www.wikidata.uk-ua.nina.az

Денні Гілліс Вільям Даніель Денні Гілліс англ William Daniel Danny Hillis нар 25 вересня 1956 американський винахідник і

Денні Гілліс

Вільям Даніель «Денні» Гілліс (англ. William Daniel «Danny» Hillis; нар. 25 вересня 1956) — американський винахідник, інженер, математик, підприємець, трансгуманіст та письменник. Співзасновник Thinking Machines Corporation, компанії, яка створила Connection Machine, паралельний суперкомп'ютер, розроблений Гіллісом в MIT. Також він є співзасновником таких організацій, як Long Now Foundation, Applied Minds, Metaweb Technologies, Applied Proteomics, а також автором книги «The Pattern on the Stone: The Simple Ideas That Make Computers Work». Професор інженерних наук та медицини в Університеті Південної Каліфорнії.

Денні Гілліс
Ім'я при народженні англ. William Daniel Hillis
Народився 25 вересня 1956(1956-09-25) (67 років)
Балтимор, Мериленд, США
Країна  США
Діяльність винахідник, інформатик, інженер, підприємець, письменник
Alma mater Массачусетський технологічний інститут
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Марвін Мінський, Gerald Jay Sussmand і Клод Шеннон
Вчителі Річард Філіпс Фейнман
Знання мов англійська
Заклад Applied Mindsd
Членство Американська академія мистецтв і наук, Національна інженерна академія США і Association for Computing Machinery
Брати, сестри David Hillisd
Нагороди

Нагорода імені Грейс Мюррей Гоппер (1989)

Премія Дена Девідаd (2002)

Дійсний член ACMd (1994)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гілліс.

Життєпис ред.

Ранні роки ред.

Денні Гілліс народився в Балтіморі, штат Меріленд в 1956 році. Його батько, Вільям Гілліс, був епідеміологом ВВС США, займався вивченням гепатиту в Африці, побувавши зі своєю сім'єю в Руанді, Бурунді, Республіці Конго та Кенії. Провів невелику частину свого дитинства в Калькутті, Індія, де його батько був запрошеним викладачем в ISI. Ці роки молодого Гілліс навчала вдома його мати, Аргай Бріггс Гілліс, яка була професором з біостатистики. Денні рано зацікавився математикою і біологією. У нього є молодший брат Девід Гілліс, професор еволюційної біології в університеті штату Техас в Остіні, і сестра Аргай Е. Гілліс, професор неврології в університеті Джона Хопкінса.

Освіта та наука ред.

У 1978 році Гілліс закінчив MIT зі ступенем бакалавра в області математики, а потім в 1981 році отримав ступінь магістра в галузі електротехніки та обчислювальної техніки (EECS), спеціалізуючись в галузі робототехніки.

У цей час Гілліс працював в лабораторії MIT (Logo Laboratory), що розробляє комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення для дітей. Він розробив комп'ютерні-орієнтовані ігри та іграшки для Milton Bradley Company, а також є одним із засновників Terrapin Software — виробника програмного забезпечення для початкових шкіл. Він також створив комп'ютер з дитячого конструктора Tinkertoys, який виставлений в бостонському Музеї науки.

Однак основна робота Гілліс полягала в паралельних обчисленнях. Гілліс спроектував Connection Machine, паралельний суперкомп'ютер та в 1983 році став співзасновником Thinking Machines Corporation, що виробляє і представляє на ринку суперкомп'ютери на основі ідеї паралельних обчислень. У 1985 році, продовжуючи це дослідження, Гілліс отримав ступінь доктора філософії по EECS в MIT під керівництвом Джеральда Джей Сассмена, Марвіна Мінскі і Клода Шеннона. Дисертація брала участь в конкурсі дисертацій ACM Distinguished Dissertation у 1985 році і виграла його.

Думаючі машини ред.

Гілліс став співзасновником корпорації Thinking Machines в 1983 році, паралельно працюючи над своєю докторською дисертацією в MIT. Компанія повинна була розробити «Connection Machine» Гілліс для комерційних паралельних суперкомп'ютерів, а також дослідити обчислювальні шляхи для створення штучного інтелекту. Прагнення Гілліса представлені девізом компанії «Ми будуємо машину, яка буде пишатися нами». Гілліс вважав що «паралельна архітектура повинна була стати основним компонентом для вирішення цього завдання».

Очевидно, що основним принципом організації мозку є паралелізм. Він використовує масивний паралелізм. Велика кількість дуже простих паралельних блоків, які працюють разом і пов'язаних інформацією. Так що, якщо ми створимо комп'ютер, який буде функціонувати за цією системою організації, він буде в змозі виконувати ті ж завдання, які виконує людський мозок.

У «Thinking Machines Corporation», Гілліс побудував технічну команду з багатьма людьми, які згодом стали лідерами в області науки і промисловості, у тому числі Брюстер Кейл, Гай Стіл, Сідней Бреннер, Девід Вальц, Джек Шварц, і Ерік Ландер. Він навіть умовив Річарда Фейнмана пожертвувати своїм літньою відпусткою. У 1990 році, Thinking Machines Corporation була лідером на ринку паралельних суперкомп'ютерів, з обсягом продажів близько $ 65 млн.

У 1986 році Гілліс продемонстрував перший суперкомп'ютер з массивною паралельної обробкою (МРР — massive multiprocessing). На своїй першій презентації СМ-1 виконала сканування 16 тис. статей зі зведеннями останніх новин за 1/20 секунди. Стаття в Time, присвячена цій події, свідчила: «Традиційний комп'ютер в порівнянні з СМ-1 — те саме, що велосипед в порівнянні з надзвуковим винищувачем».

Анімація Діснея ред.

У 1994 році, корпорація Thinking Machines зробила заяву про банкрутство. У 1996 році, після короткого перебування в якості професора у лабораторії «MIT Media Lab», Гілліс приєднався до «Walt Disney Company» та зайняв пост віце-президента з досліджень і розробок анімації Діснея. За твердженням Гілліс це було його ранніми амбіціями.

З дитинства я хотів працювати в Дісней … Я пам'ятаю, як дивився Уолта Діснея розповідаючого по телевізору про інженерів розробляючих Діснейленд. Тоді я вирішив, що коли-небудь я теж стану інженером Діснейленду. Пізніше я став цікавитися іншого роду магією — магією комп'ютерів. Тепер я, нарешті, знайшов ідеальну роботу — забезпечення комп'ютерного чарівництва в Дісней.

У Дісней Гілліс розробляв нові технології, а також бізнес-стратегії для тематичних парків Діснея, телебачення, кінофільмів, Інтернету і компаній споживчих товарів. Він також спроектував нові атракціони тематичного парку, повнорозмірного крокуючого робота-динозавра і різні мікро-механічні пристрої.

Прикладні уми ред.

Гілліс залишив Дісней у 2000 році разом з Бреном Ферреном, президентом Walt Disney Imagineering, R & D Creative Technologies division. Разом Феррен та Гілліс засновали Applied Minds, компанію, спрямовану на забезпечення технологій та консультаційні послуги фірмам цілого ряду галузей, в тому числі аерокосмічної, електроніки та іграшок.

У липні 2005 року, Гілліс, Роберт Кук та інші з Applied Minds створили Metaweb Technologies, Inc. для розробки семантичної інфраструктури зберігання даних для Інтернету, і вільної всесвітньої загальнодоступної бази даних. Коли Metaweb була придбана компанією Google, технологія стала основою Google's Knowledge Graph. Гілліс, разом з доктором Девідом Б. Агус, спільно соучереділі відгалуження Applied Minds під назвою Applied Proteomics Inc, яка розробила і змоделювала машину, для вимірювання рівня білків в крові для медичної діагностики.

Спільна робота Гілліс з Агусом над раком призвело до створення University of Southern California Physical Sciences-Oncology Center (USC PS-OC), фінансіруемогоНаціональним інститутом раку (NCI). Гілліс є головним дослідником цієї програми.

Long Now Foundation і годинник Long Now ред.

У 1993 році перед закриттям «Thinking Machines», Гілліс писав про довгострокові погляди на життя і запропонував проект будівництва годинника, призначеного для роботи протягом тисячоліть: "Коли я був дитиною, люди звикли говорити про те, що станеться у 2000 році Тепер, через тридцять років, вони до сих пір говорять про те, що станеться до 2000 року. Майбутнє стискалося на один рік на рік для всього мого життя. Я думаю, що настав час для довгострокового проекту, який змусить людей, заглянути далі ментального бар'єру Тисячоліття. Я хотів би запропонувати великий (розміром більше ніж Стоунхендж) механічний годинник, що живиться від сезонних змін температури. Він цокає один раз в рік, дзвонить раз на століття, а зозуля виходить кожне тисячоліття. "

Гілліс виступає на зборах Long Now Foundation в Сан-Франциско в 2014 р.

Цей проект отримав продовження. Перша дослідна модель такого годинника була запущена 31 грудня 1999 року і о 12 годині ночі індикатор дати змінився з 01999 до 02000. Двічі пролунав сигнал, який ознаменував цю подію. Після вдалого початку, за допомогою Джеффрі Безоса, який пожертвував для цієї мети $ 42 млн і групи ентузіастів, Гілліс почав будівництво годинника в натуральну величину у віддалених гірськіх ланцюгах в Діаблосе, Техас.

Годинниковий механізм розміром 60 метрів (200 футів) в заввишки буде поміщений в глибину гори на 150 метрів. Для заведення годинникового механізму використовуються «гирьки», кожна заввишки 2,5 метра і вагою по 4500 кг. Переважно весь механізм годинника буде зроблений з неіржавіючої сталі, кераміки та каменю.

На питання про сенс тисячолітнього годинника Гілліс відповідає так:

Я не можу уявити майбутнє, але я дбаю про нього. Я знаю, що я частина історії, яка почалася задовго до того, що я пам'ятаю, і буде тривати ще довго, після того як хтось буде пам'ятати мене.

Назва Clock of the Long Now було придумано автором і композитором, Брайан Іно. Гілліс написав статтю для журналу Wired пропонуя годинник, який прослужить більше 10 000 років. Проект безпосередньо привів до створення Long Now Foundation в 1996 році Гілліс, Стюартом Брендом, Брайаном Іно, Естер Дайсон, і Мітчем Кепор.

Філософія розуму ред.

Гілліс стверджував, що в цілому саме паралелізм є головним компонентом інтелекту; що нічого іншого не потрібно для створення розуму з розподіленої мережі процесорів.

… Інтелект складається з тисячі маленьких дрібниць. Свого часу ми дізнаємося про кожну з них, і оскільки ми працюємо над цим, машини будуть все більше і більше схожі на людей. Це є поступово відбувається процесом.

Це не так сильно відрізняється від припущення Марвіна Мінскі в його «Суспільство розуму», який свідчить, що розум являє собою сукупність агентів, кожен з яких, піклується про конкретний аспекті інтелекту і при спілкуванні один з одним, обмінюється інформацією в міру необхідності.

Деякі теоретики наук про штучний інтелект вважають що головне — це не основний обчислювальний режим, а вирішальні конкретні алгоритми (міркування, пам'ять, сприйняття і т. Д.). Інші стверджують, що правильна комбінація «дрібниць» необхідна, щоб привести зразки до загальної схеми незалежної скоординованої діяльності, які і являють собою реальний інтелект.

Гілліс один з тих нечисленних людей, які зробили серйозну спробу створити «інтелектуальну машину» і його прагнення досягти успіху очевидно:

Я хотів би знайти спосіб допомогти свідомості вийти за межі людського тіла. Побудова «думаючої машини» є свого роду пошуком земного безсмертя. Щось набагато більш особливе, ніж ми можемо собі уявити. Створення «думаючої машини» мій спосіб протягнути до цього руки. "

«Візерунок на камені» ред.

У 1998 році Гілліс в своїй книзі «Візерунок на камені» («The Pattern on the Stone») намагається дати загальне уявлення про інформатики для широкого кола читачів, використовуючи просту мову, метафори й аналогії. Він рухається від булевої алгебри з таких тем, як теорія інформації, паралельні обчислення, криптографія, алгоритми, евристика, машин Тьюринга і перспективні технології, такі як квантові обчислення і емергентние системи.

Примітки ред.

  1. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  3. . USC Provost (амер.). Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 26 серпня 2017. 
  4. Daniel., Hillis, W. (1998). The pattern on the stone : the simple ideas that make computers work (вид. 1st ed). New York: Basic Books. ISBN 0465025951. OCLC 39671104. 
  5. Steven Levy[en] (2005-10-10).  
  6. Lazere, Cathy A. (1998). Out of Their Minds: The Lives and Discoveries of 15 Great Computer Scientists. Springer.  ISBN 0-387-98269-8.
  7. . Johns Hopkins Medicine. Archived from  the original [ 2 травня 2012 у Wayback Machine.] on May 2, 2012.
  8. ↑ . Archived from the original [ 4 грудня 2011 у Wayback Machine.] on December 4, 2011. Retrieved 2007-04-29.
  9. ↑ «Retro Thing: The Tinkertoy Computer» [ 27 серпня 2017 у Wayback Machine.].  Retrieved 2009-10-15.
  10. Kumar, Vikas (2004-08-27). «If Tomorrow Comes» [ 8 січня 2009 у Wayback Machine.] (Reprint). Economic Times of India. Retrieved 2007-04-29.
  11. ↑ «The Rise and Fall of Thinking Machines» [ 9 лютого 2006 у Wayback Machine.]. Retrieved 2012-09-02.
  12.  I've wanted to work at Disney… W. Daniel Hillis quote [ 30 червня 2007 у Wayback Machine.] Retrieved on May 31, 2007
  13. «Edge — The Third Culture — W. Daniel Hillis» [ 2012-02-04 у Wayback Machine.]. Retrieved 2008-02-16.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vilyam Daniel Denni Gillis angl William Daniel Danny Hillis nar 25 veresnya 1956 amerikanskij vinahidnik inzhener matematik pidpriyemec transgumanist ta pismennik Spivzasnovnik Thinking Machines Corporation kompaniyi yaka stvorila Connection Machine paralelnij superkomp yuter rozroblenij Gillisom v MIT Takozh vin ye spivzasnovnikom takih organizacij yak Long Now Foundation Applied Minds Metaweb Technologies Applied Proteomics a takozh avtorom knigi The Pattern on the Stone The Simple Ideas That Make Computers Work Profesor inzhenernih nauk ta medicini v Universiteti Pivdennoyi Kaliforniyi 3 Denni GillisIm ya pri narodzhenni angl William Daniel HillisNarodivsya 25 veresnya 1956 1956 09 25 67 rokiv Baltimor Merilend SShAKrayina SShADiyalnist vinahidnik informatik inzhener pidpriyemec pismennikAlma mater Massachusetskij tehnologichnij institut 1 Naukovij stupin doktor filosofiyiNaukovij kerivnik Marvin Minskij 1 Gerald Jay Sussmand 1 i Klod Shennon 1 Vchiteli Richard Filips FejnmanZnannya mov anglijska 2 Zaklad Applied MindsdChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna inzhenerna akademiya SShA i Association for Computing MachineryBrati sestri David HillisdNagorodi Nagoroda imeni Grejs Myurrej Gopper 1989 Premiya Dena Devidad 2002 Dijsnij chlen ACMd 1994 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gillis Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ranni roki 1 2 Osvita ta nauka 1 3 Dumayuchi mashini 1 4 Animaciya Disneya 1 5 Prikladni umi 1 6 Long Now Foundation i godinnik Long Now 1 7 Filosofiya rozumu 1 8 Vizerunok na kameni 2 PrimitkiZhittyepis red Ranni roki red Denni Gillis narodivsya v Baltimori shtat Merilend v 1956 roci Jogo batko Vilyam Gillis buv epidemiologom VVS SShA zajmavsya vivchennyam gepatitu v Africi pobuvavshi zi svoyeyu sim yeyu v Ruandi Burundi Respublici Kongo ta Keniyi Proviv neveliku chastinu svogo ditinstva v Kalkutti Indiya de jogo batko buv zaproshenim vikladachem v ISI 4 Ci roki molodogo Gillis navchala vdoma jogo mati Argaj Briggs Gillis yaka bula profesorom z biostatistiki 5 Denni rano zacikavivsya matematikoyu i biologiyeyu 6 U nogo ye molodshij brat Devid Gillis profesor evolyucijnoyi biologiyi v universiteti shtatu Tehas v Ostini i sestra Argaj E Gillis profesor nevrologiyi v universiteti Dzhona Hopkinsa 7 Osvita ta nauka red U 1978 roci Gillis zakinchiv MIT zi stupenem bakalavra v oblasti matematiki a potim v 1981 roci otrimav stupin magistra v galuzi elektrotehniki ta obchislyuvalnoyi tehniki EECS specializuyuchis v galuzi robototehniki U cej chas Gillis pracyuvav v laboratoriyi MIT Logo Laboratory sho rozroblyaye komp yuterne obladnannya ta programne zabezpechennya dlya ditej Vin rozrobiv komp yuterni oriyentovani igri ta igrashki dlya Milton Bradley Company a takozh ye odnim iz zasnovnikiv Terrapin Software virobnika programnogo zabezpechennya dlya pochatkovih shkil Vin takozh stvoriv komp yuter z dityachogo konstruktora Tinkertoys yakij vistavlenij v bostonskomu Muzeyi nauki 8 Odnak osnovna robota Gillis polyagala v paralelnih obchislennyah Gillis sproektuvav Connection Machine paralelnij superkomp yuter ta v 1983 roci stav spivzasnovnikom Thinking Machines Corporation sho viroblyaye i predstavlyaye na rinku superkomp yuteri na osnovi ideyi paralelnih obchislen U 1985 roci prodovzhuyuchi ce doslidzhennya Gillis otrimav stupin doktora filosofiyi po EECS v MIT pid kerivnictvom Dzheralda Dzhej Sassmena Marvina Minski i Kloda Shennona Disertaciya brala uchast v konkursi disertacij ACM Distinguished Dissertation u 1985 roci i vigrala jogo Dumayuchi mashini red Dokladnishe Thinking Machines CorporationGillis stav spivzasnovnikom korporaciyi Thinking Machines v 1983 roci paralelno pracyuyuchi nad svoyeyu doktorskoyu disertaciyeyu v MIT Kompaniya povinna bula rozrobiti Connection Machine Gillis dlya komercijnih paralelnih superkomp yuteriv a takozh dosliditi obchislyuvalni shlyahi dlya stvorennya shtuchnogo intelektu Pragnennya Gillisa predstavleni devizom kompaniyi Mi buduyemo mashinu yaka bude pishatisya nami Gillis vvazhav sho paralelna arhitektura povinna bula stati osnovnim komponentom dlya virishennya cogo zavdannya Ochevidno sho osnovnim principom organizaciyi mozku ye paralelizm Vin vikoristovuye masivnij paralelizm Velika kilkist duzhe prostih paralelnih blokiv yaki pracyuyut razom i pov yazanih informaciyeyu Tak sho yaksho mi stvorimo komp yuter yakij bude funkcionuvati za ciyeyu sistemoyu organizaciyi vin bude v zmozi vikonuvati ti zh zavdannya yaki vikonuye lyudskij mozok 9 U Thinking Machines Corporation Gillis pobuduvav tehnichnu komandu z bagatma lyudmi yaki zgodom stali liderami v oblasti nauki i promislovosti u tomu chisli Bryuster Kejl Gaj Stil Sidnej Brenner Devid Valc Dzhek Shvarc i Erik Lander Vin navit umoviv Richarda Fejnmana pozhertvuvati svoyim litnoyu vidpustkoyu U 1990 roci Thinking Machines Corporation bula liderom na rinku paralelnih superkomp yuteriv z obsyagom prodazhiv blizko 65 mln 9 U 1986 roci Gillis prodemonstruvav pershij superkomp yuter z massivnoyu paralelnoyi obrobkoyu MRR massive multiprocessing Na svoyij pershij prezentaciyi SM 1 vikonala skanuvannya 16 tis statej zi zvedennyami ostannih novin za 1 20 sekundi Stattya v Time prisvyachena cij podiyi svidchila Tradicijnij komp yuter v porivnyanni z SM 1 te same sho velosiped v porivnyanni z nadzvukovim vinishuvachem 10 Animaciya Disneya red U 1994 roci korporaciya Thinking Machines zrobila zayavu pro bankrutstvo U 1996 roci pislya korotkogo perebuvannya v yakosti profesora u laboratoriyi MIT Media Lab Gillis priyednavsya do Walt Disney Company ta zajnyav post vice prezidenta z doslidzhen i rozrobok animaciyi Disneya Za tverdzhennyam Gillis ce bulo jogo rannimi ambiciyami Z ditinstva ya hotiv pracyuvati v Disnej Ya pam yatayu yak divivsya Uolta Disneya rozpovidayuchogo po televizoru pro inzheneriv rozroblyayuchih Disnejlend Todi ya virishiv sho koli nebud ya tezh stanu inzhenerom Disnejlendu Piznishe ya stav cikavitisya inshogo rodu magiyeyu magiyeyu komp yuteriv Teper ya nareshti znajshov idealnu robotu zabezpechennya komp yuternogo charivnictva v Disnej 11 U Disnej Gillis rozroblyav novi tehnologiyi a takozh biznes strategiyi dlya tematichnih parkiv Disneya telebachennya kinofilmiv Internetu i kompanij spozhivchih tovariv Vin takozh sproektuvav novi atrakcioni tematichnogo parku povnorozmirnogo krokuyuchogo robota dinozavra i rizni mikro mehanichni pristroyi 12 Prikladni umi red Dokladnishe Applied Minds ta MetawebGillis zalishiv Disnej u 2000 roci razom z Brenom Ferrenom prezidentom Walt Disney Imagineering R amp D Creative Technologies division Razom Ferren ta Gillis zasnovali Applied Minds kompaniyu spryamovanu na zabezpechennya tehnologij ta konsultacijni poslugi firmam cilogo ryadu galuzej v tomu chisli aerokosmichnoyi elektroniki ta igrashok U lipni 2005 roku Gillis Robert Kuk ta inshi z Applied Minds stvorili Metaweb Technologies Inc dlya rozrobki semantichnoyi infrastrukturi zberigannya danih dlya Internetu i vilnoyi vsesvitnoyi zagalnodostupnoyi bazi danih Koli Metaweb bula pridbana kompaniyeyu Google tehnologiya stala osnovoyu Google s Knowledge Graph 11 Gillis razom z doktorom Devidom B Agus spilno soucheredili vidgaluzhennya Applied Minds pid nazvoyu Applied Proteomics Inc yaka rozrobila i zmodelyuvala mashinu dlya vimiryuvannya rivnya bilkiv v krovi dlya medichnoyi diagnostiki Spilna robota Gillis z Agusom nad rakom prizvelo do stvorennya University of Southern California Physical Sciences Oncology Center USC PS OC finansiruemogoNacionalnim institutom raku NCI Gillis ye golovnim doslidnikom ciyeyi programi Long Now Foundation i godinnik Long Now red Dokladnishe Long Now FoundationU 1993 roci pered zakrittyam Thinking Machines Gillis pisav pro dovgostrokovi poglyadi na zhittya i zaproponuvav proekt budivnictva godinnika priznachenogo dlya roboti protyagom tisyacholit Koli ya buv ditinoyu lyudi zvikli govoriti pro te sho stanetsya u 2000 roci Teper cherez tridcyat rokiv voni do sih pir govoryat pro te sho stanetsya do 2000 roku Majbutnye stiskalosya na odin rik na rik dlya vsogo mogo zhittya Ya dumayu sho nastav chas dlya dovgostrokovogo proektu yakij zmusit lyudej zaglyanuti dali mentalnogo bar yeru Tisyacholittya Ya hotiv bi zaproponuvati velikij rozmirom bilshe nizh Stounhendzh mehanichnij godinnik sho zhivitsya vid sezonnih zmin temperaturi Vin cokaye odin raz v rik dzvonit raz na stolittya a zozulya vihodit kozhne tisyacholittya Gillis vistupaye na zborah Long Now Foundation v San Francisko v 2014 r Cej proekt otrimav prodovzhennya Persha doslidna model takogo godinnika bula zapushena 31 grudnya 1999 roku i o 12 godini nochi indikator dati zminivsya z 01999 do 02000 Dvichi prolunav signal yakij oznamenuvav cyu podiyu Pislya vdalogo pochatku za dopomogoyu Dzheffri Bezosa yakij pozhertvuvav dlya ciyeyi meti 42 mln i grupi entuziastiv Gillis pochav budivnictvo godinnika v naturalnu velichinu u viddalenih girskih lancyugah v Diablose Tehas Godinnikovij mehanizm rozmirom 60 metriv 200 futiv v zavvishki bude pomishenij v glibinu gori na 150 metriv Dlya zavedennya godinnikovogo mehanizmu vikoristovuyutsya girki kozhna zavvishki 2 5 metra i vagoyu po 4500 kg Perevazhno ves mehanizm godinnika bude zroblenij z neirzhaviyuchoyi stali keramiki ta kamenyu Na pitannya pro sens tisyacholitnogo godinnika Gillis vidpovidaye tak nbsp Ya ne mozhu uyaviti majbutnye ale ya dbayu pro nogo Ya znayu sho ya chastina istoriyi yaka pochalasya zadovgo do togo sho ya pam yatayu i bude trivati she dovgo pislya togo yak htos bude pam yatati mene 13 nbsp Nazva Clock of the Long Now bulo pridumano avtorom i kompozitorom Brajan Ino Gillis napisav stattyu dlya zhurnalu Wired proponuya godinnik yakij prosluzhit bilshe 10 000 rokiv Proekt bezposeredno priviv do stvorennya Long Now Foundation v 1996 roci Gillis Styuartom Brendom Brajanom Ino Ester Dajson i Mitchem Kepor Filosofiya rozumu red Gillis stverdzhuvav sho v cilomu same paralelizm ye golovnim komponentom intelektu sho nichogo inshogo ne potribno dlya stvorennya rozumu z rozpodilenoyi merezhi procesoriv Intelekt skladayetsya z tisyachi malenkih dribnic Svogo chasu mi diznayemosya pro kozhnu z nih i oskilki mi pracyuyemo nad cim mashini budut vse bilshe i bilshe shozhi na lyudej Ce ye postupovo vidbuvayetsya procesom Ce ne tak silno vidriznyayetsya vid pripushennya Marvina Minski v jogo Suspilstvo rozumu yakij svidchit sho rozum yavlyaye soboyu sukupnist agentiv kozhen z yakih pikluyetsya pro konkretnij aspekti intelektu i pri spilkuvanni odin z odnim obminyuyetsya informaciyeyu v miru neobhidnosti Deyaki teoretiki nauk pro shtuchnij intelekt vvazhayut sho golovne ce ne osnovnij obchislyuvalnij rezhim a virishalni konkretni algoritmi mirkuvannya pam yat sprijnyattya i t D Inshi stverdzhuyut sho pravilna kombinaciya dribnic neobhidna shob privesti zrazki do zagalnoyi shemi nezalezhnoyi skoordinovanoyi diyalnosti yaki i yavlyayut soboyu realnij intelekt Gillis odin z tih nechislennih lyudej yaki zrobili serjoznu sprobu stvoriti intelektualnu mashinu i jogo pragnennya dosyagti uspihu ochevidno nbsp Ya hotiv bi znajti sposib dopomogti svidomosti vijti za mezhi lyudskogo tila Pobudova dumayuchoyi mashini ye svogo rodu poshukom zemnogo bezsmertya Shos nabagato bilsh osoblive nizh mi mozhemo sobi uyaviti Stvorennya dumayuchoyi mashini mij sposib protyagnuti do cogo ruki 8 nbsp Vizerunok na kameni red U 1998 roci Gillis v svoyij knizi Vizerunok na kameni The Pattern on the Stone namagayetsya dati zagalne uyavlennya pro informatiki dlya shirokogo kola chitachiv vikoristovuyuchi prostu movu metafori j analogiyi Vin ruhayetsya vid bulevoyi algebri z takih tem yak teoriya informaciyi paralelni obchislennya kriptografiya algoritmi evristika mashin Tyuringa i perspektivni tehnologiyi taki yak kvantovi obchislennya i emergentnie sistemi Primitki red a b v g Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Named Chairs and Professorships USC Provost USC Provost amer Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 26 serpnya 2017 Daniel Hillis W 1998 The pattern on the stone the simple ideas that make computers work vid 1st ed New York Basic Books ISBN 0465025951 OCLC 39671104 Steven Levy en 2005 10 10 1 The Mind of an Inventor Lazere Cathy A 1998 Out of Their Minds The Lives and Discoveries of 15 Great Computer Scientists Springer ISBN 0 387 98269 8 Johns Hopkins Medicine Archived from the original Arhivovano 2 travnya 2012 u Wayback Machine on May 2 2012 a b Dan Archived from the original Arhivovano 4 grudnya 2011 u Wayback Machine on December 4 2011 Retrieved 2007 04 29 a b Retro Thing The Tinkertoy Computer Arhivovano 27 serpnya 2017 u Wayback Machine Retrieved 2009 10 15 Kumar Vikas 2004 08 27 If Tomorrow Comes Arhivovano 8 sichnya 2009 u Wayback Machine Reprint Economic Times of India Retrieved 2007 04 29 a b The Rise and Fall of Thinking Machines Arhivovano 9 lyutogo 2006 u Wayback Machine Retrieved 2012 09 02 I ve wanted to work at Disney W Daniel Hillis quote Arhivovano 30 chervnya 2007 u Wayback Machine Retrieved on May 31 2007 Edge The Third Culture W Daniel Hillis Arhivovano 2012 02 04 u Wayback Machine Retrieved 2008 02 16 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Denni Gillis amp oldid 37923831