Джеймс Кріл Маршалл (англ. James Creel Marshall, 15 жовтня 1897 — 19 липня 1977) — бригадний генерал, офіцер інженерного корпусу армії США, який спочатку керував Манхеттенським проєктом зі створення атомної бомби під час Другої світової війни.
| Джеймс К. Маршалл | |
|---|---|
| англ. James C. Marshall | |
| Народження | 14 жовтня 1897 Платтсбург, Міссурі, США |
| Смерть | 19 липня 1977 (79 років) Сірак'юс, Нью-Йорк, США |
| Поховання | |
| Країна | США |
| Освіта | Військова академія США (12 червня 1918) і Командно-штабний коледж армії США (3 лютого 1940) |
| Звання | бригадний генерал |
| Війни / битви | Перша світова війна, Новогвінейська операція і Філіппінська операція (1944—1945) |
| Нагороди | |
| Джеймс К. Маршалл у Вікісховищі |
Член Військової академії Сполучених Штатів у Вест-Пойнті у червні 1918 року, яку закінчив раніше через Першу світову війну, Маршалл бачив службу на мексиканському кордоні. У міжвоєнний період працював над інженерними проєктами в США і в зоні Панамського каналу. У січні 1942 року, невдовзі після вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну, став окружним інженером округу Сіракю'с та керував будівництвом Римської авіабази.
У червні 1942 року Маршалл був призначений відповідальним за Манхеттенський проєкт, відомий тоді як Лабораторія розробки матеріалів-замінників. Попри те, що у вересні його змінив на посаді керівника проєкту бригадний генерал Леслі Р. Гроувс молодший, був інженером Манхеттенського округу з 13 серпня 1942 по 13 серпня 1943 року. У листопаді 1943 року він став помічником начальника штабу (G-4) Служби постачання армії США (USASOS) у південно-західній частині Тихого океану, служачи в Австралії, Новій Гвінеї та на Філіппінах.
Маршалл залишив армію в 1947 році та переїхав до Ріверсайду, штат Коннектикут, де працював у MW Kellogg Co. Пізніше приєднався до Koppers, будуючи вугільний завод у Туреччині та працював над гірничими проєктами в Африці. Був комісаром автомобільних доріг у Міннесоті з 1961 по 1965 рік.
Друга Світова війна ред.
З 11 вересня 1939 року по 3 лютого 1940 року Маршалл навчався в коледжі командування та генерального штабу армії США у Форт-Лівенворті, штат Канзас. Потім став виконавчим офіцером 1-го інженерного полку. З початком Другої світової війни в Європі підвищення прискорилося, і 1 березня 1940 року отримав звання майора. 25 травня 1940 року став окружним інженером округу Бінгемтон у званні підполковника армії Сполучених Штатів з 12 червня 1941 р. 31 січня 1942 р. став окружним інженером округу Сіракю'с, який охоплював Нью-Йорк і частину Пенсільванії, у званні полковника з 1 лютого 1942 р. У Бінгемтоні та Сіракю'с відповідав за низку великих проєктів, включаючи боєприпаси та вибухові речовини, а також будівництво авіабази Гріффіс. Також йому довелося стежити за заходами проти повеней у верхній частині річки Делавер.
Примітки ред.
- ↑ Generals of World War II — 2000.
- https://www.nytimes.com/1977/07/22/archives/james-c-marshall-79-retired-army-general.html
- Cullum, 1940, с. 366.
- ↑ Cullum, 1950, с. 258.
Література ред.
- Ancell, R. Manning; Miller, Christine (1996). The Biographical Dictionary of World War II Generals and Flag Officers: The US Armed Forces. Westport, Connecticut: Greenwood Press. ISBN 0-313-29546-8. OCLC 33862161.
- Casey, Hugh J., ред. (1993). Major General Hugh J. Casey. Engineer Memoirs. Washington, D.C.: United States Department of the Army.
- Cullum, George W. (1920). Biographical Register of the Officers and Graduates of the US Military Academy at West Point New York Since Its Establishment in 1802: Supplement Volume VI 1910–1920. Chicago: R. R. Donnelly and Sons, The Lakeside Press. Процитовано 6 жовтня 2015.
- Cullum, George W. (1930). Biographical Register of the Officers and Graduates of the US Military Academy at West Point New York Since Its Establishment in 1802: Supplement Volume VII 1920–1930. Chicago: R. R. Donnelly and Sons, The Lakeside Press. Процитовано 6 жовтня 2015.
- Cullum, George W. (1940). Biographical Register of the Officers and Graduates of the US Military Academy at West Point New York Since Its Establishment in 1802: Supplement Volume VIII 1930–1940. Chicago: R. R. Donnelly and Sons, The Lakeside Press. Процитовано 6 жовтня 2015.
- Cullum, George W. (1950). Biographical Register of the Officers and Graduates of the US Military Academy at West Point New York Since Its Establishment in 1802: Supplement Volume IX 1940–1950. Chicago: R. R. Donnelly and Sons, The Lakeside Press. Процитовано 6 жовтня 2015.
- Groves, Leslie (1962). Now It Can Be Told: The Story of the Manhattan Project. New York: Harper. ISBN 0-306-70738-1. OCLC 537684.
- Jones, Vincent (1985). Manhattan: The Army and the Atomic Bomb. Washington, D.C.: United States Army Center of Military History. OCLC 10913875.
- Nichols, Kenneth (1987). The Road to Trinity: A Personal Account of How America's Nuclear Policies Were Made. New York: William Morrow. ISBN 068806910X.
- Rhodes, Richard (1986). The Making of the Atomic Bomb. London: Simon and Schuster. ISBN 0671441337.