Древньонубійська мова — вимерла мова нубійської підгрупи тама-нубійської групи східносуданської сім'ї ніло-сахарської макросім'ї. Була поширена у середньовічній Нубії (територія сучасних Судану та Ефіопії). Засвідчена написами 8 — 15 століть, зробленими особливим різновидом коптського алфавіту. Сучасний нащадок — мова нобіїн у Судані (зникає, усі носії активно володіють арабською).
| Давньонубійська мова | |
|---|---|
| Древньонубійський текст | |
| Писемність | коптська абетка |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | onw |
Граматика ред.
Належить до аглютинуючих мов.
Примітки ред.
- Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 314. — ISBN 978-0-521-42443-1