www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гічва пол Hoczew село в Польщі у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства на теренах прадавніх українськи

Гічва

Гічва (пол. Hoczew) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на теренах прадавніх українських земель, над річкою Сян. Із жовтня 1939 року до серпня 1944 року село було центром гміни в повіті Сянік. Населення — 752 особи (2011).

Село
Гічва
пол. Hoczew

Координати 49°25′59″ пн. ш. 22°19′00″ сх. д. / 49.43333000002777311° пн. ш. 22.3166700000277771210° сх. д. / 49.43333000002777311; 22.3166700000277771210Координати: 49°25′59″ пн. ш. 22°19′00″ сх. д. / 49.43333000002777311° пн. ш. 22.3166700000277771210° сх. д. / 49.43333000002777311; 22.3166700000277771210

Гічва
Гічва (Польща)
Гічва
Гічва (Підкарпатське воєводство)
 Гічва у Вікісховищі

Історія ред.

Сліди давнього городища в гирлі річок Сян і Гочівка вказують на існування тут давньоруського поселення в X—XI ст.

Село згадується в документі 1400 р. Перші відомі власники села — давньоруський рід Русин (згодом Гочевські, від назви родового гнізда), — брати Яцько (1376—1407), Юрій (+до 1407) та Іванко (1376—1388). Після загарбання Сяноцької Землі польською короною, попередники Владислава Ягайла підтвердили власність за Русинами-Гочевськими. Але згодом вони витісняються родом Балів за невідомих обставин. Перед 1427 поселення належало Матьяшу Угорцю (Matiasza Węgrzyna) сину Пйотра де Лобетанса (Piotr de Lobetans), дитини Новотанця (Nowotańca). 29 січня 1480, після смерті Яна Бала, стольника сяніцького, його сини: Матьяш II Баль, прапорщик сяніцький, кс. Пйотр Баль i Міколай I Баль, стольник сяніцький з Новотанца розділили власність батька. Миколай Баль отримав власність, що лежала біля Гочіва, у тому числі і Гочів. 19 грудня 1480 три брати Балі зробили перерозподіл володінь після смерті батька. Старшим братам (Матьяшу i кс. Пьйотрові) відійшли села: Гочів, Дзюрдзів, Терпичів (Бахлаве), Середнє Село, Березка, Вовкове Велике, Терка, Бережниця Вижня і Жерниця з лісами, які належали до тих сіл. З 1493 на місці був невеликий замок. 1519 — розділ володінь Балів від володінь Кмітів з Соб'єня — Матьяшу і кс. Пйотру Балам належать села: Гочів, Середнє Село й інші.

В 1565 село налічувало 66 селян і 43 ¾ ланів, войтівство Гочівське. 6 ланів належало до каштеляна Збігнева Сененського (Zbigniew Sienieński). Прибуток з села становив 172 зл. 1 грош. З тої місцевості походив Пйотр II Баль гербу Гоздава, син Матьяша III, шляхтич польський, який підписувався «з Гочіва». Наступні власники села — Белзецькі через шлюб Зофії Баль зі Станіславом Бельзецьким, воєводою подольським. Потім — у власності Катарини з Бельзецьких, яка вийшла заміж за Йозефа Любомирського гербу Шренява, воєводу чернігівського. В 1709 — Гочів у власності сина воєводи Адама Вельзецького, коштеляна белзецького, a з 1712 — Любомирського, князя на Віснічу і Ярославлю, генерала військ саксонських і польських. З 1720 село належало до Михала Урбанського, власника Лютовицьк, a з 1740 у власності роду Фредрів (Fredrów).

У 1867—1939 рр. Гочів — у Ліському повіті, суд посадовий у Балигороді. Під кінець XIX ст. в селі проживало 600 мешканців. У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі гміні Лісько. В 1921 р. — 848 осіб у 144 будинках. На 01.01.1939 у селі було 1000 жителів, з них 610 українців, 350 поляків і 40 євреїв. До 1939 в селі знаходився особняк, власниками якого були Казимир Сулятицький і Станіслав Мєльнєвич.

15 вересня 1944 р. село окуповане радянськими військами. Село Гічва стало одним із осередків нової польської злочинно-шовіністичної міліції. Згідно чисельним спогадам міліціонери-нелюди проводили чисельні каральні акції по українських селах, грабували простих людей, знущались над ними, катували членів сімей українських повстанців, кидали у в'язниці, у тому числі підлітків і старих, вибивали у них інформацію тортурами, а часто і вбивали ні в чому невинних без суду і слідства.

Попри польський терор за 1945—1946 рр. незначна частина українців виїхала на територію СРСР. У 1947 р. в рамках так званої операції «Вісла» 513 українців з Гічви депортовані на понімецькі землі.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Вознесіння Господнього ред.

Церква Вознесіння Господнього у Гічві у 1905 році

Про першу церкву даних немає. Дерев'яна церква згадується в документі за 1761 р. Наступна дерев'яна збудована в 1798 р. коштами громади і Йозефа Бобовського. Остання мурована з цегли збудована в 1905 р. за проектом Є. Нагірного. Це була трикупольна парафіяльна святиня Балигородського деканату. З 1947 не діюча. На травень 1954 р. в церкві знаходились 3 вівтарі, 6 хоругов, 10 образів, 4 хрести і 4 лавиці. Церкву розібрано в 1965 р., а речі з неї передано до церкви в с. Дзюрдзів. Пресвітерія мурована збудована в ХІХ ст. і вкомпонована в частину церковного входу. В даний час у ній — етнографічний музей.

На 1785 рік селу належало 10.03 кв км земельних угідь, мешканці: 253 греко-католики, 145 римо-католиків і 12 юдеїв.

фрагмент карти 1779 року — Гічва

Кількість вірних, греко-католиків: 1840—266 осіб, 1859—290 осіб, 1879—294 особи, 1899—436 осіб, 1926—551 особа, 1936—615 осіб.

Крім цього, в 1938 в селі мешкало 250 римо-католиків і 41 юдей.

Відомі люди ред.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 378 104 238 36
Жінки 374 74 229 71
Разом 752 178 467 107

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гічва

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література і джерела ред.

  • Hoczew // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 86. (пол.)
  • Hoczew // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 564. (пол.)
  • Aleksander Fredro — opis wsi, Pamiętniki W dolinie nad brzegami rzeki płynącej do Sanu, ujrzeliśmy szczątki niewielkiego zamku. Obok biały dworek i gospodarskie, dość porządne zabudowania. Dalej kościółek karczma i chaty, wzdłuż łęgu rozsypane. To była Hoczew.
  • Akta Grodzkie i Ziemskie z archiwum tzw. bednadyńskiego
  • Akta konsystorskie t. XV Acta consistorialia premisliensia. Przemyśl
  • Achiwum parafialne w Hoczwi — dokumenty i metryki
  • Stanisław Stadnicki. O wsiach na prawie wołoskiem. BO. 1848
  • Gazeta lwowska. O kniastwach we wsiach wołoskich. 1853
  • Kodeks Dyplomatyczny Małopolski t. III. Piekosiński. Kraków 1876
  • Грицков'ян Ярослав. Осередки української долі. Історія сіл Березка та Воля Матіяшова. Дрогобич, 2005. 304 с.
  • Herbarz Polski. t. I. A. Bonieckiego
  • Orichoviana, opera inedita et espistole . Stanisław Orzechowski vol. I, Kraków 1891.
  • Jan hr. Drohojowski. Kronika Drohojowskich. Kraków. 1904
  • (Polish). 1 червня 2008. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 8 жовтня 2012. 
  • Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том IV — Вінніпег. 1968. с. 282


Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gichva pol Hoczew selo v Polshi u gmini Lisko Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva na terenah pradavnih ukrayinskih zemel nad richkoyu Syan Iz zhovtnya 1939 roku do serpnya 1944 roku selo bulo centrom gmini v poviti Syanik Naselennya 752 osobi 2011 1 Selo Gichva pol Hoczew Koordinati 49 25 59 pn sh 22 19 00 sh d 49 43333000002777311 pn sh 22 3166700000277771210 sh d 49 43333000002777311 22 3166700000277771210 Koordinati 49 25 59 pn sh 22 19 00 sh d 49 43333000002777311 pn sh 22 3166700000277771210 sh d 49 43333000002777311 22 3166700000277771210 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina LiskoPersha zgadka 1400Naselennya 752 osobi 2011 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 604Avtomobilnij kod RLSSIMC 0355654GeoNames 771053OSM r6948448 RGichvaGichva Polsha GichvaGichva Pidkarpatske voyevodstvo Gichva u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 2 Vidomi lyudi 3 Demografiya 4 Primitki 5 Literatura i dzherelaIstoriya red Slidi davnogo gorodisha v girli richok Syan i Gochivka vkazuyut na isnuvannya tut davnoruskogo poselennya v X XI st Selo zgaduyetsya v dokumenti 1400 r Pershi vidomi vlasniki sela davnoruskij rid Rusin zgodom Gochevski vid nazvi rodovogo gnizda brati Yacko 1376 1407 Yurij do 1407 ta Ivanko 1376 1388 Pislya zagarbannya Syanockoyi Zemli polskoyu koronoyu poperedniki Vladislava Yagajla pidtverdili vlasnist za Rusinami Gochevskimi Ale zgodom voni vitisnyayutsya rodom Baliv za nevidomih obstavin Pered 1427 poselennya nalezhalo Matyashu Ugorcyu Matiasza Wegrzyna sinu Pjotra de Lobetansa Piotr de Lobetans ditini Novotancya Nowotanca 29 sichnya 1480 pislya smerti Yana Bala stolnika syanickogo jogo sini Matyash II Bal praporshik syanickij ks Pjotr Bal i Mikolaj I Bal stolnik syanickij z Novotanca rozdilili vlasnist batka Mikolaj Bal otrimav vlasnist sho lezhala bilya Gochiva u tomu chisli i Gochiv 19 grudnya 1480 tri brati Bali zrobili pererozpodil volodin pislya smerti batka Starshim bratam Matyashu i ks Pjotrovi vidijshli sela Gochiv Dzyurdziv Terpichiv Bahlave Serednye Selo Berezka Vovkove Velike Terka Berezhnicya Vizhnya i Zhernicya z lisami yaki nalezhali do tih sil Z 1493 na misci buv nevelikij zamok 1519 rozdil volodin Baliv vid volodin Kmitiv z Sob yenya Matyashu i ks Pjotru Balam nalezhat sela Gochiv Serednye Selo j inshi V 1565 selo nalichuvalo 66 selyan i 43 laniv vojtivstvo Gochivske 6 laniv nalezhalo do kashtelyana Zbigneva Senenskogo Zbigniew Sienienski Pributok z sela stanoviv 172 zl 1 grosh Z toyi miscevosti pohodiv Pjotr II Bal gerbu Gozdava sin Matyasha III shlyahtich polskij yakij pidpisuvavsya z Gochiva Nastupni vlasniki sela Belzecki cherez shlyub Zofiyi Bal zi Stanislavom Belzeckim voyevodoyu podolskim Potim u vlasnosti Katarini z Belzeckih yaka vijshla zamizh za Jozefa Lyubomirskogo gerbu Shrenyava voyevodu chernigivskogo V 1709 Gochiv u vlasnosti sina voyevodi Adama Velzeckogo koshtelyana belzeckogo a z 1712 Lyubomirskogo knyazya na Visnichu i Yaroslavlyu generala vijsk saksonskih i polskih Z 1720 selo nalezhalo do Mihala Urbanskogo vlasnika Lyutovick a z 1740 u vlasnosti rodu Fredriv Fredrow U 1867 1939 rr Gochiv u Liskomu poviti sud posadovij u Baligorodi Pid kinec XIX st v seli prozhivalo 600 meshkanciv U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr u skladi gmini Lisko V 1921 r 848 osib u 144 budinkah Na 01 01 1939 u seli bulo 1000 zhiteliv z nih 610 ukrayinciv 350 polyakiv i 40 yevreyiv 2 Do 1939 v seli znahodivsya osobnyak vlasnikami yakogo buli Kazimir Sulyatickij i Stanislav Myelnyevich 15 veresnya 1944 r selo okupovane radyanskimi vijskami Selo Gichva stalo odnim iz oseredkiv novoyi polskoyi zlochinno shovinistichnoyi miliciyi Zgidno chiselnim spogadam milicioneri nelyudi provodili chiselni karalni akciyi po ukrayinskih selah grabuvali prostih lyudej znushalis nad nimi katuvali chleniv simej ukrayinskih povstanciv kidali u v yaznici u tomu chisli pidlitkiv i starih vibivali u nih informaciyu torturami a chasto i vbivali ni v chomu nevinnih bez sudu i slidstva Popri polskij teror za 1945 1946 rr neznachna chastina ukrayinciv viyihala na teritoriyu SRSR U 1947 r v ramkah tak zvanoyi operaciyi Visla 513 ukrayinciv z Gichvi deportovani na ponimecki zemli U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Voznesinnya Gospodnogo red nbsp Cerkva Voznesinnya Gospodnogo u Gichvi u 1905 rociPro pershu cerkvu danih nemaye Derev yana cerkva zgaduyetsya v dokumenti za 1761 r Nastupna derev yana zbudovana v 1798 r koshtami gromadi i Jozefa Bobovskogo Ostannya murovana z cegli zbudovana v 1905 r za proektom Ye Nagirnogo Ce bula trikupolna parafiyalna svyatinya Baligorodskogo dekanatu Z 1947 ne diyucha Na traven 1954 r v cerkvi znahodilis 3 vivtari 6 horugov 10 obraziv 4 hresti i 4 lavici Cerkvu rozibrano v 1965 r a rechi z neyi peredano do cerkvi v s Dzyurdziv Presviteriya murovana zbudovana v HIH st i vkomponovana v chastinu cerkovnogo vhodu V danij chas u nij etnografichnij muzej Na 1785 rik selu nalezhalo 10 03 kv km zemelnih ugid meshkanci 253 greko katoliki 145 rimo katolikiv i 12 yudeyiv nbsp fragment karti 1779 roku GichvaKilkist virnih greko katolikiv 1840 266 osib 1859 290 osib 1879 294 osobi 1899 436 osib 1926 551 osoba 1936 615 osib Krim cogo v 1938 v seli meshkalo 250 rimo katolikiv i 41 yudej Vidomi lyudi red Kozak Ivan Doktor prava sotnik UGA i sotnik Armiyi UNR Demografiya red Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 3 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 378 104 238 36Zhinki 374 74 229 71Razom 752 178 467 107Primitki red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gichva a b v GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 42 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Literatura i dzherela red Hoczew Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 86 pol Hoczew Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 564 pol Aleksander Fredro opis wsi Pamietniki W dolinie nad brzegami rzeki plynacej do Sanu ujrzelismy szczatki niewielkiego zamku Obok bialy dworek i gospodarskie dosc porzadne zabudowania Dalej kosciolek karczma i chaty wzdluz legu rozsypane To byla Hoczew Akta Grodzkie i Ziemskie z archiwum tzw bednadynskiego Akta konsystorskie t XV Acta consistorialia premisliensia Przemysl Achiwum parafialne w Hoczwi dokumenty i metryki https web archive org web 20161007123922 http boyko info places hoczew gichva gochiv genealogy Stanislaw Stadnicki O wsiach na prawie woloskiem BO 1848 Gazeta lwowska O kniastwach we wsiach woloskich 1853 Kodeks Dyplomatyczny Malopolski t III Piekosinski Krakow 1876 Grickov yan Yaroslav Oseredki ukrayinskoyi doli Istoriya sil Berezka ta Volya Matiyashova Drogobich 2005 304 s Herbarz Polski t I A Bonieckiego Orichoviana opera inedita et espistole Stanislaw Orzechowski vol I Krakow 1891 Jan hr Drohojowski Kronika Drohojowskich Krakow 1904 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 8 zhovtnya 2012 Ukrayinska Galicka Armiya U 40 richchya yiyi uchasti u vizvolnih zmagannyah tom IV Vinnipeg 1968 s 282 nbsp Portal Polsha nbsp Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gichva amp oldid 38908949