Дифама́ція (лат. diffamatio — обмова, ганьблення від лат. diffamare = поширювати плітки) — поширення про особу неправдивої інформації, яка принижує її честь та гідність, завдає шкоди діловій репутації. Дифамація є синонімом до терміну «приниження честі, гідності та ділової репутації». Загалом, українське законодавство не вживає термін дифамація, однак як лаконічне змістовне слово іншомовного походження він активно використовується на практиці та в законодавствах деяких інших країн.
Ознаки дифамації Редагувати
Твердження про який-небудь факт є дифамацією лише за умови, якщо воно:
- недостовірне;
- принижує честь та гідність, або завдає збитків репутації конкретної особи;
- поширене — тобто донесене принаймні до однієї людини, окрім тієї, про яку поширюється інформація.
Дифамація стосується конкретних фактів, які слід відрізняти від оціночних суджень.
Види дифамації Редагувати
Дифамація може здійснюватися у письмовій (пасквіль, наклеп) або усній (лихослів'я, обмовляння) формах.
Притягнення до відповідальності Редагувати
Для того щоб людину притягнули до відповідальності, потрібно встановити наявність таких елементів (відсутність принаймні одного з них звільняє від відповідальності):
- факт поширення інформації — інформація мала бути повідомлена принаймні одній людині за винятком тієї, про яку йдеться. Тобто у випадку, коли недостовірна інформація була повідомлена лише тій особі, якої вона безпосередньо стосується, не може бути підстав для позову, оскільки приниження честі і гідності має бути в очах інших осіб, які дізналися про цю інформацію.
- інформація має бути про особу, яка ініціює позов;
- інформація має бути недостовірною;
- інформація має принижувати честь і гідність.
Звільнення від відповідальності Редагувати
Якщо журналіст не є безпосереднім автором інформації, а лише доносить до читача чи глядача позицію іншої людини, то його не можна притягнути до відповідальності — претензії висуваються до джерела інформації.
Оціночні судження Редагувати
Оціночне судження — це суб'єктивна особиста оцінка певної події чи явища (певного факту), зроблена конкретною особою.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Defamation | Definition, Slander vs. Libel, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 4 травня 2023.
- Defamation. Legal Information Institute.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
- Інститут медіа права. Лекція «Дифамація. Частина 1»
Література Редагувати
- Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Гловченко… В. С. Ковальський (кер) та ін.— К.: Юрінком Інтер, 2002. — 528 с.
- Дифамація політична //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
- М. Требін. Дифамація політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.220 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Редагувати
- [[https://web.archive.org/web/20161122001652/http://leksika.com.ua/19851208/legal/difamatsiya Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] ДИФАМАЦІЯ] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- Дифамація // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Дифамація [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 346-347. — 1000 екз.
- Приганення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1489. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |