Дружиніна Олена Йоасафівна (11 квітня 1916, Москва — 12 листопада 2000, там само) — російський історик. Доктор історичних наук (1969), член-кореспондент АН СРСР (1981; від 1991 — РАН).
| Дружиніна Олена Йоасафівна | |
|---|---|
| Народилася | 11 квітня 1916 Москва, Російська імперія |
| Померла | 12 грудня 2000 (84 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | СРСР Росія |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Історичний факультет МДУ Московський державний лінгвістичний університет |
| Галузь | історія Росії, історія, diplomatic historyd і зовнішня політика |
| Заклад | Інститут російської історії РАНd |
| Вчене звання | члени-кореспонденти РАНd |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Нечкіна Милиця Василівна |
| Членство | Академія наук СРСР |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
Життєпис Редагувати
Народилась у Москві в родині службовця. Закінчила екскурсійно-перекладацьке відділення Московського інституту нових мов (1934). Протягом 1936—1941 років навчалась на історичному факультеті Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 служила перекладачкою на Волховському фронті. 1944 року вступила до аспірантури Інституту історії АН СРСР, 1950 року захистила кандидатську дисертацію. З 1949 року — в Інституті АН СРСР: молодший науковий співробітник сектору військової історії, 1959–99 роки — старший науковий співробітник сектору історії феодалізму. Захистила докторську дисертацію на тему: «Южная Украина в 1775—1825 гг.».
Коло наукових інтересів Дружиніної — Південна Україна і Північне Причорномор'я. З цієї тематики опубліковано кілька монографій: «Кючук-Кайнарджийский мирный договор» (1955), «Северное Причерноморье в 1775—1800 гг.» (1959), «Южная Украина в 1800—1825 гг.» (1970) та «Южная Украина в период распада феодально-крепостнического строя. 1825—1860» (1981).
Брала участь у роботі міжнародних конгресів істориків у Римі (1960), Відні (1965) та Москві (1970), організатор комітету конференції, присвяченої 150-річчю Лейпцизької битви 1813 року («Битви народів»). Друкувалася в періодичних виданнях, зокрема в Україні: «Трубник» (Нікополь) і «Днепр вечерний» (Дніпро).
Нагороджена орденами Вітчизняної війни II ступеня, Дружби народів та іншими[уточнити] урядовими нагородами.
Джерела та література Редагувати
- Скрипник П. І. Дружиніна Олена Йосафатівна [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання Редагувати
- А. Л. Перковський. Дружиніна Олена Йоасафівна [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
| Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- https://www.biografija.ru/biography/druzhinina-elena-ioasafovna.htm
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database