www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грицишин Володимир Омелянович Володимир Омелянович Грицишин нар 23 квітня 1953 Могильниця нині Нова Могильниця Тернопіль

Грицишин Володимир Омелянович

Володимир Омелянович Грицишин (нар. 23 квітня 1953, Могильниця, (нині — Нова Могильниця) Тернопільського районуТернопільська область) — міський голова Сєвєродонецька, що на Луганщині в 1994—2010 роках. Переобирався громадянами міста чотири рази.

Грицишин Володимир Омелянович
Народився 23 квітня 1953(1953-04-23) (70 років)
Могильниця (нині — Нова Могильниця), Тернопільська обл., УРСР
Громадянство українське
Національність українець
Місце проживання Сєвєродонецьк, Луганська обл., Україна
Діяльність політик
Alma mater Харківський політехнічний інститут
Посада міський голова Сєвєродонецька
Термін 1994—2010
Наступник Валентин Казаков
Партія безпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі»
Медаль «За жертовність і любов до України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грицишин.

Біографічні відомості ред.

Народився 23 квітня 1953, Могильниця, (нині — Нова Могильниця Тернопільського району) Тернопільська область. В дитинстві і юності жив у Сумській області.

Отримав вищу освіту, закінчивши в 1976 році Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «Технологія неорганічних речовин». Один із учнів всесвітньо відомого вченого, академіка В. І. Атрощенка. Після завершення навчання, як один з кращих випускників інституту, був запрошений на роботу до Сєвєродонецького виробничого об'єднання «Азот», в цех аміаку, де пропрацював з 1976 до 1993 і пройшов кар'єрний шлях до заступника начальника цеху.

1979 року був призваний до лав радянської армії. Служив у залізничних військах, брав участь у будівництві Байкало-Амурської магістралі.

Після армії повернувся до Сєвєродонецького виробничого об'єднання «Азот». За часи роботи на підприємстві В. О. Грицишиним було створено 8 винаходів, 6 з яких було втілено у виробництво. Ним було також запропоновано і впроваджено багато раціоналізаторських пропозицій. Відзначений нагрудним знаком «Винахідник СРСР».

З 1994 до 2010 — міський голова Сєвєродонецька.

У 2001 році закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Кандидат економічних наук (2004).

Знак почесного громадянина міста Єленя Ґура, виданий Грицишину В.О.

Почесний громадянин міста Єленя Ґура, Польща (2008).

7 червня 2011 року назначений виконувачем обов'язки директора Сєвєродонецької ТЕЦ.

З 2014 року очолював ТОВ «Таун-сервис» (Сєвєродонецький водоканал).

2014 — після звільнення Сєвєродонецька від проросійських терористів, на прохання голови Луганської облдержадміністрації Г. Москаля, став його заступником і займався питаннями життєзабезпечення громадян підконтрольної Україні частини Луганської області. За цю роботу нагороджений Почесною відзнакою «За розвиток регіону» на підставі розпорядження голови Луганської облдержадміністрації Г.Г. Москаля.

З 2015 року — пенсіонер.

Політична діяльність ред.

За часів перебування на посаді міського голови Сєвєродонецька В.О. Грицишин приділяв основну увагу житлово-комунальній сфері. На здивування і незадоволення луганських чиновників В.О. Грицишиним на баланс міста були взяті водоканал та теплозабезпечуючі підприємства. Наступними кроками стало будівництво теплового та каналізаційного колектору, ремонти житлового фонду та приведення у належний стан автодоріг. Місто активно будувалося, що значно зменшило черги на житло. За часів його роботи побудовано Свято-Христо-Різдвяний Собор, створені можливості для розвитку малого та середнього бізнесу, завдяки чому в місто прийшли підприємці з інших міст і регіонів — відкрилися великі торговельні центри та супермаркети, ремонтні та сервісні підприємства, збільшена та обладнана площа ринків. Велика увага приділялася розвитку культури та спорту — підтримувалося функціонування безкоштовних спортивних секцій для дітей та молоді, діяльність ВК «Сєвєродончанка», залучалися спонсори для проведення культурно-розважальних програм, що проводилися на площі в центрі міста на різноманітні свята. В місті регулярно проходили європейські чемпіонати по волейболу та великому тенісу.

З 90-х років ХХ ст. В.О. Грицишин відкрито виступав, як прихильник національно-патріотичних сил.

На виборах 2010 року посів друге місце, поступившись регіоналу Валентину Казакову.

Під час окупації міста проросійськими терористами у 2014 році В.О. Грицишин був весь час на робочому місці (директор ТОВ «Таун-сервис»), керував ремонтними та відновлювальними роботами з забезпечення міста водою.

2015 рік — Володимир Грицишин знову балотувався на пост міського голови. Вийшов у другий тур. Набрав 37,62% (9433) голосів при явці виборців всього 26,8%.

Нагороди ред.

Державні ордени

  • Орден «За заслуги» І ступеня (11.04.2008).
  • Орден «За заслуги» ІІ ступеня (21.08.2004).
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (04.08.1998).

Церковні ордени

  • Орден «Різдва Христова» І ступеня (2001).
  • Орден «Різдва Христова» ІІ ступеня (2000).
  • Орден святих преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських (1999).
  • Орден святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня.
  • Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня.
  • Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня.
  • Орден преподобного Нестора-Літописця І ступеня (2011).
  • Орден преподобного Нестора-Літописця ІІ ступеня.
  • Орден «Святий Дмитро Солунський» IV ступеня.
  • Орден «Ярослава Мудрого».
  • Орден «1020-річчя Хрещення Київської Русі».
  • Орден «Покрова Пресвятої Богородиці».
  • Орден «Георгія Победоносця».

Козацькі нагороди

  • Орден Міжнародного союзу козацтва «Віра. Честь. Слава» ІІІ ступеня.
  • Орден «Козацька слава» ІІ ступеня (16.04.2004).
  • Орден Міжнародного союзу козацтва «Вірність козацьким традиціям» (15.11.2006. №31).
  • Орден «За патріотизм» І ступеня (28.10.2006).
  • Орден Українського козацтва «Віра» IV ступеня.

Медалі

  • Медаль «За трудову доблесть» (04.04.1981).
  • Медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі» (14.10.1983).
  • Медаль «15 років збройним силам України».
  • Медаль «Захисник Вітчизни»
  • Медаль «Успіння Пресвятої Богородиці» (28.08.2006).
  • Медаль «Незалежність України» (11.04.2004).
  • Медаль «10 років Харківського Собору».
  • Медаль «За заслуги» І ступеня.
  • Медаль «За заслуги» ІІ ступеня.
  • Медаль «За заслуги» ІІІ ступеня.
  • Медаль Української спілки ветеранів Афганістану «За громадську мужність» (11.02.2004).
  • Медаль "За жертовність і любов до України" (09.07.2015).

Нагрудні знаки

  • Нагрудний знак «Винахідник СРСР».
  • Нагрудний знак «Відмінник освіти України».
  • Нагрудний знак «За заслуги перед містом».
  • Знак пошани Управління МВС України в Луганській області ІІ ступеня.
  • Нагрудний знак «Асоціація міст України».
  • Нагрудний знак «За мужність та любов до Вітчизни».
  • Нагрудний знак Міністра оборони України.
  • Почесна відзнака «За розвиток регіону» (24.05.2015).
  • Почесна відзнака «За вільну Луганщину» захисникам, волонтерам і патріотам Луганщини (22 липня 2019 р.).

Почесні грамоти

  • Почесна грамота ЦК ВЛКСМ
  • Почесна Грамота Верховної Ради України (24.05.2004. № 567).
  • Почесна Грамота Кабінету міністрів України «Народна шана».

Пам’ятні годинники

  • Нагороджений пам’ятним годинником від Президента України Л.Д. Кучми.
  • Нагороджений пам’ятним годинником від Голови Верховної Ради В.М. Литвина.

Примітки ред.

  1. ↑ Юрий ЯСЕНЕВ. . КП в Украине (російською). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. 
  2. Тихомиров, М. М., ред. (2009). Випускники харківських вузів. Харків. с. 54–55. ISBN 978-966-96531-5-4. 
  3. ↑ . Сєвєродонецьк онлайн (російською). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. 
  4. . Восточный Вариант (російською). Архів оригіналу за 10 лютого 2019. 
  5. Грицишин, Володимир (2004). Організаційно-економічне забезпечення управління підприємствами соціально-економічної інфраструктури міста. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. (українською). Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. с. 24. 
  6. Міська Рада Єленя Ґура (8.07.2008). Ухвала №251/32/2008. "В справі признання титулу "Почесний громадянин міста Єленя Ґура" (польською). 
  7. Грицишин возвращается на Северодонецкую ТЭЦ [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ . Северодонецк. Инфо. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. 
  9. . Укррудпром (українською). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. 
  10. (російською). Архів оригіналу за 2 березня 2019. 
  11. . Северодонецк онлайн. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. 
  12. . Деловая Столица (російською). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. 


Це незавершена стаття про українського політика чи політикиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volodimir Omelyanovich Gricishin nar 23 kvitnya 1953 Mogilnicya nini Nova Mogilnicya Ternopilskogo rajonuTernopilska oblast miskij golova Syevyerodonecka sho na Luganshini v 1994 2010 rokah Pereobiravsya gromadyanami mista chotiri razi Gricishin Volodimir OmelyanovichNarodivsya 23 kvitnya 1953 1953 04 23 70 rokiv Mogilnicya nini Nova Mogilnicya Ternopilska obl URSRGromadyanstvo ukrayinskeNacionalnist ukrayinecMisce prozhivannya Syevyerodoneck Luganska obl UkrayinaDiyalnist politikAlma mater Harkivskij politehnichnij institutPosada miskij golova SyevyerodoneckaTermin 1994 2010Nastupnik Valentin KazakovPartiya bezpartijnijNagorodi Orden Za zaslugi I stupenyaOrden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenyaMedal Za trudovu doblest Medal Za budivnictvo Bajkalo Amurskoyi magistrali Medal Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gricishin Zmist 1 Biografichni vidomosti 2 Politichna diyalnist 3 Nagorodi 4 PrimitkiBiografichni vidomosti red Narodivsya 23 kvitnya 1953 Mogilnicya nini Nova Mogilnicya Ternopilskogo rajonu Ternopilska oblast V ditinstvi i yunosti zhiv u Sumskij oblasti 1 Otrimav vishu osvitu zakinchivshi v 1976 roci Harkivskij politehnichnij institut za specialnistyu Tehnologiya neorganichnih rechovin Odin iz uchniv vsesvitno vidomogo vchenogo akademika V I Atroshenka 2 Pislya zavershennya navchannya yak odin z krashih vipusknikiv institutu buv zaproshenij na robotu do Syevyerodoneckogo virobnichogo ob yednannya Azot v ceh amiaku de propracyuvav z 1976 do 1993 i projshov kar yernij shlyah do zastupnika nachalnika cehu 1979 roku buv prizvanij do lav radyanskoyi armiyi Sluzhiv u zaliznichnih vijskah brav uchast u budivnictvi Bajkalo Amurskoyi magistrali 3 Pislya armiyi povernuvsya do Syevyerodoneckogo virobnichogo ob yednannya Azot Za chasi roboti na pidpriyemstvi V O Gricishinim bulo stvoreno 8 vinahodiv 6 z yakih bulo vtileno u virobnictvo 3 Nim bulo takozh zaproponovano i vprovadzheno bagato racionalizatorskih propozicij Vidznachenij nagrudnim znakom Vinahidnik SRSR Z 1994 do 2010 miskij golova Syevyerodonecka 4 U 2001 roci zakinchiv Ukrayinsku akademiyu zovnishnoyi torgivli za specialnistyu menedzhment zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti 1 Kandidat ekonomichnih nauk 2004 5 nbsp Znak pochesnogo gromadyanina mista Yelenya Gura vidanij Gricishinu V O Pochesnij gromadyanin mista Yelenya Gura Polsha 2008 6 7 chervnya 2011 roku naznachenij vikonuvachem obov yazki direktora Syevyerodoneckoyi TEC 7 Z 2014 roku ocholyuvav TOV Taun servis Syevyerodoneckij vodokanal 8 2014 pislya zvilnennya Syevyerodonecka vid prorosijskih teroristiv na prohannya golovi Luganskoyi oblderzhadministraciyi G Moskalya stav jogo zastupnikom i zajmavsya pitannyami zhittyezabezpechennya gromadyan pidkontrolnoyi Ukrayini chastini Luganskoyi oblasti 8 Za cyu robotu nagorodzhenij Pochesnoyu vidznakoyu Za rozvitok regionu na pidstavi rozporyadzhennya golovi Luganskoyi oblderzhadministraciyi G G Moskalya Z 2015 roku pensioner Politichna diyalnist red Za chasiv perebuvannya na posadi miskogo golovi Syevyerodonecka V O Gricishin pridilyav osnovnu uvagu zhitlovo komunalnij sferi Na zdivuvannya i nezadovolennya luganskih chinovnikiv V O Gricishinim na balans mista buli vzyati vodokanal ta teplozabezpechuyuchi pidpriyemstva 9 Nastupnimi krokami stalo budivnictvo teplovogo ta kanalizacijnogo kolektoru remonti zhitlovogo fondu ta privedennya u nalezhnij stan avtodorig Misto aktivno buduvalosya 1 sho znachno zmenshilo chergi na zhitlo Za chasiv jogo roboti pobudovano Svyato Hristo Rizdvyanij Sobor 1 stvoreni mozhlivosti dlya rozvitku malogo ta serednogo biznesu zavdyaki chomu v misto prijshli pidpriyemci z inshih mist i regioniv vidkrilisya veliki torgovelni centri ta supermarketi remontni ta servisni pidpriyemstva zbilshena ta obladnana plosha rinkiv Velika uvaga pridilyalasya rozvitku kulturi ta sportu pidtrimuvalosya funkcionuvannya bezkoshtovnih sportivnih sekcij dlya ditej ta molodi diyalnist VK Syevyerodonchanka zaluchalisya sponsori dlya provedennya kulturno rozvazhalnih program sho provodilisya na ploshi v centri mista na riznomanitni svyata V misti regulyarno prohodili yevropejski chempionati po volejbolu ta velikomu tenisu Z 90 h rokiv HH st V O Gricishin vidkrito vistupav yak prihilnik nacionalno patriotichnih sil Na viborah 2010 roku posiv druge misce postupivshis regionalu Valentinu Kazakovu 10 Pid chas okupaciyi mista prorosijskimi teroristami u 2014 roci V O Gricishin buv ves chas na robochomu misci direktor TOV Taun servis keruvav remontnimi ta vidnovlyuvalnimi robotami z zabezpechennya mista vodoyu 8 2015 rik Volodimir Gricishin znovu balotuvavsya na post miskogo golovi 11 Vijshov u drugij tur Nabrav 37 62 9433 golosiv pri yavci viborciv vsogo 26 8 12 Nagorodi red Derzhavni ordeni Orden Za zaslugi I stupenya 11 04 2008 Orden Za zaslugi II stupenya 21 08 2004 Orden Za zaslugi III stupenya 04 08 1998 Cerkovni ordeni Orden Rizdva Hristova I stupenya 2001 Orden Rizdva Hristova II stupenya 2000 Orden svyatih prepodobnih Antoniya i Feodosiya Kiyevo Pecherskih 1999 Orden svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira I stupenya Orden svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira II stupenya Orden svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira III stupenya Orden prepodobnogo Nestora Litopiscya I stupenya 2011 Orden prepodobnogo Nestora Litopiscya II stupenya Orden Svyatij Dmitro Solunskij IV stupenya Orden Yaroslava Mudrogo Orden 1020 richchya Hreshennya Kiyivskoyi Rusi Orden Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Orden Georgiya Pobedonoscya Kozacki nagorodi Orden Mizhnarodnogo soyuzu kozactva Vira Chest Slava III stupenya Orden Kozacka slava II stupenya 16 04 2004 Orden Mizhnarodnogo soyuzu kozactva Virnist kozackim tradiciyam 15 11 2006 31 Orden Za patriotizm I stupenya 28 10 2006 Orden Ukrayinskogo kozactva Vira IV stupenya Medali Medal Za trudovu doblest 04 04 1981 Medal Za budivnictvo Bajkalo Amurskoyi magistrali 14 10 1983 Medal 15 rokiv zbrojnim silam Ukrayini Medal Zahisnik Vitchizni Medal Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 28 08 2006 Medal Nezalezhnist Ukrayini 11 04 2004 Medal 10 rokiv Harkivskogo Soboru Medal Za zaslugi I stupenya Medal Za zaslugi II stupenya Medal Za zaslugi III stupenya Medal Ukrayinskoyi spilki veteraniv Afganistanu Za gromadsku muzhnist 11 02 2004 Medal Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini 09 07 2015 Nagrudni znaki Nagrudnij znak Vinahidnik SRSR Nagrudnij znak Vidminnik osviti Ukrayini Nagrudnij znak Za zaslugi pered mistom Znak poshani Upravlinnya MVS Ukrayini v Luganskij oblasti II stupenya Nagrudnij znak Asociaciya mist Ukrayini Nagrudnij znak Za muzhnist ta lyubov do Vitchizni Nagrudnij znak Ministra oboroni Ukrayini Pochesna vidznaka Za rozvitok regionu 24 05 2015 Pochesna vidznaka Za vilnu Luganshinu zahisnikam volonteram i patriotam Luganshini 22 lipnya 2019 r Pochesni gramoti Pochesna gramota CK VLKSM Pochesna Gramota Verhovnoyi Radi Ukrayini 24 05 2004 567 Pochesna Gramota Kabinetu ministriv Ukrayini Narodna shana Pam yatni godinniki Nagorodzhenij pam yatnim godinnikom vid Prezidenta Ukrayini L D Kuchmi Nagorodzhenij pam yatnim godinnikom vid Golovi Verhovnoyi Radi V M Litvina Primitki red a b v g Yurij YaSENEV Gorodskoj golova Severodonecka Vladimir GRICIShIN Samoj glavnoj nagradoj schitayu ponimanie i blagodarnost lyudej KP v Ukraine rosijskoyu Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Tihomirov M M red 2009 Vipuskniki harkivskih vuziv Harkiv s 54 55 ISBN 978 966 96531 5 4 a b Vladimir Gricishin Avtobiografiya Syevyerodoneck onlajn rosijskoyu Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Vladimir Emelyanovich Gricishin Vostochnyj Variant rosijskoyu Arhiv originalu za 10 lyutogo 2019 Gricishin Volodimir 2004 Organizacijno ekonomichne zabezpechennya upravlinnya pidpriyemstvami socialno ekonomichnoyi infrastrukturi mista Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata ekonomichnih nauk ukrayinskoyu Lugansk Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet imeni Volodimira Dalya Ministerstva osviti i nauki Ukrayini s 24 Miska Rada Yelenya Gura 8 07 2008 Uhvala 251 32 2008 V spravi priznannya titulu Pochesnij gromadyanin mista Yelenya Gura polskoyu accessdate vimagaye url dovidka Gricishin vozvrashaetsya na Severodoneckuyu TEC Arhivovano 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros a b v Intervyu s Vladimirom Gricishinym Severodoneck Info Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Chislo zvira Ukrrudprom ukrayinskoyu Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Na vyborah v Severodonecke pobedil dejstvuyushij mer Kazakov rosijskoyu Arhiv originalu za 2 bereznya 2019 Mestnye vybory 2015 Gorod Severodoneck Severodoneck onlajn Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Gorod ostalsya pod vlastyu eks regionalov Delovaya Stolica rosijskoyu Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 nbsp Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gricishin Volodimir Omelyanovich amp oldid 39868201