Джо Ройл (англ. Joe Royle, нар. 8 квітня 1949, Ліверпуль) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Джо Ройл | |||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Джозеф Ройл | ||||||||||||||||||||
Народження | 8 квітня 1949 (74 роки) | ||||||||||||||||||||
Ліверпуль, Велика Британія | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Англія | ||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Виступав, зокрема, за клуби «Евертон» та «Манчестер Сіті», а також національну збірну Англії.
Клубна кар'єра ред.
Ройл навчався в загальноосвітній школі Quarry Bank High School[en] в Ліверпулі, де активно займався різними видами спорту. Особливо він проявив себе у футболі, домігшись права грати за збірну ліверпульських школярів, в яку зазвичай залучали хлопчиків з середніх сучасних шкіл[en]. Там Ройл привернув увагу багатьох клубів, в тому числі, такого гранда, як «Манчестер Юнайтед», але саме клуб його рідного міста, «Евертон», виявився спритнішим за всіх і зміг першим підписати гравця.
Джо провів у рідному клубі 8 років, зігравши 270 ігор і забивши 119 голів. Ройл дебютував у «Евертоні» у віці 16 років і був наймолодшим гравцем клубу, поки Джеймс Вон не побив його рекорд 10 квітня 2005 року. Протягом п'яти сезонів Ройл був найкращим бомбардиром «Евертона», зокрема, забивши 23 м'ячі в чемпіонаті 1969/70, які допомогли команді виграти чемпіонство, а потім зіграв у переможному Суперкубку Англії проти «Челсі» (2:1).
У 1974 році «Манчестер Сіті» купив Ройла за 170 000 фунтів стерлінгів і Джо допоміг новому для себе клубу виграти Кубок ліги в 1976 році. У листопаді 1977 року Ройл перейшов у «Брістоль Сіті», а в 1980 року став футболістом «Норвіч Сіті», в якому був визнаний гравцем року в 1981 році. У 1982 році (у віці 33 років) Джо був змушений закінчити кар'єру гравця через травму коліна. У 2002 році Ройл голосуванням уболівальників був включений до Зали слави «Норвіч Сіті».
Виступи за збірну ред.
3 лютого 1971 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Англії у матчі відбору на Євро-1972 проти Мальти (1:0).
Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 6 матчів, забивши 2 голи.
Кар'єра тренера ред.
«Олдем Атлетик» ред.
Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1982 року, очоливши тренерський штаб «Олдем Атлетика» і пропрацювавши в цьому клубі дванадцять років. У 1991 році команда під його керівництвом виграла турнір другого дивізіону, заслуживши право грати у Першому дивізіоні (через рік перетвореному в Прем'єр-лігу). Також «Олдем» на чолі з Ройлем двічі виходив у півфінал Кубка Англії (в 1990 і 1994 роках), програвши обидва рази «Манчестер Юнайтед» в переграванні, а також дійшли до фіналу Кубка Ліги 1990 року, поступившись «Ноттінгем Форест».
Коли тренер збірної Англії Боббі Робсон ще в травні оголосив, що піде у відставку після чемпіонату світу 1990 року, кандидатура Ройла всерйоз розглядалася на заміну Робсону, незважаючи на те, що Джо керував клубом лише другого за рангом дивізіону англійського футболу. Але в підсумку, новим менеджером збірної Англії був призначений Грем Тейлор.
У «Олдемі» у 1980-х і початку 1990-х років виступали кілька зірок англійського футболу тієї епохи. Серед них був нападник Грем Шарп — один з найуспішніших голеадорів 1980-х, півзахисник Майк Мілліган[en] (який був проданий «Евертону» за 1 мільйон фунтів стерлінгів в 1990 році, лівий захисник Ерл Барретт (який на початку 1992 року був проданий «Астон Віллі» за 1,7 млн фунтів стерлінгів, ставши на той момент одним з найбільш дорогих захисників в Англії) і правий захисник Деніс Ірвін, який надалі провів 12 років у «Манчестер Юнайтед».
У сезоні 1991/92, в першому за майже 70-річну історію клубу у вищому дивізіоні, «Олдем» посів 17-е місце, заслуживши право грати в щойно заснованій Прем'єр-лізі. Там у наступному сезоні команда змогла зберегти місце в еліті тільки завдяки кращій різниці м'ячів після того як в останньому турі здобула домашню перемогу над «Саутгемптоном» з рахунком 4:3. Однак наприкінці сезону 1993/94 клуб очікувала ще одна битва за виживання, і цього разу «Олдем» не зміг її виграти. Після поразки від «Манчестер Юнайтед» у півфіналі Кубка Англії, команда не змогла здобути перемогу в семи останніх турах чемпіонату і вилетіла з Прем'єр-Ліги.
«Евертон» ред.
У листопаді 1994 року Ройл замінив Майка Вокера на посаді головного тренера «Евертона» і в свій перший сезон завоював Кубок та Суперкубок Англії, втім в чемпіонаті посів лише 15-те місце.
Того ж літа 1995 року Ройл підписав найкращого бомбардира «Манчестер Юнайтед» Андрія Канчельскіса за клубний рекорд у 5 мільйонів фунтів стерлінгів, а «Евертон» посів шосте місце в Прем'єр-лізі та дійшов до другого раунду Кубку європейських кубків у своїй першій європейській кампанії за 11 років. Після цього 1996 року Джо Ройл підписав вінгера Гері Спіда з «Лідс Юнайтед» за 3,5 мільйона фунтів, а також заплатив новий клубний рекорд, 5,75 мільйона фунтів, за нападника «Міддлсбро» Ніка Бармбі, але їх форма в сезоні 1996/97 була менш переконлива, і після того як керівництво клубу не дозволило Ройлу підписати норвежців Туре Андре Фло і Клауса Ефтевога[no], він пішов у відставку.. «Евертон» був лише на чотири очки вище зони вильоту, коли Ройл подав у відставку. У 2004 році Ройл був названий «Гігантом Евертона» за свої успіхи як гравець і тренер.
«Манчестер Сіті» ред.
У лютому 1998 року Ройл очолив «Манчестер Сіті». У той момент клуб був глибоко в зоні вильоту, і хоча Джо не міг врятувати клуб від вильоту, в наступному сезоні «городяни» вийшли в плей-оф, а через рік повернулися в прем'єр-лігу. «Манчестер Сіті» провів лише один сезон у верхньому дивізіоні, що призвело до того, що Ройла звільнили після вильоту в травні 2001 року.
«Іпсвіч Таун» ред.
У листопаді 2002 року Ройл очолив «Іпсвіч Таун», який у попередньому сезоні вилетів з Прем'єр-ліги. У січні 2003 року клуб опинився на межі банкрутства, що призвело до відходу кількох провідних гравців, заборону трансферів і обмеження зарплатних фондів . Ройл двічі виводив команду в плей-оф в 2004 і 2005 роках, але програв в обох випадках «Вест Гем Юнайтед». Кілька гравців були згодом продані клубам Прем'єр-ліги, після чого «Іпсвіч» фінішував 15-м в сезоні 2005/06, зайнявши найгірше місце в своїй історії з 1966 року, а Джо покинув клуб за «взаємною згодою» 11 травня 2006 року.
Подальша кар'єра ред.
У грудні 2006 року Ройл був призначений патроном некомерційної організації Trust Oldham, офіційної асоціації вболівальників «Олдем Атлетик». У листопаді 2007 року кандидатура Ройла на пост головного тренера розглядалася клубами «Лестер Сіті» і «Віган Атлетік», але в обох випадках він сам відмовлявся.
15 березня 2009 року Ройл, після відставки Джона Шерідана, тимчасово очолив «Олдем Атлетик». У квітні йому запропонували роботу на постійній основі, але 28 квітня Джо відмовився, оголосивши, що покине клуб після фінальної гри сезону.
2 червня 2014 року було оголошено, що Ройл приєднається до «Норвіч Сіті» в якості консультанта нового тренера Ніла Адамса[en].
14 липня 2014 року було оголошено, що Ройл поряд з Девідом Ансвортом допомагатиме «Евертону» у розвитку молоді. А 12 травня 2016 року, після відходу Роберто Мартінеса Ройл допомагав Ансворту у фінальній грі «Евертона» в проти «Норвіч Сіті».
У жовтні 2018 року Ройл був призначений директором клубу «Віган Атлетік».
Статистика ред.
Ігрова ред.
Клуб | Сезон | Ліга | Кубок Англії | Кубок ліги | Єврокубки | Суперкубок | Всього | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дивізіон | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | Матчі | Голи | ||
«Евертон» | 1965/66 | Перший дивізіон | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 |
1966/67 | Перший дивізіон | 4 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 3 | |
1967/68 | Перший дивізіон | 34 | 16 | 6 | 3 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 46 | 20 | |
1968/69 | Перший дивізіон | 42 | 22 | 5 | 4 | 4 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 51 | 29 | |
1969/70 | Перший дивізіон | 42 | 23 | 1 | 0 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 47 | 23 | |
1970/71 | Перший дивізіон | 40 | 17 | 5 | 2 | 0 | 0 | 6 | 4 | 1 | 0 | 52 | 23 | |
1971/72 | Перший дивізіон | 28 | 9 | 3 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 32 | 9 | |
1972/73 | Перший дивізіон | 14 | 7 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 15 | 7 | |
1973/74 | Перший дивізіон | 18 | 2 | 3 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 22 | 2 | |
1974/75 | Перший дивізіон | 8 | 3 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 3 | |
Всього | 232 | 102 | 23 | 9 | 14 | 4 | 6 | 4 | 1 | 0 | 276 | 119 | ||
«Манчестер Сіті» | 1974/75 | Перший дивізіон | 16 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 16 | 1 |
1975/76 | Перший дивізіон | 37 | 12 | 2 | 0 | 9 | 6 | 0 | 0 | 0 | 0 | 48 | 18 | |
1976/77 | Перший дивізіон | 39 | 7 | 4 | 2 | 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 46 | 9 | |
1977/78 | Перший дивізіон | 7 | 3 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 11 | 3 | |
Всього | 99 | 23 | 6 | 2 | 12 | 6 | 4 | 0 | 0 | 0 | 121 | 31 | ||
«Бристоль Сіті» | 1977/78 | Перший дивізіон | 26 | 8 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 28 | 8 |
1978/79 | Перший дивізіон | 40 | 7 | 2 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 43 | 7 | |
1979/80 | Перший дивізіон | 35 | 3 | 0 | 0 | 6 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 41 | 5 | |
Всього | 101 | 18 | 4 | 0 | 7 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 112 | 20 | ||
«Норвіч Сіті» | 1980/81 | Перший дивізіон | 40 | 9 | 2 | 0 | 3 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 45 | 10 |
1981/82 | Другий дивізіон | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | |
Всього | 42 | 9 | 2 | 0 | 3 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 47 | 10 | ||
Загалом за кар'єру | 474 | 152 | 35 | 11 | 36 | 13 | 10 | 4 | 1 | 0 | 556 | 180 |
Тренерська ред.
Команда | З | По | Статистика | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігор | Перемог | Нічиїх | Поразок | % перемог | |||
«Олдем Атлетик» | 14 липня 1982 | 10 листопада 1994 | 608 | 225 | 165 | 218 | 37,01 |
«Евертон» | 10 листопада 1994 | 27 березня 1997 | 118 | 47 | 36 | 35 | 39,83 |
«Манчестер Сіті» | 18 лютого 1998 | 21 травня 2001 | 171 | 74 | 47 | 50 | 43,27 |
«Іпсвіч Таун» | 28 листопада 2002 | 11 травня 2006 | 189 | 81 | 48 | 60 | 42,86 |
«Олдем Атлетик» | 15 березня 2009 | 8 травня 2009 | 9 | 1 | 4 | 4 | 11,11 |
«Евертон» | 12 травня 2016 | 15 травня 2016 | 1 | 1 | 0 | 0 | 100,00 |
Загалом за кар'єру | 1097 | 429 | 300 | 368 | 39,11 |
Титули і досягнення ред.
Як гравця ред.
- Чемпіон Англії (1):
- Володар Суперкубка Англії (1):
- Володар Кубка Футбольної ліги (1):
Як тренера ред.
- Володар Кубка Англії (1):
- Володар Суперкубка Англії (1):
Індивідуальні ред.
- Тренер місяця англійської Прем'єр-ліги: лютий 1994
- Тренер місяця англійського Чемпіоншипу: листопад 2004
Примітки ред.
- Джо Ройл на сайті transfermarkt.com (англ.)
- . evertonresults.com. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 12 квітня 2020.
- . footballsite.co.uk. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 12 квітня 2020.
- . mancity.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- . eu-football.info. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- . EnglandFootballOnline.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 5 квітня 2021.
- Graeme Sharp. History of Everton FC (англ.). оригіналу за 13 листопада 2007. Процитовано 10 липня 2018.
- . EvertonResults.com (англ.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 10 липня 2018.
- Facts (англ.). оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 10 липня 2018.
- . Soccer-Ireland.com (англ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 10 липня 2018.
- Results fixtures 1993-1994 Oldham Athletic. Oldham Athletic FC (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 10 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
- . www.evertonfc.com. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 10 липня 2018.
- Man City sack Royle. BBC Sport. 21 травня 2001. Процитовано 28 жовтня 2007.
- . UEFA. 28 жовтня 2002. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- . BBC Sport. 30 травня 2003. Архів оригіналу за 8 листопада 2003. Процитовано 26 лютого 2021.
- James, Stuart (12 травня 2006). . The Guardian. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
- Johnston, Neil (14 листопада 2007). Wigan hope to gain Joe Royle's approval. The Daily Telegraph. Процитовано 6 травня 2010.
- . BBC Sport. 15 березня 2009. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 2 травня 2009.
- . Sky Sports. 16 квітня 2009. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 2 травня 2009.
- . BBC Sport. 28 квітня 2009. Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 2 травня 2009.
- Kirkbride, Phil (12 травня 2016). . Liverpool Echo. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2016.
- Crooks, Eleanor (13 травня 2016). . Daily Post. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
- . Premier League. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
- Royle named top Championship boss. BBC Sport. 2 December 2004. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 17 травня 2008.
Посилання ред.
- Джо Ройл на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Джо Ройл на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Джо Ройл на сайті Soccerbase (англ.)
- Джо Ройл на сайті Eu-football.info (англ.)