Ансамбль домініканського монастиря (Вінниця) — комплекс будівель сакральної архітектури, які були зведені в XVII столітті коштом Стефана Черленківського (за іншими джерелами — старости (Яна Одживольського)) та пожертвами благодійників. (Домініканський) монастир займав північно-західну частину фортифікаційного укріплення (Мури). Ансамбль домініканського монастиря був розташований на території між сучасними вулицями (Соборною), (Поліни Осипенко), Володарського та Шолом-Алейхема. Ансамбль домініканського монастиря є пам'яткою архітектури національного значення, взята під охорону постановою РМ УРСР від 24.08.1963 р.№ 970 (охоронний номер 55).
Ансамбль домініканського монастиря. Вінниця | |
---|---|
Домініканський монастир. Костел (мур.) (Свято-Преображенська церква) | |
49°13′58″ пн. ш. 28°28′31″ сх. д. / 49.23278° пн. ш. 28.47528° сх. д.Координати: 49°13′58″ пн. ш. 28°28′31″ сх. д. / 49.23278° пн. ш. 28.47528° сх. д. | |
Тип споруди | монастир |
Розташування | Україна, (Вінницька), Вінниця |
Архітектор | (Паоло Фонтана) |
Засновник | родина Ґрохольських |
Початок будівництва | 1760-ті рр. |
Кінець будівництва | 1770-ті рр., скасований у 1831—1833 рр. |
Стиль | бароко |
Належність | (Домініканці (орден)) |
Адреса | Вінниця, вулиця Соборна 23 |
Домініканський монастир у Вікісховищі |
Опис
Оселя домініканців у Вінниці, як і їх сусідів-єзуїтів, розміщених на території одного фортифікаційного комплексу Мури, тривалий час була дерев'яною. Будівництво мурованих будівель ропочалось в 1750—1758 рр. (за іншими джерелами — в 1758—1760 рр.).
Мурований костел збудований 1760 року. В плані — прямокутний. Його каркас складають три нави, шість колон та прямокутні захристії. В інтер'єрі збереглися фрагменти настінного живопису XVIII ст. До костелу прилягає корпус (келій), збудований у 1765 році. Келії з костелом формують внутрішній (двір-атріум). Келії — цегляні, двоповерхові, збудовані у формі букви «П» в плані. Зовнішні стіни корпусу майже позбавлені декору, лише симетричні фасади оформлені в стилі раннього бароко, про що свідчать високо підняті (фронтони), рустик та ніші. У келіях склепіння плоскі балочні, в коридорах — напівциркульні з розпалубками. Фігурні (фронтони) вказують на бароковий стиль фасадів. Нижній ярус фасаду костелу декорований (пілястрами) (тосканського ордеру). У 1894-1895-х роках, після капітального ремонту, костел був увінчаний дзвіницею. Під будівлею знаходилась крипта, перекрита півциркульними склепіннями з розпалубками.
Вежі, що оточували монастир, були одноярусними, квадратними в плані, із заокругленими кутами, та укріплені (контрфорсами).
Історія
Період Речі Посполитої
Духовна місія домініканців на теренах Вінничини розпочалась на початку XVII ст. Рішення перевести їх з (Черленкова) до Вінниці було ухвалено капітулою і затверджено (луцьким єпископом) Лубецьким Станіславом у 1624 р. У 1630 році, році коштом Стефана Черленківського (за іншими джерелами — старости Яна Одживольського) та благодійників, у Вінниці було збудовано дерев'яний костел і кляштор домініканців.
В період Хмельниччини, а саме під час приходу до Вінниці козаків (лисянського полковника) (Максима Кривоноса), домініканці покинули свою вінницьку оселю і повернулись до сусіднього Черленкова. 1648 року фортифікаційний комплекс Вінницьких мурів було пошкоджено внаслідок військових дій. Стефан Черленківський виділив кошти на відбудову сакральної споруди, проте невдовзі, в 1690-х роках, будівля постраждала від набігу татар. Вдруге кошти на проект реконструкції виділив Михайло Калетинський, проте вже на початку XVIII ст. костел і кляштор було розібрано.
Повернення домініканців до Вінницької оселі відбулось за сприяння родини Ґрохольських. Брацлавський земський суддя Міхал Ґрохольський, разом зі своєю дружиною Анною, з родини , виділив кошти на будівництво мурованих будівель. Архітектором мурованого кляштору виступив (Паоло Фонтана). Костел та кляштор мурованого типу розмістились дещо вище, ніж їх дерев'яні попередники, проте у межах фортифікаційного комплексу. Будівництво тривало в 1750—1758 рр. (за іншими джерелами — в 1758—1760 рр.). В 1765 році добудовано корпус келій. В знак вдячності домініканців, крипта костелу стала усипальнею роду графів Ґрохольських.
Період Російської імперії
Після польського національно-визвольного повстання 1830—1831 рр. домініканський кляштор було скасовано царським урядом, а будівлі передано православному духовенству. У 1833 році костел було перетворено на православний храм і, на свято Благовіщення, освячено як (Преображенський). У зв'язку з такими перетвореннями, на двох фасадних вежах було зведено фальшиві шатрові завершення, які були атрибутом православного храму. У 1866 році в храмі відбулось освячення Дарохранительниці (посудини, де зберігають святі дари), подарованої майбутнім імператором Олександром III.
У Преображенському храмі (Михайло Михайлович Коцюбинський) приймав Таїнства хрещення та шлюбу. У 1864 р. його дитиною тут хрестив настоятель о. Порфирій Вознесенський.
Період УНР
У квітні 1920 року Вінниця втретє стала столицею УНР. 5 травня 1920 року храм відвідав (Симон Петлюра). Через одинадцять днів, духовенство собору прийняло керівника Польської держави (Юзефа Пілсудського)
Радянський період
У 1922 році собор був пограбований представниками радянської влади. Його двічі закривали, нівелюючи його духовну місію, як це було характерно радянській ідеології. У 1930 році храм перетворили на склад гуми, у 1962 році у будівлі храму розмістили спортзал товариства «Динамо».
У 1980-х рр. храм перетворили на зал органної та (камерної музики) обласної філармонії. У 1990 році обласна та міська влада прийняли рішення про повернення приміщення собору Церкві. Згодом, (орган) був демонтований і перенесений до сусіднього (капуцинського) костелу.
Період Незалежної України
На даний момент, у Свято-Преображенському соборі проводяться богослужіння, заняття з (катехизису) та інші духовні вчення. При монастирі діє театр-студія «Лампадка» і духовний хор. Архієрейський хор собору, під керівництвом протоієрея Сергія Виговського, неодноразово номінувався найкращим церковним хором в Україні. Дитячий хор, під керівництвом Наталії Кременюк, був неодноразово визнаний лауреатом всеукраїнських та міжнародних конкурсів у Польщі та в Україні.
Адреса: вулиця Соборна, 23
Галерея
-
-
- Домініканський монастир. Костьол
- Домініканський монастир. Келії
- Домініканський монастир. Дошка
- Домініканський монастир. Люмінісценція
- Домініканський монастир. Костел. Ніч
Див. також
- (Єзуїтський монастир (Вінниця))
- (Вінницькі мури)
- (Спасо-Преображенський собор (Вінниця))
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 5 квітня 2015.
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К. : Будівельник, 1985. — С. 8 [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.].
- Малаков Д. В. По Брацлавщине: от Винницы до Тульчина. — М. : Искусство, 1980. — 31 с. [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
Джерела
- Біруля О. Архітектурна історія Вінниці. — Вінниця, 1930.
- Вінниця: Історичний нарис. — Вінниця : Книга-Вега, 2007. — С. 38.
Посилання
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет