Дементьєв Володимир Тимофійович

Володи́мир Тимофі́йович Деме́нтьєв (нар. 12 липня 1920(19200712), село Судбіще, тепер Новодеревеньковського району Орловської області, Російська Федерація — 29 жовтня 2008, місто Москва) — радянський військовий діяч, політпрацівник, член Військової ради — начальник Політуправління Київського військового округу, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1986 р.

Дементьєв Володимир Тимофійович
Народився	12 липня 1920(1920-07-12) село Судбіще, тепер Новодеревеньковського району Орловської області, Російська Федерація
Помер	29 жовтня 2008(2008-10-29) (88 років) Москва
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-полковник
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дементьєв.

Біографія

Народився в селянській родині.

У 1938 році закінчив обліково-економічний технікум Держбанку СРСР. У 1938—1939 роках — інспектор Євлахського відділення Держбанку Азербайджанської РСР.

У Червоній армії з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Червоноармієць, секретар, інструктор по кадрах політвідділу 76-ї стрілецької дивізії, заступник командира артилерійської батареї з політичної частини 51-ї гвардійської стрілецької дивізії Південно-Західного і Сталінградського фронтів.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У грудні 1942 — жовтні 1944 року — начальник клубу 51-ї гвардійської стрілецької дивізії 21-ї армії Воронезького та Прибалтійського фронтів.

З жовтня 1944 року — начальник Будинку Червоної армії 6-ї гвардійської армії. Працював начальником Будинків Червоної армії ряду військових гарнізонів.

У 1952 році закінчив Військово-політичну академію імені Леніна.

З 1952 року — заступник начальника політичного відділу, начальник політичного відділу — заступник з політичної частини командира гірничо-стрілецької дивізії, 1-й заступник начальника політичного відділу армії Закавказького військового округу.

У 1961 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У 1961—1964 роках — заступник начальника Політичного управління Групи радянських військ у Німеччині.

У 1964—1968 роках — член Військової ради — начальник політичного відділу гвардійської танкової армії Групи радянських військ у Німеччині.

У 1968—1969 роках — 1-й заступник начальника Політичного управління Північно-Кавказького військового округу.

У травні 1969 — лютому 1975 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Північно-Кавказького військового округу.

У лютому 1975 — березні 1982 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Київського військового округу.

У 1982—1985 роках — заступник начальника Цивільної оборони СРСР по політичній частині.

У 1985—1987 роках — військовий консультант при начальнику Всесоюзного науково-дослідного інститут Цивільної оборони СРСР.

У 1987 році вийшов у відставку. Проживав у Москві. Помер у жовтні 2008 року.

Звання

• генерал-лейтенант
• генерал-полковник (.02.1978)

Нагороди

• орден Жовтневої Революції
• орден Червоного Прапора (1967)
• три ордени Червоної Зірки (1943;)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (1945)
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ст.
• медалі

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання

• [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]