Депортація вірменської інтелігенції 24 квітня 1915 року — подія, що традиційно вважається початком геноциду вірменів. Являла собою арешт лідерів вірменської громади в столиці Османської імперії Константинополі (нині Стамбул), а згодом і в інших місцях, яких потім доставили до центрів ув'язнення, де більшість одразу вбили. Була ухвалена міністром внутрішніх справ Османської імперії Мехмедом Талаат-пашею. Тієї ночі була заарештована перша хвиля з 235 до 270 вірменських інтелектуалів Константинополя. Письменник Вртанес Папазян і музикант Комітас є одними з небагатьох, хто вижив.
Подія описується істориками як «удар на обезголовлення», метою якого було позбавити вірменське населення лідерства та шансу на опір. В пам'ять про жертв геноциду вірменів 24 квітня було обране датою для відзначення Дня пам'яті жертв геноциду вірменів, що був вперше відзначений у 1919 році в четверту річницю подій у Константинополі. Відтоді геноцид вірмен щорічно вшановується в цей же день, який став національним днем пам'яті у Вірменії та Республіці Арцах і відзначається вірменською діаспорою в усьому світі.
Затримання
Міністр внутрішніх справ Османської імперії Талаат-паша віддав наказ про затримання 24 квітня 1915 року. Операція почалася о 8 годині вечора. У Константинополі акцію очолив начальник константинопольської поліції Бедрі-бей. У ніч з 24 на 25 квітня 1915 року під час першої хвилі за вказівкою Міністерства внутрішніх справ було заарештовано від 235 до 270 вірменських лідерів Константинополя, серед яких були священнослужителі, лікарі, редактори газет, журналісти, юристи, вчителі, політики та інші. Розбіжності в цифрах можна пояснити невпевненістю міліції, оскільки вони ув'язнювали людей зі схожими іменами.
Відбулися подальші депортації зі столиці. Першим завданням було виявлення ув'язнених. Їх утримували протягом одного дня в поліцейській дільниці (осман. Emniyeti Umumiye) і центральній в'язниці. Друга хвиля збільшила цифру ув'язнених до 500—600.
До кінця серпня 1915 року близько 150 вірмен з російським громадянством були депортовані з Константинополя в ізолятори. Кілька затриманих, у тому числі письменник Олександр Паносян (1859—1919), були звільнені в ті ж вихідні, перш ніж їх перевели до Анатолії. Загалом, за оцінками, було затримано та зрештою депортовано 2345 вірменських відомих діячів, більшість з яких не були націоналістами та не мали жодних політичних пристрастей.
Центри утримання
Після ухвалення закону Техчір (Закон про переселення вірменів) 29 травня 1915 року вірмени, які залишилися в цих двох центрах утримання, були депортовані до Османської Сирії. Більшість заарештованих переправили з Центральної в'язниці через Сарай Бурну пароплавом № 67 компанії «Шіркет» на залізничну станцію Хайдарпаша. Після десятигодинного очікування наступного дня їх відправили спецпоїздом у напрямку Ангори (Анкара). Весь конвой складався з 220 вірмен. Вірменський провідник отримав список імен депортованих. Його передали вірменському Константинопольському патріарху Завену Дер Єгіаяну, який одразу ж марно намагався врятувати якомога більше депортованих. Єдиним іноземним послом, який допомагав йому в його зусиллях, був посол США Генрі Моргентау. Після 20-годинної подорожі потягом депортовані вийшли в Сінканкьой (біля Анкари) у вівторок опівдні. На станції Ібрагім, директор Центральної в'язниці Константинополя, проводив сортування. Депортованих розділили на дві групи.
Одну групу відправили до Чанкири (і Чорум між Чанкирі та Амасією), а іншу до Аяша. Тих, кого відлучили до Аяша, везли на возах кілька годин далі до Аяша. Майже всі вони були вбиті через кілька місяців в ущелинах біля Анкари. Лише 10 (або 13) депортованих із цієї групи отримали дозвіл повернутися до Константинополя з Аяша. Група з 20 осіб, які запізнилися, арештованих 24 квітня, прибула до Чанкирі приблизно 7 або 8 травня 1915 року. Приблизно 150 політичних в'язнів утримували в Аяші, а ще 150 інтелектуалів утримували в Чанкирі.
Деякі з вірменських інтелектуалів, які були затримані, депортовані та вбиті в 1915 році
- Григор Зохраб
- Даніел Варужан
- Рубен Зардарян
- Арташес Арутюнян
- Сіаманто
- Рубен Севак
- Тигран Чекурян
- Дикран Келеджян
- Тлкатінци
- Ерухан
- Амбарцум Бояджиян
- Арутюн Джангюлян
- Єновк Шаген
- Шагрікян Арутюн
Див. також
Примітки
- Adalian, Rouben Paul (2013). The Armenian Genocide. У Totten, Samuel; Parsons, William Spencer (ред.). Centuries of Genocide: Essays and Eyewitness Accounts (англ.). Routledge. с. 121. ISBN .
- Blinka, David S. (2008). Re-creating Armenia: America and the memory of the Armenian genocide. Madison: University of Wisconsin Press. с. 31.
In what scholars commonly refer to as the decapitation strike on April 24, 1915...
- (2005). The Great Game of Genocide: Imperialism, Nationalism, and the Destruction of the Ottoman Armenians. Oxford University Press. с. 70. ISBN .
...the decapitation of the Armenian nation with the series of mass arrests that began on 24 April...
- Sahаkian, T. A. (2002). . (вірм.) (1): 89. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 15 грудня 2014.
Դրանով թուրքական կառավարությունը ձգտում էր արևմտահայությանը գլխատել, նրան զրկել ղեկավար ուժից, բողոքի հնարավորությունից:
- (1976). Կտակն էր Նահատակներուն [Gdagn er Nahadagnerin] [The legacy: Memoirs of an Armenian Patriot]. translated by Shirakian, Sonia. Boston: . OCLC 4836363.
- (1989). Enquête sur la négation d'un génocide (фр.). Marseille: Éditions Parenthèses. с. 27. ISBN . LCCN 90111181.
- (1997). World War I and the Armenian Genocide. У Hovannisian, Richard G. (ред.). The Armenian People From Ancient to Modern Times. Т. II: Foreign Dominion to Statehood: The Fifteenth Century to the Twentieth Century. Palgrave Macmillan. с. 252. ISBN . OCLC 59862523.
- Գողգոթա հայ հոգեւորականութեան [The Golgotha of the Armenian clergy], Constantinople 1921
- Der Yeghiayan, 2002, с. 63.
- Panossian, Razmik (2006). The Armenians. From Kings and Priests to Merchants and Commissars. New York: Columbia University Press. с. 237. ISBN . LCCN 2006040206. OCLC 64084873.
- Бурнутян, Джордж (2002). A Concise History of the Armenian People. Costa Mesa, California: Mazda. с. 272. ISBN . LCCN 2002021898. OCLC 49331952.
- Teotoros Lapçinciyan (): Ամէնուն Տարեցոյցը. Ժ-ԺԴ. Տարի. 1916—1920. [Everyman's Almanac. 10.-14. Year. 1916—1920], G. Keshishian press, Constantinople 1920
- Boghosian, Khachig (21 квітня 2001). My Arrest and Exile on April 24, 1915. Armenian Reporter.
- (2003). The history of the Armenian genocide: ethnic conflict from the Balkans to Anatolia to the Caucasus (вид. 6th rev.). New York: Berghahn Books. с. 221. ISBN .
- John Horne, ред. (2012). A companion to World War I (вид. 1. publ.). Chichester, U.K.: Wiley-Blackwell. с. 191. ISBN .
- Nakashian, Avedis; Rouben Mamoulian Collection (Library of Congress) (1940). A Man Who Found A Country. New York: Thomas Y. Crowell. с. 208—278. LCCN 40007723. OCLC 382971.
- Der Yeghiayan, 2002, с. 58.
- (2002). Le Golgotha arménien: de Berlin à Deir-es-Zor (фр.). Т. 1. La Ferté-sous-Jouarre: Le Cerle d'Écrits Caucasiens. с. 95—102. ISBN . OCLC 163168810.
- Shamtanchean, Mikʻayēl (2007) [1947]. Hay mtkʻin harkě egheṛnin [The Fatal Night. An Eyewitness Account of the Extermination of Armenian Intellectuals in 1915]. Genocide library, vol. 2. Translated by Ishkhan Jinbashian. Studio City, California: H. and K. Majikian Publications. ISBN . LCCN 94964887. OCLC 326856085.
- Kévorkian, 2006, с. 318.
- Дається звіт про понад 1500 депортованих священнослужителів по всій Османській імперії з вибраними біографічними записами та перераховує поіменно 100 видатних осіб на 24 квітня 1915 року із 270 загалом і класифікує їх приблизно за 9 професійними групами.
- Відповідно до його щорічника 1916–20 це були: Дікран Аджемян, Мкртич Гарабедян, Х. Асадурян, Хайг Тіріакян, Шаварш Паносян, Крікор Сюрмеян, Сервет, доктор Парсегян, Піузант Бозаджян і доктор Аведіс Накашян.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deportaciya virmenskoyi inteligenciyi 24 kvitnya 1915 roku podiya sho tradicijno vvazhayetsya pochatkom genocidu virmeniv Yavlyala soboyu aresht lideriv virmenskoyi gromadi v stolici Osmanskoyi imperiyi Konstantinopoli nini Stambul a zgodom i v inshih miscyah yakih potim dostavili do centriv uv yaznennya de bilshist odrazu vbili Bula uhvalena ministrom vnutrishnih sprav Osmanskoyi imperiyi Mehmedom Talaat pasheyu Tiyeyi nochi bula zaareshtovana persha hvilya z 235 do 270 virmenskih intelektualiv Konstantinopolya Pismennik Vrtanes Papazyan i muzikant Komitas ye odnimi z nebagatoh hto vizhiv Podiya opisuyetsya istorikami yak udar na obezgolovlennya metoyu yakogo bulo pozbaviti virmenske naselennya liderstva ta shansu na opir V pam yat pro zhertv genocidu virmeniv 24 kvitnya bulo obrane datoyu dlya vidznachennya Dnya pam yati zhertv genocidu virmeniv sho buv vpershe vidznachenij u 1919 roci v chetvertu richnicyu podij u Konstantinopoli Vidtodi genocid virmen shorichno vshanovuyetsya v cej zhe den yakij stav nacionalnim dnem pam yati u Virmeniyi ta Respublici Arcah i vidznachayetsya virmenskoyu diasporoyu v usomu sviti ZatrimannyaMinistr vnutrishnih sprav Osmanskoyi imperiyi Talaat pasha viddav nakaz pro zatrimannya 24 kvitnya 1915 roku Operaciya pochalasya o 8 godini vechora U Konstantinopoli akciyu ocholiv nachalnik konstantinopolskoyi policiyi Bedri bej U nich z 24 na 25 kvitnya 1915 roku pid chas pershoyi hvili za vkazivkoyu Ministerstva vnutrishnih sprav bulo zaareshtovano vid 235 do 270 virmenskih lideriv Konstantinopolya sered yakih buli svyashennosluzhiteli likari redaktori gazet zhurnalisti yuristi vchiteli politiki ta inshi Rozbizhnosti v cifrah mozhna poyasniti nevpevnenistyu miliciyi oskilki voni uv yaznyuvali lyudej zi shozhimi imenami Vidbulisya podalshi deportaciyi zi stolici Pershim zavdannyam bulo viyavlennya uv yaznenih Yih utrimuvali protyagom odnogo dnya v policejskij dilnici osman Emniyeti Umumiye i centralnij v yaznici Druga hvilya zbilshila cifru uv yaznenih do 500 600 Do kincya serpnya 1915 roku blizko 150 virmen z rosijskim gromadyanstvom buli deportovani z Konstantinopolya v izolyatori Kilka zatrimanih u tomu chisli pismennik Oleksandr Panosyan 1859 1919 buli zvilneni v ti zh vihidni persh nizh yih pereveli do Anatoliyi Zagalom za ocinkami bulo zatrimano ta zreshtoyu deportovano 2345 virmenskih vidomih diyachiv bilshist z yakih ne buli nacionalistami ta ne mali zhodnih politichnih pristrastej Centri utrimannyaPislya uhvalennya zakonu Tehchir Zakon pro pereselennya virmeniv 29 travnya 1915 roku virmeni yaki zalishilisya v cih dvoh centrah utrimannya buli deportovani do Osmanskoyi Siriyi Bilshist zaareshtovanih perepravili z Centralnoyi v yaznici cherez Saraj Burnu paroplavom 67 kompaniyi Shirket na zaliznichnu stanciyu Hajdarpasha Pislya desyatigodinnogo ochikuvannya nastupnogo dnya yih vidpravili specpoyizdom u napryamku Angori Ankara Ves konvoj skladavsya z 220 virmen Virmenskij providnik otrimav spisok imen deportovanih Jogo peredali virmenskomu Konstantinopolskomu patriarhu Zavenu Der Yegiayanu yakij odrazu zh marno namagavsya vryatuvati yakomoga bilshe deportovanih Yedinim inozemnim poslom yakij dopomagav jomu v jogo zusillyah buv posol SShA Genri Morgentau Pislya 20 godinnoyi podorozhi potyagom deportovani vijshli v Sinkankoj bilya Ankari u vivtorok opivdni Na stanciyi Ibragim direktor Centralnoyi v yaznici Konstantinopolya provodiv sortuvannya Deportovanih rozdilili na dvi grupi Odnu grupu vidpravili do Chankiri i Chorum mizh Chankiri ta Amasiyeyu a inshu do Ayasha Tih kogo vidluchili do Ayasha vezli na vozah kilka godin dali do Ayasha Majzhe vsi voni buli vbiti cherez kilka misyaciv v ushelinah bilya Ankari Lishe 10 abo 13 deportovanih iz ciyeyi grupi otrimali dozvil povernutisya do Konstantinopolya z Ayasha Grupa z 20 osib yaki zapiznilisya areshtovanih 24 kvitnya pribula do Chankiri priblizno 7 abo 8 travnya 1915 roku Priblizno 150 politichnih v yazniv utrimuvali v Ayashi a she 150 intelektualiv utrimuvali v Chankiri Deyaki z virmenskih intelektualiv yaki buli zatrimani deportovani ta vbiti v 1915 rociGrigor Zohrab Daniel Varuzhan Ruben Zardaryan Artashes Arutyunyan Siamanto Ruben Sevak Tigran Chekuryan Dikran Keledzhyan Tlkatinci Eruhan Ambarcum Boyadzhiyan Arutyun Dzhangyulyan Yenovk Shagen Shagrikyan ArutyunDiv takozhGenocid virmenivPrimitkiAdalian Rouben Paul 2013 The Armenian Genocide U Totten Samuel Parsons William Spencer red Centuries of Genocide Essays and Eyewitness Accounts angl Routledge s 121 ISBN 978 0 415 87191 4 Blinka David S 2008 Re creating Armenia America and the memory of the Armenian genocide Madison University of Wisconsin Press s 31 In what scholars commonly refer to as the decapitation strike on April 24 1915 2005 The Great Game of Genocide Imperialism Nationalism and the Destruction of the Ottoman Armenians Oxford University Press s 70 ISBN 978 0 19 927356 0 the decapitation of the Armenian nation with the series of mass arrests that began on 24 April Sahakian T A 2002 virm 1 89 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2019 Procitovano 15 grudnya 2014 Դրանով թուրքական կառավարությունը ձգտում էր արևմտահայությանը գլխատել նրան զրկել ղեկավար ուժից բողոքի հնարավորությունից 1976 Կտակն էր Նահատակներուն Gdagn er Nahadagnerin The legacy Memoirs of an Armenian Patriot translated by Shirakian Sonia Boston OCLC 4836363 1989 Enquete sur la negation d un genocide fr Marseille Editions Parentheses s 27 ISBN 978 2 86364 052 4 LCCN 90111181 1997 World War I and the Armenian Genocide U Hovannisian Richard G red The Armenian People From Ancient to Modern Times T II Foreign Dominion to Statehood The Fifteenth Century to the Twentieth Century Palgrave Macmillan s 252 ISBN 978 0 333 61974 2 OCLC 59862523 Գողգոթա հայ հոգեւորականութեան The Golgotha of the Armenian clergy Constantinople 1921 Der Yeghiayan 2002 s 63 Panossian Razmik 2006 The Armenians From Kings and Priests to Merchants and Commissars New York Columbia University Press s 237 ISBN 978 0 231 13926 7 LCCN 2006040206 OCLC 64084873 Burnutyan Dzhordzh 2002 A Concise History of the Armenian People Costa Mesa California Mazda s 272 ISBN 978 1 56859 141 4 LCCN 2002021898 OCLC 49331952 Teotoros Lapcinciyan Ամէնուն Տարեցոյցը Ժ ԺԴ Տարի 1916 1920 Everyman s Almanac 10 14 Year 1916 1920 G Keshishian press Constantinople 1920 Boghosian Khachig 21 kvitnya 2001 My Arrest and Exile on April 24 1915 Armenian Reporter 2003 The history of the Armenian genocide ethnic conflict from the Balkans to Anatolia to the Caucasus vid 6th rev New York Berghahn Books s 221 ISBN 1 57181 666 6 John Horne red 2012 A companion to World War I vid 1 publ Chichester U K Wiley Blackwell s 191 ISBN 978 1119968702 Nakashian Avedis Rouben Mamoulian Collection Library of Congress 1940 A Man Who Found A Country New York Thomas Y Crowell s 208 278 LCCN 40007723 OCLC 382971 Der Yeghiayan 2002 s 58 2002 Le Golgotha armenien de Berlin a Deir es Zor fr T 1 La Ferte sous Jouarre Le Cerle d Ecrits Caucasiens s 95 102 ISBN 978 2 913564 08 4 OCLC 163168810 Shamtanchean Mikʻayel 2007 1947 Hay mtkʻin harke egheṛnin The Fatal Night An Eyewitness Account of the Extermination of Armenian Intellectuals in 1915 Genocide library vol 2 Translated by Ishkhan Jinbashian Studio City California H and K Majikian Publications ISBN 978 0 9791289 9 8 LCCN 94964887 OCLC 326856085 Kevorkian 2006 s 318 Dayetsya zvit pro ponad 1500 deportovanih svyashennosluzhiteliv po vsij Osmanskij imperiyi z vibranimi biografichnimi zapisami ta pererahovuye poimenno 100 vidatnih osib na 24 kvitnya 1915 roku iz 270 zagalom i klasifikuye yih priblizno za 9 profesijnimi grupami Vidpovidno do jogo shorichnika 1916 20 ce buli Dikran Adzhemyan Mkrtich Garabedyan H Asaduryan Hajg Tiriakyan Shavarsh Panosyan Krikor Syurmeyan Servet doktor Parsegyan Piuzant Bozadzhyan i doktor Avedis Nakashyan