Джи́ммі Ро́джерс (англ. Jimmy Rogers), справжнє ім'я Джеймс А́ртур Лейн (англ. James Arthur Lane; 3 червня 1924, Рулвіль, Міссісіпі — 19 грудня 1997, Чикаго, Іллінойс) — американський блюзовий співак, гітарист і виконавець на губній гармоніці. Працював з Мадді Вотерсом і Літтл Волтером. Автор блюзових стандартів «That's All Right», «Chicago Bound» і «Walking by Myself».
| Джиммі Роджерс | |
|---|---|
| | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Джеймс Артур Лейн |
| Дата народження | 3 червня 1924 |
| Місце народження | Рулвілл, Санфлауер, Міссісіпі, США |
| Дата смерті | 19 грудня 1997 (73 роки) |
| Місце смерті | Чикаго |
| Причина смерті | колоректальний рак |
| Роки активності | 1950-ті–1970-ті |
| Громадянство | США |
| Професія | музикант |
| Інструменти | вокал, гітара, губна гармоніка |
| Жанр | блюз |
| Гурти | Jimmy Rogers and His Rocking Four |
| Співпраця | Мадді Вотерс, Літтл Волтер |
| Лейбли | Black and Blue, Chess, Shelter |
| Нагороди | W.C. Handy Blues Awards (1995) |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Джеймс Артур Лейн народився 3 червня 1924 року в Рулвілі, Міссісіпі. Син Роско Лейна і Грозі Джексон. Хлопчика виховувала бабуся після того, як його батько був убитий у бійці на лісопильні. Взяв собі прізвище Роджерс у свого вітчима. У дитинстві часто переїжджав, жив у декількох штатах: Теннессі, Арканзас і Міссісіпі. Його найпершою гітарою була примітивна саморобна діддлі-боу, яка прибивалась цвяхами до краю будинку. Наступним його інструментом стала губна гармоніка. Зустрічався і спостерігав за грою Х'юстона Стекхауса, Томмі Мак-Кленнана, Роберта Петвея, Роберта Локвуда і Джо Віллі Вілкінса, а по радіо слухав King Biscuit Time.
Родина Роджерса проживала у Чикаго, куди він декілька разів приїздив, але у середині 1940-х оселився там. Він знайшов квартиру в районі Ніер-Вест-сайд, неподалік ринку Максвелл-стріт, де познайомився з працівником заводу, який був кузеном Мадді Вотерса. Близько 1946 року почав грати професійно з Сонні Бой Вільямсоном, Саннілендом Слімом і Біг Біллом Брунзі.
Коли Мадді Вотерс приєднався до нього, Роджерс грав на гармоніці з гітаристом Блу Смітті. Коли Смітті пішов, а на його місце був запрошений Літтл Волтер, тоді Роджерс перейшов на гітару. У 1947 році зробив перші записи як соліст на невеликому лейблі Ora-Nelle, потім на Regal і Apollo, однак їхній випуск був скасований.
У 1949 році акомпанував Мадді Вотерсу на Aristocrat (майбутньому Chess) і в 1950 році Літтлу Волтеру на Herald. Власник. У 1950 році Роджерс записав дебютний сингл на Chess «That's All Right» (з Волтером і басистом Біг Кроуфордом). За ним послідували інші записи на Chess: «The World Is in a Tangle», «Money, Marbles and Chalk», «Back Door Friend», «Left Me with a Broken Heart», «Act Like You Love Me», і у 1954 році «Sloppy Drunk» та «Chicago Bound», які стали важливими прикладами чиказького блюзу.
У 1955 році Роджерс залишив Вотерса, аби розпочати сольну кар'єру і записав «You're the One» на Chess. У 1957 році вийшла «Walking by Myself» (єдиний сингл Роджерса, що потрапив у чарти) і посіла 14-те місце у чарті R&B Singles журналу «Billboard», на якій зіграв Біг Волтер Гортон на гармоніці. Пісня була адаптацією «Why Not» Ті-Боун Вокера, на якій Роджерс грав на ритм-гітарі у записі на Atlantic у 1955 році. У 1957 році акомпанував Санніленду Сліму («It's You Baby»/«Highway 61»), Лі Джексону («Fishin' In My Pond») на Cobra. У 1957–1959 виступив декілька синглів («Rock This House») на Chess, однак лейбл у ці роки став більше орієнтуватися на випуск рок-н-рольної музики Чака Беррі і Бо Діддлі, ніж на блюз.
У 1960-х роках Роджерс практично пішов з музики, володів магазином одягу в районі Вест-сайд, який згорів в період після вбивства Мартіна Лютера Кінга. У 1972 році повернувся до студійної роботи на лейбл Shelter Леона Расселла, записавши платівку Gold Tailed Bird (за участю the Aces і Фредді Кінга). У 1973 році взяв участь у записі альбому Коко Тейлор Southside Lady у Франції на Black & Blue. Того ж року записав власний альбом на цьому лейблі під назвою That's All Right. Пізніше випустивив ще декілька альбомів, зокрема The Dirty Dozens (1985) і Ludella (1990). У 1994 році випустив Blue Bird, за який отримав нагороду W.C. Handy Blues Awards в номінації «Традиційний блюз-альбом». У 1995 році був обраний до Зали слави блюзу.
Помер 19 грудня 1997 року у віці 73 років від колоректального раку у лікарні Святого Хреста в Чикаго. У 1999 році посмертно вийшов альбом Blues, Blues, Blues, для якого Роджерс записувався з такими музикантами як Ерік Клептон, Тадж Махал, Роберт Плант, Джиммі Пейдж, Мік Джаггер, Кіт Річардс та ін. Його син Джиммі Д. Лейн також став музикантом.
Дискографія ред.
Альбоми ред.
- Chicago Bound (Chess, 1970)
- Gold Tailed Bird (Shelter, 1973)
- That's All Right (Black and Blue, 1973)
- Chicago Blues (JSP, 1979) з Лефт-Хенд Френком
- I'm Gonna Live In Chicago (Chess Teldec, 1982)
- Stickshift (Teardrop, 1982); з Хіпом Лінкчейном
- Feelin' Good (Murray Brothers, 1983)
- The Dirty Dozens (JSP, 1985); з Лефт-Хенд Френком
- Ludella (Antone's, 1990)
- Walking by Myself (Roots, 1990)
- Blue Bird (APO, 1994)
- Blues, Blues, Blues (Atlantic, 1999)
Сингли ред.
- «That's All Right»/«Ludella» (Chess, 1950)
- «Going Away Baby»/«Today, Today, Blues» (Chess, 1950)
- «The World Is In a Tangle»/«She Loves Another Man» (Chess, 1951)
- «Money, Marbles and Chalk»/«Chance to Love» (Chess, 1951)
- «I Used to Have a Woman»/«Back Door Friend» (Chess, 1952)
- «The Last Time»/«Out On the Road» (Chess, 1952)
- «Left Me With a Broken Heart»/«Act Like You Love Me» (Chess, 1953)
- «Chicago Bound»/«Sloppy Drunk» (Chess, 1954)
- «Blues All Day Long (Blues Leave Me Alone)»/«You're the One» (Chess, 1955)
- «Walking by Myself»/«If It Ain't Me (Who You Thinking of)» (Chess, 1956)
- «I Can't Believe»/«One Kiss» (Chess, 1956)
- «What Have I Done»/«Trace Of You» (Chess, 1957)
- «Rock This House»/«My Last Meal» (Chess, 1959)
- «Blues Falling»/«Broken Hearted» (C.J., 1972)
Література ред.
- Edward Komara. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set. — Routledge, 28 жовтня 2005. — Т. 2. — P. 843-845. — ISBN 0415926998.
- Eric S. LeBlanc and Bob Eagle. Blues: A Regional Experience. — Santa Barbara : Praeger, 2013. — P. 196. — ISBN 978-0-313-34423-7.
Посилання ред.
- Біографія [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
- Біографія [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] на «Міссісіпській стежці блюзу» (англ.)
- Ілюстрована дискографія Джиммі Роджерса [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дискографія [ 15 грудня 2015 у Wayback Machine.] на Discogs (англ.)
- Deutsche Nationalbibliothek Record #134500598 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.