Демиденко Сергій Володимирович Сергі й Володи мирович Демиденко 10 грудня 1972 Чирчик Ташкентська область Узбецька РСР 9

З формуванням 20-го батальйону територіальної оборони «Дніпропетровськ» (в/ч В2231 ЗСУ) Сергій Демиденко був призначений заступником командира батальйону.

8 травня 2014 року рота 20-го батальйону тероборони прибула на підсилення у Маріуполь. Зранку наступного дня підполковник Демиденко виїхав до міського управління міліції, де на 3-му поверсі проводилась нарада начальника управління Валерія Андрущука з командирами силових підрозділів. У цей час почалась спроба штурму Маріупольського міського управління міліції озброєними бойовиками групи «Мангуста». Командири підрозділів викликали підкріплення, тим часом бойовики зайняли перший поверх. Підполковник Демиденко вибіг у коридор і почав відстрілюватись у відповідь з автомату Калашникова. Оборонці міськуправління забарикадували прохід на 3-й поверх. Демиденко разом із заступником начальника міліції Миколою Побойним та представником штабу ОК «Південь» Андрієм Дерміним зайняли позицію в приймальні, на трьох був один автомат. Демиденко виглянув у вікно і побачив двох озброєних чоловіків, і в цей момент був вбитий снайпером з протилежної будівлі.

Цього дня в бою з терористами загинули Богдан Шлемкевич (НГУ), Родіон Добродомов («Азов»), Олег Ейсмант (20 БТО), Михайло Єрмоленко (патрульна служба МВС) і Віктор Саєнко (начальник ДАІ).

Коли вибивали бойовиків з будівлі, зайнялася пожежа, українських офіцерів евакуювали, серед терористів були вбиті, поранені і затримані, управління згоріло. Тіло підполковника Демиденка сильно обгоріло, протягом місяця проводились експертизи з ідентифікації.

Церемонія прощання відбулася 12 червня біля будинку Дніпропетровської ОДА. Похований в селі Вільне Новомосковського району.

Без Сергія залишилися дружина і троє дітей.

Нагороди Редагувати

15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті Редагувати

8 травня 2015 року в Маріуполі на вул. Георгіївській відкрито меморіальну дошку на честь міліціонерів і військовослужбовців, які загинули під час захисту Маріупольського міськуправління міліції.

Примітки Редагувати

Захисники Маріуполя. Пекучі спогади, що не полишають душу^{[недоступне посилання]}
9 травня 2014-го вони першими вступили в бій за український Маріуполь [ 28 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 1 червня 2017.
Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 1 червня 2017.
. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 1 червня 2017.

Джерела Редагувати

Демиденко Сергій Володимирович [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Маріуполь, 9 травня 2014-го [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // Юрій Бутусов. «Цензор.нет», 12 травня 2016.
Дніпропетровщина попрощалася з полеглим героєм полковником Сергієм Демиденком [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 12 червня 2014.
Валерій Андрущук: якби ми не відстояли УВС, в нас був би другий Слов'янськ [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // 0629.com.ua — Сайт міста Маріуполя, 18 жовтня 2014.

Посилання Редагувати

Вся правда про події в Маріуполі 9 травня 2014 року на YouTube

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Захисники Маріуполя. Пекучі спогади, що не полишають душу^{[недоступне посилання]}

[2] 9 травня 2014-го вони першими вступили в бій за український Маріуполь [ 28 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

[3] . Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 1 червня 2017.

[4] Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[5] . Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 1 червня 2017.

[6] . Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 1 червня 2017.