Віталій Миколайович Дорошенко — головний сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Віталій Дорошенко Дорошенко Віталій Миколайович | |
|---|---|
| Головний сержант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 9 лютого 1992 с. Обложки, Глухівський район (нині - Шосткинський район), Сумська область, Україна |
| Смерть | 25 квітня 2022 (30 років) Харківська область, Україна (у ході російського вторгнення в Україну) |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2017—2022 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Ракетні війська та артилерія |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна Бої за Харків |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 9 лютого 1992 року в селі Обложки Глухівського (нині — Шосткинського району) на Сумщині.
Після закінчення 9 класів у Обложківському НВК навчався у Глухівському агроколеджі СНАУ, де опанував професію техніка-електрика. Після навчання проходив строкову військову службу в Збройних Силах України. Контракт із ЗС України уклав в 2017 році. Проходив військову службу в 27-ій реактивній артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського на посаді командира бойової машини обслуги реактивної артилерійської батареї.
Загинув 25 квітня 2022 року в результаті ворожого обстрілу в районі виконання бойового завдання на Харківщині разом із шістьома побратимами-артилеристами — старшим солдатом Юрієм Химичем та солдатами Віталієм Карасем, Анатолієм Дергаєм, Олександром Куриленком та Денисом Палієм).
Поховання стало можливим лише після висновків ДНК-експертизи. Урочисте прощання стало можливим майже через місяць 19 травня 2022 року. Воно проходило в Глухові, а поховали загиблого воїна у рідному селі Обложки Березівської сільської громади.
Керівник Сумської військової адміністрації Дмитро Живицький 18 листопада 2022 року вручив державні нагороди дружині загиблого воїна Альоні Дорошенко із сином Владиславом та мамі Світлані Олександрівні, а також дружині загиблого Євгенія Подставки.
Родина ред.
Одружився Віталій Дорошенко після строкової служби в армії, у 2014 році народився син. Обожнював рідні краєвиди, у вільну хвилину насолоджувався рибальством.
Нагороди ред.
- орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Примітки ред.
- Скрипняк, Анна (26 квітня 2022). У 27-й артбригаді, що базується на Сумщині, повідомили про загибель шістьох побратимів. Суспільне. Новини (укр.). Процитовано 9 липня 2022.
- Сумські артилеристи втратили сімох побратимів, серед них – глухівчанин Віталій Дорошенко. Глухів.info (укр.). 26 квітня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ У бою з ворогом загинув артилерист з Сумщини. Панорама (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
- ↑ Скакун, Сергій (19 травня 2022). У Глухові попрощалися із захисником України. Данкор онлайн (укр.). Процитовано 9 липня 2022. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «У Глухові попрощалися» визначена кілька разів з різним вмістом - Президент відзначив державними нагородами захисників і захисниць України. Армія.inform (укр.). 8 червня 2022. Процитовано 9 липня 2022.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 8 червня 2022 року № 397/2022 «Про відзначення державними нагородами України»