www.wikidata.uk-ua.nina.az

День батяра у Львові Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити

День батяра у Львові

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2012)
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (грудень 2012)

День Батя́ра (свято «День Батя́ра у Львові») — це щорічне міське свято, яке дає змогу поринути у настрій, побут, стилістику такого автентичного львівського явища як батярство. Пояснити не галичанину, хто такий батяр, непросто. Найближчі синоніми — веселун, бешкетник, гульвіса, відчайдух. Однак вони не відображають змістового наповнення, а головне — духу цього культурного феномену львівської міської культури початку XX століття. Організатор: компанія з організацій подій Дік-Арт.

VI Міське свято "День Батяра у Львові"
Дати 10–12 травня 2013
Місце проведення  Україна Львів
Засновано 1 травня 2008
Засновники Компанії з організації подій № 1 у Львові Дік-Арт,Львівська міська рада
Вебсайт
batyar.lviv.ua

Історія ред.

Львівські батяри виникли на Личакові і Погулянці, у парку «Погулянка». Там були для цього ідеальні передумови: Погулянка була центром львівських розваг. Батяри гуртувалися навколо «садочків» — пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку (у першій половині XIX століття) батяри були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями. Згодом вони перестали красти і бешкетувати, натомість всіляко почали висміювати «стару кряку» Австро-Угорську імперію. Батяри набували кумедних і романтичних рис: Їхнім лозунгом служив заклик: «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати». Участь окремих батярів на польському боці в польсько-українській війні спричинила розповсюдження [легенда|легенди] про «геройських батярів і дітей» як головних творців перемоги польських військ. Популярності батяри набули у часи Другої Речі Посполитої, коли популяризувалася їхня мова — львівська ґвара та батярські пісні. Батяри залишили у спадок гумористично-ліричні пісеньки, анекдоти, оповідки, яка сьогодні називають «батярським фольклором». У 2008 році компанія з організацій подій "Дік-Арт" спільно з [Львівська міська рада|Львівською міською радою] запровадили День львівських батяр, що проходить 1 травня під закликом «Батяри всіх країн, єднаймось!».

І Міське свято «День Бáтяра у Львові» (2008) ред.

1 травня 2008 у Львові запрацювала машина часу — львів'яни і всі, хто відвідав І Міське свято Батяра, змогли поринути у настрій, побут, стилістику такого автентичного львівського явища як батярство. Всі охочі мали можливість пофотографуватися з акторами театру «не журись!» на чолі з братами Радковцями (фото сектор), відвідати майстер-клас з батярських танців, поцілити з [рогатка|рогатки] по різних предметах в «батярському тирі». Те, що львів'яни — люди азартні, підтвердилося в «Ігровому секторі» з Доциком та Шльомою, де навіть злива лише ненадовго розігнала всіх охочих випробувати свої сили. Абсолютно неповторні враження залишили виступи гурту «Львівське ретро», «Вова зі Львова» ну і, звичайно ж, батяр-бренду «Галичина» на чолі з Віктором Морозовим. Якщо говорити у дусі недавньої «традиції», то 1-го травня й справді відбулось єднання якщо не пролетарів, то людей з львівським духом.

II Міське свято «День Бáтяра у Львові» (2009) ред.

1 травня 2009 року з широким розмахом пройшло ІІ Міське свято Батяра. Свято відбувалось в самому серці Львова — на площі Ринок, де була розміщена головна сцена та майданчики з інтерактивними батярськими розвагами довкола. На площі Ринок на майданчику біля фонтану Амфітріти усі гості могли поспівати «Батярське караоке», навчитися танцювати та говорити, як справжній батяр та побачити виступ вокально-хореографічного ансамблю танцю «Тенча». Знайомили з батярською культурою на великій сцені Брати Радковці — найколоритніші знавці історії міста Львова, єдиний в Західній Україні Театр-кабаре «Леополіс», Муніципальний духовий оркестр «Галицькі сурми». Для маленьких гостей свята приготував дитячу програму улюбленець дітей Левко Дурко, дорослих веселили учасники комедійного дуету «Коллєгі», комедійний дует «Львів стайл». Ну і, звичайно, головні батяри сучасності, без яких неможливо уявити собі свято Батяра — Віктор Морозов та Батяр-бенд «Галичина», з котрими уся площа Ринок танцювала батярські бумцики та співала «Тілько ві Львові».

III Міське свято «День Бáтяра у Львові» (2010) ред.

1 травня відзначили День солідарності усіх батярів в рамках III Міського свята Батяра. Свято відбулось з широким розмахом під насичену програму, що представляли на головній батярській сцені на площі Ринок. На сцені відкрив програму свята клуб Pozitiff. Хлопці показали свої вуличні танці і їх на сцені замінили велосипедисти, що вирішили виконувати свої трюки ближче до народу і просто зі сцени плигнули на велосипедах до публіки, де і продовжили свій виступ. Під час усієї програми клубу «Міленіум» біля сцени малювалось графіті, присвячене [Дню Батяра]. Далі програму продовжував клуб Gallery, що запропонували усім гостям розважатись під музику 80–90-х — і бажаючих виявилось дуже багато — ламбаду танцювали по всій площі Ринок. В цей час уже біля сотні батярів було зареєстровано писарем у батярській канцелярії, а гості починали зголошуватись на участь у боротьбі за титул Батярського Короля та Пані Батярової, що відбулась під час вечірньої концертної програми. Після того як усі кандидати проголосили свої передвиборчі промови, глядачі обрали пару переможців.

IV Міське свято «День Бáтяра у Львові» (2011) ред.

1–2 травня 2011 відбулося IV Міське свято «День Бáтяра у Львові» . Свято День Батяра — це відтворення тої історії міста, де панує справжній вир галицьких веселощів і забав. Адже львівський батяр — то ще той веселун, зірвиголова та справжній підкорювач жіночих сердець! Батярські традиції невід'ємно пов'язані з ментальністю Львова. Місто Лева завжди було спрагле веселості, і тому батярський гумор сприймався як життєдатний струмінь, від якого проростали і множились нові паростки сміхокультури. Найцінніший спадок від батярства — це львівська говірка і гумор. У XX ст. батярський лексикон набуває популярності серед широких верств населення. Також відвідувачі свята мали змогу взяти участь у батярських забавах:

  • Батярський тир — стріляння з рогатки кавовими зернятами по пивних бляшанках
  • Ретро-фотосектор, де кожен відвідувач отримає знимки з колоритними батярами та їх кобітами
  • Школа батярських бумциків (танців)
  • Караоке батярських пісень
  • Театр «Серце батяра» та «Не журись»
  • Виступ місцевих батярських колективів

V Міське свято «День Бáтяра у Львові» (2012) ред.

V Міське свято «День Бáтяра у Львові» відбулося 28 квітня — 1 травня на пл. Ринок (північна сторона). На святі традиційно усі гості мали нагоду поринути у початок століття із батярською музикою, ретро-фотосектором, батярськими бумциками та караоке і музикантами. А також усі охочі могли узяти участь у інтерактивній програмі свята: вибори Короля свята Батяра та Пані Батярової, Батярський тир, Батярський фото-стенд, Батярський бетонний завод та Батярська канцелярія. Посвідчення Батяра засвідчує, що Ви є справжнім батяром, який любить файну забаву, справжній поціновувач гарних кобіт, почесний гість у всіх кнайпах, цінує добрі буцики, любить гарний дотеп та вміє повеселити себе та свою компанію і є почесним гостем на святі Батяра. За час V свята Батяра у Львові близько 75 тис. людей навчились батярським танцям, постріляти фасолею по бляшанках у батярському тирі, виготовляти капелюшки для справжніх кобіт. І кожного вечора разом з музиками, гості мали можливість поспівати батярських та українських пісень..

VI Міське свято «День Бáтяра у Львові» (2013) ред.

VI Міське свято «День Батяра у Львові» відзначать в рамках ІІІ Міського фестивалю Пива [ 30 грудня 2012 у Wayback Machine.] 8 по 12 травня. На площі Ринок можна зустріти стильних батярів у капелюхах та камізельках, які забавляють публіку, співають пісень, танцюють, залицяються до кобіт та бешкетують. Цього дня усі гості свята можуть познайомитись зі справжніми батярами, поспівати з ними батярських пісень, навчитись розмовляти батярською гварою та взяти участь у батярських бешкетах і забавах.

На святі працюватиме Батярська канцелярія, де можна пройти процес посвячення та отримати посвідчення справжнього батяра. Посвідчення батяра засвідчує, що Ви є справжнім батяром, який любить файну забаву, є справжнім поціновувачем гарних кобіт, цінує добрі буцики (танці), любить гарний дотеп та вміє повеселити себе та свою компанію і є почесним гостем у всіх кнайпах, а особливо, на святі Батяра.

Також на святі розпочне свою роботу Батярський бетонний завод, де львівські скульптори будуть створювати справжні батярські скульптури. На очах у гостей свята буде відбуватись процес виготовлення бетонних батярів. А ще виготовлятимуть індивідуальні зліпки рук або ніг. Упродовж Дня Батяра відбудуться майстер-класи батярських танців, працюватиме батярський тир, де можна навчитися стріляти фасолею по бляшанках, а справжні батяри поділяться секретами зваблення кобіт.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 19 грудня 2012. 
  2. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 19 грудня 2012. 
  3. . Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2012. 
  4. . Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2012. 
  6. . Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2012. 
  7. . Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 березня 2022. 
  9. . Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 19 грудня 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 19 грудня 2012. 

Посилання ред.

Фестивалі Львова організовані компанією «Дік-Арт» ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2012 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012 Den Batya ra svyato Den Batya ra u Lvovi ce shorichne miske svyato yake daye zmogu porinuti u nastrij pobut stilistiku takogo avtentichnogo lvivskogo yavisha yak batyarstvo Poyasniti ne galichaninu hto takij batyar neprosto Najblizhchi sinonimi veselun beshketnik gulvisa vidchajduh Odnak voni ne vidobrazhayut zmistovogo napovnennya a golovne duhu cogo kulturnogo fenomenu lvivskoyi miskoyi kulturi pochatku XX stolittya Organizator kompaniya z organizacij podij Dik Art 1 VI Miske svyato Den Batyara u Lvovi Dati 10 12 travnya 2013Misce provedennya Ukrayina LvivZasnovano 1 travnya 2008Zasnovniki Kompaniyi z organizaciyi podij 1 u Lvovi Dik Art Lvivska miska radaVebsajtbatyar lviv ua Zmist 1 Istoriya 2 I Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2008 3 II Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2009 4 III Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2010 5 IV Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2011 6 V Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2012 7 VI Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2013 8 Primitki 9 Posilannya 10 Festivali Lvova organizovani kompaniyeyu Dik Art Istoriya red Lvivski batyari vinikli na Lichakovi i Pogulyanci u parku Pogulyanka Tam buli dlya cogo idealni peredumovi Pogulyanka bula centrom lvivskih rozvag Batyari gurtuvalisya navkolo sadochkiv pabiv pri miscevih pivovarnyah Spochatku u pershij polovini XIX stolittya batyari buli huliganami gulvisami i kishenkovimi zlodiyami Zgodom voni perestali krasti i beshketuvati natomist vsilyako pochali vismiyuvati staru kryaku Avstro Ugorsku imperiyu Batyari nabuvali kumednih i romantichnih ris Yihnim lozungom sluzhiv zaklik Lyubiti Lviv lyubiti zhinok i lyubiti zhartuvati Uchast okremih batyariv na polskomu boci v polsko ukrayinskij vijni sprichinila rozpovsyudzhennya legenda legendi pro gerojskih batyariv i ditej yak golovnih tvorciv peremogi polskih vijsk Populyarnosti batyari nabuli u chasi Drugoyi Rechi Pospolitoyi koli populyarizuvalasya yihnya mova lvivska gvara ta batyarski pisni Batyari zalishili u spadok gumoristichno lirichni pisenki anekdoti opovidki yaka sogodni nazivayut batyarskim folklorom U 2008 roci kompaniya z organizacij podij Dik Art 2 spilno z Lvivska miska rada Lvivskoyu miskoyu radoyu zaprovadili Den lvivskih batyar sho prohodit 1 travnya pid zaklikom Batyari vsih krayin yednajmos I Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2008 red 1 travnya 2008 u Lvovi zapracyuvala mashina chasu lviv yani i vsi hto vidvidav I Miske svyato Batyara 3 zmogli porinuti u nastrij pobut stilistiku takogo avtentichnogo lvivskogo yavisha yak batyarstvo Vsi ohochi mali mozhlivist pofotografuvatisya z aktorami teatru ne zhuris na choli z bratami Radkovcyami foto sektor vidvidati majster klas z batyarskih tanciv pociliti z rogatka rogatki po riznih predmetah v batyarskomu tiri Te sho lviv yani lyudi azartni pidtverdilosya v Igrovomu sektori z Docikom ta Shlomoyu de navit zliva lishe nenadovgo rozignala vsih ohochih viprobuvati svoyi sili Absolyutno nepovtorni vrazhennya zalishili vistupi gurtu Lvivske retro Vova zi Lvova nu i zvichajno zh batyar brendu Galichina na choli z Viktorom Morozovim Yaksho govoriti u dusi nedavnoyi tradiciyi to 1 go travnya j spravdi vidbulos yednannya yaksho ne proletariv to lyudej z lvivskim duhom II Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2009 red 1 travnya 2009 roku z shirokim rozmahom projshlo II Miske svyato Batyara 4 Svyato vidbuvalos v samomu serci Lvova na ploshi Rinok de bula rozmishena golovna scena ta majdanchiki z interaktivnimi batyarskimi rozvagami dovkola Na ploshi Rinok na majdanchiku bilya fontanu Amfitriti usi gosti mogli pospivati Batyarske karaoke navchitisya tancyuvati ta govoriti yak spravzhnij batyar ta pobachiti vistup vokalno horeografichnogo ansamblyu tancyu Tencha Znajomili z batyarskoyu kulturoyu na velikij sceni Brati Radkovci najkoloritnishi znavci istoriyi mista Lvova yedinij v Zahidnij Ukrayini Teatr kabare Leopolis Municipalnij duhovij orkestr Galicki surmi Dlya malenkih gostej svyata prigotuvav dityachu programu ulyublenec ditej Levko Durko doroslih veselili uchasniki komedijnogo duetu Kollyegi komedijnij duet Lviv stajl Nu i zvichajno golovni batyari suchasnosti bez yakih nemozhlivo uyaviti sobi svyato Batyara Viktor Morozov ta Batyar bend Galichina z kotrimi usya plosha Rinok tancyuvala batyarski bumciki ta spivala Tilko vi Lvovi III Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2010 red 1 travnya vidznachili Den solidarnosti usih batyariv v ramkah III Miskogo svyata Batyara 5 Svyato vidbulos z shirokim rozmahom pid nasichenu programu sho predstavlyali na golovnij batyarskij sceni na ploshi Rinok Na sceni vidkriv programu svyata klub Pozitiff Hlopci pokazali svoyi vulichni tanci i yih na sceni zaminili velosipedisti sho virishili vikonuvati svoyi tryuki blizhche do narodu i prosto zi sceni plignuli na velosipedah do publiki de i prodovzhili svij vistup Pid chas usiyeyi programi klubu Milenium bilya sceni malyuvalos grafiti prisvyachene Dnyu Batyara Dali programu prodovzhuvav klub Gallery sho zaproponuvali usim gostyam rozvazhatis pid muziku 80 90 h i bazhayuchih viyavilos duzhe bagato lambadu tancyuvali po vsij ploshi Rinok V cej chas uzhe bilya sotni batyariv bulo zareyestrovano pisarem u batyarskij kancelyariyi a gosti pochinali zgoloshuvatis na uchast u borotbi za titul Batyarskogo Korolya ta Pani Batyarovoyi sho vidbulas pid chas vechirnoyi koncertnoyi programi Pislya togo yak usi kandidati progolosili svoyi peredviborchi promovi glyadachi obrali paru peremozhciv IV Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2011 red 1 2 travnya 2011 vidbulosya IV Miske svyato Den Batyara u Lvovi 6 Svyato Den Batyara ce vidtvorennya toyi istoriyi mista de panuye spravzhnij vir galickih veseloshiv i zabav Adzhe lvivskij batyar to she toj veselun zirvigolova ta spravzhnij pidkoryuvach zhinochih serdec Batyarski tradiciyi nevid yemno pov yazani z mentalnistyu Lvova Misto Leva zavzhdi bulo spragle veselosti i tomu batyarskij gumor sprijmavsya yak zhittyedatnij strumin vid yakogo prorostali i mnozhilis novi parostki smihokulturi Najcinnishij spadok vid batyarstva ce lvivska govirka i gumor U XX st batyarskij leksikon nabuvaye populyarnosti sered shirokih verstv naselennya Takozh vidviduvachi svyata mali zmogu vzyati uchast u batyarskih zabavah Batyarskij tir strilyannya z rogatki kavovimi zernyatami po pivnih blyashankah Retro fotosektor de kozhen vidviduvach otrimaye znimki z koloritnimi batyarami ta yih kobitami Shkola batyarskih bumcikiv tanciv Karaoke batyarskih pisen Teatr Serce batyara ta Ne zhuris Vistup miscevih batyarskih kolektivivV Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2012 red V Miske svyato Den Batyara u Lvovi 7 vidbulosya 28 kvitnya 1 travnya na pl Rinok pivnichna storona Na svyati tradicijno usi gosti mali nagodu porinuti u pochatok stolittya iz batyarskoyu muzikoyu retro fotosektorom batyarskimi bumcikami ta karaoke i muzikantami A takozh usi ohochi mogli uzyati uchast u interaktivnij programi svyata vibori Korolya svyata Batyara ta Pani Batyarovoyi Batyarskij tir Batyarskij foto stend Batyarskij betonnij zavod ta Batyarska kancelyariya Posvidchennya Batyara zasvidchuye sho Vi ye spravzhnim batyarom yakij lyubit fajnu zabavu spravzhnij pocinovuvach garnih kobit pochesnij gist u vsih knajpah cinuye dobri buciki lyubit garnij dotep ta vmiye poveseliti sebe ta svoyu kompaniyu i ye pochesnim gostem na svyati Batyara Za chas V svyata Batyara u Lvovi blizko 75 tis lyudej navchilis batyarskim tancyam postrilyati fasoleyu po blyashankah u batyarskomu tiri vigotovlyati kapelyushki dlya spravzhnih kobit I kozhnogo vechora razom z muzikami gosti mali mozhlivist pospivati batyarskih ta ukrayinskih pisen 8 VI Miske svyato Den Batyara u Lvovi 2013 red VI Miske svyato Den Batyara u Lvovi 9 vidznachat v ramkah III Miskogo festivalyu Piva Arhivovano 30 grudnya 2012 u Wayback Machine 8 po 12 travnya Na ploshi Rinok mozhna zustriti stilnih batyariv u kapelyuhah ta kamizelkah yaki zabavlyayut publiku spivayut pisen tancyuyut zalicyayutsya do kobit ta beshketuyut Cogo dnya usi gosti svyata mozhut poznajomitis zi spravzhnimi batyarami pospivati z nimi batyarskih pisen navchitis rozmovlyati batyarskoyu gvaroyu ta vzyati uchast u batyarskih beshketah i zabavah Na svyati pracyuvatime Batyarska kancelyariya de mozhna projti proces posvyachennya ta otrimati posvidchennya spravzhnogo batyara Posvidchennya batyara zasvidchuye sho Vi ye spravzhnim batyarom yakij lyubit fajnu zabavu ye spravzhnim pocinovuvachem garnih kobit cinuye dobri buciki tanci lyubit garnij dotep ta vmiye poveseliti sebe ta svoyu kompaniyu i ye pochesnim gostem u vsih knajpah a osoblivo na svyati Batyara Takozh na svyati rozpochne svoyu robotu Batyarskij betonnij zavod de lvivski skulptori budut stvoryuvati spravzhni batyarski skulpturi Na ochah u gostej svyata bude vidbuvatis proces vigotovlennya betonnih batyariv A she vigotovlyatimut individualni zlipki ruk abo nig Uprodovzh Dnya Batyara vidbudutsya majster klasi batyarskih tanciv pracyuvatime batyarskij tir de mozhna navchitisya strilyati fasoleyu po blyashankah a spravzhni batyari podilyatsya sekretami zvablennya kobit 10 Primitki red Dik Art Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2012 Oficijnij sajt kompaniyi z organizacij podij Dik Art Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2012 Pershe miske svyato Den Batyara u Lvovi Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2012 II Miske svyato Batyara Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2012 III Miske svyato Den Batyara u Lvovi Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2012 IV Miske svyato Den Batyara u Lvovi Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2012 V Miske svyato Den batyara u Lvovi Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2012 Vidannya pro podiyi u Lvovi OT OT Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 bereznya 2022 VI Miske svyato Den Batyara u Lvovi Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2012 Oficijnij sajt kulturi i turizmu u Lvovi Arhiv originalu za 22 grudnya 2012 Procitovano 19 grudnya 2012 Posilannya red Oficijnij sajt Miskogo svyata Den Batyara u Lvovi Arhivovano 24 sichnya 2013 u Wayback Machine Oficijna storinka svyata Den Batyara u Lvovi u Facebook Oficijnij sajt kompaniyi z organizaciyi podij 1 u Lvovi Dik Art Arhivovano 25 grudnya 2012 u Wayback Machine Oficijna storinka u Facebook kompaniyi z organizaciyi podij 1 u Lvovi Dik Art Festivali Lvova organizovani kompaniyeyu Dik Art red VI Miske Svyato Pampuha Arhivovano 30 zhovtnya 2012 u Wayback Machine VI Nacionalne Svyato Shokoladu Arhivovano 8 sichnya 2013 u Wayback Machine III Festival pisanok u Lvovi Arhivovano 9 sichnya 2013 u Wayback Machine III Miskij festival Piva Arhivovano 30 grudnya 2012 u Wayback Machine VI Miske svyato Den Batyara u Lvovi Arhivovano 24 sichnya 2013 u Wayback Machine II Gastronomichnij festival Lviv na tarilci Arhivovano 9 travnya 2013 u Wayback Machine VI Mizhnarodnij folklornij festival Etnovir Arhivovano 7 listopada 2012 u Wayback Machine VII Miske svyato Na kavu do Lvova Arhivovano 28 zhovtnya 2012 u Wayback Machine IV Miske svyato Siru i Vina Arhivovano 13 lyutogo 2013 u WebCite Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Den batyara u Lvovi amp oldid 39163388