12 діб, ще не вміючи літати
Живлення
Раціон дрозда білобрового складається, переважно, з комах, (дощових червів), різноманітних (метеликів) і (гусені). У період вигодовування пташенят дощових червів приносить одразу по декілька особин. Їжу розшукує на землі.
Посилання
- (Фесенко Г. В.) Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- (англ.) . Архів оригіналу за 25 листопада 2012.
Ресурси Інтернету
- (англ.)
- Дрізд білобровий на сайті Позвоночные животные России(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет