Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Громадянська війна в Бурунді (21 жовтня 1993 — серпень 2005) — збройний конфлікт між етнічними групами тутсі й хуту. Конфлікт спалахнув після перших у країні з часів здобуття незалежності від Бельгії 1962 року багатопартійних виборів і формально завершився тільки після того як П'єр Нкурунзіза обійняв посаду президента у серпні 2005 року. У війні загинуло близько 300 тисяч чоловік.
| Громадянська війна в Бурунді | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Хуту | Тутсі | ||||||
 | |
| Уреве | |
| Німецька Східна Африка | |
| Руанда-Урунді | |
| Бурунді | |
| Громадянська війна в Бурунді | |
| Друга конголезька війна | |
| Східноафриканське співтовариство | |
| Хуту | |
| Тутсі | |
Витоки конфлікту
Походження тутсі й хуту донині залишається незрозумілим, але європейські колонізатори (спочатку німці, а потім і бельгійці) закріпили перевагу тутсі над хуту, як у майновому, так і в політичному сенсі. Надання Бурунді незалежності не змінило політичної картини. Вже 1966 року Мішель Мічомберо усунув монархію та встановив у Бурунді президентську республіку, а по суті — військову хунту. Далі були 25 років правління військових режимів тутсі. Останній із військових переворотів відбувся 9 вересня 1987 року. Його очолив майор П'єр Буйоя. Намагаючись розпочати національний діалог, Буйоя провів низку реформ, спрямованих на зниження контролю над ЗМІ. Але замість діалогу ці реформи зародили серед хуту сподівання на послаблення й подальше падіння влади тутсі, що призвело до зростання міжетнічної напруженості. На півночі країни сталось кілька локальних повстань хуту проти місцевих керівників-тутсі, під час яких сотнями вирізались місцеві тутсі. Буйоя відрядив на придушення заколотів армію, і війська убивали хуту тисячами.
Війна
Геноцид 1993 року
За таких умов 27 червня 1993 року в країні було організовано перші багатопартійні вибори. Їх, звичайно, виграв хуту Мельхіор Нгезе Ндадайє, представник «Фронту за демократію в Бурунді» (Front pour la Démocratie au Burundi, FRODEBU). Але вже 21 жовтня 1993 року його вбили екстремісти з числа тутсі. Структури «Фронту за демократію» відповіли нападами на тутсі. Було вбито до 25 тисяч чоловік. У відповідь частина бурундійської армії (багато солдатів були тутсі) й тутси з числа цивільних осіб відповіли нападами на хуту, включаючи цивільне населення, убивши приблизно стільки ж. Разом наступного року на території країни було вбито від 50 до 100 тисяч чоловік.
Пізніше ООН оголосила події 1993 року геноцидом тутсі з боку хуту, організованим як державою, так і групами ополченців.
Загибель Сіпрієна Нтар'яміри
Переворот тутсі, у спробі здійснення якого загинули Мельхіор Нгезе Ндадайє та 6 членів уряду, зрештою провалився, і парламент, в якому домінував «Фронт за демократію», 5 лютого 1994 року обрав новим президентом Сіпрієна Нтар'яміру. Проте 6 квітня 1994 року на підльоті до аеродрому Кігалі зазнав катастрофи літак, на борту якого перебували члени делегації, які повертались із Танзанії, з міжнародної зустрічі з урегулювання конфлікту між тутсі й хуту на території Руанди й Бурунді. Серед них були Сіпрієн Нтар'яміра та президент Руанди Жувеналь Габ'ярімана. За однією з версій, літак було збито, і представники хуту звинуватили в цьому своїх опонентів з числа тутсі. Наслідком цієї трагедії став геноцид у Руанді, який призвів до ще більшої хвилі убивств тутсі в Бурунді. Щоправда, відбувались не організовані убивства, як у сусідній країні, а тільки заворушення. Спікер парламенту Сильвестр Нтібантунганья, який з 6 квітня виконував посаду президента, за два дні отримав президентські повноваження на чотирирічний період, проте реально залишався президентом тільки до жовтня 1994 року. Ситуація в країні продовжувала загострюватись, особливо з появою тисяч руандійських біженців.
Після перевороту 1996 року
Незважаючи на заворушення, політична система з президентом-хуту й армією з тутсі зберігалась до 1996 року, коли П'єр Буйоя усунув чергового президента в результаті військового перевороту. 20 липня 1996 року бойовики-хуту убили 300 тутсі. 5 січня 1997 солдати-тутсі убили 126 біженців-хуту. Тільки 1998 року Буйоя та парламент, в якому все ще домінували хуту, домовились про прийняття перехідної конституції країни, і Буйоя зміг офіційно стати президентом. 15 червня 1998 року почались мирні перемовини. Однак, війна тривала. 2000 року в Танзанії за посередництва Нельсона Мандели проходили перемовини щодо перемир'я в Бурунді. Їх результатом стало створення перехідного уряду, в якому пости президента й віце-президента займали, змінюючи один одного кожні 18 місяців, представники хуту й тутси. Але згоди було досягнуто тільки між урядом і трьома повстанськими групами тутсі. Два угрупування хуту не брали участь у перемовинах та відмовились визнати домовленості. Мирні перемовини, що тривали з 1998 року, було припинено 30 листопада 2000 року практично без просувань. 28 грудня бойовики хуту влаштували різню в автобусі «Титанік Експрес», що курсував з Кігалі. Загинуло 20 тутсі та британська піддана Шарлотта Вільсон. 18 квітня 2001 року провалилась чергова спроба перевороту. 9 листопада 2001 року сталось викрадення 300 учнів коледжу. 25 грудня 2001 року угрупування хуту, що відмовились вступати до мирних перемовин, безуспішно атакували армійські підрозділи. Загинуло 500 бойовиків. Зрештою, більш запеклі бої тривали кілька місяців. 9 вересня 2002 року в в результаті боїв між армією та повстанцями з Національного конгресу за оборону демократії — Військ за оборону демократії (англ. National Council for the Defense of Democracy–Forces for the Defense of Democracy, FDD, фр. Conseil National Pour la Défense de la Démocratie–Forces pour la Défense de la Démocratie, NCDD–FDD) було вбито до 267 беззбройних цивільних осіб.
Президентство Ндайїзейє
В липні 2003 року атака повстанців на столицю країни — місто Бужумбура — призвела до загибелі 300 чоловік. Ще 15 тисяч стали біженцями. Того ж місяця президент Буйоя передав владу хуту Дометьєну Ндайїзейє. В листопаді 2003 року на саміті африканських лідерів у Танзанії останній підписав угоду про перемир'я з найбільшим угрупуванням повстанців-хуту Національним конгресом за оборону демократії — Військами за оборону демократії (англ. National Council for the Defense of Democracy–Forces for the Defense of Democracy, FDD). За цією угодою Війська за оборону демократії ставали політичною партією, а бойовиків було вирішено інтегрувати в армію. 29 грудня 2003 року був убитий папський нунцій в Бурунді архієпископ Майкл Кортні.
У грудні 2004 року інше угрупування повстанців-хуту Сили національного визволення (англ. Forces of National Liberation, FNL) взяло на себе відповідальність за вбивство 160 конголезьких тутсі в таборі біженців ООН Гатумба на території Бурунді поблизу кордону з ДРК. Рада Безпеки ООН засудила масове убивство, підкресливши, що більшість убитих — жінки й діти. Посланцю ООН у Бурунді було наказано розслідувати злочин, і цей крок відзначив втручання ООН до громадянської війни в Бурунді, що зростало. У грудні 2004 року оонівські та урядові сили почали роззброєння тисяч бурундійських солдат і колишніх бойовиків.
Мирний процес і завершення війни
У січні 2005 року президент підписав закон про створення нової національної армії з військових сил тутсі та бойовиків майже всіх угрупувань хуту. Під час першого 1994 року волевиявлення громадян була схвалена нова конституція країни. А в липні відбулись парламентські вибори. Їх виграла FDD. За кілька місяців новий двопалатний парламент, обидві палати якого перебували під контролем хуту, обрав президентом країни представника FDD П'єра Нкурунзізу. 15 квітня 2006 року було скасовано комендантську годину, що діяла у нічний час із 1993 року. Зрештою, в Танзанії було підписано угоду з останнім з угрупувань хуту — Силами національного визволення (англ. Forces of National Liberation, FNL).
Проте в середині квітня 2008 року загони FNL обстріляли столицю Бурунді. Загинуло 33 особи.
Основні сили
Фронт за демократію в Бурунді
Партія «Фронт за демократію в Бурунді» (англ. Front for Democracy in Burundi, FRODEBU, фр. Front pour la Démocratie au Burundi, FRODÉBU) — прогресивна (ліва) партія, сформована 1986 року прибічниками Мельхіора Ндадайє з числа членів марксистської Робітничої партії Бурунді (англ. Burundi Worker's Party, фр. Parti des travailleurs du Burundi). Останню було засновано в серпні 1979 року, вона спиралась на біженців з Бурунді, які перебували на території Руанди. Мельхіор Ндадайє був одним з її провідних лідерів. FRODÉBU стала легальною політичною партією тільки 1992 року. Є консультативним членом Соцінтерну.
Національний конгрес за оборону демократії — Війська за оборону демократії
Національний конгрес за оборону демократії — Війська за оборону демократії (англ. National Council for the Defense of Democracy–Forces for the Defense of Democracy, NCDD-FDD, фр. Conseil National Pour la Défense de la Démocratie — Forces pour la Défense de la Démocratie, CNDD-FDD) — найбільш впливове повстанське угрупування часів громадянської війни, що стало провідною політичною партією країни. Заснована 1994 року. Складалась із політичного крила (NCDD) і збройного угрупування (FDD). У політичному крилі домінували інтелектуали-хуту з південного регіону Бурурі під проводом Леонарда Ньянгоми. У військовому крилі були бойовики, зібрані з усієї країни. Це призвело до розпаду угрупування 2001 року. У жовтні 2001 року всередині угрупування відбулась боротьба за владу: фракція П'єра Нкурунзізи, яка налічувала 10—12 тисяч бойовиків, усунула лідера бойового крила Жана-Боско Ндайїкенгурукійє, за яким пішли тільки 5000 збройних членів FDD. В результаті останні підписали угоду про перемир'я з урядом у жовтні 2002 року та, загалом, додержувались його. А угрупування Нкурунзізи уклало перемир'я тільки у грудні 2002 року й тільки для проформи, продовживши збройну боротьбу. У січні 2005 року під час офіційної церемонії CNDD-FDD була зареєстрована як політична партія. На виборах 4 липня 2005 вона отримала близько 60—80 % голосів, що дозволило їй обирати нового президента. І 19 серпня 2005 року на безальтернативних виборах до парламенту лідер CNDD-FDD П'єр Нкурунзіза був обраний президентом Бурунді.
Сили національного визволення
Сили національного визволення (англ. Forces of National Liberation, FNL) або Національні сили визволення (англ. National Forces of Liberation, фр. Forces nationales de libération, FNL) або (попередня назва) Партія визволення народу хуту (англ. Party for the Liberation of the Hutu People, фр. Parti pour la libération du peuple hutu, PALIPEHUTU) — повстанське угрупування хуту. FNL на чолі з Агатоном Рвазою були первинно її військовим крилом, натомість політичне очолював Жан-Боско Сіндайїгая. PALIPEHUTU була заснована 1980 року в Танзанії в середовищі біженців з Бурунді, які переховувались від репресій уряду тутсі. Проголошуючи принцип збройної боротьби, політичне угрупування 1985 року створила у своєму складі FNL. 1990 року з PALIPEHUTU виділився Фронт національного визволення (FROLINA), а 1991 відкололось збройне крило, отримавши назву PALIPEHUTU-FNL. Цю групу очолював Коссан Кабура. Політичне крило колишнього PALIPEHUTU було перейменовано на Партію визволення народу — Агакіза (англ. Party for the Liberation of People-Agakiza (PALIPE-Agakiza)). Цю партію очолив Етьєн Каратазі. За часів війни PALIPEHUTU була популярною серед жителів центральних районів Бурунді. PALIPEHUTU-FNL несе відповідальність за убивство папського нунція Майкла Кортні, випадки масових убивств у «Титанік Експрес» і Гатумбі. Останній інцидент призвів до проголошення PALIPEHUTU-FNL терористичною організацією. Однак, і з нею (щоправда, останньою з усіх) у вересні 2006 року уряд Бурунді підписав угоду про перемир'я. У Другій конголезькій війні PALIPEHUTU брала участь на боці армії ДРК, та Армії визволення Руанди проти регулярної армії Бурунді. Назва PALIPEHUTU була замінена на FNL у зв'язку з забороною на використання повоєнними політичними партіями Бурунді етнонімів у своїй назві.
Фронт національного визволення (фр. Front de Libération Nationale, FROLINA чи FLN) — малозначне угрупування хуту, яке одним із останніх пішло на припинення вогню.
Див. також
Примітки
- Part V: Recommendations — II. Genocide [ 16 липня 2009 у Wayback Machine.] International Commission of Inquiry for Burundi (7 травня 2011 року).
Посилання
- Burundi Civil War [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.], globalsecurity.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanska vijna v Burundi 21 zhovtnya 1993 serpen 2005 zbrojnij konflikt mizh etnichnimi grupami tutsi j hutu Konflikt spalahnuv pislya pershih u krayini z chasiv zdobuttya nezalezhnosti vid Belgiyi 1962 roku bagatopartijnih viboriv i formalno zavershivsya tilki pislya togo yak P yer Nkurunziza obijnyav posadu prezidenta u serpni 2005 roku U vijni zaginulo blizko 300 tisyach cholovik Gromadyanska vijna v Burundi Data 21 zhovtnya 1993 serpen 2005 roku Misce Burundi Rezultat Prezidentom stav hutu P yer Nkurunziza Storoni Hutu TutsiUreveNimecka Shidna AfrikaRuanda UrundiBurundiGromadyanska vijna v BurundiDruga kongolezka vijnaShidnoafrikanske spivtovaristvoHutuTutsiPortal Burundi pereglyanutiobgovoritiredaguvatiVitoki konfliktuPohodzhennya tutsi j hutu donini zalishayetsya nezrozumilim ale yevropejski kolonizatori spochatku nimci a potim i belgijci zakripili perevagu tutsi nad hutu yak u majnovomu tak i v politichnomu sensi Nadannya Burundi nezalezhnosti ne zminilo politichnoyi kartini Vzhe 1966 roku Mishel Michombero usunuv monarhiyu ta vstanoviv u Burundi prezidentsku respubliku a po suti vijskovu huntu Dali buli 25 rokiv pravlinnya vijskovih rezhimiv tutsi Ostannij iz vijskovih perevorotiv vidbuvsya 9 veresnya 1987 roku Jogo ocholiv major P yer Bujoya Namagayuchis rozpochati nacionalnij dialog Bujoya proviv nizku reform spryamovanih na znizhennya kontrolyu nad ZMI Ale zamist dialogu ci reformi zarodili sered hutu spodivannya na poslablennya j podalshe padinnya vladi tutsi sho prizvelo do zrostannya mizhetnichnoyi napruzhenosti Na pivnochi krayini stalos kilka lokalnih povstan hutu proti miscevih kerivnikiv tutsi pid chas yakih sotnyami virizalis miscevi tutsi Bujoya vidryadiv na pridushennya zakolotiv armiyu i vijska ubivali hutu tisyachami VijnaGenocid 1993 roku Za takih umov 27 chervnya 1993 roku v krayini bulo organizovano pershi bagatopartijni vibori Yih zvichajno vigrav hutu Melhior Ngeze Ndadajye predstavnik Frontu za demokratiyu v Burundi Front pour la Democratie au Burundi FRODEBU Ale vzhe 21 zhovtnya 1993 roku jogo vbili ekstremisti z chisla tutsi Strukturi Frontu za demokratiyu vidpovili napadami na tutsi Bulo vbito do 25 tisyach cholovik U vidpovid chastina burundijskoyi armiyi bagato soldativ buli tutsi j tutsi z chisla civilnih osib vidpovili napadami na hutu vklyuchayuchi civilne naselennya ubivshi priblizno stilki zh Razom nastupnogo roku na teritoriyi krayini bulo vbito vid 50 do 100 tisyach cholovik Piznishe OON ogolosila podiyi 1993 roku genocidom tutsi z boku hutu organizovanim yak derzhavoyu tak i grupami opolchenciv Zagibel Sipriyena Ntar yamiri Perevorot tutsi u sprobi zdijsnennya yakogo zaginuli Melhior Ngeze Ndadajye ta 6 chleniv uryadu zreshtoyu provalivsya i parlament v yakomu dominuvav Front za demokratiyu 5 lyutogo 1994 roku obrav novim prezidentom Sipriyena Ntar yamiru Prote 6 kvitnya 1994 roku na pidloti do aerodromu Kigali zaznav katastrofi litak na bortu yakogo perebuvali chleni delegaciyi yaki povertalis iz Tanzaniyi z mizhnarodnoyi zustrichi z uregulyuvannya konfliktu mizh tutsi j hutu na teritoriyi Ruandi j Burundi Sered nih buli Sipriyen Ntar yamira ta prezident Ruandi Zhuvenal Gab yarimana Za odniyeyu z versij litak bulo zbito i predstavniki hutu zvinuvatili v comu svoyih oponentiv z chisla tutsi Naslidkom ciyeyi tragediyi stav genocid u Ruandi yakij prizviv do she bilshoyi hvili ubivstv tutsi v Burundi Shopravda vidbuvalis ne organizovani ubivstva yak u susidnij krayini a tilki zavorushennya Spiker parlamentu Silvestr Ntibantunganya yakij z 6 kvitnya vikonuvav posadu prezidenta za dva dni otrimav prezidentski povnovazhennya na chotiririchnij period prote realno zalishavsya prezidentom tilki do zhovtnya 1994 roku Situaciya v krayini prodovzhuvala zagostryuvatis osoblivo z poyavoyu tisyach ruandijskih bizhenciv Pislya perevorotu 1996 roku Nezvazhayuchi na zavorushennya politichna sistema z prezidentom hutu j armiyeyu z tutsi zberigalas do 1996 roku koli P yer Bujoya usunuv chergovogo prezidenta v rezultati vijskovogo perevorotu 20 lipnya 1996 roku bojoviki hutu ubili 300 tutsi 5 sichnya 1997 soldati tutsi ubili 126 bizhenciv hutu Tilki 1998 roku Bujoya ta parlament v yakomu vse she dominuvali hutu domovilis pro prijnyattya perehidnoyi konstituciyi krayini i Bujoya zmig oficijno stati prezidentom 15 chervnya 1998 roku pochalis mirni peremovini Odnak vijna trivala 2000 roku v Tanzaniyi za poserednictva Nelsona Mandeli prohodili peremovini shodo peremir ya v Burundi Yih rezultatom stalo stvorennya perehidnogo uryadu v yakomu posti prezidenta j vice prezidenta zajmali zminyuyuchi odin odnogo kozhni 18 misyaciv predstavniki hutu j tutsi Ale zgodi bulo dosyagnuto tilki mizh uryadom i troma povstanskimi grupami tutsi Dva ugrupuvannya hutu ne brali uchast u peremovinah ta vidmovilis viznati domovlenosti Mirni peremovini sho trivali z 1998 roku bulo pripineno 30 listopada 2000 roku praktichno bez prosuvan 28 grudnya bojoviki hutu vlashtuvali riznyu v avtobusi Titanik Ekspres sho kursuvav z Kigali Zaginulo 20 tutsi ta britanska piddana Sharlotta Vilson 18 kvitnya 2001 roku provalilas chergova sproba perevorotu 9 listopada 2001 roku stalos vikradennya 300 uchniv koledzhu 25 grudnya 2001 roku ugrupuvannya hutu sho vidmovilis vstupati do mirnih peremovin bezuspishno atakuvali armijski pidrozdili Zaginulo 500 bojovikiv Zreshtoyu bilsh zapekli boyi trivali kilka misyaciv 9 veresnya 2002 roku v v rezultati boyiv mizh armiyeyu ta povstancyami z Nacionalnogo kongresu za oboronu demokratiyi Vijsk za oboronu demokratiyi angl National Council for the Defense of Democracy Forces for the Defense of Democracy FDD fr Conseil National Pour la Defense de la Democratie Forces pour la Defense de la Democratie NCDD FDD bulo vbito do 267 bezzbrojnih civilnih osib Prezidentstvo Ndajyizejye V lipni 2003 roku ataka povstanciv na stolicyu krayini misto Buzhumbura prizvela do zagibeli 300 cholovik She 15 tisyach stali bizhencyami Togo zh misyacya prezident Bujoya peredav vladu hutu Dometyenu Ndajyizejye V listopadi 2003 roku na samiti afrikanskih lideriv u Tanzaniyi ostannij pidpisav ugodu pro peremir ya z najbilshim ugrupuvannyam povstanciv hutu Nacionalnim kongresom za oboronu demokratiyi Vijskami za oboronu demokratiyi angl National Council for the Defense of Democracy Forces for the Defense of Democracy FDD Za ciyeyu ugodoyu Vijska za oboronu demokratiyi stavali politichnoyu partiyeyu a bojovikiv bulo virisheno integruvati v armiyu 29 grudnya 2003 roku buv ubitij papskij nuncij v Burundi arhiyepiskop Majkl Kortni U grudni 2004 roku inshe ugrupuvannya povstanciv hutu Sili nacionalnogo vizvolennya angl Forces of National Liberation FNL vzyalo na sebe vidpovidalnist za vbivstvo 160 kongolezkih tutsi v tabori bizhenciv OON Gatumba na teritoriyi Burundi poblizu kordonu z DRK Rada Bezpeki OON zasudila masove ubivstvo pidkreslivshi sho bilshist ubitih zhinki j diti Poslancyu OON u Burundi bulo nakazano rozsliduvati zlochin i cej krok vidznachiv vtruchannya OON do gromadyanskoyi vijni v Burundi sho zrostalo U grudni 2004 roku oonivski ta uryadovi sili pochali rozzbroyennya tisyach burundijskih soldat i kolishnih bojovikiv Mirnij proces i zavershennya vijni U sichni 2005 roku prezident pidpisav zakon pro stvorennya novoyi nacionalnoyi armiyi z vijskovih sil tutsi ta bojovikiv majzhe vsih ugrupuvan hutu Pid chas pershogo 1994 roku voleviyavlennya gromadyan bula shvalena nova konstituciya krayini A v lipni vidbulis parlamentski vibori Yih vigrala FDD Za kilka misyaciv novij dvopalatnij parlament obidvi palati yakogo perebuvali pid kontrolem hutu obrav prezidentom krayini predstavnika FDD P yera Nkurunzizu 15 kvitnya 2006 roku bulo skasovano komendantsku godinu sho diyala u nichnij chas iz 1993 roku Zreshtoyu v Tanzaniyi bulo pidpisano ugodu z ostannim z ugrupuvan hutu Silami nacionalnogo vizvolennya angl Forces of National Liberation FNL Prote v seredini kvitnya 2008 roku zagoni FNL obstrilyali stolicyu Burundi Zaginulo 33 osobi Osnovni siliFront za demokratiyu v Burundi Partiya Front za demokratiyu v Burundi angl Front for Democracy in Burundi FRODEBU fr Front pour la Democratie au Burundi FRODEBU progresivna liva partiya sformovana 1986 roku pribichnikami Melhiora Ndadajye z chisla chleniv marksistskoyi Robitnichoyi partiyi Burundi angl Burundi Worker s Party fr Parti des travailleurs du Burundi Ostannyu bulo zasnovano v serpni 1979 roku vona spiralas na bizhenciv z Burundi yaki perebuvali na teritoriyi Ruandi Melhior Ndadajye buv odnim z yiyi providnih lideriv FRODEBU stala legalnoyu politichnoyu partiyeyu tilki 1992 roku Ye konsultativnim chlenom Socinternu Nacionalnij kongres za oboronu demokratiyi Vijska za oboronu demokratiyi Nacionalnij kongres za oboronu demokratiyi Vijska za oboronu demokratiyi angl National Council for the Defense of Democracy Forces for the Defense of Democracy NCDD FDD fr Conseil National Pour la Defense de la Democratie Forces pour la Defense de la Democratie CNDD FDD najbilsh vplivove povstanske ugrupuvannya chasiv gromadyanskoyi vijni sho stalo providnoyu politichnoyu partiyeyu krayini Zasnovana 1994 roku Skladalas iz politichnogo krila NCDD i zbrojnogo ugrupuvannya FDD U politichnomu krili dominuvali intelektuali hutu z pivdennogo regionu Bururi pid provodom Leonarda Nyangomi U vijskovomu krili buli bojoviki zibrani z usiyeyi krayini Ce prizvelo do rozpadu ugrupuvannya 2001 roku U zhovtni 2001 roku vseredini ugrupuvannya vidbulas borotba za vladu frakciya P yera Nkurunzizi yaka nalichuvala 10 12 tisyach bojovikiv usunula lidera bojovogo krila Zhana Bosko Ndajyikengurukijye za yakim pishli tilki 5000 zbrojnih chleniv FDD V rezultati ostanni pidpisali ugodu pro peremir ya z uryadom u zhovtni 2002 roku ta zagalom doderzhuvalis jogo A ugrupuvannya Nkurunzizi uklalo peremir ya tilki u grudni 2002 roku j tilki dlya proformi prodovzhivshi zbrojnu borotbu U sichni 2005 roku pid chas oficijnoyi ceremoniyi CNDD FDD bula zareyestrovana yak politichna partiya Na viborah 4 lipnya 2005 vona otrimala blizko 60 80 golosiv sho dozvolilo yij obirati novogo prezidenta I 19 serpnya 2005 roku na bezalternativnih viborah do parlamentu lider CNDD FDD P yer Nkurunziza buv obranij prezidentom Burundi Sili nacionalnogo vizvolennya Sili nacionalnogo vizvolennya angl Forces of National Liberation FNL abo Nacionalni sili vizvolennya angl National Forces of Liberation fr Forces nationales de liberation FNL abo poperednya nazva Partiya vizvolennya narodu hutu angl Party for the Liberation of the Hutu People fr Parti pour la liberation du peuple hutu PALIPEHUTU povstanske ugrupuvannya hutu FNL na choli z Agatonom Rvazoyu buli pervinno yiyi vijskovim krilom natomist politichne ocholyuvav Zhan Bosko Sindajyigaya PALIPEHUTU bula zasnovana 1980 roku v Tanzaniyi v seredovishi bizhenciv z Burundi yaki perehovuvalis vid represij uryadu tutsi Progoloshuyuchi princip zbrojnoyi borotbi politichne ugrupuvannya 1985 roku stvorila u svoyemu skladi FNL 1990 roku z PALIPEHUTU vidilivsya Front nacionalnogo vizvolennya FROLINA a 1991 vidkololos zbrojne krilo otrimavshi nazvu PALIPEHUTU FNL Cyu grupu ocholyuvav Kossan Kabura Politichne krilo kolishnogo PALIPEHUTU bulo perejmenovano na Partiyu vizvolennya narodu Agakiza angl Party for the Liberation of People Agakiza PALIPE Agakiza Cyu partiyu ocholiv Etyen Karatazi Za chasiv vijni PALIPEHUTU bula populyarnoyu sered zhiteliv centralnih rajoniv Burundi PALIPEHUTU FNL nese vidpovidalnist za ubivstvo papskogo nunciya Majkla Kortni vipadki masovih ubivstv u Titanik Ekspres i Gatumbi Ostannij incident prizviv do progoloshennya PALIPEHUTU FNL teroristichnoyu organizaciyeyu Odnak i z neyu shopravda ostannoyu z usih u veresni 2006 roku uryad Burundi pidpisav ugodu pro peremir ya U Drugij kongolezkij vijni PALIPEHUTU brala uchast na boci armiyi DRK ta Armiyi vizvolennya Ruandi proti regulyarnoyi armiyi Burundi Nazva PALIPEHUTU bula zaminena na FNL u zv yazku z zaboronoyu na vikoristannya povoyennimi politichnimi partiyami Burundi etnonimiv u svoyij nazvi Front nacionalnogo vizvolennya fr Front de Liberation Nationale FROLINA chi FLN maloznachne ugrupuvannya hutu yake odnim iz ostannih pishlo na pripinennya vognyu Div takozhProtesti v Burundi 2015 PrimitkiPart V Recommendations II Genocide 16 lipnya 2009 u Wayback Machine International Commission of Inquiry for Burundi 7 travnya 2011 roku PosilannyaBurundi Civil War 29 grudnya 2017 u Wayback Machine globalsecurity org