Дороська митрополія Константинопольського патріархату — короткочасна митрополія, яка об'єднала новоонавернене християнське населення Хозарського каганату (і, можливо, Хорезму). Заснована на базі Доросьскої (Готської) єпископії, з центром у місті Дорос (суч. Мангуп). Складалася з семи єпархій: Хоцирської, Астильської, Хвалської, Оногурської, Ретегської, Гунської і Таматархської.
Точно відомо місце розташування трьох єпархій. Хоцирська перебувала у Криму, поблизу міста Фули і ріки Карасу (ототожнення цих пунктів з конкретними сучасними містами є предметом дискусій). Її назва пов'язується з давнім ім'ям хазар «акациры». Друга у списку Астильська єпархія розміщувалася в Ітилі — столиці Хозарії в гирлі Волги. Таматархська — в місті Таматарха на Таманському півострові. Інші єпархії ототожнюються з іменами народів і назвами гідронімів на території Хазарії. Оногурська — з областю Оногурія в Приазов'ї, Гунська — з населенням Прикаспію на північ від Дербента. Ретегська зв'язується з Тереком і містом Тарку, яке, ймовірно, ідентичне південній столиці Хозарії Семендеру. Хвалська єпархія займала якусь область біля Каспійського моря. Багато дослідників поміщають її за межами Хазарії в Хорезмі.
Митрополія була першою в історії Візантії, заснованою за межами історичних кордонів Римської імперії (Як пізніше митрополії Аланії і Русі). Розміщення її столиці в місті Дорос, можливо, визначалося «правом честі».
Про існування митрополії відомо за згадуваннями у одному з списків візантійських єпархій. (Паризький рукопис XIV століття, шифр 1555А, виданий в 1891 К. Де Боором). Про час її установи не повідомляється. Найранніша можлива дата 787 рік — найпізніша кін. IX століття. Оскільки в пізніших списках згадок про неї немає, митрополія, мабуть, існувала недовгий час. Можливо також, що вона була тільки місіонерським проектом. Її установа відображала прагнення Візантії залучити Хазарію в орбіту свого впливу. Ця спроба закінчилася провалом, бо хазарська еліта прийняла іудаїзм і до кінця IX століття візантійсько-хозарські стосунки стали ворожими.
Література Редагувати
- Артамонов М. И. История хазар. — Л.,1962. 2-е Изд. СПб.,2001. ISBN 5-8114-0377-1
- Иванов С. А. Миссия восточнохристианской церкви к славянам и кочевникам: эволюция методов // Славяне и их соседи вып. 10 . — М.,2001 ISBN 5-02-008731-9
- Кулаковский Ю. К истории готской епархии (в Крыму) в VIII в. [ 5 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Журнал Министерства народного просвещения 1898. Ч.2
- Науменко В. Е. Византийско-хазарские отношения в середине IX века // Хазары. М.-Иерусалим, 2005. ISBN 5-93273-196-6
- Сорочан С. Б. «Дело» епископа Иоанна Готского // Хазарский альманах. М., 2004. ISBN 5-93273-164-8
Посилання Редагувати
- Таматарха // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1875. — 1000 екз.