Сер Джон Туртон Рендалл (англ. Sir John Turton Randall; 23 березня 1905 — 16 червня 1984) — англійський фізик і біофізик, якому приписують докорінне поліпшення магнетрона, важливої складової радара хвиль сантиметрових довжин — одного з ключів до перемоги союзників у Другій світовій війні. Він також є ключовою частиною мікрохвильових печей. Джон Рендалл також керував командою Лондонського королівського коледжу, яка працювала над вивченням структури ДНК. Його заступник, професор Моріс Уілкінс, отримав разом з разом із Деймсом Ватсоном і Френсісом Кріком, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі». Серед інших його співробітників були Розалінд Франклін, Реймонд Гослінг, Алекс Стокс і Герберт Вілсон, які теж досліджували структуру ДНК.
| Джон Рендалл | |
|---|---|
| Народився | 23 березня 1905 Ньютон-ле-Віллоус, Сент-Геленс[d], Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер | 16 червня 1984 (79 років) Единбург, Шотландія, Велика Британія |
| Країна | Велика Британія |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Манчестерський університет School of Medicine, University of Manchesterd |
| Заклад | Кінґс-коледж Бірмінгемський університет Кембриджський університет Единбурзький університет Університет Сент-Ендрюса |
| Науковий керівник | Вільям Лоренс Брегг |
| Аспіранти, докторанти | Моріс Вілкінс |
| Членство | Лондонське королівське товариство Королівське товариство Единбурга |
| Нагороди |
Примітки ред.
- Нобелівська премія з фізіології і медицині 1962 [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]. Сайт Нобелівського комітету.