Групи іменників — класифікація іменників за родом, закінченням та закінченням основи. Група іменника впливає на формування його закінчень під час відмінювання. Групування іменників не є окремою граматичною класифікаційною категорією, а підкатегорією відміни (типів відмінювання).
Групи іменників характерні для слов'янських мов.
Групи іменників української мови Редагувати
В українській мові на групи поділяються іменники першої та другої відмін.
І Відміна Редагувати
Тверда Редагувати
У називному відмінку однини має закінчення -а, та основу на твердий приголосний (крім тих, що мають шиплячі: ш, щ, ж, дж, ч на прикінці основи): вага́, до́нька, дочка́ , маши́на, вода, воєво́да, базіка, зна́йда, невда́ха, пла́кса, сирота́та, Алі́нана, Катери́на, Мико́ла, Тома.
М'яка Редагувати
У називному відмінку однини має закінчення -я: бу́ря, відмі́нниця, друка́рня, земля́ , надія, пі́сня, сім’я́, Ілля, столиця, спідниця, гривня, праця, Валерія, Стефанія.
Мішана Редагувати
У називному відмінку однини має закінчення -а, та основу на ш, щ, ж, дж, ч: ве́жа, гу́ща, ї́жа, ка́ша, кру́ча, межа́ , пло́ща, те́ща, вельмо́жа, паша́, листоно́ша, міхоно́ша, Маша, Манижа.
| І відміна; жіночий, чоловічий роди (загальні назви) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| тверда група (на твердий) | м’яка група | мішана група (на -ш, -щ, -ч, -ж) | |||||
| основа на м’який | основа на -й | |||||||
| однина | множина | однина | множина | однина | множина | однина | множина | |
| Н. | парта | парти | вишня | вишні | мрія | мрії | задача | задачі |
| Р. | парти | парт | вишні | вишень | мрії | мрій | задачі | задач |
| Д. | парті | партам | вишні | вишням | мрії | мріям | задачі | задачам |
| Зн. | парту | парти | вишню | вишні | мрію | мрії | задачу | задачі |
| Ор. | партою | партами | вишнею | вишнями | мрією | мріями | задачею | задачами |
| М. | парті | партах | вишні | вишнях | мрії | мріях | задачі | задачах |
| Кл. | парто | парти | вишне | вишні | мріє | мрії | задаче | задачі |
| І відміна; жіночий, чоловічий роди (власні назви) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| тверда група (на твердий) | м’яка група | мішана група (на -ш, -щ, -ч, -ж) | |||||
| основа на м’який | основа на -й | |||||||
| однина | множина | однина | множина | однина | множина | однина | множина | |
| Н. | Анна | Анни | Ілля | Іллі | Стефанія | Стефанії | Маша | Маші |
| Р. | Анни | Анн | Іллі | Іллів | Стефанії | Стефаній | Маші | Маш |
| Д. | Анні | Аннам | Іллі | Іллям | Стефанії | Стефаніям | Маші | Машам |
| Зн. | Анну | Аннам | Іллю | Іллів | Стефанію | Стефаній | Машу | Машам |
| Ор. | Анною | Аннами | Іллею | Іллями | Стефанією | Стефаніями | Машею | Машами |
| М. | Анні | Аннах | Іллі | Іллях | Стефанії | Стефаніях | Маші | Машах |
ІІ Відміна (чоловічий рід) Редагувати
Тверда Редагувати
У називному відмінку однини з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих: ш, щ, ж, дж, ч) і з закінченням -о та нульовим: дуб, о́дуд, пала́ц, темп, ужи́нок, у́спіх; ба́тько, Петро́.
М'яка Редагувати
Скаладється з іменників, що мають кінцевий м’який приголосний основи, із закінченням -о, або нульовим: боє́ць, ве́летень, зви́чай, крадій, край, мите́ць, тату́ньо, діду́ньо, уді́й, учи́тель, Анто́сьо, Бене́дьо, Іва́ньо.
Мішана Редагувати
У називному відмінку однини має закінчення на шиплячий ш, щ, ж, дж, ч і з закінченням -е та нульовим: ванта́ж, дощ, сто́рож, слуха́ч, ткач, това́риш; вітри́ще, діди́ще, дуби́ще.
| ІІ відміна; чоловічий рід (загальні назви) | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| тверда група | м’яка група | мішана група (на -ш, -щ, -ч, -ж) | |||||
| основа на -й | ||||||||
| однина | множина | однина | множина | однина | множина | однина | множина | |
| Н. | степ | степи | боєць | бійці | гай | гаї | кущ | кущі |
| Р. | степу | степів | бійцю | бійців | гаю | гаїв | куща | кущів |
| Д. | степові (-у) | степам | бійцеві (-ю) | бійцям | гаєві (-ю) | гаями | кущеві (-ю) | кущам |
| Зн. | степ | степи | бійця | бійців | гай | гаї | кущ | кущи |
| Ор. | степом | степами | бійцем | бійцями | гаєм | гаями | кущем | кущами |
| М. | степові (-у) | степах | бійцеві (-ю, -і) | бійцях | гаї (-ю) | гаях | кущі (-еві) | кущах |
| Кл. | степе | степи | болю | бійці | гаю | гаї | куще | кущі |
Слово "Господь" Редагувати
Слово м'якої групи Господь має атематичний тип відмінювання
| Н. | Госпо́дь |
|---|---|
| Р. | Го́спода |
| Д. | Го́сподові (-у), Го́сподеві |
| Зн. | Го́спода |
| Ор. | Го́сподом |
| М. | Го́сподові (-у), Го́сподеві |
| Кл. | Го́споди |
ІІ Відміна (чоловічий рід на -Р) Редагувати
Тверда Редагувати
має у своєму складі переважну більшість іменників на -р, (які, проте, у називному відмінку множини мають закінчення м’якої групи -і): звір — звірі, комар — комарі, снігур — снігурі, щур — щурі, або щури. Та всі іменники іншомовного походження на -ер, -ор, -ур (-юр); іменники з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир (-ір, -їр): інжене́р, колекціоне́р, ма́йстер, дире́ктор, інспе́ктор, профе́сор. Окремі іменники іншомовного походження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені в однині та множині: дóлар — дóлари, пáнцир — пáнцири та ін.
М'яка Редагувати
Сюди належить частина іменників на -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бо́ндар — бо́ндаря, ко́зир — ко́зиря, ку́хар — ку́харя, лі́кар — лі́каря, пи́сар — пи́саря.
А також іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із -ар, -ир на закінчення: буква́р — букваря́ , вівча́р — вівчаря́ , воротáр — воротаря́, друка́р — друкаря́, інвента́р — інвентарю́ (збірне), календа́р — календаря́, кобза́р — кобзаря́, секрета́р — секретаря́, сухáр — сухаря́ , хаба́р — хабаря́, шахта́р — шахтаря́; гузи́р — гузиря́ , проводи́р — проводиря́, (також власні назви) Ігор — Ігоря, Лазар — Лазаря, Снігир — Снігиря.
Мішана Редагувати
Мішана група має іменники на -яр (назви людей за видом їхньої діяльності), у відмінкових формах яких наголос переходить із суфікса на закінчення: бджоля́р — бджолярá, весля́р — веслярá, вугля́р — вугляра́, газетя́р — газетярá, зброя́р — зброярá, каменя́р — каменяра́ , пісня́р — пісняра́ , скляр — скляра́ , смоля́р — смолярá, школя́р — школяра́.
Слово "маляр" Редагувати
Іменник маляр залежно від наголосу належить: або до твердої групи ма́ляр (наголос падає на корінь в усіх відмінках однини й множини: ма́ляр — ма́ляра, ма́лярові, ма́ляра, ма́ляром, (на) ма́лярові — ма́ляри, ма́лярів, ма́лярам, ма́лярів, ма́лярами, (на) ма́лярах); або до мішаної (наголос переходить на закінчення: маля́р — маляра́, маляре́ві, маляра́, маляре́м, (на) малярі́ — малярі́ — малярі́в — маляра́ми — (на) маляра́х).
| ІІ відміна; чоловічий рід (основа на -р) (загальні назви) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
| тверда група | м’яка група | мішана | |||
| однина | множина | однина | множина | однина | множина | |
| Н. | ма́ляр | ма́лярі | вівчар | вівчарі | школяр | школярі |
| Р. | ма́ляра | ма́лярів | вівчаря | вівчарів | школяра | школярів |
| Д. | ма́лярові | ма́лярам | вівчареві | вівчарям | школяреві | школярам |
| Зн. | ма́ляра | ма́лярів | вівчаря | вівчарів | школяра | школярів |
| Ор. | ма́ляром | ма́лярами | вівчарем | вівчарями | школярем | школярами |
| М. | ма́лярові | ма́лярах | вівчареві | вівчарях | школяреві | школярах |
| Кл. | ма́ляру | ма́лярі | вівчарю | вівчарі | школяре | школярі |
ІІ Відміна (середній рід) Редагувати
Тверда Редагувати
До твердої групи належать іменники середн. роду із закінченням -о: боло́то, ві́яло, во́ло, залі́зо, зерно́, зло, крило́, ко́ло, люсте́рко, мавпеня́тко, ма́йво, мі́сто, молоде́цтво, село́, христия́нство.
М'яка Редагувати
До м’якої групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та -я (без суфіксів -ен-, -ят- у формах непрямих відмінків і переважно з подовженням кінцевого приголосного основи): го́ре, мі́сце, мо́ре, по́ле; життя́ , завда́ння, збіжжя, здоро́в’я, змага́ння, знаря́ддя, ли́стя, обли́ччя, пір’я, по́лум’я.
Мішана Редагувати
До мішаної групи належать іменники середн. роду із закінченням -е та основою на шиплячий ш, щ, ж, дж, ч: ло́же, плече́ , прізвище, я́вище.
| ІІ відміна; середній рід | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| тверда група | м’яка група | мішана група (на -ш, -щ, -ч, -ж) | |||||
| (закінчення -е) | (закінчення -я) | |||||||
| однина | множ. | однин | множ. | однина | множина | однина | множина | |
| Н. | село | села | поле | поля | знання | знання | селище | селища |
| Р. | села | сіл | поля | полів | знання | знань | селища | селищ |
| Д. | селу | селам | полю | полям | знанню | знанням | селищу | селищам |
| Зн. | село | села | поле | поля | знання | знання | селище | селищі |
| Ор. | селом | селами | полем | полями | знанням | знаннями | селищем | селищами |
| М. | селі | селах | полі | полях | знанні | знаннях | селищі | селищах |
| Кл. | село | села | поле | поля | знання | знання | селище | селища |
Іменники на -ище Редагувати
Тип відмінювання іменників на -ище (баби́ще — жін. і середн. рід, свекру́шище — жін. і середн. рід і под.) при хитанні в морфологічному роді залежить від значення роду: якщо іменник має дві форми роду (баби́ще — жін. і середн. рід), то для форми жін. роду лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини властиве закінчення -е, типове для іменників другої відміни середнього роду, а в інших відмінках їхні закінчення збігаються із закінченнями іменників першої відміни (обидва варіанти наявні в знахідному відмінку), а для середн. роду — послідовність відмінювання за зразками відмінювання іменників другої відміни середн. роду.
| в. | на -ищ-е, з варіативністю у роді | ||
|---|---|---|---|
| однина (жін. рід) | однина (сер. рід) | множина | |
| Н. | бабище | бабище | бабища |
| Р. | бабищі | бабища | бабищ |
| Д. | бабищі | бабищу | бабищам |
| Зн. | бабище | бабище | бабища |
| Ор. | бабищею | бабищем | бабищами |
| М. | бабищі | бабищу | бабищах |
| Кл. | бабище | бабище | бабища |
| Відміна | Групи іменників | ||
|---|---|---|---|
| тверда | м’яка | мішана | |
| І відміна | Твердий (нешиплячий) приголосний основи: озеро, стріха, хата, вітер, абзац | Будь-який м’який: земля, водій, зілля, князь, сторіччя, пісня | Твердий шиплячий: хаща, тиша, плащ, плече, кущ, лівша' |
| ІІ відміна | Середній рід на -е з основою на приголосний (крім шиплячого): поле, сон | ||
| ІІ відміна на -р | Іменники, що закінчуються на -р, у яких наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення (на -р, -а́р, -ер, -єр, -и́р, -ір, -їр, -ур, -юр, -яр): сир, гектар, шофер, кар’єр, касир, папір, професор, абажур, гіпюр, ювіляр, слова: комар , звір є словами, які треба запам'ятати | Іменники, що закінчуються на ненаголошений склад -ар, -ир, а саме: ті, у яких при відмінюванні (особливо у множині) наголос переходить з основи на закінчення: буква́р — букваря́, кобза́р — кобзаря́, пухи́р — пухиря́; ті, що мають наголос на іншому складі основи: бо́ндар, ко́зир, лі́кар, пи́сар | Іменники, які закінчуються тільки на -яр і означають фах чи рід занять (наголос у непрямих відмінках також переходить з основи на закінчення): вугля́р, пісня́р, скля́р |
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 5 листопада 2012.