Гринюк Володимир Володимирович (14 жовтня 1986, м. Ківерці, УРСР) — підполковник Збройних сил України, командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади. Герой України (2015), учасник російсько-української війни. Заступник голови СУВІАТО.
| Володимир Володимирович Гринюк | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Підполковник | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження | 14 жовтня 1986 (37 років) Ківерці, УРСР | |||||
| Військова служба | ||||||
| Приналежність | Україна | |||||
| Вид ЗС | Сухопутні війська | |||||
| Формування | ||||||
| Війни / битви | ||||||
| Командування | ||||||
| ||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
Життєпис Редагувати
Закінчив Луцький педагогічний коледж (2006). Відтоді проходив строкову службу в лавах Збройних сил України та навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові. Після здобуття вищої військової освіти служив у 30-й окремій механізованій бригаді 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, що дислокується у м. Звягель Житомирської області.
Російсько-українська війна Редагувати
Станом на початок 2015 року — капітан, командир механізованої роти механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.
10—11 лютого 2015 року під час зачистки населеного пункту Логвинове завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям офіцера штурмова група захопила частину населеного пункту, при цьому особисто Володимир Гринюк знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 бойовиків. Під час проведення операції отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом. Підпорядкований В.Гринюку підрозділ знищив велику кількість бронетехніки та живої сили незаконних збройних формувань.
Станом на жовтень 2017 року — заступник командира механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.
Станом на липень 2022 року — командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.
Звання Редагувати
- майор (19 жовтня 2017)
- підполковник (2022)
Нагороди і відзнаки Редагувати
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за виняткову мужність, героїзм і незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України
- Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022)
Президент України Петро Порошенко вручає Володимиру Гринюку нагородні атрибути звання Герой України - У Києві на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (проспект Повітрофлотський № 28) встановлено стелу з іменем Героя.
Примітки Редагувати
- ↑ Володимир Гринюк| Світлодарськ, що там білоруси та коли перелам у війні | Nova Ukraine (uk-UA). Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ Шушківський, А. І. (2022). Гринюк Володимир Володимирович (Ukrainian). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Президент України, 23.03.2015
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ Міністр оборони України Степан Полторак особисто вручив погони «майора» Герою України Володимиру Гринюку [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 19 жовтня 2017
- Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 166/2015 «Про присвоєння В.Гринюку звання Герой України»
- Гринюк Володимир Володимирович (14.10.1986). www.ukrgeroes.com.ua. Процитовано 17 липня 2023.
Посилання Редагувати
Інтерв'ю Володимира виданню Nova Ukraine в липні 2022 р.
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 151 23 березня 2015 | Наступник: |
| Порхун Олександр Володимирович | Коваленко Юрій Вікторович |