Гірнича промисловість Таджикистану.
Загальна характеристика ред.
У сучасному Таджикистані добуваються буре вугілля, нафту, природний газ, олово, молібден і ртуть. Питома вага гірн. промисловості в загальному обсязі промислового виробництва становить бл. 6-7% (2000). У надрах республіки виявлені, розвідані і підготовлені до промислового освоєння сотні родовищ свинцю і цинку, міді, бісмуту, молібдену, вольфраму, стибію, ртуті, бору, стронцію, золота, срібла, заліза, олова, кам'яного вугілля, антрациту, нафти, газу, кам'яних солей, плавикового шпату, кварцових пісків, фосфоритів, нефелінових сієнітів, різного будів. каменя і мінеральної сировини для будів. індустрії, підземних прісних, мінеральних і термальних вод, озокериту, ювелірних, декоративно-виробних каменів, виявів радіоактивних руд, нікелю, марганцю і інших видів цінних корисних копалин. Створені і діють гірничорудна, металургійна, хімічна, паливна, енергетична, будівельна, ювелірна і інші галузі промисловості республіки. Основу гірничодобувної і переробної промисловості Таджикистану складають Тарорський золоторудний, Адрасманський свинцево-цинковий, Анзобський стибієво-ртутний і Такобський плавикошпатовий комбінати, Ісфарінське і Чкаловське підприємства, що переробляють різні види мінеральної сировини, Таджицький алюмінієвий з-у, Яванський електрохімічний і Душанбінський цементний комбінати, Восейський і Аштський солезаводи, ряд вугледобувних підприємств та підприємства будів. індустрії. На півночі країни готують до розробки родов. Hg-Sb-Au-руд Скельне.
Окремі галузі ред.
Видобуток нафти початий з 1909 на родов. Кім (Сельрохо), газу в 1964 на родов. Кизил-Тумшукське. В кінці XX ст. розроблялося бл. 16 родов. нафти і газу. Видобуток нафти і газу у 2000 р. вівся на 15 родовищах. За 1998 р. підприємствами Комітету по нафті і газу видобуто нафти, включаючи і газовий конденсат 19,5 тис. т, або 74,9% до рівня 1997 р. У 1998 р. видобуто 32538 тис. м3 газу, або 78,2% до об'єму 1997 р. Основні причини спаду видобутку — відсутність приросту запасів і дефіцит обладнання. У 2001 р Таджикистан видобув 26,2 тис. т нафти.
Пром. видобуток вугілля в Т. зосереджений в півн. і центр. районах. З 1882 розроблялося Шурабське буровуг. родов., з 1969 Фан-Ягнобське. Видобуток ведеться підземним способом (2 шахти) і відкритим. Система розробки камерно-стовпова. Виїмка вугілля буропідривним способом і з допомогою механізов. комплексів.
На межі ХХ — XXI ст. вугільна промисловість Т. знаходилася у кризовому стані, загальний обсяг видобутку вугілля на родовищах Айлок у Гармському районі, Зідди у Варзобському районі та інших не перевищував 50 тис. т/рік. У 2001 р видобуток вугілля склав 27,5 тис. т. Разом з тим, Республіка Таджикистан володіє значними запасами вугілля і може задовольняти власні потреби в паливі, хімічній і технічній сировині, а також експортувати її.
Видобуток руд кольорових і рідкісних металів ведеться в Т. з 30-х рр. XX ст. і зосереджений на півн. і в центр. районах. Родов. експлуатуються підземним способом. Розкриття штольнями, похилими і вертикальними стовбурами. Осн. системи розробки: поверхово-камерна з відбійкою руди глибокими свердловинами, залишають міжкамерні і міжпанельні цілики. Збагачення флотацією. Продукти збагачення — мідний, свинцевий, цинковий, ртутний, стибієвий, бісмутовий концентрати і молібденовий промпродукт. Зокрема, сьогодні в гірничорудному комплексі Т. на базі запасів Джикрутського ртутно-стибієвого родов. (продуктивність 350 тис. т руди на рік, перспективна — 500 тис. т на рік) функціонує Анзобський ГЗК. Адрасманський ГЗК зупинено в 1997 р, на його базі на початку XXI ст. формують таджицько-російське СП, планують виробляти до 10 тис. т свинцю на рік. В гірському відведенні Анзобського ГЗК запаси Hg оцінюються в 6,2 млн т і Sb 183,3 тис. т. Країна планує незабаром почати видобуток свинцево-цинкових руд на Алтин-Топтанському цинковому полі з запасами 110 млн т руди.
Срібло. У Таджикистані основні запаси срібла зосереджені в родовищах Великий Канімансур (руди срібла), Алтин-Топкан (срібно-мідно-свинцеві руди), Токузбулакське (срібно-свинцеві руди), Канімансурське (срібно-бісмут-свинцеві руди), Тулусай, Алмадон. Родовище Великий Канімансур містить близько 90% розвіданих запасів срібла країни.
Алюміній. Компанія TadAZ виробляє весь алюміній країни. Алюмінієвий завод в Турсунзаде — єдиний в Центральній Азії, виробляє 300–324 тис. т алюмінію (2000–2001). Планується збільшити продуктивність до 500 тис. т на рік. Продукцію г.ч. експортують. Алюміній становить 61% таджицького експорту (2001 р) — 280–290 тис. т на рік на US$398.4 млн. [Mining Annual Review 2002].
Золото. Корінні родов. золотих Півн. Т. експлуатуються підземним способом. Центр. і Півд. Т. — відкритим. Збагачення — гравітаційне і флотаційне та ціанування. На базі Тарорського золоторудного родов. поблизу м. Пенджикент побудовано золоторудний комбінат. В 1994 р. на базі цього комбінату створене СП «Зеравшан» — Zeravshan Gold (ZGC) (г.ч. таджицько-британське), промисл. об'єктами якого на 2001 р. є кар'єр Джилау (Дзілау) та збагач. ф-ка. СП «Зеравшан» має ліцензію на розробку ще одного золоторудного родовища — Тарор. Сумарні затверджені запаси обох родовищ понад 85 т. У 2000 р. компанія будувала підприємство на родов. Тарор, запаси якого оцінюються в 56,0 т Au і 90 тис. т Cu.
Інше спільне таджицько-британське підприємство «Дарвоз» (Darvaz) з 1995 р. з перервами через військові дії відпрацьовує Ях-Суйське (Яксуйське) розсипне родовище (2 т Au на рік).
Діє спільне з канадською компанією Gulf Int. Minerals підприємство Апрєлєвка (Aprelevka) для розвідки і залучення до розробки дев'яти невеликих золоторудних родов. на півночі Таджикистану, запаси яких оцінюються в 20,2 т Au [Mining J. — 1999. — 333, 8556]. У Таджикистані видобуток Au в 1997 р. становив 2,55 т, 1998 — 3,2 т (з них компанією ZGC 3,1 т). За сприятливих умов видобуток золота в найближчому майбутньому може скласти 10-20 т на рік.
Гірничохімічна промисловість зосереджена г.ч. в Південно-Зах. Т. і представлена підприємствами видобутку і переробки вапняків і кам. солі. Кам. сіль добувають методом підземного вилуговування із розсолів. З нерудної індустріальної сировини добувають гіпс, п'єзооптичні мінерали на родов. Паміру і кварцові піски (Півн.-Сх. Т.).
Видобуток нерудних буд. матеріалів в пром. масштабах ведеться в Т. з 30-х рр. XX ст. Розробка родов. — відкритим способом. Видобувають піщано-гравійні м-ли, вапняк, доломіт, бутовий камінь, керамзитову сировину. На базі цих родов. діє бл. 30 підприємств буд. індустрії — цегельні, скляні, каменеобробні, керамзитові, цементні і інш. заводи.
Підприємства Комітету по дорогоцінних каменях і каменесамоцвітній сировині відпрацьовують родовища аметисту, шпінелі і кліногуміту, бірюзи, лазуриту, агату, турмаліну, ґранату, рубіну, скаполіту, мармурового оніксу і інші, а також родовища мармуру для виробництва облицювальної плитки. Видобуток дорогоцінних і виробних каменів ведеться відкритим і підземним (штольнями) способами.
На базі 11 родов. мінеральних і термальних вод функціонують бальнеологічні курорти, термальні води використовують для опалювання. Лікувальні грязі соляних озер (родов. Аксуконське і Радянське) використовують в бальнеології.
Наукові установи. Підготовка кадрів. Періодична преса ред.
У галузі геології і гірн. справи в Т. дослідження ведуть наук. установи АН Таджикистану, а також галузеві, проблемні лабораторії, кафедри і інш. структурні підрозділи вузів та науково-досл. установ.
Підготовка кадрів для геол. служби і гірн. промисловості здійснюється у Тадж. держ. університеті (1948, Душанбе), Душанбінському гірничо-геол. технікумі (1971). Видаються «Вісті АН Таджикистану» (з 1952), «Доповіді АН Таджикистану» (з 1951).
Див. також ред.
Джерела ред.
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.