www.wikidata.uk-ua.nina.az

Донецький краєзнавчий музей Донецький обласний краєзнавчий музей краєзнавчий музей Донецької області один з найстаріших

Донецький краєзнавчий музей

Донецький обласний краєзнавчий музей — краєзнавчий музей Донецької області, один з найстаріших і найбільших музеїв в Україні. У серпні 2014 р. зазнав значних руйнувань внаслідок обстрілу проросійськими бойовиками. Музей було евакуйовано на підконтрольну українській владі територію. Нині основна увага приділяється налагодженню науково-дослідної, науково-фондової, методичної роботи та роботі з охорони пам'яток археології, історії та культури.

Донецький краєзнавчий музей
48°01′30″ пн. ш. 37°48′16″ сх. д. / 48.02510000002777701° пн. ш. 37.8045000000277724° сх. д. / 48.02510000002777701; 37.8045000000277724Координати: 48°01′30″ пн. ш. 37°48′16″ сх. д. / 48.02510000002777701° пн. ш. 37.8045000000277724° сх. д. / 48.02510000002777701; 37.8045000000277724
Тип краєзнавчий
Країна  Україна
Розташування Краматорськ
Адреса 84313 вул. Академічна, 84 (до 2014 р. Донецьк, вул. Челюскінців, 189а)
Засновано 1924 рік
Фонд понад 134 тис. одиниць
Відвідувачі 200 000 осіб
Директор Коваль Юрій Георгійович (в.о.)
Сайт muzey-dokm.pp.ua
Донецький краєзнавчий музей (Україна)
 Донецький краєзнавчий музей у Вікісховищі

Адреса: 84313, м. Краматорськ, вул. Академічна, 60 (юридична). Фактична адреса: вул. Академічна, 84.

Колекція Редагувати

В його колекції — експонати з історії краю, зразки етнографічних та природних пам'яток.

Представлені фотографії і документи з історії металургійних та гірничих підприємств краю, зокрема колекції з історії Юзівського металургійного заводу, культові речі, зброя XVIII–XIX ст., рідкісні книжки, значна колекція предметів побуту, пам'яток духовної культури етнічних спільнот нашого краю. Знахідки епохи міді, бронзи, скіфсько-сарматської культури, племен зрубної та катакомбної культур.

Археологічні експедиції 90-х років відкрили для музею новий спектр експозиційних матеріалів, які до того не були відомі на території краю: керамічні козацькі люльки, кремені, кресала, деталі одягу, дитячі іграшки, жіночі і чоловічі прикраси, скляні вироби — фрагменти пляшок, чарок та віконець круглої форми, керамічний посуд та кахлі, що використовувались для облицювання грубок.

Визначною є колекція палеонтології: останки викопних тварин: мамонта, вовнистого (шерстистого) носорога, бізонів, відбитки викопних рослин, зразки стовбурів кам'яних дерев; пам'ятки світового значення — Амвросіївської стоянки первісної людини та місця загінного полювання, первісні знаряддя праці, прикраси з пам'ятки доби енеоліту — Маріупольського могильника: посуд, прикраси, фрагменти зброї з курганних поховань доби бронзи, заліза, матеріали стародавніх поселень зрубної культури, скіфські пам'ятки — посуд, прикраси, наконечники стріл з кургану «Двогорба могила», поховання половецької епохи з с. Ново-Іванівка Амвросіївського району та ін.

До унікальних належать матеріали козацької доби поселення «Козацька пристань», серед них: іконки, хрести, прикраси, предмети побуту, зброї козацької доби, культові речі — напрестольний хрест та Євангеліє XVIII ст., одяг священиків (фелоні, саккоси) XVIII ст., оклади ікон, плащаниці, воздухи XVII—XVIII — поч. XIX ст. Рідкісні — колекція грецьких тканин: одяг жіночий, головні убори — періфтари, настінні прикраси (тохми), металеві вироби — жіночі грецькі та українські прикраси, грецькі вотиви-амулети. Колекція книг — географічний та ботанічний атласи XVII ст., богослужебні книги XVII—XVIII ст., в тому числі грецькою мовою, фрагменти бібліотеки Олександрівської гімназії м. Маріуполя — література XVIII—XIX ст. з природи, історії.

В музеї зберігаються меморіальні речі видатних діячів науки, культури, держави, таких як: В. В. Берві-Флеровський, А. І. Куїнджі, В. І. Немирович-Данченко, С. С. Прокоф'єв, М. С. Хрущов, книги, книготека Г. Берегового, Л. Кизима, щоденник Д. І. Менделєєва та ін.

До «золотого» фонду належать предмети з дорогоцінних металів — гривні, колти, браслети, бляшки; нумізматика, ордени та медалі, предмети культу — хрести, оклади ікон; побуту — прикраси, вотиви-амулети, металеві паски.

Сьогодні одним із першочергових завдань музею є вивчення реалій історії краю, складних етнічних процесів, пов'язаних з формуванням сучасного населення Донеччини, його культури та традицій.

Для цього в музеї розроблено комплексну археолого-етнографічну програму, спрямовану на вивчення основних етнічних груп регіону.

Наукові контакти Редагувати

Наукові дослідження музей проводить у контакті з іншими науковими установами та організаціями області, України, Росії: Інститутом археології, Кримським відділенням Інституту сходознавства НАН України, Інститутом історії матеріальної культури російської Академії наук, Донецьким національним університетом та ін.

Історія Редагувати

Місто Сталіно свого музею не мало аж до 1924 року. Архівні документи свідчать, що Донецький губернський відділ народної освіти в плані роботи на 1924—1925 роки тільки ставить за мету створення музею в цьому місті. Наприкінці 1924 р. завдяки ініціаторам-ентузіастам — викладачу географії робітничого факультету Сталінського гірничого технікуму О. О. Ольшанченку, студентам, робітникам металургійного заводу, місцевим колекціонерам, які передали колекції мінералів, нумізматичні колекції, документи дорадянського періоду, була покладена основа музею у м. Сталіно. Музей отримав хоч і непристосоване, а все ж таки приміщення на другому поверсі кінотеатру «Колізей».

У 1926 р. саме так — на громадських засадах — директором музею призначають М. М. Гранберга, який одночасно обіймав посаду заступника завідувача Сталінського відділу окружної політосвіти. Відтоді ж музей почав приймати перших відвідувачів. Не маючи постійного штату, він працював тільки у неділю з 10-ї до 16-ї години, а вхід був безкоштовний.

Відсутність офіційно затвердженого штатного розпису, регулярного фінансування ставали головними чинниками, що перешкоджали розгортанню музею. 1926 року керівництво Сталінської інспектури народної освіти декілька разів зверталося до НКО УСРР з проханням виділити кошти на утримання місцевого музею, які виділялися так само епізодично.

Невтішне становище з формуванням Сталінського окружного музею досягло свого апогею в 1927 році, коли інспекторська нарада управління політосвіти розглянула наслідки Сталінського окружного з'їзду політосвітніх працівників села. На цій нараді була відзначена кволість краєзнавчої роботи в Сталінській окрузі через брак освічених кадрів та відсутність окружного музею, який міг би очолити таку роботу. Керівництво Управління науковими установами НКО УСРР, а саме завідувач музейно-бібліотечної секції В. В. Дубровський, зазначив, що відсутність окружного музею є кричущою прогалиною в культурному будівництві і перешкоджає охороні пам'яток та нормальному розвитку краєзнавства в окрузі. Було складено клопотання перед Сталінським окружним виконавчим комітетом про організацію в м. Сталіно окружного музею та взяття його на утримання місцевого бюджету.

У 1928 році Сталінський окружний музей краєзнавства розміщувався в кімнатах Будинку культури, штатних одиниць мав лише одну — директора, але було ще 8 позаштатних працівників. Протягом 1927—1928 звітного року музей працював для відвідувачів лише 58 днів, по 18 годин на тиждень. Проте за цей період його відвідало 4509 осіб, було проведено 94 екскурсії. Фонди налічували 6072 експонати, 2349 одиниць з яких надійшло до музею в 1927—1928 звітному році. Майже половина з них була задіяна в експозиції. Новостворений музейний заклад мав невелику бібліотеку, яка складалася зі 150 книжок. За цей період музей не займався науково-дослідницькою роботою, проводилася лише науково-технічна — інвентаризація, каталогізація, консервація, реставрація (було відреставровано 7 картин). Здійснювалося наукове обслуговування шкіл, установ, проведено 5 позамузейних екскурсій та 7 лекцій, на яких були присутні 1982 відвідувачі. Фінансування музею традиційно залишалося мізерним. Кошти на його утримання виділялися з місцевого бюджету — 3389 карб. на рік, з яких 1878,60 карб. — заробітна плата, господарські витрати — 393 карб., ремонт — 226 карб., наукові та операційні витрати — 1140 карб. Наукова робота та бажане поповнення бібліотеки не фінансувалися зовсім.

Прогалини в пам'яткоохоронній діяльності музею спонукали центральні органи влади здійснювати прямі спроби втручання в цю сферу. Музейна секція Упрнауки НКО УСРР була схвильована станом збереження археологічних пам'яток, які виявлялися під час розробок корисних копалин. На це занепокоєння фахівців керівництво Донецького державного тресту «Донвугілля» запевняло, що в разі виявлення на місцях розробок старовинних речей буде вжито заходів щодо їх охорони, та зобов'язувалося одразу ж повідомляти Наркомат освіти. Але цього було аж ніяк не достатньо.

Кепське становище з краєзнавчою роботою на Сталінщині стало 1929 р. темою обговорювання на засіданні наукової колегії Всеукраїнського музейного містечка, яка ухвалила клопотати перед Всеукраїнською академією наук України про створення музею Сталінщини, скласти його статут та план розгортання музейної та виставкової діяльності. На що Упрнаукою зазначено, що музей у місті Сталіно заснований ще 1924 р. і його треба розгортати, а не засновувати новий. Було запропоновано делегувати до м. Сталіно кваліфікованих музейних працівників з Києва для ознайомлення зі станом справ на місці.

Поки йшло листування на різних рівнях та ланках державного управління про долю Сталінського окружного музею краєзнавства, на його плачевне становище звернула увагу місцева преса. Про реальний поточний стан Сталінського окружного музею краєзнавства за п'ять років свого існування була надрукована замітка в місцевій газеті «Молодой рабочий» у вересні 1929 року, яка охарактеризувала загальний стан музейного закладу: «… Музей влачит жалкое существование… Слабость музея объясняется, прежде всего, отсутствием какого либо руководства. За все время своего существования в штате музея не числилось ни одного научного сотрудника. Отсутствует самое необходимое оборудование, нет лаборатории, нет инструментов, шкафов, витрин. Органы просвещения проявляют полнейшую незаинтересованность к судьбе музея. Никто не интересуется его плачевным состоянием».

На згадану негативну публікацію відреагувала Упрнаука НКО УСРР. Своєю чергою, Управління науковими установами вимагало від Сталінського окрвиконкому та Сталінської міськради звернути увагу на неприпустиме занедбане становище музею, рекомендували виділити нарешті відповідне приміщення, ввести до штату музею принаймні двох наукових співробітників, збільшити фінансування науково-дослідницької роботи, зокрема експедицій для обстеження округи та збирання експонатів.

Загалом вже 1929 року Сталінський окружний музей краєзнавства мав у своєму складі п'ять відділів: геологічний — складався зі скам'янілостей, які були розташовані за періодами, та мав 99 зразків гірничих копалин; ґрунтовий — складався з 19 зразків ґрунтів; природознавчий — містив колекцію чучел тварин; гірничий — складався з моделей, фотографій шахт; металургійний — з моделей цехів (доменного, мартенівського тощо) та зразків продукції підприємств округи.

У червні 1929 року до м. Сталіно для реалізації культурного шефства науковою колегією Всеукраїнського музейного містечка був відряджений його директор П. П. Курінний. Всеукраїнське музейне містечко опікувалося питанням фактичної відсутності у  Сталіно реально діючого окружного музею. Основним завданням у шефській справі над Сталінщиною Всеукраїнського музейного містечка постало питання в організації постійної роботи крайового музею, який міг би вести повноцінну дослідницьку діяльність. Ставилося завдання допомогти, а фактично розробити наукову експозицію музею. Наукова колегія доручала всім завідувачам відділів музейного містечка розробити проекти планів відділів Сталінського музею краєзнавства. Також пильну увагу приділяли й кадровому питанню. Пропонувалося направляти на Донбас лекторів та запрошувати на навчання музейних працівників з м. Сталіно, допомагати методичною літературою. Був розроблений статут про спеціальний потяг «Музей–Донбас». Як результат кадрової допомоги Сталінщині, в 1930 році на недовгий термін Сталінський окружний музей краєзнавства очолила Любов Мулявка, а згодом Олександр Якубський.

У цьому ж році відбулася доволі резонансна подія, яка знищила усі напрацьовані за попередній час здобутки музею в експозиційному плані. Експозиція музею, яка займала кілька кімнат у Будинку культури, за наказом його завідувача без відома й присутності директора музею Л. Мулявки була перенесена в інші приміщення цієї будівлі. Самовільне втручання було здійснено, звісно, не фахівцями, а відтак усі експонати розмістилися у тисняві в чотирьох маленьких кімнатах. Наркомат освіти розцінив цей вчинок як кримінальний і подав матеріали до прокуратури республіки [27].

У червні 1930 р. була затверджена постанова Головполітосвіти про музеї в політикоосвітній роботі, в якій музеям пропонувалося так перепланувати свою діяльність, щоб вони стали базою масової політико-просвітницької роботи на основі наукового показу. Ця, по суті, вказівка отримала своє втілення в резолюції президії Сталінського міськплану до доповіді про становище та перспективи розвитку Сталінського музею від 27 листопада 1930 року. У ній були визначені основні завдання музейної діяльності, серед яких зазначалося, що одним із з головних завдань роботи Сталінського музею є відображення в експозиції історії промисловості та робітничого побуту Донбасу, показ етнографії краю. Хоча слід зауважити, що Донбас є одним із найцікавіших районів з археологічної точки зору. Визначався курс на перетворення Сталінського музею на центральний. З метою реалізації вищеназваних завдань була оголошена пропозиція все ж таки перевести музей на державне фінансування. Отже, починаючи з 1930-х років, Сталінський окружний музей краєзнавства включається в активне вивчення території Донбасу, його геології, флори, фауни та дослідження пам'яток археології.

Процес організації та становлення Сталінського окружного музею краєзнавства був найтяжчим і найтривалішим у порівнянні з усіма музеями Луганщини та Донеччини. Сталінська округа, як суто промисловий регіон, потерпала від кадрового голоду щодо фахівців гуманітарних наук, від нерозуміння місцевого керівництва, його байдужого, а часом і ворожого ставлення до проблем охорони культурної спадщини регіону. Протягом років музей доводив право на своє існування. Попри всі труднощі, цей заклад, створений завдяки ентузіастам, при відсутності регулярного фінансування все ж таки розвивався і згодом завоював популярність серед місцевого населення.

Складним виявився початковий етап становлення Сталінського окружного музею краєзнавства. Але поступово він перетворився у Донецький обласний краєзнавчий музей.

В 1950—1955 роках директором музею був Євсеєв Віктор Михайлович.

Період Незалежності Редагувати

Обласний краєзнавчий музей завжди був одним зі значущих науково-дослідних, культурно-освітніх, виставкових та видавничих центрів, не тільки нашого регіону, а й всієї України. Станом на 2014 рік фонди музею налічували близько 150 тис. одиниць зберігання. Експозиційні площі: понад 7 тис. м2. Кількість співробітників: близько 160. Кількість відвідувачів: понад 200 тисяч за рік. До складу музею входили Музей композитора С. Прокоф'єва, Меморіальний музей-садиба театрального діяча В. І. Немировича-Данченка та педагога і просвітника 19 сторіччі М. О. Корфа — пам'ятка національного значення, Великоанадольський музей лісу, музей «Музей історії ВОВ».

Музей під час Російсько-української війни 2014 року Редагувати

Музей після обстрілу російськими військами

Під час російсько-української війни бойовики неодноразово обстрілювали будівлю закладу. 20 серпня 2014 року росіяни зруйнували значну частину лівого крила музею, пострілами пошкодили дах та вибили шибки в приміщенні. Майже цілком була знищена зала «Рослинний і тваринний світ Донеччини», одна з найбільших в Україні діорам — «Святі гори», яка презентувала багатство флори і фауни однойменного національному парку. З 29 зал, після зруйнування бойовиками, вціліло лише 3 зали. Було пошкоджено приміщення фондосховищ — унеможливився доступ до деяких фондів. В цих приміщеннях знаходилася значна частина фондових колекцій музею, в тому числі унікальні археологічні збірки. Через бойові дії у Донецькій області майже всі фонди ДОКМу, опинилися на території захопленій російськими силами. Кількість зниклих експонатів невідома.

На території підконтрольній Україні залишилися три відділи музею: Меморіальний музей-садиба В. І. Немировича-Данченка та М. О. Корфа, Музей С. Прокоф'єва, Великоанадольський музей лісу, — на основі яких в кінці серпня 2016 року було перереєстровано Донецький обласний краєзнавчий музей. Через правові колізії та бюрократичні перепони цей процес розтягнувся на два довгих роки. В.о.генерального директора ДОКМ була Філонова Катерина Леонідівна. У жовтні 2016 року відбувся конкурс на посаду генерального директора музею. Музей очолила Світлана Миколаївна Глушко.

Проводиться науково-дослідна, науково-фондова, методична робота та робота з охорони пам'яток археології, історії та культури.

Примітки Редагувати

  1. Українська Вікіпедія — 2004.
    d:Track:Q199698
  2. . Історична правда. 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 22 серпня 2014. 
  3. Терористи розбомбили Донецький обласний краєзнавчий музей [ 25 серпня 2014 у Wayback Machine.] на сайті http://www.unian.ua/ [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.].
  4. Картини, скифське золото, мармуровий унітаз… Де зберігає росія награбоване з музеїв України та як нам його повернути. ipress.ua (англ.). Процитовано 13 жовтня 2022. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Doneckij oblasnij krayeznavchij muzej krayeznavchij muzej Doneckoyi oblasti odin z najstarishih i najbilshih muzeyiv v Ukrayini U serpni 2014 r zaznav znachnih rujnuvan vnaslidok obstrilu prorosijskimi bojovikami Muzej bulo evakujovano na pidkontrolnu ukrayinskij vladi teritoriyu Nini osnovna uvaga pridilyayetsya nalagodzhennyu naukovo doslidnoyi naukovo fondovoyi metodichnoyi roboti ta roboti z ohoroni pam yatok arheologiyi istoriyi ta kulturi Doneckij krayeznavchij muzej48 01 30 pn sh 37 48 16 sh d 48 02510000002777701 pn sh 37 8045000000277724 sh d 48 02510000002777701 37 8045000000277724 Koordinati 48 01 30 pn sh 37 48 16 sh d 48 02510000002777701 pn sh 37 8045000000277724 sh d 48 02510000002777701 37 8045000000277724Tip krayeznavchij 1 Krayina UkrayinaRoztashuvannya KramatorskAdresa 84313 vul Akademichna 84 do 2014 r Doneck vul Chelyuskinciv 189a Zasnovano 1924 rikFond ponad 134 tis odinicVidviduvachi 200 000 osibDirektor Koval Yurij Georgijovich v o Sajt muzey dokm pp uaDoneckij krayeznavchij muzej Ukrayina Doneckij krayeznavchij muzej u VikishovishiAdresa 84313 m Kramatorsk vul Akademichna 60 yuridichna Faktichna adresa vul Akademichna 84 Zmist 1 Kolekciya 2 Naukovi kontakti 3 Istoriya 4 Period Nezalezhnosti 5 Muzej pid chas Rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 roku 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaKolekciya RedaguvatiV jogo kolekciyi eksponati z istoriyi krayu zrazki etnografichnih ta prirodnih pam yatok Predstavleni fotografiyi i dokumenti z istoriyi metalurgijnih ta girnichih pidpriyemstv krayu zokrema kolekciyi z istoriyi Yuzivskogo metalurgijnogo zavodu kultovi rechi zbroya XVIII XIX st ridkisni knizhki znachna kolekciya predmetiv pobutu pam yatok duhovnoyi kulturi etnichnih spilnot nashogo krayu Znahidki epohi midi bronzi skifsko sarmatskoyi kulturi plemen zrubnoyi ta katakombnoyi kultur Arheologichni ekspediciyi 90 h rokiv vidkrili dlya muzeyu novij spektr ekspozicijnih materialiv yaki do togo ne buli vidomi na teritoriyi krayu keramichni kozacki lyulki kremeni kresala detali odyagu dityachi igrashki zhinochi i cholovichi prikrasi sklyani virobi fragmenti plyashok charok ta vikonec krugloyi formi keramichnij posud ta kahli sho vikoristovuvalis dlya oblicyuvannya grubok Viznachnoyu ye kolekciya paleontologiyi ostanki vikopnih tvarin mamonta vovnistogo sherstistogo nosoroga bizoniv vidbitki vikopnih roslin zrazki stovburiv kam yanih derev pam yatki svitovogo znachennya Amvrosiyivskoyi stoyanki pervisnoyi lyudini ta miscya zaginnogo polyuvannya pervisni znaryaddya praci prikrasi z pam yatki dobi eneolitu Mariupolskogo mogilnika posud prikrasi fragmenti zbroyi z kurgannih pohovan dobi bronzi zaliza materiali starodavnih poselen zrubnoyi kulturi skifski pam yatki posud prikrasi nakonechniki stril z kurganu Dvogorba mogila pohovannya poloveckoyi epohi z s Novo Ivanivka Amvrosiyivskogo rajonu ta in Do unikalnih nalezhat materiali kozackoyi dobi poselennya Kozacka pristan sered nih ikonki hresti prikrasi predmeti pobutu zbroyi kozackoyi dobi kultovi rechi naprestolnij hrest ta Yevangeliye XVIII st odyag svyashenikiv feloni sakkosi XVIII st okladi ikon plashanici vozduhi XVII XVIII poch XIX st Ridkisni kolekciya greckih tkanin odyag zhinochij golovni ubori periftari nastinni prikrasi tohmi metalevi virobi zhinochi grecki ta ukrayinski prikrasi grecki votivi amuleti Kolekciya knig geografichnij ta botanichnij atlasi XVII st bogosluzhebni knigi XVII XVIII st v tomu chisli greckoyu movoyu fragmenti biblioteki Oleksandrivskoyi gimnaziyi m Mariupolya literatura XVIII XIX st z prirodi istoriyi V muzeyi zberigayutsya memorialni rechi vidatnih diyachiv nauki kulturi derzhavi takih yak V V Bervi Flerovskij A I Kuyindzhi V I Nemirovich Danchenko S S Prokof yev M S Hrushov knigi knigoteka G Beregovogo L Kizima shodennik D I Mendelyeyeva ta in Do zolotogo fondu nalezhat predmeti z dorogocinnih metaliv grivni kolti brasleti blyashki numizmatika ordeni ta medali predmeti kultu hresti okladi ikon pobutu prikrasi votivi amuleti metalevi paski Sogodni odnim iz pershochergovih zavdan muzeyu ye vivchennya realij istoriyi krayu skladnih etnichnih procesiv pov yazanih z formuvannyam suchasnogo naselennya Donechchini jogo kulturi ta tradicij Dlya cogo v muzeyi rozrobleno kompleksnu arheologo etnografichnu programu spryamovanu na vivchennya osnovnih etnichnih grup regionu Naukovi kontakti RedaguvatiNaukovi doslidzhennya muzej provodit u kontakti z inshimi naukovimi ustanovami ta organizaciyami oblasti Ukrayini Rosiyi Institutom arheologiyi Krimskim viddilennyam Institutu shodoznavstva NAN Ukrayini Institutom istoriyi materialnoyi kulturi rosijskoyi Akademiyi nauk Doneckim nacionalnim universitetom ta in Istoriya RedaguvatiMisto Stalino svogo muzeyu ne malo azh do 1924 roku Arhivni dokumenti svidchat sho Doneckij gubernskij viddil narodnoyi osviti v plani roboti na 1924 1925 roki tilki stavit za metu stvorennya muzeyu v comu misti Naprikinci 1924 r zavdyaki iniciatoram entuziastam vikladachu geografiyi robitnichogo fakultetu Stalinskogo girnichogo tehnikumu O O Olshanchenku studentam robitnikam metalurgijnogo zavodu miscevim kolekcioneram yaki peredali kolekciyi mineraliv numizmatichni kolekciyi dokumenti doradyanskogo periodu bula pokladena osnova muzeyu u m Stalino Muzej otrimav hoch i nepristosovane a vse zh taki primishennya na drugomu poversi kinoteatru Kolizej U 1926 r same tak na gromadskih zasadah direktorom muzeyu priznachayut M M Granberga yakij odnochasno obijmav posadu zastupnika zaviduvacha Stalinskogo viddilu okruzhnoyi politosviti Vidtodi zh muzej pochav prijmati pershih vidviduvachiv Ne mayuchi postijnogo shtatu vin pracyuvav tilki u nedilyu z 10 yi do 16 yi godini a vhid buv bezkoshtovnij Vidsutnist oficijno zatverdzhenogo shtatnogo rozpisu regulyarnogo finansuvannya stavali golovnimi chinnikami sho pereshkodzhali rozgortannyu muzeyu 1926 roku kerivnictvo Stalinskoyi inspekturi narodnoyi osviti dekilka raziv zvertalosya do NKO USRR z prohannyam vidiliti koshti na utrimannya miscevogo muzeyu yaki vidilyalisya tak samo epizodichno Nevtishne stanovishe z formuvannyam Stalinskogo okruzhnogo muzeyu dosyaglo svogo apogeyu v 1927 roci koli inspektorska narada upravlinnya politosviti rozglyanula naslidki Stalinskogo okruzhnogo z yizdu politosvitnih pracivnikiv sela Na cij naradi bula vidznachena kvolist krayeznavchoyi roboti v Stalinskij okruzi cherez brak osvichenih kadriv ta vidsutnist okruzhnogo muzeyu yakij mig bi ocholiti taku robotu Kerivnictvo Upravlinnya naukovimi ustanovami NKO USRR a same zaviduvach muzejno bibliotechnoyi sekciyi V V Dubrovskij zaznachiv sho vidsutnist okruzhnogo muzeyu ye krichushoyu progalinoyu v kulturnomu budivnictvi i pereshkodzhaye ohoroni pam yatok ta normalnomu rozvitku krayeznavstva v okruzi Bulo skladeno klopotannya pered Stalinskim okruzhnim vikonavchim komitetom pro organizaciyu v m Stalino okruzhnogo muzeyu ta vzyattya jogo na utrimannya miscevogo byudzhetu U 1928 roci Stalinskij okruzhnij muzej krayeznavstva rozmishuvavsya v kimnatah Budinku kulturi shtatnih odinic mav lishe odnu direktora ale bulo she 8 pozashtatnih pracivnikiv Protyagom 1927 1928 zvitnogo roku muzej pracyuvav dlya vidviduvachiv lishe 58 dniv po 18 godin na tizhden Prote za cej period jogo vidvidalo 4509 osib bulo provedeno 94 ekskursiyi Fondi nalichuvali 6072 eksponati 2349 odinic z yakih nadijshlo do muzeyu v 1927 1928 zvitnomu roci Majzhe polovina z nih bula zadiyana v ekspoziciyi Novostvorenij muzejnij zaklad mav neveliku biblioteku yaka skladalasya zi 150 knizhok Za cej period muzej ne zajmavsya naukovo doslidnickoyu robotoyu provodilasya lishe naukovo tehnichna inventarizaciya katalogizaciya konservaciya restavraciya bulo vidrestavrovano 7 kartin Zdijsnyuvalosya naukove obslugovuvannya shkil ustanov provedeno 5 pozamuzejnih ekskursij ta 7 lekcij na yakih buli prisutni 1982 vidviduvachi Finansuvannya muzeyu tradicijno zalishalosya mizernim Koshti na jogo utrimannya vidilyalisya z miscevogo byudzhetu 3389 karb na rik z yakih 1878 60 karb zarobitna plata gospodarski vitrati 393 karb remont 226 karb naukovi ta operacijni vitrati 1140 karb Naukova robota ta bazhane popovnennya biblioteki ne finansuvalisya zovsim Progalini v pam yatkoohoronnij diyalnosti muzeyu sponukali centralni organi vladi zdijsnyuvati pryami sprobi vtruchannya v cyu sferu Muzejna sekciya Uprnauki NKO USRR bula shvilovana stanom zberezhennya arheologichnih pam yatok yaki viyavlyalisya pid chas rozrobok korisnih kopalin Na ce zanepokoyennya fahivciv kerivnictvo Doneckogo derzhavnogo trestu Donvugillya zapevnyalo sho v razi viyavlennya na miscyah rozrobok starovinnih rechej bude vzhito zahodiv shodo yih ohoroni ta zobov yazuvalosya odrazu zh povidomlyati Narkomat osviti Ale cogo bulo azh niyak ne dostatno Kepske stanovishe z krayeznavchoyu robotoyu na Stalinshini stalo 1929 r temoyu obgovoryuvannya na zasidanni naukovoyi kolegiyi Vseukrayinskogo muzejnogo mistechka yaka uhvalila klopotati pered Vseukrayinskoyu akademiyeyu nauk Ukrayini pro stvorennya muzeyu Stalinshini sklasti jogo statut ta plan rozgortannya muzejnoyi ta vistavkovoyi diyalnosti Na sho Uprnaukoyu zaznacheno sho muzej u misti Stalino zasnovanij she 1924 r i jogo treba rozgortati a ne zasnovuvati novij Bulo zaproponovano deleguvati do m Stalino kvalifikovanih muzejnih pracivnikiv z Kiyeva dlya oznajomlennya zi stanom sprav na misci Poki jshlo listuvannya na riznih rivnyah ta lankah derzhavnogo upravlinnya pro dolyu Stalinskogo okruzhnogo muzeyu krayeznavstva na jogo plachevne stanovishe zvernula uvagu misceva presa Pro realnij potochnij stan Stalinskogo okruzhnogo muzeyu krayeznavstva za p yat rokiv svogo isnuvannya bula nadrukovana zamitka v miscevij gazeti Molodoj rabochij u veresni 1929 roku yaka oharakterizuvala zagalnij stan muzejnogo zakladu Muzej vlachit zhalkoe sushestvovanie Slabost muzeya obyasnyaetsya prezhde vsego otsutstviem kakogo libo rukovodstva Za vse vremya svoego sushestvovaniya v shtate muzeya ne chislilos ni odnogo nauchnogo sotrudnika Otsutstvuet samoe neobhodimoe oborudovanie net laboratorii net instrumentov shkafov vitrin Organy prosvesheniya proyavlyayut polnejshuyu nezainteresovannost k sudbe muzeya Nikto ne interesuetsya ego plachevnym sostoyaniem Na zgadanu negativnu publikaciyu vidreaguvala Uprnauka NKO USRR Svoyeyu chergoyu Upravlinnya naukovimi ustanovami vimagalo vid Stalinskogo okrvikonkomu ta Stalinskoyi miskradi zvernuti uvagu na nepripustime zanedbane stanovishe muzeyu rekomenduvali vidiliti nareshti vidpovidne primishennya vvesti do shtatu muzeyu prinajmni dvoh naukovih spivrobitnikiv zbilshiti finansuvannya naukovo doslidnickoyi roboti zokrema ekspedicij dlya obstezhennya okrugi ta zbirannya eksponativ Zagalom vzhe 1929 roku Stalinskij okruzhnij muzej krayeznavstva mav u svoyemu skladi p yat viddiliv geologichnij skladavsya zi skam yanilostej yaki buli roztashovani za periodami ta mav 99 zrazkiv girnichih kopalin gruntovij skladavsya z 19 zrazkiv gruntiv prirodoznavchij mistiv kolekciyu chuchel tvarin girnichij skladavsya z modelej fotografij shaht metalurgijnij z modelej cehiv domennogo martenivskogo tosho ta zrazkiv produkciyi pidpriyemstv okrugi U chervni 1929 roku do m Stalino dlya realizaciyi kulturnogo shefstva naukovoyu kolegiyeyu Vseukrayinskogo muzejnogo mistechka buv vidryadzhenij jogo direktor P P Kurinnij Vseukrayinske muzejne mistechko opikuvalosya pitannyam faktichnoyi vidsutnosti u Stalino realno diyuchogo okruzhnogo muzeyu Osnovnim zavdannyam u shefskij spravi nad Stalinshinoyu Vseukrayinskogo muzejnogo mistechka postalo pitannya v organizaciyi postijnoyi roboti krajovogo muzeyu yakij mig bi vesti povnocinnu doslidnicku diyalnist Stavilosya zavdannya dopomogti a faktichno rozrobiti naukovu ekspoziciyu muzeyu Naukova kolegiya doruchala vsim zaviduvacham viddiliv muzejnogo mistechka rozrobiti proekti planiv viddiliv Stalinskogo muzeyu krayeznavstva Takozh pilnu uvagu pridilyali j kadrovomu pitannyu Proponuvalosya napravlyati na Donbas lektoriv ta zaproshuvati na navchannya muzejnih pracivnikiv z m Stalino dopomagati metodichnoyu literaturoyu Buv rozroblenij statut pro specialnij potyag Muzej Donbas Yak rezultat kadrovoyi dopomogi Stalinshini v 1930 roci na nedovgij termin Stalinskij okruzhnij muzej krayeznavstva ocholila Lyubov Mulyavka a zgodom Oleksandr Yakubskij U comu zh roci vidbulasya dovoli rezonansna podiya yaka znishila usi napracovani za poperednij chas zdobutki muzeyu v ekspozicijnomu plani Ekspoziciya muzeyu yaka zajmala kilka kimnat u Budinku kulturi za nakazom jogo zaviduvacha bez vidoma j prisutnosti direktora muzeyu L Mulyavki bula perenesena v inshi primishennya ciyeyi budivli Samovilne vtruchannya bulo zdijsneno zvisno ne fahivcyami a vidtak usi eksponati rozmistilisya u tisnyavi v chotiroh malenkih kimnatah Narkomat osviti rozciniv cej vchinok yak kriminalnij i podav materiali do prokuraturi respubliki 27 U chervni 1930 r bula zatverdzhena postanova Golovpolitosviti pro muzeyi v politikoosvitnij roboti v yakij muzeyam proponuvalosya tak pereplanuvati svoyu diyalnist shob voni stali bazoyu masovoyi politiko prosvitnickoyi roboti na osnovi naukovogo pokazu Cya po suti vkazivka otrimala svoye vtilennya v rezolyuciyi prezidiyi Stalinskogo miskplanu do dopovidi pro stanovishe ta perspektivi rozvitku Stalinskogo muzeyu vid 27 listopada 1930 roku U nij buli viznacheni osnovni zavdannya muzejnoyi diyalnosti sered yakih zaznachalosya sho odnim iz z golovnih zavdan roboti Stalinskogo muzeyu ye vidobrazhennya v ekspoziciyi istoriyi promislovosti ta robitnichogo pobutu Donbasu pokaz etnografiyi krayu Hocha slid zauvazhiti sho Donbas ye odnim iz najcikavishih rajoniv z arheologichnoyi tochki zoru Viznachavsya kurs na peretvorennya Stalinskogo muzeyu na centralnij Z metoyu realizaciyi vishenazvanih zavdan bula ogoloshena propoziciya vse zh taki perevesti muzej na derzhavne finansuvannya Otzhe pochinayuchi z 1930 h rokiv Stalinskij okruzhnij muzej krayeznavstva vklyuchayetsya v aktivne vivchennya teritoriyi Donbasu jogo geologiyi flori fauni ta doslidzhennya pam yatok arheologiyi Proces organizaciyi ta stanovlennya Stalinskogo okruzhnogo muzeyu krayeznavstva buv najtyazhchim i najtrivalishim u porivnyanni z usima muzeyami Luganshini ta Donechchini Stalinska okruga yak suto promislovij region poterpala vid kadrovogo golodu shodo fahivciv gumanitarnih nauk vid nerozuminnya miscevogo kerivnictva jogo bajduzhogo a chasom i vorozhogo stavlennya do problem ohoroni kulturnoyi spadshini regionu Protyagom rokiv muzej dovodiv pravo na svoye isnuvannya Popri vsi trudnoshi cej zaklad stvorenij zavdyaki entuziastam pri vidsutnosti regulyarnogo finansuvannya vse zh taki rozvivavsya i zgodom zavoyuvav populyarnist sered miscevogo naselennya Skladnim viyavivsya pochatkovij etap stanovlennya Stalinskogo okruzhnogo muzeyu krayeznavstva Ale postupovo vin peretvorivsya u Doneckij oblasnij krayeznavchij muzej V 1950 1955 rokah direktorom muzeyu buv Yevseyev Viktor Mihajlovich Period Nezalezhnosti RedaguvatiOblasnij krayeznavchij muzej zavzhdi buv odnim zi znachushih naukovo doslidnih kulturno osvitnih vistavkovih ta vidavnichih centriv ne tilki nashogo regionu a j vsiyeyi Ukrayini Stanom na 2014 rik fondi muzeyu nalichuvali blizko 150 tis odinic zberigannya Ekspozicijni ploshi ponad 7 tis m2 Kilkist spivrobitnikiv blizko 160 Kilkist vidviduvachiv ponad 200 tisyach za rik Do skladu muzeyu vhodili Muzej kompozitora S Prokof yeva Memorialnij muzej sadiba teatralnogo diyacha V I Nemirovicha Danchenka ta pedagoga i prosvitnika 19 storichchi M O Korfa pam yatka nacionalnogo znachennya Velikoanadolskij muzej lisu muzej Muzej istoriyi VOV Muzej pid chas Rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 roku Redaguvati nbsp Muzej pislya obstrilu rosijskimi vijskamiPid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni bojoviki neodnorazovo obstrilyuvali budivlyu zakladu 20 serpnya 2014 roku rosiyani zrujnuvali znachnu chastinu livogo krila muzeyu postrilami poshkodili dah ta vibili shibki v primishenni Majzhe cilkom bula znishena zala Roslinnij i tvarinnij svit Donechchini odna z najbilshih v Ukrayini dioram Svyati gori yaka prezentuvala bagatstvo flori i fauni odnojmennogo nacionalnomu parku 2 Z 29 zal pislya zrujnuvannya bojovikami vcililo lishe 3 zali 3 Bulo poshkodzheno primishennya fondoshovish unemozhlivivsya dostup do deyakih fondiv V cih primishennyah znahodilasya znachna chastina fondovih kolekcij muzeyu v tomu chisli unikalni arheologichni zbirki Cherez bojovi diyi u Doneckij oblasti majzhe vsi fondi DOKMu opinilisya na teritoriyi zahoplenij rosijskimi silami Kilkist zniklih eksponativ nevidoma 4 Na teritoriyi pidkontrolnij Ukrayini zalishilisya tri viddili muzeyu Memorialnij muzej sadiba V I Nemirovicha Danchenka ta M O Korfa Muzej S Prokof yeva Velikoanadolskij muzej lisu na osnovi yakih v kinci serpnya 2016 roku bulo perereyestrovano Doneckij oblasnij krayeznavchij muzej Cherez pravovi koliziyi ta byurokratichni pereponi cej proces roztyagnuvsya na dva dovgih roki V o generalnogo direktora DOKM bula Filonova Katerina Leonidivna U zhovtni 2016 roku vidbuvsya konkurs na posadu generalnogo direktora muzeyu Muzej ocholila Svitlana Mikolayivna Glushko Provoditsya naukovo doslidna naukovo fondova metodichna robota ta robota z ohoroni pam yatok arheologiyi istoriyi ta kulturi Primitki Redaguvati Ukrayinska Vikipediya 2004 d Track Q199698 Zrujnovano golovnij muzej istoriyi Donechchini Istorichna pravda 21 serpnya 2014 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 22 serpnya 2014 Teroristi rozbombili Doneckij oblasnij krayeznavchij muzej Arhivovano 25 serpnya 2014 u Wayback Machine na sajti http www unian ua Arhivovano 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kartini skifske zoloto marmurovij unitaz De zberigaye rosiya nagrabovane z muzeyiv Ukrayini ta yak nam jogo povernuti ipress ua angl Procitovano 13 zhovtnya 2022 Dzherela ta literatura RedaguvatiPrin M O Do istoriyi muzejnoyi spravi v Stalinskij okruzi v 1920 h na pochatku 1930 h rokiv Elektronnij resurs M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2014 Vip 26 S 157 165 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2014 26 17 Prin O Prin M Listuvannya u naukovomu spivtovaristvi tri listi Oleksandra Yakubskogo do Petra Kurinnogo Elektronnij resurs O Prin M Prin Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini 2015 Vip 19 S 261 266 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Mdapv 2015 19 23 Mankovska R V Doneckij oblasnij krayeznavchij muzej Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 450 518 s il ISBN 966 00 0405 2 T V Illyashenko Doneckij oblasnij krayeznavchij muzej Arhivovano 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 6 travnya 2021 u Wayback Machine Doneckij krayeznavchij muzej u socmerezhi Facebook Doneckij krayeznavchij muzej u socmerezhi Instagram Kanal muzeyu na Youtube Arhivovano 29 kvitnya 2021 u Wayback Machine Specialnij kulturologichnij vipusk analitichno informacijnogo zhurnalu Shid 2004 Pro Doneckij krayeznavchij muzej na who is who com ua nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pro Doneckij krayeznavchij muzej na www info dn ua informacijnij portal Donechchini Arhivovano 1 travnya 2009 u Wayback Machine Pro Doneckij krayeznavchij muzej na www museum ukraine org ua zhurnal Muzeyi Ukrayini Arhivovano 24 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Doneckij krayeznavchij muzej amp oldid 38230787