Дру́га конголе́зька війна́ (фр. Deuxième guerre du Congo) 1998–2002 — війна на території Демократичної Республіки Конго, у якій брали участь більше двадцяти збройних угруповань з дев'яти держав.
| Друга конголезька війна | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Конфлікти у Конго | ||||||
Жертви зґвалтувань, які були успішно реінтегровані у свої громади – вгорі Конголезькі повстанці у 2001 році – посередині | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| ДР Конго Намібія Зімбабве Ангола Чад міліція Май-Май союзники Хуту | Уганда Руанда Бурунді Рух за Визволення Конго Рух за конголезьку демократію союзники Тутсі | |||||
| Командувачі | ||||||
| Лоран-Дезіре Кабіла Жозеф Кабіла Сем Нуйома Роберт Мугабе Жозе Едуарду душ Сантуш Ідріс Дебі Падірі (Май-Май), Дуніа (Май-Май) | Йовері Мусевені Поль Кагаме П'єр Буйоя Жан-П'єр Бемба (MLC) Ернест Вамба діа Вамба(RCD) Лоран Нкунда (Tutsi-militants) | |||||
| Військові сили | ||||||
| Май-Май: 20 000-30 000 , | Рух за Конголезьку Демократію: невідомо, Руанда: 8000+ | |||||
| Втрати | ||||||
| тисячі | 2000 угандійців (лише у Кісангані) 4000 повстанців (лише у Кіншасі) | |||||
| 2,7-5,4 мільйонів загиблих (1998—2008)
|
Передумови Редагувати
1994 — Витоки конфлікту сягають геноциду в Руанді, коли величезна кількість біженців тутсі опинилась на території Заїру (так до 1997 називалася Демократична Республіка Конго). Після приходу до влади в Руанді Руандійського патріотичного фронту в Заїр хлинув потік біженців хуту, багато з яких були замішані в геноциді. Де-факто руандійська громадянська війна перекинулася на територію Заїру, яку збройні групи радикалів-хуту використовували як тилову базу для набігів у Руанді.
Початок Редагувати
1998, 2 серпня — військові-тутсі (10 батальйон, 222 бригада) на чолі з генерал-майором Ондеканом — колишнім соратником президента Кабіли — підняли заколот на сході країни в місті Гома, наступного дня повстанці встановили контроль над містами Увіра та Букаву та 60-тисячною армією рушили на столицю Кіншасу. 23 серпня вони досягають Кісангані. Звідти одне угруповання бунтівників направляється на південь, де після успішної битви за Кінду вторгається в південну провінцію Катанга, а друге відкриває екваторіальний фронт і в листопаді 1998 захоплює Бумбу. Уряд Кабіли вирішив підтримати ворогів своїх ворогів, а саме хуту, замішаних у геноциді в Руанді. Почалися криваві зіткнення з масовими вбивствами мирних жителів і розправами над військовополоненими. Широке поширення набули групові зґвалтування.
| Території, яку утримували фракції в 2001-2003 роках |
|---|
Існують суперечки щодо того, чим же було повстання тутсі: заколотом, або інтервенцією Руанди і Уганди. Більшість свідків і дослідників зазначає, що реальну владу на місцях здійснювали не повсталі конголезькі тутсі, а офіцери з Уганди і Руанди, яким була вигідна ескалація конфлікту.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . The Economist. 4 липня 2002. Архів оригіналу за 5 лютого 2007. Процитовано 9 лютого 2012.
- Coghlan B, Brennan RJ, Ngoy P та ін. (January 2006). . Lancet 367 (9504): 44–51. PMID 16399152. doi:10.1016/S0140-6736(06)67923-3. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 27 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 лютого 2012.
- [http:// findarticles.com/p/articles/mi_qa5391/is_199810/ai_n21427817 Blow by blow in the Congo crisis]
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 лютого 2012.