Володи́мир Володи́мирович Данилю́к (1991—2014) — солдат (5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття») Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Володимир Володимирович Данилюк | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 10 вересня 1991 Черніїв, Тисменицький район |
Смерть | 12 серпня 2014 (22 роки) (Культура), (Старобешівський район) |
Поховання | Черніїв |
Псевдо | «Мацьонький» |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | (Територіальна оборона) |
Формування | ![]() |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1991 року в селі Черніїв (Тисменицький район, Івано-Франківська область). 2008-го закінчив Черніївську ЗОШ, навчався у ВПУ № 18 до 2010 року — спеціальність «офіціант-бармен». Три місяці пробув на практиці в місті (Алупка); працював у закладах громадського харчування офіціантом. Відслужив строкову службу в ЗС України в 2010—2011 роках — військова частина А-1979; начальник електростанції. Створив родину; мріяв про дітей.
Під час часткової мобілізації у травні 2014-го мобілізований. Стрілець, (5-й батальйон територіальної оборони «Прикарпаття»).
12 серпня 2014-го загинув в першій половині дня під час супроводу колони із пораненими у зоні бойових дій біля села Культура Старобешівського району. Військова колона потрапила у засідку терористів, внаслідок обстрілу Володимир зазнав смертельного поранення у голову — підірвались на радіокерованих мінах (МОН-50). На спущених колесах, з пробитими баками та осколком в двигуні вояки автобусом проїхали ще 18 кілометрів.
Вдома залишилися батько Володимир та мама Галина Федорівна Данилюки й дружина — був у церковному шлюбі з Василик Іриною
Похований в Чернієві 16 серпня 2014 року. Прощалося все село — тисячі людей прийшли віддати останню шану.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 40
- вшановується 12 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування мужніх українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.
- жовтнем 2015 року у Черніїєві відкрито та освячено пам'ятник Володимиру Данилюку.
- 7 грудня 2014 року на фасаді Черніївської загальноосвітньої школи відкрито та освячено меморіальну дошку Володимиру Данилюку.
- в жовтні 2017 року на фасаді Івано-Франківського коледжу ресторанного сервісу і туризму НУХТ відбулося відкриття та освячення пам'ятної анотаційної дошки загиблому учаснику АТО Володимиру Данилюку.
Примітки
Джерела
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Данилюк Володимир Володимирович [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Влада Прикарпаття висловлює співчуття [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] [недоступне посилання]
![]() | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет