Гутнік Залужний Іван Вікторович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гутник У Вікіпедії є статті про інших

Народився 1990 року в місті Запоріжжя. Єдиний син у матері; закінчив Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій — магістр, офіцер запасу; працював начальником виробничо-технічного відділу приватного підприємства — будівельні й монтажні роботи. У квітні 2014 року мобілізований на військову службу до Національної гвардії України, однак прийшов практично добровольцем; відклав призначене на 7 червня весілля. Організував за допомогою соціальних мереж «народне» постачання засобів захисту та зв'язку, іншого спорядження. 27 липня був направлений безпосередньо в зону бойових дій.

10 серпня 2014 року під час обстрілу терористами блок-поста біля Амвросіївки Донецької області отримав вогнепальне поранення: перебував у складі «секрету» та побачив у тепловізор групу невідомих, доповів командуванню та отримав наказ спостерігати. Майже одразу група невідомих відкрила вогонь у напрямку «секрету», скоріше всього, вони вицілювали саме бійця з тепловізором, розуміючи, що, можливо, він їх бачив. «Секрет» відкрив вогонь у відповідь по бойовиках, що підкрадалися, чим врятував життя підрозділу. Терористів викрили та змусили відступити.

Медики не змогли врятувати життя молодшого лейтенанта — дві кулі влучили, пройшовши над пластинами бронежилета, і серйозно травмували життєво важливі органи. Лейтенант Гутнік-Залужний ціною свого життя врятував 48 побратимів.

13 серпня мешканці Запоріжжя провели його в останню дорогу, серед близьких — мати Галина Іванівна та 96-річний дід, полковник Іван Анікейович Залужний, учасник Другої світової війни, ветеран ВМФ СРСР — морський піхотинець.

Похований на Осипенківському кладовищі.

Нагороди ред.

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті ред.

10 серпня 2015 року на Осипенківському кладовищі в Запоріжжі було відкрито пам'ятник Івану Гутніку-Залужному.
Рішенням Запорізької міської ради від 19 лютого 2016 року і розпорядженням міського голови від 20 лютого 2016 року вулицю Червоної кінноти в Дніпровському районі Запоріжжя перейменовано на вулицю Івана Гутніка-Залужного.
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 19.
9 листопада 2016 року нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).
вшановується 10 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

Примітки ред.

Сила Нескорених
Указ Президента України від 14 серпня 2014 року № 651/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
. Интерфакс-Украина. 10 серпня 2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.
Рішення запорізької міської ради від 19 лютого 2016 року № 89 «Про перейменування вулиці Червоної кінноти в місті Запоріжжі на вулицю Івана Гутніка-Залужного» [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Розпорядження Запорізького міського голови від 20 лютого 2016 року № 83 р «Про виконання Закону України від 09.04.2015 № 317-VIII „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки“ щодо перейменування топонімів міського підпорядкування та демонтажу об'єктів монументального мистецтва міста Запоріжжя» [ 17.04.2016, у Wayback Machine.]
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
Гутнік-Залужний Іван Вікторович
Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела ред.

Гутник-Залужний Іван Вікторович [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.] на сайті «Національної гвардії України»
У Запоріжжі простилися з загиблим в ході АТО офіцером Національної гвардії^{[недоступне посилання з липня 2019]}
«Він не міг вчинити інакше…» — сказав старий фронтовик про полеглого онука [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
96-річний ветеран отримав орден свого внука, який загинув в зоні АТО [ 6 травня 2015 у Wayback Machine.]
Уроки мужності [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Сила Нескорених

[2] Указ Президента України від 14 серпня 2014 року № 651/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[3] . Интерфакс-Украина. 10 серпня 2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.

[4] Рішення запорізької міської ради від 19 лютого 2016 року № 89 «Про перейменування вулиці Червоної кінноти в місті Запоріжжі на вулицю Івана Гутніка-Залужного» [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]

[5] Розпорядження Запорізького міського голови від 20 лютого 2016 року № 83 р «Про виконання Закону України від 09.04.2015 № 317-VIII „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки“ щодо перейменування топонімів міського підпорядкування та демонтажу об'єктів монументального мистецтва міста Запоріжжя» [ 17.04.2016, у Wayback Machine.]

[6] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.

[7] Гутнік-Залужний Іван Вікторович

[8] Дзвін Пам'яті пролунав двадцять п'ять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників