цієї статті, ймовірно, занадто довгий. |
Гюссінг (нім. Güssing) або Неметуйвар (угор. Németújvár) — місто, окружний центр в Австрії, у федеральній землі Бургенланд. Споконвічно слугував цитаделлю угорського магнатського роду Баттьяні.
Місто Гюссінг Güssing
Координати H G O
Гюссінг у Вікісховищі |
Входить до складу однойменного округу. Населення становить 3811 чоловік (станом на 31 грудня 2005 року). Займає площу 49,31 км². Сьогодні Гюссінг, важливий адміністративний центр на півдні Бургенланд. Відповідний округ (місто та околиці) налічує близько 27 000 жителів.
Повчальним є приклад міста Гюссінг у справі розробки та реалізації місцевої політики сталого енергетичного розвитку, яка вивела місцеву громаду на шлях достатку та процвітання.
Близько 15 років тому федеральна земля Бургенланд була одним з найбільш бідних і найменш розвиненим регіоном Австрії. У свою чергу, містечко Гюссінг було одним з найбідніших на території землі Бургенланд.
Тим не менше, місто Гюссінг зуміло стати першою спільнотою в Європейському Союзі, у якому всі без винятку споживані енергоресурси (електрика, опалення, охолодження, паливо для автомобілів) виробляються за рахунок відновлюваних джерел в межах регіону, і домогтися економічного процвітання. Щоб оцінити грандіозність цього досягнення слід повернутися до 1988 року, коли Гюссінг був одним з найбідніших районів в Австрії. У той час, місцева громада цілком залежала від сільського господарства. Щоб вижити фермери регіону вирощували і продавали кукурудзу, олію та натуральні волокна. Головна і єдина історична пам'ятка, що могла бути приваблива туристам, був замок 12-го століття, побудований угорським дворянином. В силу несприятливого географічного розташування у місті не було великих торгових або промислових підприємств, як могли б забезпечувати роботою населення. Вся округа не мала ніякої транспортної інфраструктури (ні залізниці, ні шосе). Результат такого стану — шалений дефіцит робочих місць у Гюссінгу. 70 % населення жило із щотижневих поїздок на працю до Відня. Спостерігався високий рівень міграції в інші регіони. У той час щорічний сукупний платіж громади за споживану енергію становив 6 млн Євро (у цінах на енергоносії 1992 року) і виглядав непідйомним тягарем для мешканців.
«Реформатори» у місцевій владі, які прагнули поліпшити ситуацію, усвідомили, що значний відтік капіталу з регіону відбувається за рахунок придбання енергії для потреб міста з-за меж регіону та й обсяги споживання енергії у домогосподарствах та фермерських господарствах були далекі від стандартів енергоефективності. У число таких видів енергії, які доводилося доправляти у місто здаля входили: нафтопродукти, електроенергія, газ. У той же час, місцеві енергоресурси у вигляді 45 % відходів лісогосподарств не використовуються. З огляду на це, «реформатори» запропонували: 1) суттєво скоротити споживання енергії і 2) відмовитися від викопного палива і започаткувати власне виробництво енергії, з наступним продажем енергії для своїх городян (клієнтів). У такий спосіб можна було б 6 млн Євро виплат за спожиту «привозну» енергію залишити у місті.
На початку 1990-х років, була розроблена і запроваджена місцева енергетична політика, яка ґрунтувалася на значному скороченні потреб в енергії та повній відмові від використання викопних видів палива. Мета цієї політики полягала в тому, щоб перевести, на першому етапі, місто Гюссінг, а згодом і всю округу на поновлювані джерела енергії, наявні у регіоні. З приходом до влади у 1992 році нового мера міста, Пітера Вадаша, цей процес прискорився. Особливо це стало помітно, коли мер попросив Рейнхарда Коха, молодого інженера-електрика і уродженця міста Гюссінг, подати його міркування про те, як місто могло б отримати вигоду зі своїх скромних природних ресурсів, тобто, від лісу та від землі. На той момент Рейнхард Кох, щойно залишив університетську лаву і не бажав розділити батрацьку долю багатьох місцевих жителів, які регулярно подорожували на роботу до Відня і назад. Першим кроком на шляху радикальних змін у місцевій енергетиці стало розпорядження мера про те, що всі громадські будівлі у місті повинні припинити використовувати викопне паливо.
В результаті енергоефективної модернізації будівель в місті Гюссінг витрати на придбання енергії у них були зменшені майже на 50 %!!! Далі, була побудована котельня на дровах, яка забезпечила теплом 27 будинків. Потім, була побудована промислова лінія переробки насіння ріпаку в автомобільне паливо. У 1998 році Кох і Вадаш були присутні на презентації вченого з Відня Германа Хофбауера, яка стосувалася технології виробництва альтернативного палива з деревини, яку він щойно розробив. Вони попросили доктора Германа Хофбауера та Технічний університет міста Відня, у якому він працював, розробити пілотний проект для міста Гюссінг щодо застосування на практиці нової технології, що включала: 1) газифікацію деревної щепи у паливо в умовах високих температур, 2) використання видобутого біогазу у газопоршневому двигуні фірми Йенбахер (Jenbacher) для виробництва електроенергії та тепла (як «побічного продукту» спалювання біогазу). Це тепло потім було використане для отримання теплої води в системи централізованого теплопостачання. ККД такого агрегату (за умови використання тепла) становить 82-85 %.
З того часу дослідження і розробки у місті Гюссінг та їх практичне впровадження пішли далеко вперед. Сьогодні місто Гюссінг є власником цілої низки інноваційних технологій, інженерних рішень і патентів. У місті працює команда висококваліфікованих місцевих фахівців та приїжджих науковців.
Проект з поновлюваних джерел енергії, який успішно стартував у місті Гюссінг, був поширений на весь регіон. Відтак, зараз на території округу Гюссінг вже існує 27 децентралізованих малих електричних станцій, що працюють на відновлюваній енергії. Сьогодні дохід міської громади від продажу «зеленої» становить близько 14 млн Євро на рік. Частина цих доходів інвестується назад в проекти з енергоефективності та в освоєння нових поновлюваних джерел енергії.
Які наслідки ініціатива міста Гюссінг мала для регіону? Спеціальна довгострокова програма сприяння створенню екологічно-орієнтованих підприємств у федеральній землі Бургенланд дозволила заснувати понад 50 нових підприємств та організацій, які безпосередньо або опосередковано спричинилися до створення понад 1000 робочих місць у Гюссінгу. Бізнес середовище у місті Гюссінг стало привабливим для виробництв, які характеризуються відносно високим споживанням енергії, таких як виробництво паркету або сушіння деревини листяних порід. Справжньою родзинкою у місцевому бізнесі став завод Blue Chip Energy — перший високоефективний виробник сонячних батарей в Австрії. Це спільне підприємство, яке було засноване спільно з компанією Solon AG, обрало Гюссінг для розташування виробничих потужностей в основному тому, що тільки тут вони змогли забезпечити завод екологічно чистою енергією, яка на 100 % походить з поновлюваних джерел.
Місто усвідомлено та відповідально використовує свої відновлювані ресурси. Воно дбає і доглядає навколишні ліси, щоб бути впевненим у тому, що містяни матимуть добрий запас поновлюваних джерел енергії у майбутньому. До цього варто додати, що місто в даний час використовує менше половини річного приросту деревини в навколишніх лісах для того, щоб забезпечувати паливом свої електростанції. Таким чином, міська влада не вирізає ліс бездумно і переробляє в енергію усю другосортну деревину та відходи деревообробки.
У процесі створення моделі міста — автономного у питаннях задоволення своїх потреб в енергії, Гюссінг став власником величезної кількості фірмових технологій і патентів, з різних галузей знань, таких як фотоелектрика, біомаса, тощо. Крім того, містом був накопичений великий досвід у питаннях аналізу, підготовки та реалізації подібних проектів. Тож тепер цей досвід передається іншим місцевим громадам, охочих піти тим самим шляхом підвищення енергоефективності та створення відновлюваних джерел енергії на своїх територіях.
Гюссінг сьогодні користується воістину міжнародної популярністю. З огляду на це була навіть створена спеціальна компанія ECRE Güssing International AG, що працює в сфері інформації, завданням якої є представлення напрацювань міста Гюссінг на міжнародному рівні (сайт цієї компанії — www.ecreag.com)
Політична ситуація
Бургомістр — Петер Фадасц (АНП) за результатами виборів 2007 року.
Рада представників комуни (нім. Gemeinderat) має 25 місць:
Відомі люди
- Юлія Дуймовіц — сноубордистка, олімпійська чемпіонка.
Джерела
Примітки
Виноски
- (нім.)
Див. також
Посилання
Це незавершена стаття з географії Австрії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vstupnij rozdil ciyeyi statti jmovirno zanadto dovgij Bud laska dopomozhit zmenshiti obsyag preambuli perenisshi nadlishkovu informaciyu zi vstupu v tilo statti Gyussing nim Gussing abo Nemetujvar ugor Nemetujvar misto okruzhnij centr v Avstriyi u federalnij zemli Burgenland Spokonvichno sluguvav citadellyu ugorskogo magnatskogo rodu Battyani Misto kategoriya v Commons Gyussing Gussing Gerb Koordinati 47 03 33 pn sh 16 19 23 sh d H G O Krayina AvstriyaAvstriyaFederalna zemlya BurgenlandOkrug GyussingBurgomistr Peter Fadasc ANP Plosha 49 31 km Visota centru 229 mOficijna mova NimeckaNaselennya 3811 osib 2005 Mista pobratimi Olecko 2006 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 03322Poshtovij indeks 7540Avtomobilnij kod GSIdentifikator 1 04 05GeoNames 7872693OSM r109707 ROficijnij sajt gussing at nim GyussingGyussing Avstriya GyussingGyussing Burgenland Gyussing u Vikishovishi Vhodit do skladu odnojmennogo okrugu Naselennya stanovit 3811 cholovik stanom na 31 grudnya 2005 roku Zajmaye ploshu 49 31 km Sogodni Gyussing vazhlivij administrativnij centr na pivdni Burgenland Vidpovidnij okrug misto ta okolici nalichuye blizko 27 000 zhiteliv Povchalnim ye priklad mista Gyussing u spravi rozrobki ta realizaciyi miscevoyi politiki stalogo energetichnogo rozvitku yaka vivela miscevu gromadu na shlyah dostatku ta procvitannya Blizko 15 rokiv tomu federalna zemlya Burgenland bula odnim z najbilsh bidnih i najmensh rozvinenim regionom Avstriyi U svoyu chergu mistechko Gyussing bulo odnim z najbidnishih na teritoriyi zemli Burgenland Tim ne menshe misto Gyussing zumilo stati pershoyu spilnotoyu v Yevropejskomu Soyuzi u yakomu vsi bez vinyatku spozhivani energoresursi elektrika opalennya oholodzhennya palivo dlya avtomobiliv viroblyayutsya za rahunok vidnovlyuvanih dzherel v mezhah regionu i domogtisya ekonomichnogo procvitannya Shob ociniti grandioznist cogo dosyagnennya slid povernutisya do 1988 roku koli Gyussing buv odnim z najbidnishih rajoniv v Avstriyi U toj chas misceva gromada cilkom zalezhala vid silskogo gospodarstva Shob vizhiti fermeri regionu viroshuvali i prodavali kukurudzu oliyu ta naturalni volokna Golovna i yedina istorichna pam yatka sho mogla buti privabliva turistam buv zamok 12 go stolittya pobudovanij ugorskim dvoryaninom V silu nespriyatlivogo geografichnogo roztashuvannya u misti ne bulo velikih torgovih abo promislovih pidpriyemstv yak mogli b zabezpechuvati robotoyu naselennya Vsya okruga ne mala niyakoyi transportnoyi infrastrukturi ni zaliznici ni shose Rezultat takogo stanu shalenij deficit robochih misc u Gyussingu 70 naselennya zhilo iz shotizhnevih poyizdok na pracyu do Vidnya Sposterigavsya visokij riven migraciyi v inshi regioni U toj chas shorichnij sukupnij platizh gromadi za spozhivanu energiyu stanoviv 6 mln Yevro u cinah na energonosiyi 1992 roku i viglyadav nepidjomnim tyagarem dlya meshkanciv Reformatori u miscevij vladi yaki pragnuli polipshiti situaciyu usvidomili sho znachnij vidtik kapitalu z regionu vidbuvayetsya za rahunok pridbannya energiyi dlya potreb mista z za mezh regionu ta j obsyagi spozhivannya energiyi u domogospodarstvah ta fermerskih gospodarstvah buli daleki vid standartiv energoefektivnosti U chislo takih vidiv energiyi yaki dovodilosya dopravlyati u misto zdalya vhodili naftoprodukti elektroenergiya gaz U toj zhe chas miscevi energoresursi u viglyadi 45 vidhodiv lisogospodarstv ne vikoristovuyutsya Z oglyadu na ce reformatori zaproponuvali 1 suttyevo skorotiti spozhivannya energiyi i 2 vidmovitisya vid vikopnogo paliva i zapochatkuvati vlasne virobnictvo energiyi z nastupnim prodazhem energiyi dlya svoyih gorodyan kliyentiv U takij sposib mozhna bulo b 6 mln Yevro viplat za spozhitu privoznu energiyu zalishiti u misti Na pochatku 1990 h rokiv bula rozroblena i zaprovadzhena misceva energetichna politika yaka gruntuvalasya na znachnomu skorochenni potreb v energiyi ta povnij vidmovi vid vikoristannya vikopnih vidiv paliva Meta ciyeyi politiki polyagala v tomu shob perevesti na pershomu etapi misto Gyussing a zgodom i vsyu okrugu na ponovlyuvani dzherela energiyi nayavni u regioni Z prihodom do vladi u 1992 roci novogo mera mista Pitera Vadasha cej proces priskorivsya Osoblivo ce stalo pomitno koli mer poprosiv Rejnharda Koha molodogo inzhenera elektrika i urodzhencya mista Gyussing podati jogo mirkuvannya pro te yak misto moglo b otrimati vigodu zi svoyih skromnih prirodnih resursiv tobto vid lisu ta vid zemli Na toj moment Rejnhard Koh shojno zalishiv universitetsku lavu i ne bazhav rozdiliti batracku dolyu bagatoh miscevih zhiteliv yaki regulyarno podorozhuvali na robotu do Vidnya i nazad Pershim krokom na shlyahu radikalnih zmin u miscevij energetici stalo rozporyadzhennya mera pro te sho vsi gromadski budivli u misti povinni pripiniti vikoristovuvati vikopne palivo V rezultati energoefektivnoyi modernizaciyi budivel v misti Gyussing vitrati na pridbannya energiyi u nih buli zmensheni majzhe na 50 Dali bula pobudovana kotelnya na drovah yaka zabezpechila teplom 27 budinkiv Potim bula pobudovana promislova liniya pererobki nasinnya ripaku v avtomobilne palivo U 1998 roci Koh i Vadash buli prisutni na prezentaciyi vchenogo z Vidnya Germana Hofbauera yaka stosuvalasya tehnologiyi virobnictva alternativnogo paliva z derevini yaku vin shojno rozrobiv Voni poprosili doktora Germana Hofbauera ta Tehnichnij universitet mista Vidnya u yakomu vin pracyuvav rozrobiti pilotnij proekt dlya mista Gyussing shodo zastosuvannya na praktici novoyi tehnologiyi sho vklyuchala 1 gazifikaciyu derevnoyi shepi u palivo v umovah visokih temperatur 2 vikoristannya vidobutogo biogazu u gazoporshnevomu dviguni firmi Jenbaher Jenbacher dlya virobnictva elektroenergiyi ta tepla yak pobichnogo produktu spalyuvannya biogazu Ce teplo potim bulo vikoristane dlya otrimannya teployi vodi v sistemi centralizovanogo teplopostachannya KKD takogo agregatu za umovi vikoristannya tepla stanovit 82 85 Z togo chasu doslidzhennya i rozrobki u misti Gyussing ta yih praktichne vprovadzhennya pishli daleko vpered Sogodni misto Gyussing ye vlasnikom ciloyi nizki innovacijnih tehnologij inzhenernih rishen i patentiv U misti pracyuye komanda visokokvalifikovanih miscevih fahivciv ta priyizhdzhih naukovciv Proekt z ponovlyuvanih dzherel energiyi yakij uspishno startuvav u misti Gyussing buv poshirenij na ves region Vidtak zaraz na teritoriyi okrugu Gyussing vzhe isnuye 27 decentralizovanih malih elektrichnih stancij sho pracyuyut na vidnovlyuvanij energiyi Sogodni dohid miskoyi gromadi vid prodazhu zelenoyi stanovit blizko 14 mln Yevro na rik Chastina cih dohodiv investuyetsya nazad v proekti z energoefektivnosti ta v osvoyennya novih ponovlyuvanih dzherel energiyi Yaki naslidki iniciativa mista Gyussing mala dlya regionu Specialna dovgostrokova programa spriyannya stvorennyu ekologichno oriyentovanih pidpriyemstv u federalnij zemli Burgenland dozvolila zasnuvati ponad 50 novih pidpriyemstv ta organizacij yaki bezposeredno abo oposeredkovano sprichinilisya do stvorennya ponad 1000 robochih misc u Gyussingu Biznes seredovishe u misti Gyussing stalo privablivim dlya virobnictv yaki harakterizuyutsya vidnosno visokim spozhivannyam energiyi takih yak virobnictvo parketu abo sushinnya derevini listyanih porid Spravzhnoyu rodzinkoyu u miscevomu biznesi stav zavod Blue Chip Energy pershij visokoefektivnij virobnik sonyachnih batarej v Avstriyi Ce spilne pidpriyemstvo yake bulo zasnovane spilno z kompaniyeyu Solon AG obralo Gyussing dlya roztashuvannya virobnichih potuzhnostej v osnovnomu tomu sho tilki tut voni zmogli zabezpechiti zavod ekologichno chistoyu energiyeyu yaka na 100 pohodit z ponovlyuvanih dzherel Misto usvidomleno ta vidpovidalno vikoristovuye svoyi vidnovlyuvani resursi Vono dbaye i doglyadaye navkolishni lisi shob buti vpevnenim u tomu sho mistyani matimut dobrij zapas ponovlyuvanih dzherel energiyi u majbutnomu Do cogo varto dodati sho misto v danij chas vikoristovuye menshe polovini richnogo prirostu derevini v navkolishnih lisah dlya togo shob zabezpechuvati palivom svoyi elektrostanciyi Takim chinom miska vlada ne virizaye lis bezdumno i pereroblyaye v energiyu usyu drugosortnu derevinu ta vidhodi derevoobrobki U procesi stvorennya modeli mista avtonomnogo u pitannyah zadovolennya svoyih potreb v energiyi Gyussing stav vlasnikom velicheznoyi kilkosti firmovih tehnologij i patentiv z riznih galuzej znan takih yak fotoelektrika biomasa tosho Krim togo mistom buv nakopichenij velikij dosvid u pitannyah analizu pidgotovki ta realizaciyi podibnih proektiv Tozh teper cej dosvid peredayetsya inshim miscevim gromadam ohochih piti tim samim shlyahom pidvishennya energoefektivnosti ta stvorennya vidnovlyuvanih dzherel energiyi na svoyih teritoriyah Gyussing sogodni koristuyetsya voistinu mizhnarodnoyi populyarnistyu Z oglyadu na ce bula navit stvorena specialna kompaniya ECRE Gussing International AG sho pracyuye v sferi informaciyi zavdannyam yakoyi ye predstavlennya napracyuvan mista Gyussing na mizhnarodnomu rivni sajt ciyeyi kompaniyi www ecreag com Politichna situaciyaBurgomistr Peter Fadasc ANP za rezultatami viboriv 2007 roku Rada predstavnikiv komuni nim Gemeinderat maye 25 misc ANP 15 misc SDPA 10 misc Vidomi lyudiYuliya Dujmovic snoubordistka olimpijska chempionka DzherelaPrimitkiVinoski nim Div takozhOkrug GyussingPosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Avstriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi