Джон Малейні

Джон Едмунд Малейні (англ. John Edmund Mulaney, 26 серпня 1982 року) — американський стенд-ап комік, актор, письменник і продюсер. Відомий своєю роботою як письменник у Saturday Night Live, а також як комедіант зі стенд-ап випусками The Top Part, New in Town, The Comeback Kid, а також Kid Gorgeous, за який він отримав прайм-тайм премію Еммі у 2018 році. Був творцем і зіркою короткотривалого ситкому «Малейні» на каналі Fox, напівавтобіографічного серіалу про його вигадане життя. Малейні також грає героя на ім'я Джордж Сент-Ґіґленд у комедійному дуеті з Ніком Кроллом^[en], зокрема у шоу Oh, Hello на Бродвеї укінці 2016 — на початку 2017 року. Відомий за роллю Ендрю Ґлоубермана в мультсеріалі Big Mouth^[en] від Netflix. Дебютував у кіно, озвучивши Пітера Поркера / Свина-павука в анімаційному фільмі «Людина-павук: Навколо всесвіту».

Джон Малейні
Народився	26 серпня 1982(1982-08-26) (41 рік) Чикаго
Країна	США
Місце проживання	Нью-Йорк
Діяльність	письменник, актор, телеактор, сценарист, стендап-комік
Alma mater	Джорджтаунський університет (2004) і St. Ignatius College Prep^d
Знання мов	англійська
Роки активності	2002 — тепер. час
Жанр	спостережна комедія^d, скетч-комедія^[d] і сюрреалістичний гумор^d
Родичі	Джордж Бейтс^d
У шлюбі з	Аннамарі Тендлер^d
Діти	Malcolm Hiệp Mulaney^d
Волосся	каштанове^[d]
Нагороди	прайм-тайм премія «Еммі» за видатну оригінальну музику і лірику^d (2011) Primetime Emmy Award for Outstanding Writing for a Variety Special^d (2018) премія Пібоді (2009) Writers Guild of America Award for Television: Comedy-Variety Talk Series^d (2009) Writers Guild of America Award for Television: Comedy-Variety Talk Series^d (2010)
IMDb	ID 1825214
Сайт	johnmulaney.com
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Раннє життя

Малейні народився в Чикаго, штат Іллінойс у сім'ї Еллен (уроджена Стентон), професорки права в Північнозахідному університеті^[en], і Чарльза Малейні-молодшого, адвоката і партнера в Skadden Arps, ірландського католицького походження. Прадідом Малейні був Джордж Бейтс^[en], республіканський мер Салема і конгресмен від штату Массачусетс. Його двоюрідний дід по матері, Вільям Генрі Бейтс^[en] також був конгресменом. За збігом, бабуся Малейні, Каролін Стентон і Гіларі Маєрс, мати майбутнього колеги Малейні по Saturday Night Live Сета Маєрса, разом виступали у лікарняній виставі в Марблгеді, штат Массачусетс.

Батьки Малейні обоє відвідували Університет Джорджтауна і Єльську школу права з майбутнім президентом Біллом Клінтоном, якого Малейні зустрів у 1992 році У дитинстві Джон був міністрантом. Він третій з п'яти дітей; у Джона двоє братів і дві сестри.

Малейні вирішив, що хоче працювати у шоу-бізнесі у віці п'яти років, спостерігаючи за життям персонажа Ріккі Рікардо у серіалі «Я люблю Люсі». У сім років він прослуховувався на роль Кевіна у фільмі «Сам удома», але його батьки відмовилися. У молодших класах він відвідував школу св. Климента^[en], де замість того, щоб робити доповіді, він разом з найкращим другом, Джоном О'Браєном, пропонували представляти вивчене у вигляді пародії. Малейні також часто відвідував Музей телерадіомовлення^[en], де дивився архівні епізоди шоу, таких як «Я люблю Люсі» чи «The Tonight Show Starring Johnny Carson». Далі Джон навчався в підготовчій школі коледжу св. Ігнатія^[en], яку закінчив у 2000 році. Після цього Малейні вступив до альма-матер своїх батьків, Джорджтаунський університет, де вивчав англійську літературу та релігію. Він приєднався до групи імпровізації і познайомився з Ніком Кроллом^[en] і Майком Бірбіґлією^[en]. Пізніше він приєднався до Бірбіґлії у його стенд-ап турі, завдяки чому покращив свої сценічні навички.

Кар'єра

Закінчивши університет в 2004 році, Малейні переїхав до Нью-Йорка з амбіціями щодо кар'єри в комедії, і був найнятий на посаду асистента в Comedy Central. Через рік він висунув ідею пародії на серіал «Я люблю 80-ті» під назвою «Я люблю 30-ті», яку він розробив разом зі своїм колегою по цеху Ніком Кроллом. Після своєї роботи на Saturday Night Live, Малейні писав і для інших телевізійних проектів, у тому числі Maya & Marty, Documentary Now!, «Oh, Hello On Broadway» та Comedy Central Roast of James Franco. Він також грав другорядні ролі у телесеріалах «Crashing», «Portlandia» та «Difficult People». Малейні озвучує головного персонажа мультсеріалу «Big Mouth» на Netflix. У 2018 році він озвучив Свина-павука в анімаційному фільмі «Людина-павук: Навколо всесвіту».

Saturday Night Live

Спочатку Малейні працював коментатором у передачі «Best Week Ever», а в серпні 2008 року пройшов прослуховування на Saturday Night Live. Йому дісталося місце в команді письменників, де він залишався упродовж шести сезонів шоу. Час від часу він з'являвся у сегменті Weekend Update . Разом з актором SNL Біллом Гейдером вони спільно створили частого персонажа SNL на ім'я Стефон. Малейні у складі команди письменників був номінований на прайм-тайм премію Еммі у 2009—2012 роках. На 63-тій церемонії нагородження Малейні разом з Джастіном Тімберлейком, Сетом Маєрсом і Катрезе Барнс отримав прайм-тайм премію Еммі за найкращу оригінальну музику та лірику. 14 квітня 2018 року Малейні був ведучим Saturday Night Live, ставши третім письменником SNL (після Конана О'Браєна та Ларрі Девіда), що вели SNL, незважаючи на те, що ніколи не входили в команду акторів.

Стенд-ап комедія

Окрім роботи в SNL, Малейні декілька років був стенд-ап коміком. Він виступав у шоу Live at Gotham, Conan, Jimmy Kimmel Live, Late Night With Jimmy Fallon, Late Night With Conan O'Brien та Comedy Central Presents. Малейні також випустив комедійний альбом під назвою The Top Part у 2009 році, а також випуск під назвою New In Town у 2012 році. Обидва були виготовлені за участі Comedy Central.

Малейні на виступі, 2009 рік

Третій стенд-ап спецвипуск Малейні під назвою The Comeback Kid вийшов 13 листопада 2015 року на Netflix. Попередній випуск, New In Town, також доступний на Netflix. The Comeback Kid отримав визнання критиків, Девід Сімс із The Atlantic називав його «нагадуванням про все, що робить Малейні настільки своєрідним: розповідь, багата на вміло підмічені деталі, представлені з впевненістю людини, на десятки років старшої за 33». У 2016 році Малейні за The Comeback Kid був номінований на прайм-тайм премію Еммі.

Четвертий комедійний тур Малейні, Kid Gorgeous, тривав спершу з травня по липень 2017 року, а друга його частина почалася у вересні 2017 року в Колорадо-Спрінгс, штат Колорадо і завершилася у квітні 2018 року в Джексонвіллі, штат Флорида. У рамках туру пройшло сім шоу у Radio City Music Hall в Нью-Йорку в лютому 2018 року, одне з яких було знято для наступного спецвипуску Netflix. Критики схвально відгукнулися про Kid Gorgeous, Стів Ґрін із IndieWire назвав його «одним з найкращих творів року». На 70-ій прайм-тайм премії Еммі Малейні отримав за нього нагороду.

Mulaney

Я хотів робити такі ж ситкоми з живою аудиторією і багатьма камерами, як ті, на яких я виріс.

Джон Малейні, Maclean's

У травні 2013 року NBC не підтримала передала ідею напівавтобіографічного ситкому під назвою «Mulaney». У червні 2013 року компанія Fox Broadcasting замовила новий сценарій, розглядаючи питання про замовлення декількох епізодів.

У жовтні 2013 року Fox оголосила про те, що вони беруть шоу на шість епізодів. Малейні був автором, продюсером і письменником цього серіалу до його скасування в травні 2015 року. Серіал отримав погані відгуки, , зокрема драматург і телекритик The New York Times Нейл Джензлінгер написав, що «він так аргесивно передертий із Seinfeld, що в другому епізоді навіть висміює власний плагіат. Але є одна річ, яку у Seinfeld забули запозичити — це інтелект».

Джордж Сент-Ґіґленд

Малейні регулярно виступає в ролі Джорджа Сент-Ґіґленда, літнього чоловіка з Верхнього Вест-Сайду Нью-Йорка. Сент-Ґіґленд і його товариш Гіл Файзон (якого грає комік Нік Кролл) ведуть шоу-розіграш «Too Much Tuna», в якому учасникам дають сендвічі, де забагато тунця. Кролл і Малейні об'їздили Сполучені Штати з шоу під назвою Oh, Hello^[en], в якому вони грають цих персонажів. Прем'єра відбулася на Бродвеї 23 вересня 2016 року, шоу ставили до 22 січня 2017 року. Виставу на Бродвеї було знято і випущена на Netflix 13 червня 2017 року. Стів Мартін був спеціальним гостем, з бонусною сценою з Майклом Джей Фоксом у якості гостя; Метью Бродерік з'явився у короткому камео ближче до кінця.

Особисте життя

5 липня 2014 року Малейні одружився з візажисткою і майстринею абажурів Аннамарі Тендлер. Весільну церемонію провів їхній друг Ден Леві^[en]. 10 травня 2021 з'явилося оголошення, що Малейні вирішив припинити шлюб, і 23 липня 2021 він подав на розлучення.

У стендапі Малейні неодноразово згадував про свої минулі проблеми з алкоголем і наркотиками у студентські часи. В інтерв'ю 2014 року він зазначив, що не вживає речовин з вересня 2005. У грудні 2020 року він потрапив до центру реабілітації^[en] у Пенсильванії з алкоголізмом і кокаїновою залежністю^[en], звідки вийшов на позалікарняну допомогу у лютому 2021.

Роботи

Комедійні спецвипуски

Рік	Назва	Дистриб'ютор
2009	The Top Part	Comedy Central
2012	John Mulaney: New in Town	Comedy Central
2015	John Mulaney: The Comeback Kid	Netflix
2018	John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City	Netflix

Телебачення

Рік	Назва	Роль	Примітки
2006	Live at Gotham	самого себе	епізод: «1.3»
2007	Late Night with Conan O'Brien	самого себе	епізоди: «7 June 2007» & «15 February 2007»
2007	Human Giant	Various	епізод: «24 Hour Marathon»
2008	Best Week Ever	самого себе	4 епізоди
2008	Important Things with Demetri Martin	Джон Малейні/Зелений берет	2 епізоди; також письменник
2008–2018	Saturday Night Live	різні ролі	7 епізодів; також письменник
2009	Comedy Central Presents	самого себе	півгодинний стенд-ап
2010	Mayne Street	Ділан	6 епізодів
2010	Ugly Americans	Тоні / The In-Between World Guide (голос)	2 епізоди
2011, 2017	The Chris Gethard Show	самого себе	епізоди: «The Kickboxer Episode» & «Innocuous Opinions, Dire Consequences»
2012	John Mulaney: New in Town	самого себе	стенд-ап спецвипуск
2012	Funny As Hell	самого себе	епізод #2.2
2013–2015	Kroll Show	Джордж Сент-Ґіґленд	11 епізодів
2013	The Jeselnik Offensive	самого себе	2 епізоди
2013	The Pete Holmes Show	самого себе	епізод: «John Mulaney»
2014–2015	Mulaney	Джон Малейні	13 епізоди; також творець, продюсер, письменник
2015–present	Documentary Now!	—	автор/співавтор 5 епізодів продюсер-консультант (сезон 1, епізод 4) виконавчий співпродюсер (сезон 2)
2015–2016	The Jim Gaffigan Show	самого себе	4 епізоди
2015	John Mulaney: The Comeback Kid	самого себе	стенд-ап спецвипуск
2016	Lady Dynamite	James Earl James	епізод: «Pilot»
2016	Comedy Bang! Bang!^[en]	Джордж Сент-Ґіґленд	епізод: «The Lonely Island Wear Dark Pants and Eyeglasses»
2016	Maya & Marty	—	письменник (6 епізодів)
2016	Difficult People	Cecil Jellford	епізод: «Unplugged»
2017	32nd Independent Spirit Awards	самого себе (ведучий)	телевипуск
2017	Oh, Hello on Broadway	Джордж Сент-Ґіґленд	телевипуск
2017–present	Big Mouth	Andrew Glouberman / Mint / різні голоси	20 епізодів; також продюсер-консультант
2018	Crashing	самого себе	епізод: «Too Good»
2018	33rd Independent Spirit Awards	самого себе (ведучий)	телевипуск
2018	Portlandia	Джордж Сент-Ґіґленд	епізод: «Peter Follows P!nk»
2018	Saturday Night Live	самого себе (ведучий)	епізод: «John Mulaney/Jack White»
2018	John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City	самого себе	стенд-ап спецвипуск
2018	Animals^[en]	Olafur / Mackerel (голос)	епізод: «Pigeons»
2018–2019	Crashing^[en]	самого себе	2 епізоди
2018–2020	Saturday Night Live	самого себе (ведучий)	4 епізоди
2019	The Simpsons	Warburton Parker	голос; епізод: «The Winter of Our Monetized Content»
2019	Dickinson^[en]	Генрі Девід Торо	2 епізоди
2019	Patriot Act with Hasan Minhaj^[en]	самого себе	Deep Cut appearance
2019	John Mulaney & the Sack Lunch Bunch^[en]	самого себе	музичний комедійний спецвипуск Netflix для дітей
2020	The Not-Too-Late Show with Elmo^[en]	самого себе	епізод #1.3
2020—…	Late Night with Seth Meyers	—	автор
2021	House Hunters: Comedians on Couches Unfiltered	самого себе	епізод #1.1 John Mulaney: Dance Space

Кіно

Рік	Назва	Роль	Примітки
2018	Людина-павук: Навколо всесвіту	Пітер Поркер / Свин-павук	голос
2019	Spider-Ham: Caught in a Ham^[en]	Пітер Поркер / Свин-павук	голос; короткометражка
2020	Back on the Air	голос; короткометражка
2021	Попелюшка	Джон
2022	Чіп і Дейл поспішають на допомогу	Чіп	голос
	Кіт у чоботях 2: Останнє бажання	Джек Хорнер	голос

Дискографія

• The Top Part (Comedy Central Records, 2009)
• New in Town (Comedy Central Records, 2012)
• The Comeback Kid (Drag City, 2017)
• Kid Gorgeous (Drag City, 2018)
• John Mulaney & the Sack Lunch Bunch (Drag City, 2019)

Нагороди та номінації

Рік	Нагорода	Категорія	Номінована робота	Результат	Прим.
2009	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Writing for a Variety, Music, or Comedy Series	Saturday Night Live	Номінація
	Премія Гільдії сценаристів Америки	Best Comedy/Variety Series		Перемога
2010	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Writing for a Variety, Music, or Comedy Series		Номінація
	Премія Гільдії сценаристів Америки	Best Comedy/Variety Series		Перемога
2011	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Music and Lyrics	Saturday Night Live for «Justin Timberlake Monologue»	Перемога
		Outstanding Writing for a Variety, Music, or Comedy Series	Saturday Night Live	Номінація
	Премія Гільдії сценаристів Америки	Best Comedy/Variety Series		Номінація
2012	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Original Music and Lyrics	Saturday Night Live for «I Can't Believe I'm Hosting»	Номінація
		Outstanding Writing for a Variety Series	Saturday Night Live	Номінація
		Outstanding Variety Series		Номінація
	Премія Гільдії сценаристів Америки	Best Comedy/Variety Series		Номінація
2013	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Writing for a Variety Special	Saturday Night Live Weekend Update Thursday	Номінація
	Премія Гільдії сценаристів Америки	Best Comedy/Variety Series	Saturday Night Live	Номінація
2014		Best Comedy/Variety Series		Номінація
2015	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Writing for a Variety Special	Saturday Night Live 40th Anniversary Special	Номінація
2016			John Mulaney: The Comeback Kid	Номінація
	Премія Гільдії сценаристів Америки	Best Comedy/Variety Special	Saturday Night Live 40th Anniversary Special	Номінація
2017	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Variety Sketch Series	Documentary Now!	Номінація
	Премія Гільдії сценаристів Америки	Best Comedy/Variety Sketch Series		Номінація
			Maya & Marty	Номінація
2018	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Writing for a Variety Special	John Mulaney: Kid Gorgeous at Radio City	Перемога
2019	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Writing for a Variety Series	Documentary Now!	Номінація
			Saturday Night Live	Номінація
		Outstanding Guest Actor in a Comedy Series		Номінація
		Outstanding Original Music and Lyrics	"Holiday Party (I Did A Little Cocaine Tonight)" from Documentary Now!	Номінація
2020	Прайм-тайм премія «Еммі»	Outstanding Variety Special (Pre-Recorded)	John Mulaney & the Sack Lunch Bunch	Номінація
		Outstanding Writing for a Variety Special		Номінація

Примітки

1. Internet Broadway Database — 2000.
   d:Track:Q31964
2. . TVGuide.com. Архів оригіналу за 26 липня 2015. 
3. Holson, Laura M. (4 січня 2013). The Family Franchise. The New York Times. оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 6 січня 2013. 
4. John Mulaney biodata. TV Guide. оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 12 лютого 2013. 
5. Swartz, Anna (18 вересня 2018). Emmys 2018: John Mulaney wins for outstanding writing for variety special. Mic (англ.). оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 18 вересня 2018. 
6. 'Big Mouth' Season 1 Voice Cast: A Visual Guide To The Adult Voices Behind The Tweens. IndieWire. оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 25 квітня 2020. 
7. The 'Spider-Man: Into The Spider-Verse' Voice Cast Is Crawling With Huge Stars. Bustle. оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 25 квітня 2020. 
8. Oscars: 'Spider-Man: Into the Spider-Verse' Wins Best Animated Feature. Variety. оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 квітня 2020. 
9. Heidemann, Jason A. (15 червня 2010). Double our pleasure: Two comics with a Chicago past team up at this year's Just for Laughs fest. Time Out Chicago (277). оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 24 жовтня 2010. 
10. Downing, Andy (27 лютого 2013). A stand-up guy: 'SNL' vet John Mulaney takes the Barrymore stage. Madison. оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 26 вересня 2014. 
11. Walters, John (May 30, 2014), «John Mulaney's Charm Offensive» [ 26 червня 2018 у Wayback Machine.]. Newsweek Global. 162 (21):1–7 Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «charm» визначена кілька разів з різним вмістом
12. Peters, Charlene (17 квітня 2012). . wickedlocal.com. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 26 вересня 2014. 
13. Pitchel, Samantha (12 травня 2012). John Mulaney on the power of parody, and what really goes on behind the scenes at SNL. Culturemap Austin. оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 26 вересня 2014. 
14. BATES, William Henry - Biographical Information. bioguide.congress.gov. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 листопада 2015. 
15. Glatter, Hayley (8 лютого 2018). Seth Moulton Told Seth Meyers about Being an Iraqi TV Star. Boston Magazine (Boston, MA). оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018. 
16. . Late Night with Seth Meyers. 12 червня 2017. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 13 червня 2017. 
17. Healey, Barbara (23 квітня 2012). . Marblehead Reporter (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 13 червня 2017. 
18. The Comeback Kid, 2015
19. Walters, John (22 травня 2014). John Mulaney's Charm Offensive. Newsweek. оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 20 листопада 2015. 
20. John Mulaney Bonds With Stephen Over Their Time As Altar Boys. The Late Show with Stephen Colbert. 9 грудня 2016. оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017. 
21. Jones, Sam. John Mulaney. Off Camera with Sam Jones. оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018. 
22. . stclementschool.org. Архів оригіналу за квітень 7, 2016. Процитовано 16 лютого 2016. 
23. Tringali, Steven (29 листопада 2012). . The Lafayette (277). Архів оригіналу за червня 19, 2015. Процитовано 12 лютого 2013. 
24. Good, Owen S. . polygon.com. Polygon. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018. 
25. Berman, Mark (8 липня 2010). . The Washington Post (Washington, DC). Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 1 вересня 2010. 
26. Jada, Yuan (26 квітня 2010). . Vulture. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 1 вересня 2010. 
27. Tucker, Ken (24 жовтня 2010). . Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 24 жовтня 2010. 
28. Potts, Kim (24 вересня 2010). . HuffPost TV. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 24 листопада 2012. 
29. Інтерв'ю з Джоном Малейні [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.]. ток-шоу «Конан» . TBS . 26 січня 2012 року.
30. . Academy of Television Arts and Sciences. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
31. . Academy of Television Arts and Sciences. Архів оригіналу за May 5, 2012. 
32. Mulaney, John (2009). The Top Part. New York: Comedy Central Records. ISBN 9780753806623. OCLC 317698024. 
33. Adams, Erik (13 листопада 2015). . The A.V. Club. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
34. Sims, David (12 листопада 2015). . The Atlantic. Архів оригіналу за 22 травня 2016. Процитовано 25 травня 2016. 
35. . The Hollywood Reporter. 18 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 16 травня 2018. 
36. McKellop, Mario (22 березня 2017). . AXS. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
37. McKellop, Mario (17 червня 2017). . AXS. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
38. . www.johnmulaney.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
39. Sacher, Andrew (20 листопада 2017). . BrooklynVegan. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
40. . Netflix. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 16 травня 2018. 
41. Lyons, Margaret (30 квітня 2018). . New York Times Watching. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
42. Perkins, Dennis (1 травня 2018). . The A.V. Club. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
43. Sims, David (1 травня 2018). . The Atlantic. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
44. Greene, Steve (1 травня 2018). . IndieWire. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
45. . Variety. 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018. 
46. Weinman, Jaime J. (4 серпня 2014). The New Seinfeld. Maclean's 127 (30/31): 60–62. 
47. Fox, Jesse David (10 травня 2013). . Vulture. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 10 травня 2013. 
48. Andreeva, Nellie (29 червня 2013). . Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 14 серпня 2013. 
49. Harnick, Chris (2 жовтня 2013). . HuffPost. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013. 
50. Finbow, Katy (11 травня 2015). . Digital Spy. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 18 липня 2015. 
51. . Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 16 травня 2018. 
52. . Metacritic. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
53. Jensen, Jeff; Maerz, Melissa (4 грудня 2014). . Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017. 
54. Holmes, Linda (3 жовтня 2014). . NPR. Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 20 червня 2015. 
55. Genzlinger, Neil (3 жовтня 2014). . The New York Times. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
56. B. G. Henne (23 січня 2015). . The A.V. Club. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
57. Kurp, Josh (18 травня 2017). . UPROXX. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018. 
58. Webber, Stephanie (6 липня 2014). John Mulaney Marries Fiancee Annamarie Tendler: See Their Wedding Photo. Us Weekly. оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 11 березня 2019. 
59. Blanchet, Brendon (10 травня 2021). . Yahoo Entertainment. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 4 серпня 2021. 
60. Mauch, Ally (24 липня 2021). . People. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 4 серпня 2021. 
61. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою WTF with Marc Maron не вказано текст
62. Jevens, Darel (21 грудня 2020). . Chicago Sun-Times. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020. 
63. Guglielmi, Jodi. . People. Архів оригіналу за 22 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020. 
64. Smith, Emily (25 лютого 2021). . Page Six (амер.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021. 
65. Murphy, Chris (25 лютого 2021). . Vulture (en-us). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021. 
66. Heisler, Steve (November 1–7, 2007). . Time Out Chicago (140). Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 24 жовтня 2010. 
67. . Television Academy. Academy of Television Arts & Sciences. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 18 вересня 2018. 
68. Finke, Nikki (7 лютого 2009). . Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 18 вересня 2018. 
69. . Writers Guild of America, East. Архів оригіналу за вересень 18, 2018. Процитовано 18 вересня 2018. 
70. Anderton, Ethan (8 грудня 2010). . Collider. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018. 
71. Writers Guild Awards: Complete Winners List. The Hollywood Reporter. 19 лютого 2012. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 18 вересня 2018. 
72. Andreeva, Nellie (6 грудня 2012). . Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 18 вересня 2018. 
73. . Los Angeles Times. 30 січня 2014. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 18 вересня 2018. 
74. McNary, Dave (6 січня 2016). . Variety (амер.). Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 18 вересня 2018. 
75. Petski, Denise (5 грудня 2016). . Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 18 вересня 2018. 

Посилання

• Офіційний сайт
• Джон Малейні на сайті IMDb (англ.)