www.wikidata.uk-ua.nina.az

Губар Олег Йосипович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Губар Олег Йосипович Губар 16 листопада 1953 Одес

Губар Олег Йосипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Губар.

Олег Йосипович Губар (16 листопада 1953, Одеса — 19 березня 2021) — український прозаїк, журналіст, поет, автор книг з історії Одеси. Почесний громадянин Одеси.

Губар Олег Йосипович
Народився 16 листопада 1953(1953-11-16) або 1953
Одеса, СРСР
Помер 19 березня 2021(2021-03-19) або 2021
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність журналіст, поет, краєзнавець, письменник
Сфера роботи журналістика, література, marine transportationd і історія культури
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова

Життєпис ред.

Походження та навчання ред.

Батьки — вчитель математики Йосип Львович Губар (1922—?) і Дуся Марківна Шварц (1922—?). Закінчив музичну школу за класом скрипки. Навчався в середній школі № 92, колишньої одеської гімназії Ігліцького.

Служив у радянській армії, був студентом Одеського інституту інженерів морського флоту, потім Одеського державного університету (закінчив геолого-географічний факультет), археологом, геологом, робітникам-землекопом, вантажником, слюсарем, науковим працівником та журналістом.

Трудова діяльність ред.

Працював у газетах «Вечірня Одеса», «Одеський вісник», «Вісник регіону», в журналі «Одеса». З 2000 року входить до редколегії і випускає одеський літературно-художній, історико-краєзнавчий альманах «Дерибасівська — Рішельєвська».

Член бюро історико-краєзнавчої секції «Одесика» Одеського Будинку вчених; президії Одеського відділення Українського товариства охорони пам'яток історії та культури; історико-топонімічної і паркової комісій Одеського міськвиконкому. Почесний член Всесвітнього клубу одеситів. Почесний член Європейського інтерклубу «Будинок Де Рібаса».

Автор багатьох книг, публікацій в журналах України, Росії, Німеччини та Ізраїлю.

Громадянська позиція ред.

Мав українофобські і проросійські погляди. Зокрема 2018 року заявив:

Одеса переживає найважчий період у своїй історії. Український керівний режим брехливий і тримається тільки на війні. Не припиняються спроби переписати історію міста.

Родина ред.

Був чотири рази одружений. Донька Маша, сини Федір, Фелікс та Леонід.

Премії, нагороди ред.

  • «За любов до Одеси», премія Національної спілки журналістів України, 1999;
  • «За кращий літературний твір, виданий в Одесі», 2000 (за книгу «Людина з вулиці Тираспольської»);
  • Лауреат премії «Твої імена, Одеса», 2001; «Мережевий Дюк», 2001 (у номінації «Мала проза»);
  • «За кращу журналістську роботу», 2002 (за альманах «Дерибасівська-Рішельєвська», спільно з Ф. Д. Кохрихтом та Є. М. Голубовським);
  • «Золоте перо Одеси» (журналістика), 2004;
  • «Одесит року — 2004» в номінації «Інтелект Одеси»;
  • Дипломи Міжнародної книжкової ярмарки «Зелена Хвиля» за мистецькі та краєзнавчі книги;
  • Почесна грамота Одеського міського голови за організацію повернення праху подружжя Воронцових у Спасо-Преображенський собор, 2005.
  • «Людина справи», 2007.
  • Почесний громадянин міста Одеси (2014)

Книги та брошури ред.

  • «Пушкин. Театр. Одесса», 1993
  • "Сто вопросов «за Одессу», 1994
  • «Секция „Одессика“ за 30 лет», 1994
  • «Академик Александр Штеренгерц», 1995 (разом з Є. О. Поклітаром)
  • «Оружие самозащиты», 1995
  • «Народная икона Центральной, Левобережной и Южной Украины XVIII—XX столетий», 1997
  • «Всматриваясь в лица. К 155-летию фотографии в Одессе», 1998
  • «Воронцов и Воронцова», 1999
  • «Человек с улицы Тираспольской», 2000 (проза)
  • «Second hand», 2001 (проза)
  • «Мелкое хулиганство», 2002 (проза)
  • «Энциклопедия друзей», 2003
  • «Odessa Memories», Washington University Press, 2003 (альбом-монографія, разом з Патрісією Херліхі, Бел Кауфман, Олександром Розенбоймом, Ніком Ільїним)
  • «Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях» (під патронатом Всесвітнього клубу одеситів), 2004
  • «Оккупация: Одесса, 1941—1944», 2004 (илюстрований альбом, разом з М. Б. Пойзнером та А. Л. Грабовським)
  • «Моё собачье дело. Иронические очерки о старой Одессе», 2004
  • «Одесса: Пале-Рояль. Иллюстрированный альбом», 2005
  • «„Весы и меры“ старой Одессы», 2005
  • «Телемак», 2005 (проза)
  • «101 вопрос об Одессе», 2006
  • «Старые дома и другие памятные места Одессы», 2006
  • Брав участь у перевиданні книг Доротеї Атлас (1992) і А. М. де Рібаса (2005)
  • Підготував до друку і видав книгу покійного друга, історика містобудування Одеси В. А. Чарнецького: «Древних стен негласное звучанье», 2001
  • Підготував до друку і видав збірку віршів і графіки покійного друга, художника Юрія Коваленка: «Последний альбом», 2004
  • Первые кладбища Одессы. — ТЭС, 2012 г. — ISBN 978-966-2389-55-5.
  • Second hand. — ТЭС, 2012 г.
  • Очерки ранней истории евреев Одессы. / предисл. М. М. Рашковецкий. — Одесса: ВМВ, 2013. — 415 с., ил.
  • «Second ear». — 2014.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 19 березня 2021. 
  3. . dumskaya.net. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 6 квітня 2019. 
  4. News-Front (18 листопада 2016). . Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 6 квітня 2019. 
  5. Oleg Gubar - - Многое бы надо предъявить порохоботовским.... archive.is. 6 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019. 
  6. Politnavigator TV (5 вересня 2018). Кто в Одессу с мечом придёт, тот его в металлолом и отнесёт – Олег Губарь 02 09 2018. Процитовано 6 квітня 2019. 

Посилання ред.

  • (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gubar Oleg Josipovich Gubar 16 listopada 1953 Odesa 19 bereznya 2021 2 ukrayinskij prozayik zhurnalist poet avtor knig z istoriyi Odesi Pochesnij gromadyanin Odesi 3 Gubar Oleg JosipovichNarodivsya 16 listopada 1953 1953 11 16 abo 1953 1 Odesa SRSRPomer 19 bereznya 2021 2021 03 19 abo 2021 1 Krayina SRSR UkrayinaDiyalnist zhurnalist poet krayeznavec pismennikSfera roboti zhurnalistika 1 literatura 1 marine transportationd 1 i istoriya kulturi 1 Alma mater ONU im I I Mechnikova Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya ta navchannya 1 2 Trudova diyalnist 2 Gromadyanska poziciya 3 Rodina 4 Premiyi nagorodi 5 Knigi ta broshuri 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaZhittyepis red Pohodzhennya ta navchannya red Batki vchitel matematiki Josip Lvovich Gubar 1922 i Dusya Markivna Shvarc 1922 Zakinchiv muzichnu shkolu za klasom skripki Navchavsya v serednij shkoli 92 kolishnoyi odeskoyi gimnaziyi Iglickogo Sluzhiv u radyanskij armiyi buv studentom Odeskogo institutu inzheneriv morskogo flotu potim Odeskogo derzhavnogo universitetu zakinchiv geologo geografichnij fakultet arheologom geologom robitnikam zemlekopom vantazhnikom slyusarem naukovim pracivnikom ta zhurnalistom Trudova diyalnist red Pracyuvav u gazetah Vechirnya Odesa Odeskij visnik Visnik regionu v zhurnali Odesa Z 2000 roku vhodit do redkolegiyi i vipuskaye odeskij literaturno hudozhnij istoriko krayeznavchij almanah Deribasivska Rishelyevska Chlen byuro istoriko krayeznavchoyi sekciyi Odesika Odeskogo Budinku vchenih prezidiyi Odeskogo viddilennya Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi istoriko toponimichnoyi i parkovoyi komisij Odeskogo miskvikonkomu Pochesnij chlen Vsesvitnogo klubu odesitiv Pochesnij chlen Yevropejskogo interklubu Budinok De Ribasa Avtor bagatoh knig publikacij v zhurnalah Ukrayini Rosiyi Nimechchini ta Izrayilyu Gromadyanska poziciya red Mav ukrayinofobski i prorosijski poglyadi 4 5 Zokrema 2018 roku zayaviv Odesa perezhivaye najvazhchij period u svoyij istoriyi Ukrayinskij kerivnij rezhim brehlivij i trimayetsya tilki na vijni Ne pripinyayutsya sprobi perepisati istoriyu mista 6 Rodina red Buv chotiri razi odruzhenij Donka Masha sini Fedir Feliks ta Leonid Premiyi nagorodi red Za lyubov do Odesi premiya Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini 1999 Za krashij literaturnij tvir vidanij v Odesi 2000 za knigu Lyudina z vulici Tiraspolskoyi Laureat premiyi Tvoyi imena Odesa 2001 Merezhevij Dyuk 2001 u nominaciyi Mala proza Za krashu zhurnalistsku robotu 2002 za almanah Deribasivska Rishelyevska spilno z F D Kohrihtom ta Ye M Golubovskim Zolote pero Odesi zhurnalistika 2004 Odesit roku 2004 v nominaciyi Intelekt Odesi Diplomi Mizhnarodnoyi knizhkovoyi yarmarki Zelena Hvilya za mistecki ta krayeznavchi knigi Pochesna gramota Odeskogo miskogo golovi za organizaciyu povernennya prahu podruzhzhya Voroncovih u Spaso Preobrazhenskij sobor 2005 Lyudina spravi 2007 Pochesnij gromadyanin mista Odesi 2014 Knigi ta broshuri red Pushkin Teatr Odessa 1993 Sto voprosov za Odessu 1994 Sekciya Odessika za 30 let 1994 Akademik Aleksandr Shterengerc 1995 razom z Ye O Poklitarom Oruzhie samozashity 1995 Narodnaya ikona Centralnoj Levoberezhnoj i Yuzhnoj Ukrainy XVIII XX stoletij 1997 Vsmatrivayas v lica K 155 letiyu fotografii v Odesse 1998 Voroncov i Voroncova 1999 Chelovek s ulicy Tiraspolskoj 2000 proza Second hand 2001 proza Melkoe huliganstvo 2002 proza Enciklopediya druzej 2003 Odessa Memories Washington University Press 2003 albom monografiya razom z Patrisiyeyu Herlihi Bel Kaufman Oleksandrom Rozenbojmom Nikom Ilyinim Odessa v novyh pamyatnikah memorialnyh doskah i zdaniyah pid patronatom Vsesvitnogo klubu odesitiv 2004 Okkupaciya Odessa 1941 1944 2004 ilyustrovanij albom razom z M B Pojznerom ta A L Grabovskim Moyo sobache delo Ironicheskie ocherki o staroj Odesse 2004 Odessa Pale Royal Illyustrirovannyj albom 2005 Vesy i mery staroj Odessy 2005 Telemak 2005 proza 101 vopros ob Odesse 2006 Starye doma i drugie pamyatnye mesta Odessy 2006 Brav uchast u perevidanni knig Doroteyi Atlas 1992 i A M de Ribasa 2005 Pidgotuvav do druku i vidav knigu pokijnogo druga istorika mistobuduvannya Odesi V A Charneckogo Drevnih sten neglasnoe zvuchane 2001 Pidgotuvav do druku i vidav zbirku virshiv i grafiki pokijnogo druga hudozhnika Yuriya Kovalenka Poslednij albom 2004 Pervye kladbisha Odessy TES 2012 g ISBN 978 966 2389 55 5 Second hand TES 2012 g Ocherki rannej istorii evreev Odessy predisl M M Rashkoveckij Odessa VMV 2013 415 s il Second ear 2014 Div takozh red Tin PushkinaPrimitki red a b v g d e Czech National Authority Database d Track Q13550863 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 19 bereznya 2021 Istorik Oleg Gubar stal Pochetnym grazhdaninom Odessy Novosti Odessy dumskaya net Arhiv originalu za 7 veresnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2019 News Front 18 listopada 2016 V Odesse lyudi prihodyat v sebya posle volny ukrainskoj propagandy Oleg Gubar Arhiv originalu za 19 listopada 2016 Procitovano 6 kvitnya 2019 Oleg Gubar Mnogoe by nado predyavit porohobotovskim archive is 6 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2019 Politnavigator TV 5 veresnya 2018 Kto v Odessu s mechom pridyot tot ego v metallolom i otnesyot Oleg Gubar 02 09 2018 Procitovano 6 kvitnya 2019 Posilannya red Oleg Gubar Privoz ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gubar Oleg Josipovich amp oldid 40115480