www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуменюк Олександр Леонідович Олекса ндр Леоні дович Гуменю к нар 5 серпня 1964 Ясенове Друге СРСР 1 пом 15 серпня 2014 Д

Гуменюк Олександр Леонідович

Олекса́ндр Леоні́дович Гуменю́к (нар. 5 серпня 1964, Ясенове Друге, СРСР — пом. 15 серпня 2014, Дебальцеве, Україна) — український військовик, полковник (посмертно), засновник та командир 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь». Загинув від кулі снайпера під час війни на сході України. Кавалер Ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2014, лицар Ордена «Народний Герой України» (посмертно).

Гуменюк Олександр Леонідович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 5 серпня 1964(1964-08-05)
Ясенове Друге, СРСР
Смерть 15 серпня 2014(2014-08-15) (50 років)
Дебальцеве, Україна
(Вогнепальне поранення)
Поховання
Лук'янівське військове кладовище : 

Псевдо Батя
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Територіальна оборона
Формування
 11 «Київська Русь»
Війни / битви

Українська миротворча місія в Югославії
Війна на сході України

Командування
2014
 11 «Київська Русь», командир
Нагороди та відзнаки
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуменюк.

Життєпис Редагувати

05.1983—11.1983 — курсант в/ч 23590 (СКВО).

11.1983—06.1985 — механік метеоприладів в/ч 55618 (КВО).

08.1986—06.1990 — курсант Рязанського ВВДКДКУ (КБВО).

06.1990—09.1990 — командир парашутно-десантного взводу ВДБ (ВДВ).

09.1990—12.1990 — командир комендантського взводу ВДБ (ВДВ).

12.1990—02.1992 — командир взводу-викладач шп вдв (ВДВ).

08.1993—08.1995 — командир навчальної роти амд (ОдВО).

08.1995—12.1995 — начальник штабу — заступник Командира 28ОУБ (ОдВО).

12.1995—10.1997 — заступник командира 28ОУБдВО (ОдВО).

10.1997—08.1999 — заступник командира батальйону амб (ОдВО).

08.1999—01.2001 — командир парашутно-десантного батальйону амд (Півд. ОК).

01.2001—09.2001 — начальник штабу — перший заступник командира полку 80 оамп (Зах. ОК).

09.2001—06.2003 — слухач факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня НАО.

06.2003—01.2004 — начальник штабу — перший заступник командира центру нцсп (Півд. ОК).

01.2004—03.2004 — у розпорядженні ГСВ ЗСУ.

03.2004—07.2005 — старший офіцер групи бойової підготовки овш уамв (КСВ ЗСУ).

07.2005—09.2006 — начальник групи бойової підготовки овш уамв (КСВ ЗСУ).

З 03.2014 — командир 11 батальйону територіальної оборони Київського обласного військового комісаріату оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Проходив службу в складі українського миротворчого контингенту в колишній Югославії.

Могила Олександра Гуменюка

15 серпня 2014 року загинув у бою поблизу села Малоіванівка Перевальського району Луганської області. Похований у Києві, на Лук'янівському військовому цвинтарі (ділянка № 4).

Нагороди та вшанування Редагувати

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку (посмертно)
  • Орден «Народний Герой України» (2015).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 35.
  • Вшановується 15 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.

Сім'я Редагувати

Дружина — Гуменюк-Торган Олена Олександрівна. Діти — Гуменюк Святослав Олександрович, Гуменюк Олег Олександрович, Гуменюк Максим Олександрович.

Примітки Редагувати

  1. (рос.). «Вгороде. Одесса». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014. 
  2. . Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 3 вересня 2014. 
  3. Список випускників 1990 року (рос.). Сайт РВПДКУ імені Маргелова. Процитовано 26 серпня 2014. [недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Михайло Басараб. . «Lb.ua». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 серпня 2014. 
  5. Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Дзвін Пам'яті пролунав 4 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksa ndr Leoni dovich Gumenyu k nar 5 serpnya 1964 Yasenove Druge SRSR 1 pom 15 serpnya 2014 Debalceve Ukrayina ukrayinskij vijskovik polkovnik posmertno zasnovnik ta komandir 11 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Kiyivska Rus 2 Zaginuv vid kuli snajpera pid chas vijni na shodi Ukrayini Kavaler Ordena Bogdana Hmelnickogo III stupenya 2014 licar Ordena Narodnij Geroj Ukrayini posmertno Gumenyuk Oleksandr Leonidovich PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya 5 serpnya 1964 1964 08 05 Yasenove Druge SRSRSmert 15 serpnya 2014 2014 08 15 50 rokiv Debalceve Ukrayina Vognepalne poranennya Pohovannya Luk yanivske vijskove kladovishe Psevdo BatyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Desantni vijskaTeritorialna oboronaFormuvannya 11 Kiyivska Rus Vijni bitvi Ukrayinska mirotvorcha misiya v YugoslaviyiVijna na shodi Ukrayini Boyi za DebalceveKomanduvannya2014 11 Kiyivska Rus komandirNagorodi ta vidznakiOrden Narodnij Geroj Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gumenyuk Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi ta vshanuvannya 3 Sim ya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis Redaguvati05 1983 11 1983 kursant v ch 23590 SKVO 11 1983 06 1985 mehanik meteopriladiv v ch 55618 KVO 08 1986 06 1990 kursant Ryazanskogo VVDKDKU KBVO 3 06 1990 09 1990 komandir parashutno desantnogo vzvodu VDB VDV 09 1990 12 1990 komandir komendantskogo vzvodu VDB VDV 12 1990 02 1992 komandir vzvodu vikladach shp vdv VDV 08 1993 08 1995 komandir navchalnoyi roti amd OdVO 08 1995 12 1995 nachalnik shtabu zastupnik Komandira 28OUB OdVO 12 1995 10 1997 zastupnik komandira 28OUBdVO OdVO 10 1997 08 1999 zastupnik komandira bataljonu amb OdVO 08 1999 01 2001 komandir parashutno desantnogo bataljonu amd Pivd OK 01 2001 09 2001 nachalnik shtabu pershij zastupnik komandira polku 80 oamp Zah OK 09 2001 06 2003 sluhach fakultetu pidgotovki fahivciv operativno taktichnogo rivnya NAO 06 2003 01 2004 nachalnik shtabu pershij zastupnik komandira centru ncsp Pivd OK 01 2004 03 2004 u rozporyadzhenni GSV ZSU 03 2004 07 2005 starshij oficer grupi bojovoyi pidgotovki ovsh uamv KSV ZSU 07 2005 09 2006 nachalnik grupi bojovoyi pidgotovki ovsh uamv KSV ZSU Z 03 2014 komandir 11 bataljonu teritorialnoyi oboroni Kiyivskogo oblasnogo vijskovogo komisariatu operativnogo komanduvannya Pivnich Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini Prohodiv sluzhbu v skladi ukrayinskogo mirotvorchogo kontingentu v kolishnij Yugoslaviyi 4 nbsp Mogila Oleksandra Gumenyuka15 serpnya 2014 roku zaginuv u boyu poblizu sela Maloivanivka Perevalskogo rajonu Luganskoyi oblasti Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu cvintari dilyanka 4 Nagorodi ta vshanuvannya RedaguvatiOrden Bogdana Hmelnickogo III stupenya 21 serpnya 2014 posmertno za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi visokoprofesijne vikonannya sluzhbovogo obov yazku posmertno 5 Orden Narodnij Geroj Ukrayini 2015 Jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 2 ryad 7 misce 35 Vshanovuyetsya 15 serpnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya ukrayinskih zahisnikiv yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi 6 Sim ya RedaguvatiDruzhina Gumenyuk Torgan Olena Oleksandrivna Diti Gumenyuk Svyatoslav Oleksandrovich Gumenyuk Oleg Oleksandrovich Gumenyuk Maksim Oleksandrovich Primitki Redaguvati Spisok voennyh iz Odessy i oblasti pogibshih v ATO na Donbasse ros Vgorode Odessa Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2014 Pro nazvu 11 bataljonu teritorialnoyi oboroni Kiyivskoyi oblasti Kiyivska Rus Arhiv originalu za 6 sichnya 2016 Procitovano 3 veresnya 2014 Spisok vipusknikiv 1990 roku ros Sajt RVPDKU imeni Margelova Procitovano 26 serpnya 2014 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Mihajlo Basarab Kombate Gumenyuk vichna Vam pam yat Lb ua Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 26 serpnya 2014 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 2014 roku 660 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Dzvin Pam yati prolunav 4 razi V Minoboroni vshanuvali zagiblih Ukrayinskih zahisnikivDzherela RedaguvatiGumenyuk Oleksandr Leonidovich Arhivovano 26 serpnya 2018 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za UkrayinuPosilannya RedaguvatiKostyantin Ilchenko Po dorogam ATO Chast 3 Okopnaya pravda Posvyashaetsya kombatu Aleksandru Gumenyuku pogibshemu v boyah pod Luganskom ros Politiko Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 26 serpnya 2014 Dni zhalobi u Kocyubinskomu Pulsar Priirpinnya Procitovano 26 serpnya 2014 Geroyi nebesnogo vijska Oleksandr Gumenyuk na YouTubeInterv yuVioletta Kirtoka 19 serpnya 2014 Aleksandr Gumenyuk Net somnenij chto my pobedim My uzhe pobedili ros Fakty i kommentarii Arhiv originalu za 24 serpnya 2014 Procitovano 26 serpnya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gumenyuk Oleksandr Leonidovich amp oldid 39184151