Ісідо́ра Доло́рес Іба́ррурі Ґо́мес (ісп. Isidora Dolores Ibárruri Gómez; 9 грудня 1895, Ґальярта — 12 листопада 1989, Мадрид), більш відома як La Pasionaria — іспанська політична діячка баскійського походження, багаторічний перший секретар Комуністичної партії Іспанії. Лідер іспанських республіканців на часі Громадянської війни, авторка гасла ¡No Pasarán! (Вони не пройдуть!), озвученого під час битви за Мадрид. А також фразеологізму — краще вмерти стоячи чим жити на колінах.
| Долорес Ібаррурі | |
|---|---|
| Dolores Ibárruri | |
| | |
| Ім'я при народженні | ісп. María de los Dolores Ibárruri y Gómez |
| Псевдо | La Pasionaria |
| Народилася | 9 грудня 1895 Ґальярта, Іспанія |
| Померла | 12 листопада 1989 (93 роки) Мадрид, Іспанія ·пневмонія |
| Поховання | Civil Cemetery, Madridd і Civil Cemetery, Madridd :
|
| Громадянство | Іспанія → СРСР → Іспанія |
| Національність | басконка |
| Діяльність | політична діячка, журналістка, активістка |
| Alma mater | педагогічний коледжd |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Знання мов | іспанська |
| Посада | генеральний секретар Комуністичної партії Іспаніїd, член Конгресу депутатів Іспанії[d] і член республіканських Кортесівd |
| Партія | Комуністична партія Іспанії |
| У шлюбі з | Julián Ruiz Gabiñad |
| Діти (6) | Рубен Руїс Ібарруріd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0406459 |
|
Біографія Редагувати
Народилася в багатодітній баскійській родині в містечку Гальярті, Країна Басків. Через складну матеріальну ситуацію не здобула в дитинстві належної освіти. З наймолодших років брала участь у соціалістичному русі. В 1916 році у віці 20 років одружилася з Хуліаном Руїсом. Коли його заарештували за участь у нелегальному страйку, Ібаррурі записалася в Комуністичну партію Іспанії (PCE). В той же час прийняла псевдонім, під яким прославилася у світі — La Pasionaria: так вона підписувала свої статті, написані під впливом праць Карла Маркса, які надсилала до гірницької газети «El Minero Vizcaíno». В наступні роки піднімалася партійною ієрархією, і 1930 року її обрали до керівництва партії.
Після встановлення Другої республіки Ібаррурі переселилася до Мадрида, де стала головним редакторкою лівої газети «Mundo Obrero». Активно виступала за права жінок, 1933 року брала участь як делегатка Комуністичної партії Іспанії у Комуністичному інтернаціоналі в Москві. 1936 року її було обрано до іспанського парламенту (від Народного фронту).
Весь світ почув про неї під час Громадянської війни в Іспанії. La Pasionaria була запеклим оборонцем республіки, віча з її участю збирали тисячі слухачів, особливо жінок. Власне під час одного з таких віч у Мадриді прозвучало гасло ¡No pasarán! — Вони не пройдуть! Після падіння республіки 1939 року La Pasionaria перебралася до СРСР, де продовжувала політичну діяльність. Її єдиний син, Рубен, пішов до Червоної армії й загинув під Сталінградом.
1944 року стала Перший секретарем Комуністичної партії Іспанії, виконуючи ці обов'язки до 1960 року, після чого стала Генеральним секретарем Партії. Перебуваючи в еміграції, прийняла радянське громадянство, здобула також кілька відзнак (зокрема Почесний доктор Московського університету та Орден Леніна).
Після смерті генерала Франко повернулася до Іспанії. Попри значний вік продовжувала політичну діяльність На перших демократичних виборах 1977 року її було знову обрано до Парламенту, посаду Генерального секретаря CPE займала аж до смерті. Під її керівництвом партія здійснила реформу програми: CPE стала першим комуністичним угрупованням Європи, який викреслив зі своєї програми елементи ленінізму, унезалежнившись від СРСР.
В літературі Редагувати
Твір латвійської поетеси і перекладачки Мірдзи Кемпе «Два сонети Долорес Ібаррурі» у перекладі українською Дмитра Павличка увійшов до його збірки «Сонети» (1978).
Примітки Редагувати
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Diputados/BusqForm?_piref73_1333155_73_1333154_1333154.next_page=/wc/fichaDiputado?idDiputado=315&idLegislatura=0
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=1-1&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2855760%29.NDIP.
- . Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
- Павличко Д. Сонети. — Київ: Молодь, 1978. — С. 209—210.
Джерела та посилання Редагувати
- Аудіо промови Ібаррурі, під час якої вона висловила заклик ¡No pasarán! [ 31 березня 2013 у Wayback Machine.]