Ґіліян Флінн (англ. Gillian Flynn, нар. 24 лютого 1971, Канзас-Сіті, (Міссурі), США) — американська письменниця, сценаристка, авторка коміксів і колишня телевізійний критик журналу («Entertainment Weekly»). Загалом опублікувала три романи-трилери: («Гострі предмети»), «Темні кутки» та «Загублена» (2014 року світ побачила (однойменна екранізація) Девіда Фінчера).
Ґіліян Флінн | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Gillian Flynn | ||||
![]() | ||||
Народилася | 24 лютого 1971[1][2][3](53 роки) Канзас-Сіті, Міссурі, США | |||
Країна | ![]() | |||
Діяльність | журналістка, телевізійний критик, письменниця-романістка, письменниця, сценаристка, кінокритик, кіносценаристка | |||
Сфера роботи | d[4], трилер[4], d[4], кінокритика[4] і thriller[d][4] | |||
Alma mater | (Університет Канзасу), d, (Північно-Західний університет) і d | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 2006 — тепер. час | |||
Напрямок | детектив, фантастика | |||
Жанр | трилер | |||
Magnum opus | d і d | |||
Нагороди | ||||
Сайт: gillian-flynn.com | ||||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Біографія
Народилася 24 лютого 1971 року в Канзас-Сіті, (Міссурі), США. Своє дитинство провела у районі Колеман Гайленс (англ. Coleman Highlands), що в центральній частині міста. Дочка Джудітт Енн (Шибер) та Едвіна Мет'ю Фліннів, які працювали викладачами (з літератури та кіномистецтва відповідно) в Громадському коледжі Метрополітан у Пен Воллі (англ. Metropolitan Community College–Penn Valley). Старший брат письменниці — Тревіс — працює машиністом на залізниці, а її дядько — Роберт Шибер — займає посаду судді в Окружному суді округу Джексон (англ. Jackson County Circuit Court). Будучи «до болі сором'язливою», знаходила порятунок у читанні та письмі. Ба більше, разом із батьком ходила в кіно на фільми жахів.
Навчалася у Середній школі Єпископа Міджа (англ. Bishop Miege High School), яку закінчила 1989 року. Підлітком працювала на досить-таки дивній роботі, де їй доводилося перевдягатись у величезне «морозиво в ріжку, яке носить смокінг». Закінчила Канзаський університет, де отримала ступінь бакалавра з англійської мови та журналістики. Протягом двох років жила в Каліфорнії та працювала в галузевому журналі для спеціалістів по людським ресурсам. Згодом переїхала до Чикаго, де 1997 року здобула ступінь магістра у Медільській школі журналістики (англ. Medill School of Journalism) від (Північно-Західного університету). Спочатку Флінн хотіла стати на стежку поліцейської репортерки, але усвідомивши, що вона не має «схильності» до такого роду діяльності, вирішила сконцентрувати свою увагу на письменництві.
2007 року вийшла заміж за юриста Бретта Нолана. 2010 року у них народився син Флінн, а 6 серпня 2014 року прийшла у світ дочка Вероніка. Живе в Чикаго.
Письменницька кар'єра
Закінчивши Північно-Західний університет, Флінн протягом деякого часу працювала позаштатною журналісткою у журналі « , а 1998 року стала журналісткою журналу « (Entertainment Weekly») Згодом Ґіліян підвищили до посади телевізійного критика і вона писала про кіно аж до свого звільнення у грудні 2008 року.
Своїм становленням як письменниці завдячує п'ятнадцятирічній журналістській діяльності. Флінн, зокрема, казала таке:
![]() | Я б ніколи не написала роман, якби перед тим не займалася журналістикою, яка допомогла мені зрозуміти, що нема ніякою музи, яка б прийшла та направила мене на путь письменництва. Просто слід почати діяти самому. Я далеко не досконала. Оригінальний текст (англ.) I could not have written a novel if I hadn't been a journalist first, because it taught me that there's no muse that's going to come down and bestow upon you the mood to write. You just have to do it. I'm definitely not precious. | ![]() |
.
Через відверте зображення жіночих персонажів, деякі критики звинувачують Флінн у (жінконенависництві). Однак, сама ж письменниця вважає себе феміністкою. На її думку, фемінізм уможливлює жінкам появу в літературі у ролі персонажів-лиходіїв. Також вона стверджує:
![]() | Мене по-справжньому дратує думка, що жінкам притаманна лише доброта та вихованість Оригінальний текст (англ.) The one thing that really frustrates me is this idea that women are innately good, innately nurturing. | ![]() |
Флінн вважає, що:
![]() | [Люди просто відкидають] тупотливий, звабливий та стервозний тип жінок — досі існує величезний спротив думці, що жінки можуть бути злими, поганими та егоїстичними. Оригінальний текст (англ.) trampy, vampy, bitchy types – but there's still a big pushback against the idea that women can be just pragmatically evil, bad, and selfish | ![]() |
2015 року Флінн пояснила, чому зображує багато жорстоких жіночих персонажів:
![]() | Мені вже трішки набридлі сміливі героїні, хоробрі жертви ґвалтувань та модниці у духовних пошуках, які заполонили безліч книжок. Надзвичайно сумно, що бракує жінок-лиходійок — справжніх дієвих негідниць. Оригінальний текст (англ.) I've grown quite weary of the spunky heroines, brave rape victims, soul-searching fashionistas that stock so many books. I particularly mourn the lack of female villains – good, potent female villains. | ![]() |
Книги
- («Гострі предмети») (англ. Sharp Objects, 2006) — події роману обертаються навколо серійного вбивці в Міссурі та репортерки, яка повертається у своє рідне місто з Чикаго, щоб провести розслідування злочину. У творі досліджуються такі теми: неблагополучна сім'я, насильство та самоушкодження. Книга написана під впливом роману «Містична річка» (Денніса Ліхейна). 2007 року роман ввійшов до короткого списку премій «Едгар», («Золотий кинджал»), («Новий закривавлений кинджал») та («Сталевий кинджал Яна Флемінга»), здобувши перемогу у двох останніх.
- Переклад українською: Ґіліян Флінн. Гострі предмети. — КМ-Букс, 2016. — 288 с. — .
- «Темні кутки» (англ. Dark Places, 2009) — роман розповідає про дівчину, яка розслідує вбивство своєї сім'ї у 1980-х, яке начебто вчинив її брат під час (Сатанинської паніки) у США. 2015 року світ побачила однойменна екранізація, де сама ж письменниця зіграла епізодичну роль.
- Переклад українською: Ґіліян Флінн. Темні кутки. — КМ-Букс, 2017. — 384 с. — .
- «Загублена» (англ. Gone Girl, 2012) — у центрі сюжету чоловік, який шукає свою дружину, яка зникла на п'яту річницю їхнього весілля. Поліція, однак, вважає його головним підозрюваним. Права на екранізацію книги викупила кінокомпанія «Двадцяте Століття Фокс» за 1.2 млн доларів, а сценарій написала сама ж письменниця. Режисером фільму став Девід Фінчер; прем'єра відбулась у жовтні 2014 року. Протягом восьми тижнів книга займала першу позицію у списку бестселерів від «Нью-Йорк таймс».
- Переклад українською: Ґіліян Флінн. Загублена. — КМ-Букс, 2017. — 480 с. — .
- «Дорослі» (англ. The Grownup, 2015) — оповідання про повію, яка стала екстрасенсом та допомагає очистити вікторіанський будинок жінки з невдалим шлюбом та тривожним пасинком. Вперше опубліковане 2014 року під назвою «Чим ти займаєшся?» на сторінках збірки «Негідники» за редакцією Джорджа Мартіна та (Гарднера Дозуа). 2015 року розповідь здобула премію Едгара Алана По у категорії «Найкраще оповідання».
Комікси
Дитиною Флінн читала багато коміксів та графічних романів. У співпраці з ілюстратором Дейвом Гіббонсом створила комікс під назвою «Маски» (англ. Masks), який увійшов до складу 200-ї збірки «Dark Horse Presents» у лютому 2015 року.
Кіно та телебачення
У лютому 2014 року Флінн написала сценарій для телесеріалу «Утопія» від НВО, який мав би стати переробкою відомого однойменного британського серіалу, але 2015 року телеканал скасував проект через суперечку режисера Фінчера щодо бюджету телепрограми.
Флінн стала виконавчою продюсеркою та співсценаристкою майбутнього телесеріалу «Гострі предмети» (у головній ролі — Емі Адамс), що є адаптацією однойменного роману письменниці.
За сценарій для фільму («Загублена») Флінн номінували на премію «Золотий глобус», (премію Гільдії сценаристів США) та премію БАФТА. Разом із кіновиробником Стівом МакКвіном Флінн стала співавторкою рімейку серіалу «Вдови» у форматі фільму з (Віолою Девіс) у головній ролі. Прем'єра стрічки відбулась у 2018 році.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?144771
- Babelio — 2007.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Author Gillian Flynn finds 'Dark Places' in KC. Процитовано 1 червня 2009.[недоступне посилання з 01.10.2010]
- McClurg, Jocelyn (27 вересня 2006). . USA Today. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 5 серпня 2017.
- Paul, Steve (11 листопада 2012). . . Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
- Parsi, Novid (7 лютого 2013). . . Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2014.
- Anolik, Lili (10 жовтня 2014). . (Elle). Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 11 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 5 серпня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Lewis, Keith (20 жовтня 2013). . Southeast Missourian. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
- LowFatDesigns.com, Low Fat Designs — Healthy Website for Growing Businesses -. . gillian-flynn.com. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 5 серпня 2017.
- Zakrzewski, Cat (1 жовтня 2012). . The Daily Northwestern. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
- Thigpen, David E. (29 жовтня 2006). . Chicago Tribune. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 5 серпня 2017.
- Butta, Philup (25 січня 2011). . North by Northwestern. Архів оригіналу за січень 21, 2016. Процитовано 11 жовтня 2014.
- . ReCapo.com. Архів оригіналу за жовтня 22, 2014. Процитовано 12 жовтня 2014.
- Tauber, Michelle (3 жовтня 2014). . (People). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
- Thomas, Mike (16 липня 2012). . . Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
- Nance, Kevin (28 липня 2012). . (Chicago Tribune). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
- Brockes, Emma (3 жовтня 2014). . Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
- Burkeman, Oliver (1 травня 2013). . The Guardian. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2017.
- Flynn, Gillians (17 липня 2015). I Was Not a Nice Little Girl…. Medium.com. оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 17 квітня 2016.
- Charney, Noah (21 листопада 2012). . . Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014.
- . . Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 23 січня 2008.
- Lee, Stephan (10 січня 2014). . Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 6 серпня 2017.
- Butler, Robert W. (27 вересня 2014). . The Kansas City Star. Архів оригіналу за 25 грудня 2020. Процитовано 12 жовтня 2014.
- Nordyke, Kimberly (30 листопада 2012). . (The Hollywood Reporter). Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
- Itzkoff, Dave (15 листопада 2012). . NewYorkTimes.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 24 грудня 2012.
- Flynn, Gillian; Gibbons, Dave (25 квітня 2014). . UK: The Guardian. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 6 серпня 2017.
- Goldberg, Lesley (12 лютого 2014). . (The Hollywood Reporter). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 12 жовтня 2014.
- Zemler, Emily (17 листопада 2014). . Elle. Архів оригіналу за 18 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
- Daniel Holloway (1 квітня 2016). . Variety. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
- Dave McNary (27 березня 2015). . Variety. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет