Грідчин Максим Валерійович (нар. 31 серпня 1988, селище Краснопілля Краснопільського району (нині Сумського району) Сумської області Української РСР СРСР — пом. 7 березня 2022, м. Маріуполь Донецької області) — підполковник, начальник відділення бойової та спеціальної підготовки військової частини 3057 12-тої бригади оперативного призначення Національної гвардії України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.
| Максим Грідчин Грідчин Максим Валерійович | |
|---|---|
| Підполковник | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 31 серпня 1988 селище Краснопілля Краснопільського району (нині Сумського району) Сумської області Української РСР СРСР |
| Смерть | 7 березня 2022 (33 роки) м. Маріуполь Донецької області (під час виконання бойового завдання отримав смертельне поранення) |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Національна гвардія |
| Формування | 12 БрОП |
| Війни / битви | Російсько-українська війна Бої за Маріуполь |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Максим Грідчин народився 1988 року у селищі Краснопілля Краснопільського району (нині Сумського району) на Сумщині. В 2010 році закінчив Академію внутрішніх військ МВС України (з 2014 року — Національна академія Національної гвардії України), Харків. До 2014 року ніс службу в місті Макіївка Донецької області. З 2014 року брав участь в бойових діях (звільнення та оборона Маріуполя). В Маріуполі військову службу ніс на посаді начальника відділення бойової та спеціальної підготовки військової частини 3057 12-тої бригади оперативного призначення Національної гвардії України у Маріуполі Донецької області.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну захищав місто Маріуполь. 6 березня 2022 року під час ведення запеклих боїв на одному з найтяжчих напрямків оборони Маріуполя зазнав смертельного поранення. Помер наступного дня.
Має сина, Гліба та сестру, Ольгу
Родина ред.
З 2020 року був цивільним чоловіком медички Альони Кушнір (Новіцької). Разом вони жили у Маріуполі, служили у військових частинах. Медична інструкторка Національної гвардії («Азов») Альона загинула 15 квітня 2022 року — через 40 днів після смерті Максима Грідчина.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки ред.
- . Волинь (укр.). 23 квітня 2022. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
- 14 квітня, минає 40 днів, як загинув захисник України, гвардієць, наш земляк Максим Грідчин. Краснопілля край Слобожанський (укр.). 13 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
- ↑ Петік, Марина (23 квітня 2022). . obozrevatel (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
- Минобороны России опубликовало списки погибших украинских военных в ходе спецоперации. Горловка News (укр.). 18 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
Джерела ред.
- Указ Президента України від 17 березня 2022 року № 144/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |