Гірнича промисловість Болгарії Зміст 1 Загальна інформація 1 1 Динаміка виробництва металів та видобутку мінералів в Бол

Гірнича промисловість Болгарії

Загальна інформація Редагувати

Динаміка виробництва металів та видобутку мінералів в Болгарії на межі ХХ-XXI ст., тис.т. Редагувати

Домінуючими в кінці XX ст. є: паливно-енергетична пр-сть, кольорова металургія, залізорудна промисловість, видобуток нерудних корисних копалин, облицювального каменю та ін. У 1994 в Болгарії добувалося 29 тис. т антрациту, 268 тис. т залізняку, 36 тис. т сирої нафти і 7,6 млн м³ природного газу. Частка гірничої промисловості у ВВП в 1998-99 рр. становила 3,1 %. В ній зайнято 47940 чол. Початок XXI ст. — критичний час для болгарської гірничої галузі. Багато підприємств галузі приватизовано, але їх робота ще не є ефективною в умовах ринкової економіки, загальна стратегія розвитку гірничої промисловості в країні не розроблена.

Продукт	1999	2000	2001
Вугілля загалом - буре вугілля - лігніти - кам'яне вугілля - антрацити	25 858 3 074 22 660 106 17	27 094 3 211 23 765 100 18	27 123 3 151 23 856 101 14
Сира нафта	38,7	40,9	32,0
Природний газ (тис.м³)	26 900	15 300	22,2
Залізні руди	699	589	464
Залізорудний концентрат	361	304	240
Марганцеві руди	0	0	1 515
Марганцеві концентрати	0	0	414
Сталь	1 889	2 023	1 942
Мідні руди	22 346	22 829	24 878
Мідні концентрати (20 %)	484	485	488
Катодна мідь	21,0	32,4	34,5
Золото, кг	1 034	868	1 538
Срібло, кг	58 726	54 534	56 806
Свинцево-цинкові руди	604	531	662
Свинцевий концентрат (70 %)	20,0	15,5	26,4
Цинковий концентрат (52 %)	19,7	15,0	23,6
Свинець у всіх формах	82	84	83
Цинк	84	84	88
Сирий каолін	858	1 011	959
Силікатний пісок	533	690	677
Бентонітова глина	232	296	320
Глина для вогнетривкої цегли	47,6	34,0	37,4
Баритові руди	1 124	875	825
Перліт	12,7	16,7	11,6
Пегматит	28,3	21,8	22,5
Гіпс	149	170	167
Сіль	1 300	1 700	1 931

Окремі галузі Редагувати

Видобуток та імпорт вугілля у країнах Європи

Вугілля. Динаміка видобутку вугілля: в 1976 — 26,6 млн т, 1989 — 34,3 млн т, 1995 — 31 млн т, 1999 — 31,7 млнт. Підземним способом добувається вугілля в Перникському, Західно-Маріцькому і Балканському районах. Вугілля добувають 5 компаніями на 7 кар'єрах і 3 шахтах. Головний район видобутку вугілля — «Маріца-Істок». У 1997 р. тут видобуто 27 млн т лігніту (92 % всього вугілля). Тут працює єдиний в Болгарії брикетний завод, що випускає 4 млн т лігніту і 1,05 млн т брикетів щорічно. Планується збільшення обсягів видобутку лігніту до 35 млн т до 2010 р. і 40 млн т до 2020 р. Буре вугілля видобувають на 5 підприємствах відкритим і підземним способом. У 1997 р. видобуто 2,6 млн т. У 2005 р. видобуток становитиме 2,65 млн т у зв'язку з виснаженням ресурсів. Вугілля з шахт «Пернік» і «Бобів поділ» збагачують у важких суспензіях. Коксівне вугілля добувають на підприємстві «Балканський басейн» і збагачують відсадкою. Запаси антрациту незначні, невелика кількість антрациту добувається біля Своге, передбачається закриття добувних шахт. Видобуток кам. вугілля — всього 0,12 млнт/рік (1999), на якому працює одна шахта.

Суттєвий вплив на роботу вугільної галузі здійснює процес приватизації копалень. Зокрема приватизовані лігнітові рудники Maritza-Iztok, які забезпечують 80 % національного виробництва бурого вугілля. Станом на 2002 р 67 % акцій виробництва контролює німецька вугільновидобувна компанія RWE Rheinbraun і перспективи розвитку Maritza-Iztok не оголошені. В кінці XX ст. частка вугілля в енергетичному балансі країни поступово меншала за рахунок використання ядерного палива і імпорту нафти, газу і вугілля.

Нафта. Пром. видобуток нафти початий в 1954 р., природного газу — в 1965. В 1990-х рр. розроблялося бл. 10 родовищ. Видобуток нафти проводиться як фонтанним, так і механізованим способом. Але власні родовища нафти в Болгарії не мають важливого промислового значення. Сира нафта г.ч. імпортується з країн ОПЕК і країн СНД; вона переробляється на нафтохімічному заводі біля Бургаса, на якому виробляють бл. 100 видів хімічної продукції.

Природний газ. Видобуток та споживання природного газу в Б. у 1999 відповідно склав: 0,04 та 3,5 млрдм³. Практично весь газ (99 % в 2000 р) імпортувався з Росії. Прогноз споживання газу в Б. на 2005 р. — 6,5 млрд куб.м. До 2006 р. монополістом у газовому секторі залишиться державна компанія Bulgargas. Особливе значення надається модернізації газової інфраструктури, передусім існуючих транзитних газопроводів, по яких російський газ поступає в Туреччину, Грецію і Македонію. Диверсифікацію постачання газу планується здійснювати шляхом імпорту газу як з Каспійського регіону через Туреччину, так і з родовищ Північного моря. Дані про видобуток руд та виплавку металопродуктів подано в табл. 2.

Залізну руду добувають відкритим способом. Вона представлена трьома основними типами залізняків: бурим, шпатовим і червоним. Крім заліза, руда містить значну кількість важкого шпату, марганцю, олова, міді, срібла та ін., тому погано збагачується (використовується поліградієнтна сепарація). Планується випуск концентрату до 300—350 тис. т.

Марганцеву руду в кінці XX ст. добували на родовищі Оброчиште (Obrochishte) із запасами в 895,5 млн т, включаючи 125,5 млн т промислових руд. Це одне з найбільших родов. марганцю в Європі. Через складну структуру видобуток становив лише 400 тис. т руди на рік із вмістом Mn 27,5 %. Протягом 1999—2002 років компанія Evromangan Ltd, власник марганцевого рудника Оброчиште, зупинила все виробництво, ведуться пошуки шляхів відновлення видобутку.

Розвиток кольорової металургії Б. зумовлений ключовою роллю в експорті її продукції в країни Східної Європи. Основні підприємства розташовані в Кирджалі, Средногор'ї, Елісейні і Пловдіві.

На родов. Елаціте та Асарел в кінці XX ст. добували по 11-12 млн т мідної руди на рік. Руду з кар'єру «Елаціте» збагачують флотацією, концентрат містить 21-22 % міді при вилученні 86 %. У руді також є золото (0,256 г/т) і срібло (1,05 г/т). На кар'єрі «Асарел» добувають мідно-піритову руду із вмістом міді 0,47 %. Для видалення глини з руди застосовується її попередня промивка, далі — флотація. Концентрат містить 24-26 % міді при вилученні 85 %. «Челопеч» (Chelopech) — підземний рудник продуктивністю по руді 650 тис. т/рік на схід від Софії.

Видобуток золота на початку XXI ст. здійснюють ряд компаній: Gorubso-Kurdjali JSC, Dragon Capital Corp. (регіон Kurdjali), Navan Mining (власник і оператор мідно-золотодобувного комплексу «Челопеч») та інш. Компанія Navan Mining поглибила рудник нижче 400 м, щоб мати доступ для руди з високим вмістом к.к. і планує щорічне виробництво 60 000 унцій золота і 10 000 т міді. В першій половині 2001 вироблено 25 748 унцій золота, 58 193 унцій срібла і 4 755 т міді.

Руди свинцю і цинку. До 1994 р. на 23 рудниках і 4 флотаційних фабриках щорічно добувалося і перероблялося 3-3,2 млн т таких руд. Концентрати містять: свинцевий (70 % Pb), цинковий (50 % Zn). Вилучення металу високе: 90-92 % Pb і 85 % Zn. На межі ХХ-XXI ст. всі рудники, на яких вміст біметалу (Pb + Zn) в руді менше 6-7 %, законсервовані, внаслідок чого потенціал країни по видобутку цих руд знизився на 40-50 %.

Два свинцево-цинкові болгарські продуценти Gorubso-Madan JSC і продуцент мідної руди Rudozem на початку XXI ст. викуплені російським консорціумом Rhodopes Investment Gorubso JSC та болгарською компанією Minstroi-Rhodopes JSC. Уранова руда в кінці XX ст. добувається в Софійської області і в Средна-Гора. Вольфрамова і бісмутова руда добувається в Родопах. При видобутку урану існують проблеми дотримання міжнародних стандартів захисту довкілля. Індустріальна сировина. Видобувається і переробляється каолін, кварцово-шпатові, кварцові та ін. піски, бентоніт, перліт, цеоліти, вогнетривкі глини, крейда, азбест, пегматит, доломіт, флюорит, мармур і мармуровий порошок, морська сіль, магнезієва альба, барит, гіпс, вапняк. Працює багато державних і приватних кар'єрів по видобутку інертних будматеріалів. Видобуток нерудних матеріалів у Болгарії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 232, каолін — 110, перліт — 13, важкий шпат — 120, кам. сіль — 1300.

Видобуток і обробка природного каменя в кінці XX ст. здійснювалася 14 державними і деякими приватними компаніями. У 1997 р. видобуто близько 60 тис. м³ блоків і вироблено 718 тис. м² різних плит. Очікується, що за період 2010—2015 рр. буде видобуто 100—120 тис. м³ блоків і вироблено 1,2 млн м² плит. Сектор облицювальних матеріалів у 2002 р практично весь приватозовано.

Наукові установи Редагувати

Див. Гірнича наука, освіта та преса Болгарії

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.