Микола Миколайович Губенко (17 серпня 1941, Одеса, Українська РСР, СРСР — 16 серпня 2020, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер і сценарист українського походження. Засновник і художній керівник театру «Співдружність акторів Таганки» з 1992 року. Народний артист РРФСР (1985). Державний і політичний діяч, останній Міністр культури СРСР.
| Губенко Микола Миколайович | |
|---|---|
| Губенко Николай Николаевич | |
| | |
| Дата народження | 17 серпня 1941 |
| Місце народження | Одеса, УРСР |
| Дата смерті | 16 серпня 2020 (78 років) |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Поховання | Кунцевське кладовище |
| Громадянство | СРСР Росія |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Професія | актор, кінорежисер, сценарист, театральний режисер |
| Членство | СК СРСР, ЦК КПРС, Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd і Moscow City Dumad |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0345536 |
| gubenko.mos.ru | |
| Губенко Микола Миколайович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився 17 серпня 1941 року в Одесі.
В 1958 році після закінчення театральної студії був зарахований до трупи допоміжного складу Одеського театру юного глядача, де грав епізодичні ролі.
Навчався на акторському та режисерському факультетах у ВДІКу (Московському державному інституті кіно) та Державному цирковому училищі.
З 1964 грав на сцені театру на Таганці. З 1986 — режисер цього театру.
У кіно дебютував у фільмі «Застава Ілліча» («Мені двадцять років») (1964).
Дружина: Жанна Болотова — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1985).
Фільмографія ред.
- 1964 — Застава Ілліча («Мені двадцять років») — Микола Фокін
- 1964 — Коли відлітають лелеки — Раду
- 1964 — Поки фронт в обороні — Бур'янов
- 1964 — П'ядь землі — поранений у плече солдат
- 1966 — Хлопчик і дівчинка — попутник з гітарою
- 1966 — Останній шахрай — Петя Дачников
- 1967 — Початок невідомого століття (кіноальманах) — людина з коровою
- 1967 — Пароль не потрібен — Василій Костянтинович Блюхер
- 1967 — Перший кур'єр — Яша-барончик, кримінальник з Молдаванки
- 1969 — Дворянське гніздо — Ситников
- 1969 — Директор — Олексій Зворикі
- 1969 — Золоті ворота — солдат Іван
- 1971 — Прийшов солдат з фронту — Микола Максимович Єгоров, голова колгоспу
- 1974 — Якщо хочеш бути щасливим — Андрій Родіонов
- 1975 — Вони воювали за Батьківщину — Голощоков, лейтенант
- 1975 — Прошу слова — Сергій Уваров, чоловік Єлизавети Андріївни
- 1976 — Підранки — Григорій Альбертович Криворучко, вихователь в інтернаті
- 1988 — Заборонена зона — епізод
Озвучування ред.
- 1976 — Підранки — Олексій Бартенєв
- 1977 — У зоні особливої уваги — прапорщик Волентір
- 1980 — З життя відпочивальників — Олексій Сергійович Павлищев
- 1982—1988 — В. І. Ленін. Сторінки життя (документальний) — Ленін
- 1983 — І життя, і сльози, і любов — Павло Андрійович Крупенін
- 2009 — Ісаєв — від автора
- 2013 — Ку! Кін-дза-дза (анімаційний) — Чижов
Режисер ред.
- 1968 — Настасья і Хомко (короткометражний)
- 1971 — Прийшов солдат з фронту
- 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
- 1976 — Підранки
- 1980 — З життя відпочивальників
- 1983 — І життя, і сльози, і любов
- 1988 — Заборонена зона
Сценарист ред.
- 1971 — Прийшов солдат з фронту
- 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
- 1976 — Підранки
- 1980 — З життя відпочивальників
- 1983 — І життя, і сльози, і любов
- 1988 — Заборонена зона
Література ред.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання ред.
- Умер народный артист РСФСР Николай Губенко /РБК, 16.08.2020/ [ 28 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Особистий сайт [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]