Джироламо Далла Каза (італ. Girolamo Dalla Casa), також Джироламо да Удіне (італ. Girolamo da Udine) (помер у 1601) — італійський композитор пізнього Відродження, представник Венеційської школи, інструменталіст та музикознавець; керівник духової секції музичної капели Базиліки Сан Марко. Був відомішим та впливовим як виконавець, ніж як композитор.
Джироламо Далла Каза | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 16 століття |
Місце народження | Удіне, Італія |
Дата смерті | серпень 1601[1] |
Місце смерті | Венеція, Венеційська республіка |
Громадянство | Венеційська республіка |
Національність | італієць |
Професія | композитор, музикознавець, керівник ансамблю духових інструментів |
Інструменти | ренесансовий корнет, духові інструменти |
Жанр | мотет, мадригал, музично-теоретичний трактат |
Колективи | Музична капела Собору Сан Марко |
Співпраця | Джованні Ґабріелі |
Біографія
Достотних відомостей про довенеційське життя Джироламо Далла Кази не збереглося. Він народився в Удіне, але дата народження невідома. Почав свою діяльність як музикант певно у рідному місті: можливо про нього йдеться у одному повідомленні про Джироламо, що був дударем (piffero) до 1554 року, коли подався у чужі краї (per altri lidi). У наступні роки можливо був при Баварському дворі, оскільки його ім'я згадується в одному документі 1565 року; окрім того, його перша книга мадригалів (Венеція 1574) присвячена Фердинанду, тобто герцогу баварському, як невеличка повинність моєї давньої служби (picciol tributo dell'antica mia servitù).
У документах діяльність Далла Кази відбивається з 1568 року; 29 січня цього року йому було доручено створити ансамбль духових інструментів для музикування у венеційському Соборі Сан Марко. У цьому першому постійному інструментальному ансамблі, що став ядром соборного оркестру, окрім Джироламо (корнет), грали його брати, Ніколо та Джованні (басовий тромбон), а також інші музиканти, набрані Далла Казою відповідно до вимог. З роками ця група стала доволі великою, і у 1584 році він носив звання Голови ансамблів духових інструментів найяснішої сіньйорії Венеції. Всі три брати окрім того були дударями (piffari) дожа (Ніколо та Джовані з 1572) і брали участь у музикуваннях влаштованих венеційськими братствами. Ніколо, у перші роки XVII століття, керував також незалежним колективом дударів.
Далла Каза залишався головою оркестру до смерті, що настала здогадно у Венеції у 1601 році; його брати також працювали в оркестрі до смерті, яка спідкала Джованні у 1607 році, а Ніколо у 1617 році.
Духова секція
Простір та пов'язані з ним акустичні властивості Базиліки Сан Марко були причиною того, що цей храм став одним з найважливіших музичних центрів тогочасної Італії, і навіть значною мірою посприяли виникненню венеціанської композиторської школи. Духовий ансамбль Далла Кази також був одним з чинників формування венеційського стилю, так велика частина музики Джованні Ґабріелі явно написана з урахуванням можливостей цього колективу, він також передбачався і в інших опоряджених поліхоральних творах композиторів того часу .
Діяльність ансамблю у соборі Сан Марко передвіщала а можливо й вплинула, на розвиток стилю - пізньобарокового concerto grosso. Будучи невеличкою групою музикантів-віртуозів, що грали у протиставленні з розміщеними навколо них більш великими інструментальними та вокальними силами, та знаходячись у центрі вельми впливового стилістичного руху, ансамбль функціонував як рання форма concertino. Більшість творів, що Ґабріелі та інші композитори венеціанської школи писали для них, збереглися.
Сам Далла Каза був віртуозним гравцем на корнеті, інструменті, що він його описував як «найчудовіший з усіх інструментів».
Твори
Далла Каза здебільша був відомий як інструменталіст ніж як композитор. Нашого часу добулися дві книги мадригалів та одна книга мотетів з його композиторського доробку, що певно й обмежувався цими публікаціями. Збереглося також декілька творів його брата Ніколи.
Важливішим для музикознавства був двочастинний підручник Джироламо Далла Кази 1584 року з орнаментики «Правдивий спосіб прикрашати» (Il vero modo di diminuir), що давав ясні та точні приклади орнаментації, яка використовувалася у співанні та гранні мотетів та мадригалів того часу. З підручника видно, що поліфонічні праці зазвичай виконувалися без прикрас, а твори у більш гомофонному стилі, а особливо великі поліфонічні композиції з частими секційними варіаціями та опуклими каденціями, прикрашалися орнаментами, деякі з них з'являються у нотованій музиці.
Музичні
Джироламо
- Перша книга мадригалів на 5 та на 6 голосів разом з діалогом на 8… (Il primo libro de madrigali a 5 e a 6 voci insieme a un dialogo a otto …, Венеція, 1574
- Друга книга мадригалів на 5 голосів з пасажами (Il secondo libro de madrigali a 5 voci, con i passaggi, Венеція, 1590
- Перша книга мотетів на 6 голосів… (Il primo libro de mottetti a 6 voci …), Венеція, 1597
Брата Ніколи
Збереглися:
- збірка
- Канцони та мадригали на 4 голоси… Книга друга (Canzoni et madrigali a 4 voci… Libro secondo), Венеція, 1591
- Окремі твори в антологіях
- у Духовна музика на п'ять голосів, з двома діалогами на десять (Musica spirituale … a 5 voci, con due dialoghi a dieci), Венеція, 1586
- Signor mentre ch'in terra Vergine all'hor (на 5 голосів)
- Dorme il sommo, e celeste (на 10 голосів),
- у Флоріндо та Арміла пасторальна канцона… На п'ять голосів (Florindo e Armilla canzon pastorale… a cinque voci), Венеція, 1593.
- Poi disse
- у Духовна музика на п'ять голосів, з двома діалогами на десять (Musica spirituale … a 5 voci, con due dialoghi a dieci), Венеція, 1586
Теоретичні
Джироламо Далла Каза є автором знаменного документа венеційскої інструментальної практики кінця XVI століття, підручника з орнаментики під назвою «Правдивий спосіб прикрашати усякого роду Духовими інструментами, та струнними, та людським голосом…» (Il vero modo di diminuir con tutte le sorti di stromenti di fiato, e corda, e di voce humana …), Венеція, Анджело , 1584.
У двох книгах, що на них поділяється підручник, Далла Каза наводить приклади прикрашання, використовуючи наступні тривалості: восьмі, шістнадцяті, «treplicate» (потроєні) (двадцять чотири на такт) та «quadruplicate» (почетверені) (тридцять дві на такт). Найкращий спосіб прикрашати, за думкою автора, полягає увикористанні суміші усіх чотирьох фігур.
Після серії прикладів пасажів, на різних інтервалах гами, що охоплювали сексту, септиму та октаву, які не розглядалися у підручниках інших авторів), Далла Каза накладає орнаментацію на уривки, витягнені з мадригалів та шансонів Чіпріано де Роре, Алессандро Стріджо, , Адріана Вілларта, Мартина Малогрошей (Martin Peu d'Argent), Клеменса-не-Папи, Андреа Ґабріелі, , Клемана Жаннекена, , , Орландо ді Лассо, П'єра Сандрена (Regnault або Sandrin) та Джованні П'єрлуїджі да Палестрини.
Орнаментика наводиться без розрізнення духових, струнних та клавішних інструментів чи людського голосу; однак для деяких композицій другої книги чітко вказано, що у накладенні прикрас вокальне виконання відрізняється від інструментального меншою одноманітністю (uniforme) та менш швидкими тривалостями. Канцона Чіпріано де Роре «Alla dolc'ombra», що міститься у другій книзі, є єдиним прикладом у підручнику, де всі голоси орнаментуються, в той час як інші обмежуються лише партією верхнього голосу.
У передмові до першої книги Далла Каза дає короткі відомості про техніку гри на духових інструментах, і зокрема на корнеті. Цей інструмент він вважав найчудовішим з духових через те, що він більш за інші схожий налюдський голос.
У цілому підручник не виходить за межі традиції ренесансового орнаментування, але деякі характеристики, як використання «tremoli groppizzati» (зв'язувальні тремоло) та «groppi battute» (вузлові наголоси) на місцях каденцій орнаментованих попередніми авторами, вказують на тенденцію до кристалізації орнаментикі у фіксованих формулах, типових для наступного століття.
Окремі публікації
- Dalla Casa, Girolamo. 1584. Il vero modo di diminuir con tutte le sorti di stromenti di fiato, & corda, & di voce humana. Venice: Angelo Gardano. Факсимільний видання, Bibliotheca musica Bononsiensis, sezione II, no. 23 (Bologna: Arnaldo Forni Editore, 1970). Англійський переклад Jesse Rosenberg у Historic Brass Society Journal 1, no. 1 (1989): 109–14.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- G. Vale, p. 109
- «capo de concerti delli stromenti di fiato della Illustriss. Signoria di Venezia»
- Concertino — невелика група соліруючих інструментів; ripieno — повний оркестр.
Бібліографія
- F. Caffi, Storia della musica nella già Cappella ducale di S. Marco in Venezia dal 1318 al 1797, II, Venezia 1854, pp. 57, 67 s.
- ; G. Gaspari, Catal. della Biblioteca del Liceo musicale di Bologna, I, Bologna 1890, pp. 331 ss.; II, ibid. 1892, p. 392
- G. Vale, La cappella musicale del duomo di Udine, in Note d'arch., VII (1930), p. 109
- Id., La musica strumentale a Venezia da Gabrieli a Vivaldi, Torino 1980, pp. 22 ss., 78, 82 s.; 101, 105, 264, 277, 288, 296
- Eleanor Selfridge-Field, Venetian Instrumental Music, from Gabrieli to Vivaldi. New York, Dover Publications, 1994.
- «Girolamo Dalla Casa», у The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980.
- , Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954.
Посилання
- Біографічний Словник Італійців (Dizionario Biografico degli Italiani) — том 31 (1985)(італ.)
- Girolamo Dalla Casa: Партитури на сайті Werner Icking Music Archive (WIMA)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhirolamo Dalla Kaza ital Girolamo Dalla Casa takozh Dzhirolamo da Udine ital Girolamo da Udine pomer u 1601 italijskij kompozitor piznogo Vidrodzhennya predstavnik Venecijskoyi shkoli instrumentalist ta muzikoznavec kerivnik duhovoyi sekciyi muzichnoyi kapeli Baziliki San Marko Buv vidomishim ta vplivovim yak vikonavec nizh yak kompozitor Dzhirolamo Dalla KazaOsnovna informaciyaData narodzhennya16 stolittyaMisce narodzhennyaUdine ItaliyaData smertiserpen 1601 1 Misce smertiVeneciya Venecijska respublikaGromadyanstvoVenecijska respublikaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitor muzikoznavec kerivnik ansamblyu duhovih instrumentivInstrumentirenesansovij kornet duhovi instrumentiZhanrmotet madrigal muzichno teoretichnij traktatKolektiviMuzichna kapela Soboru San MarkoSpivpracyaDzhovanni GabrieliBiografiyaDostotnih vidomostej pro dovenecijske zhittya Dzhirolamo Dalla Kazi ne zbereglosya Vin narodivsya v Udine ale data narodzhennya nevidoma Pochav svoyu diyalnist yak muzikant pevno u ridnomu misti mozhlivo pro nogo jdetsya u odnomu povidomlenni pro Dzhirolamo sho buv dudarem piffero do 1554 roku koli podavsya u chuzhi krayi per altri lidi U nastupni roki mozhlivo buv pri Bavarskomu dvori oskilki jogo im ya zgaduyetsya v odnomu dokumenti 1565 roku okrim togo jogo persha kniga madrigaliv Veneciya 1574 prisvyachena Ferdinandu tobto gercogu bavarskomu yak nevelichka povinnist moyeyi davnoyi sluzhbi picciol tributo dell antica mia servitu U dokumentah diyalnist Dalla Kazi vidbivayetsya z 1568 roku 29 sichnya cogo roku jomu bulo dorucheno stvoriti ansambl duhovih instrumentiv dlya muzikuvannya u venecijskomu Sobori San Marko U comu pershomu postijnomu instrumentalnomu ansambli sho stav yadrom sobornogo orkestru okrim Dzhirolamo kornet grali jogo brati Nikolo ta Dzhovanni basovij trombon a takozh inshi muzikanti nabrani Dalla Kazoyu vidpovidno do vimog Z rokami cya grupa stala dovoli velikoyu i u 1584 roci vin nosiv zvannya Golovi ansambliv duhovih instrumentiv najyasnishoyi sinjoriyi Veneciyi Vsi tri brati okrim togo buli dudaryami piffari dozha Nikolo ta Dzhovani z 1572 i brali uchast u muzikuvannyah vlashtovanih venecijskimi bratstvami Nikolo u pershi roki XVII stolittya keruvav takozh nezalezhnim kolektivom dudariv Dalla Kaza zalishavsya golovoyu orkestru do smerti sho nastala zdogadno u Veneciyi u 1601 roci jogo brati takozh pracyuvali v orkestri do smerti yaka spidkala Dzhovanni u 1607 roci a Nikolo u 1617 roci Duhova sekciyaProstir ta pov yazani z nim akustichni vlastivosti Baziliki San Marko buli prichinoyu togo sho cej hram stav odnim z najvazhlivishih muzichnih centriv togochasnoyi Italiyi i navit znachnoyu miroyu pospriyali viniknennyu venecianskoyi kompozitorskoyi shkoli Duhovij ansambl Dalla Kazi takozh buv odnim z chinnikiv formuvannya venecijskogo stilyu tak velika chastina muziki Dzhovanni Gabrieli yavno napisana z urahuvannyam mozhlivostej cogo kolektivu vin takozh peredbachavsya i v inshih oporyadzhenih polihoralnih tvorah kompozitoriv togo chasu Diyalnist ansamblyu u sobori San Marko peredvishala a mozhlivo j vplinula na rozvitok stilyu piznobarokovogo concerto grosso Buduchi nevelichkoyu grupoyu muzikantiv virtuoziv sho grali u protistavlenni z rozmishenimi navkolo nih bilsh velikimi instrumentalnimi ta vokalnimi silami ta znahodyachis u centri velmi vplivovogo stilistichnogo ruhu ansambl funkcionuvav yak rannya forma concertino Bilshist tvoriv sho Gabrieli ta inshi kompozitori venecianskoyi shkoli pisali dlya nih zbereglisya Sam Dalla Kaza buv virtuoznim gravcem na korneti instrumenti sho vin jogo opisuvav yak najchudovishij z usih instrumentiv TvoriDalla Kaza zdebilsha buv vidomij yak instrumentalist nizh yak kompozitor Nashogo chasu dobulisya dvi knigi madrigaliv ta odna kniga motetiv z jogo kompozitorskogo dorobku sho pevno j obmezhuvavsya cimi publikaciyami Zbereglosya takozh dekilka tvoriv jogo brata Nikoli Vazhlivishim dlya muzikoznavstva buv dvochastinnij pidruchnik Dzhirolamo Dalla Kazi 1584 roku z ornamentiki Pravdivij sposib prikrashati Il vero modo di diminuir sho davav yasni ta tochni prikladi ornamentaciyi yaka vikoristovuvalasya u spivanni ta granni motetiv ta madrigaliv togo chasu Z pidruchnika vidno sho polifonichni praci zazvichaj vikonuvalisya bez prikras a tvori u bilsh gomofonnomu stili a osoblivo veliki polifonichni kompoziciyi z chastimi sekcijnimi variaciyami ta opuklimi kadenciyami prikrashalisya ornamentami deyaki z nih z yavlyayutsya u notovanij muzici Muzichni Dzhirolamo Persha kniga madrigaliv na 5 ta na 6 golosiv razom z dialogom na 8 Il primo libro de madrigali a 5 e a 6 voci insieme a un dialogo a otto Veneciya 1574 Druga kniga madrigaliv na 5 golosiv z pasazhami Il secondo libro de madrigali a 5 voci con i passaggi Veneciya 1590 Persha kniga motetiv na 6 golosiv Il primo libro de mottetti a 6 voci Veneciya 1597Brata Nikoli Zbereglisya zbirka Kanconi ta madrigali na 4 golosi Kniga druga Canzoni et madrigali a 4 voci Libro secondo Veneciya 1591 Okremi tvori v antologiyah u Duhovna muzika na p yat golosiv z dvoma dialogami na desyat Musica spirituale a 5 voci con due dialoghi a dieci Veneciya 1586 Signor mentre ch in terra Vergine all hor na 5 golosiv Dorme il sommo e celeste na 10 golosiv u Florindo ta Armila pastoralna kancona Na p yat golosiv Florindo e Armilla canzon pastorale a cinque voci Veneciya 1593 Poi disseTeoretichni Dzhirolamo Dalla Kaza ye avtorom znamennogo dokumenta venecijskoyi instrumentalnoyi praktiki kincya XVI stolittya pidruchnika z ornamentiki pid nazvoyu Pravdivij sposib prikrashati usyakogo rodu Duhovimi instrumentami ta strunnimi ta lyudskim golosom Il vero modo di diminuir con tutte le sorti di stromenti di fiato e corda e di voce humana Veneciya Andzhelo 1584 U dvoh knigah sho na nih podilyayetsya pidruchnik Dalla Kaza navodit prikladi prikrashannya vikoristovuyuchi nastupni trivalosti vosmi shistnadcyati treplicate potroyeni dvadcyat chotiri na takt ta quadruplicate pochetvereni tridcyat dvi na takt Najkrashij sposib prikrashati za dumkoyu avtora polyagaye uvikoristanni sumishi usih chotiroh figur Pislya seriyi prikladiv pasazhiv na riznih intervalah gami sho ohoplyuvali sekstu septimu ta oktavu yaki ne rozglyadalisya u pidruchnikah inshih avtoriv Dalla Kaza nakladaye ornamentaciyu na urivki vityagneni z madrigaliv ta shansoniv Chipriano de Rore Alessandro Stridzho Adriana Villarta Martina Malogroshej Martin Peu d Argent Klemensa ne Papi Andrea Gabrieli Klemana Zhannekena Orlando di Lasso P yera Sandrena Regnault abo Sandrin ta Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrini Ornamentika navoditsya bez rozriznennya duhovih strunnih ta klavishnih instrumentiv chi lyudskogo golosu odnak dlya deyakih kompozicij drugoyi knigi chitko vkazano sho u nakladenni prikras vokalne vikonannya vidriznyayetsya vid instrumentalnogo menshoyu odnomanitnistyu uniforme ta mensh shvidkimi trivalostyami Kancona Chipriano de Rore Alla dolc ombra sho mistitsya u drugij knizi ye yedinim prikladom u pidruchniku de vsi golosi ornamentuyutsya v toj chas yak inshi obmezhuyutsya lishe partiyeyu verhnogo golosu U peredmovi do pershoyi knigi Dalla Kaza daye korotki vidomosti pro tehniku gri na duhovih instrumentah i zokrema na korneti Cej instrument vin vvazhav najchudovishim z duhovih cherez te sho vin bilsh za inshi shozhij nalyudskij golos U cilomu pidruchnik ne vihodit za mezhi tradiciyi renesansovogo ornamentuvannya ale deyaki harakteristiki yak vikoristannya tremoli groppizzati zv yazuvalni tremolo ta groppi battute vuzlovi nagolosi na miscyah kadencij ornamentovanih poperednimi avtorami vkazuyut na tendenciyu do kristalizaciyi ornamentiki u fiksovanih formulah tipovih dlya nastupnogo stolittya Okremi publikaciyi Dalla Casa Girolamo 1584 Il vero modo di diminuir con tutte le sorti di stromenti di fiato amp corda amp di voce humana Venice Angelo Gardano Faksimilnij vidannya Bibliotheca musica Bononsiensis sezione II no 23 Bologna Arnaldo Forni Editore 1970 Anglijskij pereklad Jesse Rosenberg u Historic Brass Society Journal 1 no 1 1989 109 14 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 G Vale p 109 capo de concerti delli stromenti di fiato della Illustriss Signoria di Venezia Concertino nevelika grupa soliruyuchih instrumentiv ripieno povnij orkestr BibliografiyaF Caffi Storia della musica nella gia Cappella ducale di S Marco in Venezia dal 1318 al 1797 II Venezia 1854 pp 57 67 s G Gaspari Catal della Biblioteca del Liceo musicale di Bologna I Bologna 1890 pp 331 ss II ibid 1892 p 392 G Vale La cappella musicale del duomo di Udine in Note d arch VII 1930 p 109 Id La musica strumentale a Venezia da Gabrieli a Vivaldi Torino 1980 pp 22 ss 78 82 s 101 105 264 277 288 296 Eleanor Selfridge Field Venetian Instrumental Music from Gabrieli to Vivaldi New York Dover Publications 1994 ISBN 0 486 28151 5 Girolamo Dalla Casa u The New Grove Dictionary of Music and Musicians ed Stanley Sadie 20 vol London Macmillan Publishers Ltd 1980 ISBN 1 56159 174 2 Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co 1954 ISBN 0 393 09530 4PosilannyaBiografichnij Slovnik Italijciv Dizionario Biografico degli Italiani tom 31 1985 ital Girolamo Dalla Casa Partituri na sajti Werner Icking Music Archive WIMA