Джуліан Ке́ннеді (англ. Julian Kennedy; 15 березня 1852 — 28 травня 1932) — американський інженер та виробник. Відомий своїм внеском у сталеливарну промисловість США, Російської імперії та інших країн. У 1928 році був нагороджений медаллю ASME.
| Джуліан Кеннеді | |
|---|---|
| Джуліан Кеннеді у 1914 | |
| Народився | 15 березня 1852 Poland Townshipd, Магонінґ, Огайо, США |
| Помер | 28 травня 1932 (80 років) Піттсбург, Пенсільванія, США ·інфаркт міокарда |
| Поховання | цвинтар «Homewood»d |
| Країна | США |
| Діяльність | інженер-механік |
| Alma mater | Технологічний інститут Стівенсаd |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Діти | Lucy Kennedy Millerd |
| Нагороди | |
Біографічні дані ред.
Кеннеді родився в Поланді, штат Огайо, у 1852 році, він був старшим із семи синів Томаса Уокера та Маргарет Кеннеді. Його батько був видатним конструктором, винахідником, конструктором та будівельником доменних печей.
Після завершення семінарії в Поланді він навчався в Шеффілдській науковій школі[en], де здобув ступінь бакалавра філософії в 1875 році. Згодом, 1900 року, він здобув магістерський ступінь, а 1909 року — ступінь доктора філософії в Технологічному інституті Стівенса[en].
Кеннеді почав свою кар'єру в компанії Морзебридж. Кеннеді був керівником компанії з 1879 по 1883 рік. Після цього він перейшов працювати у фірму «Брати Карнегі і Компанія» у Гоумстеді, де з 1885 по 1888 рік був генеральним суперінтендантом.
Ще два роки він був головним інженером металургійного заводу Latrobe в Лігоньє, штат Пенсильванія, а в 1890 році став інженером-консультантом в Піттсбурзі. Він консультував багато найбільших металургійних заводів у США та Європі. Будучи консультантом по сталі, Кеннеді допомагав розвивати російську сталеливарну промисловість, побудувавши Нікополь-Маріупольський металургійний комбінат в 1896 році. У 1897 році він побудував доменну піч на Маріупольському металургійному заводі. У 1907 році Кеннеді побудував перший в Індії сталеливарний завод Тата, отримав прозвище «Батько азійської сталі».
Він почав впроваджувати автоматику в роботу металургійних печей.
"На початку XX століття Джуліан Кеннеді був знаменитий. Ключові конструкції доменних печей носять його ім'я: Засипні пристрої системи Кеннеді. Охолоджувальні прибори системи Кеннеді. Каупери системи Кеннеді. Джуліан Кеннеді був найталановитішим американським доменщиком".
У 1904 році Кеннеді обіймав посаду президента групи Виборче право жінок у Пенсільванії[en] — Асоціація рівних прав округу Аллегені (ACERA).
Сім'я ред.
Брат Вальтер — теж металург.
Особисте життя ред.
Кеннеді одружився з Дженні Е. Бреннеман[en] в 1878 році, і в пари народилося кілька дітей, популярних у суспільних колах Пітсбурга. Дженні Кеннеді була членом жіночих клубів[en] та відомою суфражисткою у районі Пітсбурга.
Публікації ред.
- Julian Kennedy, "Some modifications in Blast Furnace Construction [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]." Proceedings of the Engineers Society of Western Pennsylvania XXIII, Engineers Society, 1908. p. 3-15
- Templeton Smith. Engineer Pittsburgh: The Story of Julian Kennedy, Engineer : His Helpmate Jane Eliza Brenneman and His Kennedy and Truesdale Ancestors in America. 1996.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ https://archive.org/details/encyclopediaofpe07jord/page/n31/mode/1up
- ↑ Pittsburgh Post-Gazette — Pittsburgh: 1927. — ISSN 1068-624X; 2692-6903
- Find a Grave — 1996.
- ↑ Jordan, John W. (1916). Encyclopedia of Pennsylvania Biography: Illustrated. New York: Lewis Historical Publishing Co. с. 2254–2256.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
- Leach, Roberta J. (July 1984). . Western Pennsylvania History 67 (3): 192. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021 — через Historical Society of Western Pennsylvania.
- Orban, Michael; Everly, Patricia (1996). Recreating a Suffragette Parade. Carnegie Museums. оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
- For a more complete listing of about 90 patents, see here [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.].
Посилання ред.
- Как Кеннеди завод в Мариуполе строили [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]