Деривація (гідротехніка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Деривація.

Деривація в гідротехніці — відведення води від русла річки в різних цілях каналом або системою водоводів.

У більш широкому розумінні під деривацією розуміють сукупність гідротехнічних споруд, що відводять воду з річки, водосховища або іншої водойми і підводять її до інших гідротехнічних споруд.

Розрізняють такі типи дериваційних споруд — безнапірні (канал, тунель, лоток) і напірні (трубопровід, напірний тунель). Напірний тип застосовується в тому разі, якщо є істотні (більше кількох метрів) сезонні або тимчасові коливання рівня води в місці її забору.

Сучасні дериваційні канали і водотоки мають довжину десятки кілометрів і пропускну здатність кілька тисяч м³/с.

Виноски

1. У цьому випадку канал має назву дериваційний канал
2. Вузлу гідроелектростанції (ГЕС), насосній станції, розподільній системі каналів тощо

Посилання

• Деривація // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 80. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Деривації в БСЭ^{[недоступне посилання з липня 2019]}