www.wikidata.uk-ua.nina.az

Деріївська культура археологічна культура мідної доби півночі степу та півдня лісостепу України Названа за поселенням та

Деріївська культура

Деріївська культура - археологічна культура мідної доби півночі степу та півдня лісостепу України.

Названа за поселенням та могильником у правобережній наддніпрянській Деріївці Кіровоградської області, що було розкопане Д.Я. Телегіним.

Поширення Редагувати

Північ степової та південь лісостепової Наддніпрянщини та Донеччина (водосточище Сіверського Дінця).

Генеза Редагувати

Сформована рухом степових племен середньостогівської культури на північ й асиміляцією місцевих новокам’янських племен дніпро-донецької культури.

Деріївська культура є пізнім (шнуровим) періодом розвитку середньостогівсько-хвалинської культурної спільноти.

На півдні деріївської культури існувала квітянська культура, про що свідчить взаємний обмін.

Датування Редагувати

Деріївська культура була сучасницею Трипільської культури фази ВІІ та СІ про що свідчить трипільський столовий посуд, що використовувався дереївцями.

На одному з поселень виявлена керамічна пластика Трипілля фінальної фази СІІ, що свідчить про тривання деріївської культури до кінця Трипілля.

Пам’ятки Редагувати

Деріївка Редагувати

У Деріївці виявлені два прямокутні у плані житла з господарчою спорудою.

Інвентар: високогорлі гостродонні посудини, оздоблені у верхній частині гребінцевим, шнуровим та іншим орнаментом; бойові молоти з рогу оленя; тесла, мотики, кочедики для плетення рибальських сіток, дрібні крем’яні вироби, глиняні статуетки людини, фігурки кабана, риби тощо.

Інші поселення Редагувати

Молюхів Бугор у Наддніпрянщині та хутір Олександрія біля Богуславки над Осколом.

Господарство Редагувати

Череп коня, знайдений у Деріївці (Національний музей історії України)

Деріївську культуру називають найдавнішою культурою конярів. Проте коня для забиття - забивали молодих тварин та жеребців зрілого віку. До такого висновку прийшла В. І. Бібікова, український палеозоолог. Коні становили 55,7 % череди домашніх тварин, тоді як велика рогата худоба — 20,6 %, дрібна — 14,4 %, свині лише 9,3 %.

Припущення щодо використання коня для тяглової сили чи для верхової їзди (Д. Телегін, Д. Ентоні) не підтвердилися.

На півдні лісостепу поряд із тваринництвом розвивалося землеробство. Г.О. Пашкевич виявила на кераміці відбитки пшениці-двозернянки, ячменю та проса.

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Deriyivska kultura arheologichna kultura midnoyi dobi pivnochi stepu ta pivdnya lisostepu Ukrayini Nazvana za poselennyam ta mogilnikom u pravoberezhnij naddnipryanskij Deriyivci Kirovogradskoyi oblasti sho bulo rozkopane D Ya Teleginim Zmist 1 Poshirennya 2 Geneza 3 Datuvannya 4 Pam yatki 4 1 Deriyivka 4 2 Inshi poselennya 5 Gospodarstvo 6 Dzherela ta literaturaPoshirennya RedaguvatiPivnich stepovoyi ta pivden lisostepovoyi Naddnipryanshini ta Donechchina vodostochishe Siverskogo Dincya Geneza RedaguvatiSformovana ruhom stepovih plemen serednostogivskoyi kulturi na pivnich j asimilyaciyeyu miscevih novokam yanskih plemen dnipro doneckoyi kulturi Deriyivska kultura ye piznim shnurovim periodom rozvitku serednostogivsko hvalinskoyi kulturnoyi spilnoti Na pivdni deriyivskoyi kulturi isnuvala kvityanska kultura pro sho svidchit vzayemnij obmin Datuvannya RedaguvatiDeriyivska kultura bula suchasniceyu Tripilskoyi kulturi fazi VII ta SI pro sho svidchit tripilskij stolovij posud sho vikoristovuvavsya dereyivcyami Na odnomu z poselen viyavlena keramichna plastika Tripillya finalnoyi fazi SII sho svidchit pro trivannya deriyivskoyi kulturi do kincya Tripillya Pam yatki RedaguvatiDeriyivka Redaguvati U Deriyivci viyavleni dva pryamokutni u plani zhitla z gospodarchoyu sporudoyu Inventar visokogorli gostrodonni posudini ozdobleni u verhnij chastini grebincevim shnurovim ta inshim ornamentom bojovi moloti z rogu olenya tesla motiki kochediki dlya pletennya ribalskih sitok dribni krem yani virobi glinyani statuetki lyudini figurki kabana ribi tosho Inshi poselennya Redaguvati Molyuhiv Bugor u Naddnipryanshini ta hutir Oleksandriya bilya Boguslavki nad Oskolom Gospodarstvo Redaguvati nbsp Cherep konya znajdenij u Deriyivci Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Deriyivsku kulturu nazivayut najdavnishoyu kulturoyu konyariv Prote konya dlya zabittya zabivali molodih tvarin ta zherebciv zrilogo viku Do takogo visnovku prijshla V I Bibikova ukrayinskij paleozoolog Koni stanovili 55 7 cheredi domashnih tvarin todi yak velika rogata hudoba 20 6 dribna 14 4 svini lishe 9 3 Pripushennya shodo vikoristannya konya dlya tyaglovoyi sili chi dlya verhovoyi yizdi D Telegin D Entoni ne pidtverdilisya Na pivdni lisostepu poryad iz tvarinnictvom rozvivalosya zemlerobstvo G O Pashkevich viyavila na keramici vidbitki pshenici dvozernyanki yachmenyu ta prosa Dzherela ta literatura RedaguvatiTelegin D Ya Deriyivske poselennya i mogilnik Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Arheologiya Ukrayini Kurs lekcij Navch posibnik L L Zaliznyak O P Mocya V M Zubar V V Otroshenko K Bunyatyan R V Terpilovskij za red L L Zaliznyaka K Libid 2005 504 s 966 06 0394 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Deriyivska kultura amp oldid 36177201