Дроктульф (лат. Droctulfus) — військовик часів ранньої Візантійської імперії.
| Дроктульф | |
|---|---|
| Народився | 6 століття |
| Помер | 6 століття |
| Поховання | Равенна |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада | Дукс (титул) |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | християнство |
Життєпис Редагувати
Відповідно до Павла Диякона був свевом чи алеманом, що потрапив у полон до лангобардів. Ймовірно рятуючись від переслідувань короля Клефа перейшов на бік візантійців близько 572 року. У 575 або 576 року відвоював порт Классіс в Фароальда I, герцога Сполето. За це отримав титул дукса.
До 584 року зайняв важливий укріплений пункт Бріксел на річці По, чим забезпечив захист Классіса з суходолу. У 584 або 585 році новий король лангобардів Автарій завдав поразки Дроктульфу, відвоювавши Бріксел. Спроби відвоювати укріплення виявилися невдалими й Дроктульф відступив до Равенни.
586 року переведено до Франкії на посаду іпостратега. Звитяжив під час битви під Адріанополем 587 року, де вдалося звільнити міста від облоги аварів. 588 року на нетривалий час повертається до Італії, де брав участь у війні з лангобардами. Можливо помер або загинув близько 598 року в Африці, оскільки в цей час про нього згадує папа римський Григорій I.
Джерела Редагувати
- Giampiero Bognetti: Tradizione longobarda e politica bizantina nelle origini del Ducato di Spoleto, in: Ders. (Hrsg.): L'età longobarda, III, Mailand 1967, S. 461—469
- Jörg Jarnut: Prosopographische und sozialgeschichtliche Studien zum Langobardenreich in Italien (568—774), Bonn 1972, S. 349.
- Stefano Gasparri I Duchi Longobardi, Roma, Istituto storico italiano per il Medio Evo, 1978