Двозонний електрофільтр Ріон–1,4
Двозонний електрофільтр РІОН складається з решітки для входу повітря 1, через яку надходить запилений газ, коронуючих електродів 2, осаджувальних електродів 3, решітки для виходу повітря 4 і масляної ванни 5. (рис.)
Запилений газ, отримавши заряд при русі між коронуючими електродами, направляється в зону осаджувальних електродів, що складаються з окремих панелей, закріплених на нескінченному ланцюгу, який рухається разом з панелями електродів, опускаючись внизу в масло, що міститься в бункері. Пил змивається маслом і осідає в бункері. Двозонні електрофільтри працюють при зниженій напрузі (на коронуючому електроді 14 кВ і на осаджувальному електроді 7 кВ) в порівнянні з однозонним (55–72 кВ). Крім цього, в двозонному електрофільтрі завдяки однойменному заряду між електродами вдалося зменшити відстань між ними до 7 мм замість 120—150 мм в однозонному електрофільтрі. Це дозволило в осаджувальному електроді збільшити градієнт напруженості до 800—1000 кВ/м або вдвічі більше градієнта однозонного електрода.
Наявність великої сили осадження при значно зменшеному шляху осадження дозволило суттєво скоротити час перебування газу в електрофільтрі (0,2—0,4 с), збільшити продуктивність фільтрів. У електрофільтрі РІОН–1,4 регенерація осаджувальних електродів проводиться маслом.
Іноді в двозонних електрофільтрах передбачається зона йонізації, створювана за допомогою дисків або голок, розташованих на коронуючих електродах, які проходять і в зоні осаджувальних електродів (всередині них); йонізація частинок пилу, здійснюється за допомогою радіоактивного випромінювання, а для осадження пилу встановлюють електроди двополюсні, як в звичайному однозонному електрофільтрі.
Рекомендують іноді використовувати одночасно відцентрову силу інерції для осадження пилу в циклонах і установку в них коронуючих і осаджувальних електродів. Однак складність установки електродів і їх експлуатація затримують застосування таких циклонів.
Див. також ред.
Література ред.
- Білецький В. С., Смирнов В. О. Технологія збагачення корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 272 с.
- Плановский, А. Н. Процессы и аппараты химической технологии / А. Н. Плановский, В. М. Рамм, С. З. Каган. — М.: Химия, 1967. — 847 с.
- Ратушняк Г. С., Лялюк О. Г. Технічні засоби очищення газових викидів. Навчальний посібник. [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]. — Вінниця: ВНТУ, 2005. — 158 с.
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Техніка та технологія збагачення корисних копалин. Частина ІІІ. Заключні процеси. — Кривий Ріг: Криворізький національний університет, 2019. — 220 с.