www.wikidata.uk-ua.nina.az

Далмація фема Фема ДалмаціяПрапорФема Далмація грец θέμα Δαλματίας Δελματίας військово адміністративна одиниця Візантійс

Далмація (фема)

Фема Далмація

Прапор

Фема Далмація (грец. θέμα Δαλματίας/Δελματίας) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на півдні сучасної Хорватії. Утворено близько 867 року. Отримала назву за римською провінцією Далмація. Припинила існування близько 1182 року внаслідок послаблення Візантії.

Історія ред.

Під владу Візантії Далмація потрапила за часів імператора Юстиніана I, проте з часу слов'янських вторгнень у VI—VII ст. візантійське панування зберігалося лише у вузькій прибережній смузі цій галузі. Для збереження тут влади за імператора Юстинінана II створюється архонтія Далмація. Можливо за правління імператора Костянтина V створюється фема далмація, якій підпорядковувалися також Істрія та дукат Венеція.

У 830 році в Далмації було відновлено архонтат (архонтія), в якій візантійський суверенітет поєднувався з традиціями місцевого самоврядування. Архонтат Далмація існувала до кінця 860-х років. З 845 року архонти вели війни проти хорватія, що намагалися захопити припортові міста.

У 867 року за рішенням імператора Василя I тут утворено фему, повноваження було передано до стратега, а архонти залишилися у містах. Це було викликано рішучою перемогою візантійського флоту над арабами біля Дубровника (Рагузи). Звідси візантійці здійснювали походи до узбережжя Північної Італії. У 875 році допомогли Хорватія позбавитися від франкської залежності. У 878 році Ховатія визнала зверхність Візантії, проте після загибелі князя Здеслава у 879 році візантійський уряд втратив вплив в Хорватському князівстві, але зберіг Далмацію.

У 945 році стратег далмації надав підтримку жупану Часлава Клонимировичу, який захопив східну Боснію до Врбаса і південну Хорватію. У 988 року фема Далмація потрапила під владу Хорватії внаслідок укладання договору між імператором Василем II і королем Степаном Држиславом щодо союзу проти Болгарського царства. Умовою підтримки Візантії був контроль над містами на узбережжі Адріатичного моря, які номінально перебували під візантійською владою. До Хорватії перейшло управління містами Крк, Осор, Раб, Задар, Трогір, Спліт. Візантія зберегла лише дубровник та Которську затоку.

Після завоювання Візантією Болгарії у 1018 році і зміцнення влади імперії на Балканському півострові імператор Василь II 1019 року відновив фему Далмація на території від Рагузи на півдні до Задара на півночі. Втім влада у Північній Далмації більше належала хорватським королям, що визнали зверхність Візантійської імперії, фема поширювалася на Центральну і Південну Далмацію. Але після смерті Василя II у 1025 році вплив Візантії в Далмації почало поступово слабшати і до 1070 року зійшов нанівець. Цим скористалися хорвати, нормани і венеційці. Ще до того близько 1032 року було утворено фему Рагуза.

Лише у 1164 році імператор Мануїл I після перемог над Угорщиною та Венецією відновив фему Далмація. Проте після смерті цього володаря у 1180 року візантійці знову почали втрачати владу через внутрішні чвари за владу. В результаті цього близько 1182 року фема Далмація остаточно припинила існування.

Адміністрація ред.

В різний період територія феми змінювалася: від повного контролю над Далмацією до узбережжя з портами від Ядери до Дубровника з усіма островами біля Далмації. Тривалий час центром феми було місто Ядера, з 1020-х років — Дубровник.

На чолі стояв стратег у ранзі протоспафарія. окрім керування фемою слідкував за виконанням васальним зобов'язань з боку слов'янських князів Далмації, що визнавали зверхність імперії. З 1020-х років в практику увійшло призначати стратегами родичів королів Хорватії або місцевих аристократів.

Відомі стратеги ред.

  • Лампредій (1020-ті)
  • Григорій Добронья (1036—1040)

Джерела ред.

  • Ферлуга Я. Архонтат Далмации // ВВ. 1957. Т. 12. С. 49–5
  • Jadran Ferluga, Byzantium on the Balkans: studies on the Byzantine administration and the Southern Slavs from the VIIth to the XIIth centuries, A.M. Hakkert, 1976
  • Nesbitt, John W.; Oikonomides, Nicolas, eds. (1991). Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art, Volume 1: Italy, North of the Balkans, North of the Black Sea. Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks Research Library and Collection. ISBN 0-88402-194-7.
  • Margetić L. «Provincijalni arhonti» Taktikona Uspenskog (s osobitim obzirom na arhonta Dalmacije) // ЗРВИ. 1991. Књ. 29–30. С. 45–59
  • ЖивковиИ Т. Jужни Словени под византийском влашЬу (600—1025). Београд, 2002. С. 340
  • Византийский словарь: в 2 т. / [ сост. Общ. Ред. К. А. Филатова]. СПб.: Амфора. ТИД Амфора: РХГА: Издательство Олега Абышко, 2011, т. 1, с. 277.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fema DalmaciyaPraporFema Dalmaciya grec 8ema Dalmatias Delmatias vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na pivdni suchasnoyi Horvatiyi Utvoreno blizko 867 roku Otrimala nazvu za rimskoyu provinciyeyu Dalmaciya Pripinila isnuvannya blizko 1182 roku vnaslidok poslablennya Vizantiyi Zmist 1 Istoriya 2 Administraciya 3 Vidomi strategi 4 DzherelaIstoriya red Pid vladu Vizantiyi Dalmaciya potrapila za chasiv imperatora Yustiniana I prote z chasu slov yanskih vtorgnen u VI VII st vizantijske panuvannya zberigalosya lishe u vuzkij priberezhnij smuzi cij galuzi Dlya zberezhennya tut vladi za imperatora Yustininana II stvoryuyetsya arhontiya Dalmaciya Mozhlivo za pravlinnya imperatora Kostyantina V stvoryuyetsya fema dalmaciya yakij pidporyadkovuvalisya takozh Istriya ta dukat Veneciya U 830 roci v Dalmaciyi bulo vidnovleno arhontat arhontiya v yakij vizantijskij suverenitet poyednuvavsya z tradiciyami miscevogo samovryaduvannya Arhontat Dalmaciya isnuvala do kincya 860 h rokiv Z 845 roku arhonti veli vijni proti horvatiya sho namagalisya zahopiti priportovi mista U 867 roku za rishennyam imperatora Vasilya I tut utvoreno femu povnovazhennya bulo peredano do stratega a arhonti zalishilisya u mistah Ce bulo viklikano rishuchoyu peremogoyu vizantijskogo flotu nad arabami bilya Dubrovnika Raguzi Zvidsi vizantijci zdijsnyuvali pohodi do uzberezhzhya Pivnichnoyi Italiyi U 875 roci dopomogli Horvatiya pozbavitisya vid frankskoyi zalezhnosti U 878 roci Hovatiya viznala zverhnist Vizantiyi prote pislya zagibeli knyazya Zdeslava u 879 roci vizantijskij uryad vtrativ vpliv v Horvatskomu knyazivstvi ale zberig Dalmaciyu U 945 roci strateg dalmaciyi nadav pidtrimku zhupanu Chaslava Klonimirovichu yakij zahopiv shidnu Bosniyu do Vrbasa i pivdennu Horvatiyu U 988 roku fema Dalmaciya potrapila pid vladu Horvatiyi vnaslidok ukladannya dogovoru mizh imperatorom Vasilem II i korolem Stepanom Drzhislavom shodo soyuzu proti Bolgarskogo carstva Umovoyu pidtrimki Vizantiyi buv kontrol nad mistami na uzberezhzhi Adriatichnogo morya yaki nominalno perebuvali pid vizantijskoyu vladoyu Do Horvatiyi perejshlo upravlinnya mistami Krk Osor Rab Zadar Trogir Split Vizantiya zberegla lishe dubrovnik ta Kotorsku zatoku Pislya zavoyuvannya Vizantiyeyu Bolgariyi u 1018 roci i zmicnennya vladi imperiyi na Balkanskomu pivostrovi imperator Vasil II 1019 roku vidnoviv femu Dalmaciya na teritoriyi vid Raguzi na pivdni do Zadara na pivnochi Vtim vlada u Pivnichnij Dalmaciyi bilshe nalezhala horvatskim korolyam sho viznali zverhnist Vizantijskoyi imperiyi fema poshiryuvalasya na Centralnu i Pivdennu Dalmaciyu Ale pislya smerti Vasilya II u 1025 roci vpliv Vizantiyi v Dalmaciyi pochalo postupovo slabshati i do 1070 roku zijshov nanivec Cim skoristalisya horvati normani i venecijci She do togo blizko 1032 roku bulo utvoreno femu Raguza Lishe u 1164 roci imperator Manuyil I pislya peremog nad Ugorshinoyu ta Veneciyeyu vidnoviv femu Dalmaciya Prote pislya smerti cogo volodarya u 1180 roku vizantijci znovu pochali vtrachati vladu cherez vnutrishni chvari za vladu V rezultati cogo blizko 1182 roku fema Dalmaciya ostatochno pripinila isnuvannya Administraciya red V riznij period teritoriya femi zminyuvalasya vid povnogo kontrolyu nad Dalmaciyeyu do uzberezhzhya z portami vid Yaderi do Dubrovnika z usima ostrovami bilya Dalmaciyi Trivalij chas centrom femi bulo misto Yadera z 1020 h rokiv Dubrovnik Na choli stoyav strateg u ranzi protospafariya okrim keruvannya femoyu slidkuvav za vikonannyam vasalnim zobov yazan z boku slov yanskih knyaziv Dalmaciyi sho viznavali zverhnist imperiyi Z 1020 h rokiv v praktiku uvijshlo priznachati strategami rodichiv koroliv Horvatiyi abo miscevih aristokrativ Vidomi strategi red Lampredij 1020 ti Grigorij Dobronya 1036 1040 Dzherela red Ferluga Ya Arhontat Dalmacii VV 1957 T 12 S 49 5 Jadran Ferluga Byzantium on the Balkans studies on the Byzantine administration and the Southern Slavs from the VIIth to the XIIth centuries A M Hakkert 1976 Nesbitt John W Oikonomides Nicolas eds 1991 Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Volume 1 Italy North of the Balkans North of the Black Sea Washington District of Columbia Dumbarton Oaks Research Library and Collection ISBN 0 88402 194 7 Margetic L Provincijalni arhonti Taktikona Uspenskog s osobitim obzirom na arhonta Dalmacije ZRVI 1991 Kњ 29 30 S 45 59 ZhivkoviI T Juzhni Sloveni pod vizantijskom vlashu 600 1025 Beograd 2002 S 340 Vizantijskij slovar v 2 t sost Obsh Red K A Filatova SPb Amfora TID Amfora RHGA Izdatelstvo Olega Abyshko 2011 t 1 s 277 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dalmaciya fema amp oldid 29212920