Гула Інна Йосипівна (9 травня 1940, Харків, УРСР, СРСР — 28 травня 1990, Москва, СРСР) — радянська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1976).
| Гула Інна Йосипівна | |
|---|---|
| Народилася | 9 травня 1940 Харків, СРСР |
| Померла | 28 травня 1990 (50 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Домодєдовське кладовищеd |
| Громадянство | СРСР |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна |
| Роки діяльності | 1966—1990 |
| Чоловік | Геннадій Шпаликов |
| Діти | Шпаликова Дар'я Геннадіївна (актриса) |
| Провідні ролі | Наташа («Коли дерева були великими»), Олена («Довге щасливе життя») |
| IMDb | ID 0347667 |
| Нагороди та премії | |
| |
Біографія ред.
Творча кар'єра ред.
Після закінчення школи вступила до студії при Центральному дитячому театрі. Навчалася в Театральному училищі ім. Щукіна в 1962–1964 роках.
У 1960 році дебютувала в кіно, виконавши головну роль Олі Рижкової у фільмі Василя Ординського «Хмари над Борськом». У 1961 році, у творчому дуеті з Юрієм Нікуліним, зіграла найзначнішу свою роль в фільмі Льва Куліджанова «Коли дерева були великими» (у 1962 році картина брала участь в основному конкурсному показі Каннського кінофестивалю). Грала у фільмах провідних радянських режисерів — В. Ординського, Г. Натансона, А. Ефроса, М. Швейцера, С. Шустера.
Служила в московському Театрі юного глядача. У 1966—1990 рр. — актриса Театру-студії кіноактора.
Акторська гра Інни відрізнялася високим психологізмом і глибоким зануренням в образ персонажу.
| (Талант) Інни, який був її важким тягарем і ярмом, поневолював і мучив її та її близьких. Вона поширювала занепокоєння і дискомфорт, що потім виявився в сімейній драмі Інни і Гени Шпаликова. Якась у ній була «чорна діра», яку з першого погляду не вгадаєш. Було щось оманливе в її привабливій зовнішності, бездонних виразних очах. У роботі Інна була нещадна до себе, не боялася бути некрасивою, морщила ніс і волочила ноги. |
Приватне життя ред.
Дочка Дарина Шпаликова народилася 19 березня 1963 року в Москві.
У 1974 році повісився її чоловік Геннадій Шпаликов, а через 16 років, в 1990 році, покінчила життя самогубством і сама Інна. Обставини її смерті досі достеменно невідомі. За однією з версій, актриса страждала від незатребуваності в кіно, за іншою — причиною стало передозування снодійного.
Пішла з життя 28 травня 1990 року в Москві. Похована на Домодєдовському кладовищі в Підмосков'ї (ділянка 38).
Фільмографія ред.
| Рік | Назва | Роль | Країна | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1960 | «Хмари над Борськом» | Оля Рижкова | ||
| 1960 | «Шумний день» | Марьяна | ||
| 1961 | «Коли дерева були великими» | Наталя | ||
| 1962 | «Велика дорога» | Шура, дружина Гашека | ||
| 1964 | «П'ята тополя» | |||
| 1965 | «Часе, вперед!» | Шура Солдатова | ||
| 1966 | «Довге щасливе життя» | Олена (Лена) | ||
| 1969 | «Фронт за околицею» | Анна (короткометражний) | ||
| 1971 | «Якщо ти чоловік...» | Маша | ||
| 1971 | «Пристань на тому березі» | Маруся | ||
| 1975 | «Втеча містера Мак-Кінлі» | секретарка | ||
| 1977 | «Ходіння по муках» | Єлизавета Київна Расторгуєва | ||
| 1979 | «Маленькі трагедії» | Цариця ночі | ||
| 1984 | «Мертві душі» | епізод | ||
| 1987 | «Крейцерова соната» | епізод, дама з лорнетом |
Пам'ять ред.
- 1994 — У російському документальному телепроєкті (рос.)«Чтобы помнили» одна з серій присвячена актрисі: (рос.)«Инна Гулая. Фильм 1».
Примітки ред.
Література ред.
- Полухина Л. С. Инна Гулая и Геннадий Шпаликов. — 2007. — ISBN 978-5-9265-0392-7.
Посилання ред.
- Інна Гула на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на Кіно-Театр.ру [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Могила І. Гулої на Домодєдовському кладовищі [ 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]