www.wikidata.uk-ua.nina.az

Девальвація Девальва ція від лат de префікса що означає рух униз та лат valeo маю значення офіційне зменшення золотого в

Девальвація

Девальва́ція (від лат. de — префікса, що означає рух униз, та лат. valeo — маю значення) — офіційне зменшення золотого вмісту грошової одиниці чи зниження курсу національної валюти щодо золота, срібла, певної іноземної валюти. У сучасних умовах термін застосовується для ситуацій значного зниження курсу національної валюти відносно «твердих» валют (зазвичай, щодо долара США, євро, SDR). Девальвація розглядається як інструмент центральних банків з управління національною валютою, протилежний ревальвації.

В умовах плаваючого валютного курсу не відбувається прямого офіційного призначення вартості національної валюти. Центральний банк може лише непрямими методами (валютними інтервенціями) змінювати курс. У цих умовах девальвація буде не результатом прийняття офіційного документа, а результатом зміни вартості валюти під впливом ринкових механізмів.

Девальвація та інфляція Редагувати

Термін «інфляція» близький за значенням до терміна «девальвація», однак перший частіше відносять до купівельної спроможності національної валюти на місцевому товарному ринку, а другий — купівельної спроможності відносно іноземних валют. По суті, і те й інше характеризується зміною купівельної спроможності. Часто девальвація валюти може бути однією з причин інфляції всередині країни. Однак якщо іноземні валюти також схильні до інфляції, то інфляція можлива і без девальвації.

Види девальвації Редагувати

Розрізняють офіційну (відкриту) і приховану девальвацію.

При відкритій девальвації Центральний банк країни офіційно оголошує девальвацію національної валюти, з обігу вилучаються знецінені паперові гроші або відбувається обмін таких грошей на нові, стійкі кредитні гроші (але за курсом, відповідним знеціненню старих грошей, тобто нижчим).

При прихованій девальвації держава знижує реальну вартість грошової одиниці по відношенню до іноземних валют, не вилучаючи знецінені гроші з обігу.

Відкрита девальвація викликає зниження товарних цін, прихована ж девальвація не веде сама по собі до зміни цін.

Причини девальвації Редагувати

Причинами девальвації національної валюти можуть бути інфляція або дефіцит платіжних балансів.

Хоча девальвація спричинюється макроекономічними факторами, безпосереднє зниження курсу валюти викликається рішенням регуляторних органів у країні. Таким рішенням може бути офіційне зниження фіксованого національним банком країни курсу, відмова від підтримки курсу валюти, відмова від прив'язки курсу валюти до валют інших країн або валютних кошиків з метою зменшення дефіциту платіжного балансу країни, підвищення конкурентоспроможності вироблюваних товарів на світовому ринку, стимулювання внутрішнього виробництва.

Ризики девальвації Редагувати

Під ризиком девальвації валюти розуміється ризик різкого стресового зниження курсу валюти щодо інших валют. Можливість оцінки ризику девальвації істотно залежить від того, в якій формі вона відбувається. Зниження керівництвом країни фіксованого курсу може бути передбачене заздалегідь; стихійна девальвація, викликана нездатністю регуляторних органів підтримати курс валюти, складно піддається оцінці.

На очікуваннях різкого падіння курсу валюти інвестори починають вкладати гроші в матеріальні блага. Але, тим не менше, це є крайнім заходом.

Приклади девальвації Редагувати

Як приклад девальвації можна навести різке падіння фунта в 1992 році, на якому зміг істотно заробити Сорос. Він продав за один день фунтів більше, ніж на 10 мільярдів доларів, що і стало критичним. Справа в тому, що фунт ще до цього штучно підтримувався вище, ніж міг себе забезпечити. Після такого серйозного продажу на ринку з'явилося дуже багато дешевих фунтів, уряд вирішив, що не має сенсу і далі утримувати валюту. Падіння фунта становило тоді близько 12 %. Ще один приклад — італійська ліра, відноситься приблизно до того ж часу. Девальвація тоді становила близько 7 %. Цікаво, що обидві країни входили в Європейську валютну систему і відхилення їх курсів від паритету було вище встановлених норм.

Девальвація в Російській Федерації Редагувати

Історичним прикладом відкритої девальвації може служити грошова реформа 1839—1843 рр.. в Росії, що виразилася в тому, що знецінені асигнації були обмінені за курсом 3 руб. 50 коп. за 1 срібний рубль на кредитні квитки, які у свою чергу підлягали розміну на золото і срібло за номінальною вартістю. Таким чином, тимчасова стабілізація рубля була досягнута шляхом відкритої девальвації: за 1 рубль асигнаціями власники їх отримали тільки близько 29 коп. сріблом.

Історичним прикладом прихованої девальвації може служити грошова реформа 1897 р. в Росії. Вона висловилася в тому, що був введений розмін кредитних білетів на золоті монети, номінально карбованець за карбованець, але при цьому золотий вміст рубля було знижено на 1 / 3 — з 26,1 до 17,4 частки чистого золота.

17 серпня 1998 у зв'язку з економічною кризою було оголошено про рішення девальвувати рубль, введення одностороннього мораторію на банківські розрахунки з Заходом, виплату дивідендів за ДКО і про заморожування рахунків приватних банків.

Девальвація в Республіці Білорусь Редагувати

1 січня 2009 Національний Банк Республіки Білорусь знизив курс білоруського рубля на 20,5 % по відношенню до долара США. Одночасно з цим банк перейшов до розрахунку курсу білоруського рубля виходячи з прив'язки до кошика валют, до складу якої включено долар, євро та російський рубль в рівних частках

Девальвація в Республіці Казахстан Редагувати

4 лютого 2009 Національний банк Республіки Казахстан відпустив тенге (національна валюта Казахстану) у вільне плавання. У порівнянні з колишнім офіційним курсом тенге до долара, казахстанська валюта подешевшала на 25 %. Уряд збирався утримувати її в межах до 155 тенге за долар. Проте в перший же день обмінники скористалися ситуацією цілковитої плутанини і продавали долари по 160—175 тенге, а ціна одного євро в цей день зупинилася на позначці 210 тенге за продаж. Наступного дня ситуація дещо стабілізувалася. Але багато банків встигли «наварити» на девальвації тенге серйозні гроші.

Найбільші девальвації Редагувати

Список найбільших девальвацій після 1990 року.[неавторитетне джерело]

Країна Рік Величина, %
 Білорусь 2011 54,4
 Аргентина 2002 54
 Ефіопія 1992 54
 Росія 1998 38
 Білорусь 1999 37
 Індонезія 1998 37
 Мексика 1995 36
 Південна Корея 1997 34
 Бразилія 1999 33
 Уругвай 2002 29
 Еквадор 1999 29

Наслідки девальвації Редагувати

Позитивні сторони

  • Наслідком девальвації є стимулювання експорту, оскільки експортер при обміні вирученої іноземної валюти на свою знецінену валюту отримує девальваційний дохід.
  • Підвищення попиту на вітчизняні товари усередині країни.
  • Зниження темпів витрачання золотовалютних резервів країни.

Негативні сторони

  • Очевидним мінусом жорсткої девальвації є втрата довіри до валюти, що знецінюється.
  • Девальвація підвищує ціни на імпортні товари і робить їх менш конкурентоспроможними порівняно з місцевими (вітчизняними) товарами і тому обмежує імпорт, тобто відбувається імпортозаміщення. Від цього страждає населення, а також підприємства, що купують іноземні сировину, деталі, обладнання, технології.
  • Знецінюються вклади в національній валюті, що зазнала девальвації. Відбувається ажіотажне зняття грошових коштів з банківських депозитів у девальвованій валюті.
  • Девальвація провокує зростання темпів інфляції, тому що при здешевленні вітчизняної продукції виробники підвищують ціни на внутрішньому ринку (розкручування девальваційно-інфляційної спіралі), ще більше знецінюючи внески і заощадження.
  • Девальвація створює валютні ризики для бізнесу, що особливо шкідливо в умовах кризи.
  • Падає реальна купівельна спроможність грошових доходів населення в девальвованій валюті (зарплат, пенсій і грошової допомоги), знижується купівельна активність.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 травня 2011. 

Література Редагувати

  • О. К. Єременко. Девальвація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • М. Шульга. Девальвація політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.183 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Devalva ciya vid lat de prefiksa sho oznachaye ruh uniz ta lat valeo mayu znachennya oficijne zmenshennya zolotogo vmistu groshovoyi odinici chi znizhennya kursu nacionalnoyi valyuti shodo zolota sribla pevnoyi inozemnoyi valyuti U suchasnih umovah termin zastosovuyetsya dlya situacij znachnogo znizhennya kursu nacionalnoyi valyuti vidnosno tverdih valyut zazvichaj shodo dolara SShA yevro SDR Devalvaciya rozglyadayetsya yak instrument centralnih bankiv z upravlinnya nacionalnoyu valyutoyu protilezhnij revalvaciyi V umovah plavayuchogo valyutnogo kursu ne vidbuvayetsya pryamogo oficijnogo priznachennya vartosti nacionalnoyi valyuti Centralnij bank mozhe lishe nepryamimi metodami valyutnimi intervenciyami zminyuvati kurs U cih umovah devalvaciya bude ne rezultatom prijnyattya oficijnogo dokumenta a rezultatom zmini vartosti valyuti pid vplivom rinkovih mehanizmiv Zmist 1 Devalvaciya ta inflyaciya 2 Vidi devalvaciyi 3 Prichini devalvaciyi 4 Riziki devalvaciyi 5 Prikladi devalvaciyi 5 1 Devalvaciya v Rosijskij Federaciyi 5 2 Devalvaciya v Respublici Bilorus 5 3 Devalvaciya v Respublici Kazahstan 5 4 Najbilshi devalvaciyi 6 Naslidki devalvaciyi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaDevalvaciya ta inflyaciya RedaguvatiTermin inflyaciya blizkij za znachennyam do termina devalvaciya odnak pershij chastishe vidnosyat do kupivelnoyi spromozhnosti nacionalnoyi valyuti na miscevomu tovarnomu rinku a drugij kupivelnoyi spromozhnosti vidnosno inozemnih valyut Po suti i te j inshe harakterizuyetsya zminoyu kupivelnoyi spromozhnosti Chasto devalvaciya valyuti mozhe buti odniyeyu z prichin inflyaciyi vseredini krayini Odnak yaksho inozemni valyuti takozh shilni do inflyaciyi to inflyaciya mozhliva i bez devalvaciyi Vidi devalvaciyi RedaguvatiRozriznyayut oficijnu vidkritu i prihovanu devalvaciyu Pri vidkritij devalvaciyi Centralnij bank krayini oficijno ogoloshuye devalvaciyu nacionalnoyi valyuti z obigu viluchayutsya znecineni paperovi groshi abo vidbuvayetsya obmin takih groshej na novi stijki kreditni groshi ale za kursom vidpovidnim znecinennyu starih groshej tobto nizhchim Pri prihovanij devalvaciyi derzhava znizhuye realnu vartist groshovoyi odinici po vidnoshennyu do inozemnih valyut ne viluchayuchi znecineni groshi z obigu Vidkrita devalvaciya viklikaye znizhennya tovarnih cin prihovana zh devalvaciya ne vede sama po sobi do zmini cin Prichini devalvaciyi RedaguvatiPrichinami devalvaciyi nacionalnoyi valyuti mozhut buti inflyaciya abo deficit platizhnih balansiv Hocha devalvaciya sprichinyuyetsya makroekonomichnimi faktorami bezposerednye znizhennya kursu valyuti viklikayetsya rishennyam regulyatornih organiv u krayini Takim rishennyam mozhe buti oficijne znizhennya fiksovanogo nacionalnim bankom krayini kursu vidmova vid pidtrimki kursu valyuti vidmova vid priv yazki kursu valyuti do valyut inshih krayin abo valyutnih koshikiv z metoyu zmenshennya deficitu platizhnogo balansu krayini pidvishennya konkurentospromozhnosti viroblyuvanih tovariv na svitovomu rinku stimulyuvannya vnutrishnogo virobnictva Riziki devalvaciyi RedaguvatiPid rizikom devalvaciyi valyuti rozumiyetsya rizik rizkogo stresovogo znizhennya kursu valyuti shodo inshih valyut Mozhlivist ocinki riziku devalvaciyi istotno zalezhit vid togo v yakij formi vona vidbuvayetsya Znizhennya kerivnictvom krayini fiksovanogo kursu mozhe buti peredbachene zazdalegid stihijna devalvaciya viklikana nezdatnistyu regulyatornih organiv pidtrimati kurs valyuti skladno piddayetsya ocinci Na ochikuvannyah rizkogo padinnya kursu valyuti investori pochinayut vkladati groshi v materialni blaga Ale tim ne menshe ce ye krajnim zahodom Prikladi devalvaciyi RedaguvatiYak priklad devalvaciyi mozhna navesti rizke padinnya funta v 1992 roci na yakomu zmig istotno zarobiti Soros Vin prodav za odin den funtiv bilshe nizh na 10 milyardiv dolariv sho i stalo kritichnim Sprava v tomu sho funt she do cogo shtuchno pidtrimuvavsya vishe nizh mig sebe zabezpechiti Pislya takogo serjoznogo prodazhu na rinku z yavilosya duzhe bagato deshevih funtiv uryad virishiv sho ne maye sensu i dali utrimuvati valyutu Padinnya funta stanovilo todi blizko 12 She odin priklad italijska lira vidnositsya priblizno do togo zh chasu Devalvaciya todi stanovila blizko 7 Cikavo sho obidvi krayini vhodili v Yevropejsku valyutnu sistemu i vidhilennya yih kursiv vid paritetu bulo vishe vstanovlenih norm Devalvaciya v Rosijskij Federaciyi Redaguvati Istorichnim prikladom vidkritoyi devalvaciyi mozhe sluzhiti groshova reforma 1839 1843 rr v Rosiyi sho virazilasya v tomu sho znecineni asignaciyi buli obmineni za kursom 3 rub 50 kop za 1 sribnij rubl na kreditni kvitki yaki u svoyu chergu pidlyagali rozminu na zoloto i sriblo za nominalnoyu vartistyu Takim chinom timchasova stabilizaciya rublya bula dosyagnuta shlyahom vidkritoyi devalvaciyi za 1 rubl asignaciyami vlasniki yih otrimali tilki blizko 29 kop sriblom Istorichnim prikladom prihovanoyi devalvaciyi mozhe sluzhiti groshova reforma 1897 r v Rosiyi Vona vislovilasya v tomu sho buv vvedenij rozmin kreditnih biletiv na zoloti moneti nominalno karbovanec za karbovanec ale pri comu zolotij vmist rublya bulo znizheno na 1 3 z 26 1 do 17 4 chastki chistogo zolota 17 serpnya 1998 u zv yazku z ekonomichnoyu krizoyu bulo ogolosheno pro rishennya devalvuvati rubl vvedennya odnostoronnogo moratoriyu na bankivski rozrahunki z Zahodom viplatu dividendiv za DKO i pro zamorozhuvannya rahunkiv privatnih bankiv Devalvaciya v Respublici Bilorus Redaguvati 1 sichnya 2009 Nacionalnij Bank Respubliki Bilorus zniziv kurs biloruskogo rublya na 20 5 po vidnoshennyu do dolara SShA Odnochasno z cim bank perejshov do rozrahunku kursu biloruskogo rublya vihodyachi z priv yazki do koshika valyut do skladu yakoyi vklyucheno dolar yevro ta rosijskij rubl v rivnih chastkah Devalvaciya v Respublici Kazahstan Redaguvati 4 lyutogo 2009 Nacionalnij bank Respubliki Kazahstan vidpustiv tenge nacionalna valyuta Kazahstanu u vilne plavannya U porivnyanni z kolishnim oficijnim kursom tenge do dolara kazahstanska valyuta podeshevshala na 25 Uryad zbiravsya utrimuvati yiyi v mezhah do 155 tenge za dolar Prote v pershij zhe den obminniki skoristalisya situaciyeyu cilkovitoyi plutanini i prodavali dolari po 160 175 tenge a cina odnogo yevro v cej den zupinilasya na poznachci 210 tenge za prodazh Nastupnogo dnya situaciya desho stabilizuvalasya Ale bagato bankiv vstigli navariti na devalvaciyi tenge serjozni groshi Najbilshi devalvaciyi Redaguvati Spisok najbilshih devalvacij pislya 1990 roku 1 neavtoritetne dzherelo Krayina Rik Velichina nbsp Bilorus 2011 54 4 nbsp Argentina 2002 54 nbsp Efiopiya 1992 54 nbsp Rosiya 1998 38 nbsp Bilorus 1999 37 nbsp Indoneziya 1998 37 nbsp Meksika 1995 36 nbsp Pivdenna Koreya 1997 34 nbsp Braziliya 1999 33 nbsp Urugvaj 2002 29 nbsp Ekvador 1999 29Naslidki devalvaciyi RedaguvatiPozitivni storoni Naslidkom devalvaciyi ye stimulyuvannya eksportu oskilki eksporter pri obmini viruchenoyi inozemnoyi valyuti na svoyu znecinenu valyutu otrimuye devalvacijnij dohid Pidvishennya popitu na vitchiznyani tovari useredini krayini Znizhennya tempiv vitrachannya zolotovalyutnih rezerviv krayini Negativni storoni Ochevidnim minusom zhorstkoyi devalvaciyi ye vtrata doviri do valyuti sho znecinyuyetsya Devalvaciya pidvishuye cini na importni tovari i robit yih mensh konkurentospromozhnimi porivnyano z miscevimi vitchiznyanimi tovarami i tomu obmezhuye import tobto vidbuvayetsya importozamishennya Vid cogo strazhdaye naselennya a takozh pidpriyemstva sho kupuyut inozemni sirovinu detali obladnannya tehnologiyi Znecinyuyutsya vkladi v nacionalnij valyuti sho zaznala devalvaciyi Vidbuvayetsya azhiotazhne znyattya groshovih koshtiv z bankivskih depozitiv u devalvovanij valyuti Devalvaciya provokuye zrostannya tempiv inflyaciyi tomu sho pri zdeshevlenni vitchiznyanoyi produkciyi virobniki pidvishuyut cini na vnutrishnomu rinku rozkruchuvannya devalvacijno inflyacijnoyi spirali she bilshe znecinyuyuchi vneski i zaoshadzhennya Devalvaciya stvoryuye valyutni riziki dlya biznesu sho osoblivo shkidlivo v umovah krizi Padaye realna kupivelna spromozhnist groshovih dohodiv naselennya v devalvovanij valyuti zarplat pensij i groshovoyi dopomogi znizhuyetsya kupivelna aktivnist Div takozh RedaguvatiRevalvaciya Denominaciya Inflyaciya RefinansuvannyaPrimitki Redaguvati Belarus pabila susvetny rekord pa devalvacyi Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 26 travnya 2011 Literatura RedaguvatiO K Yeremenko Devalvaciya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X M Shulga Devalvaciya politichna Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 183 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiGlosarij bankivskoyi terminologiyi vid NBU Arhivovano 12 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Devalvaciya Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov V I Mishenko S V Naumenkova Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Devalvaciya Ekonomichna enciklopediya Arhivovano 30 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Devalvaciya O M Kolodizyev V F Kolesnichenko Groshi i kredit Arhivovano 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Inflyaciya i devalvaciya makroekonomichni vzayemozv yazki i zalezhnosti Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Devalvaciya amp oldid 36171859