Даґ Мудрий (Dag den Vise: 2-а половина III століття) — легендарний конунґ свеїв. Більшість відомостей про нього міститься у «Сазі про Інґлінґів».
| Даґ Мудрий | |
|---|---|
| | |
| Народився | 2-а пол. III ст. Уппланд |
| Помер | 2-а пол. III ст. Готланд, Готланд, Швеція ·загибель |
| Національність | свеї |
| Діяльність | політик |
| Титул | конунґ |
| Посада | Напівлегендарні королі Швеції |
| Термін | 2-а половина III століття |
| Попередник | Дюґґві |
| Наступник | Аґні |
| Конфесія | поганство |
| Рід | Інґлінґи |
| Батько | Дюґґві |
| Діти | 1 син |
Життєпис ред.
Походив з роду Інґлінґів. Син конунґа Дюґґві. Більшість відомостей про Даґа схожі на міфи й казки. Саги розповідають, що Даґ був дуже мудрий, що розумів пташину мову. У нього був горобець, який літав у різні країни і після повернення розповідав конунгу про побачене.
Одного разу горобець прилетів у місцевість, звану Варва, що в Країні Гетів (або Готів) — Рейдґоталанд, сів на поле і почав щось клювати. Бонд (селянин), помітивши це, кинув у горобця камінь і вбив його. Побачивши, що горобець довго не повертається, Даґ приніс жертву богам, і ті розповіли йому про загибель горобця.
Розсердившись, конунг вирішив помститися жителям Варви. У той час гевдінґа, який відпливав у набіг, називали «грам», а його воїнів «грамі». Висадившись з військом, він сплюндрував країну і, взявши багату здобич, став повертатися до кораблів. Втім, при переправі війська через річковий брід несподівано з'явився якийсь раб, що метнув вила і влучив прямо в голову Даґа. Той упав з коня і відразу ж помер.
Новим конунгом свеїв став його син Аґні. Втім, Книга про ісландців та історія Норвегії свідчать, що Алрік і Ерік були синами Даґа, а Аґні — онуком.
Джерела ред.
- Ekrem, Inger (editor), Lars Boje Mortensen (editor) and Peter Fisher (translator) (2003). Historia Norwegie. Museum Tusculanum Press. ISBN 8772898135, pp. 75-77.
- Snorre Sturlasson (1991). Nordiska kungasagor. 1, Från Ynglingasagan till Olav Tryggvasons saga. Stockholm: Fabel. sid. 39. Libris 1266026. ISBN 91-7842-122-5