Ю́рій Ві́кторович Гринько́ (нар. 30 травня 1974 — пом. 23 грудня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Гринько Юрій Вікторович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 30 травня 1974 Білокуракине |
| Смерть | 23 грудня 2014 (40 років) Донецьк |
| Псевдо | «Очаків» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Національна гвардія |
| Формування | |
| Війни / битви | |
Життєпис ред.
1991 року закінчив Білокуракинську ЗОШ. Мешкав у Новоайдарі. Офіцер, розвідник-підривник, коригувальник. Служив у 73-му морському центрі спецпризначення в Очакові. На фронт пішов добровольцем, з червня 2014-го — доброволець штурмового загону «Купол» батальйону спецпризначення «Донбас». Учасник боїв за Іловайськ, прикривав відхід групи вогнем із кулемета.
Загинув 23 грудня 2014-го під час виконання бойового завдання в тилу терористів. Група розвідки числом три бійці потрапила в засідку в місцевості між Маріуполем та окупованим росіянами Новоазовськом — поблизу села Павлопіль. На той час завдання з корегування було виконане, група почала відхід, однак натрапила на «донскіх казаков». Тоді загинули В'ячеслав Жила, Юрій Гринько та Ігор Глєбов. У Книзі пам'яті зазначається місцем смерті Донецьк. Російська пропаганда використала документи загиблих вояків, видавши їх за ДРГ, що їздила по Донецьку з мінометом та обстрілювала позиції українських військових задля провокації. Також на російському телебаченні демонстрували тіла загиблих біля підбитої й згорілої легкової автівки.
Вважався зниклим безвісти, наприкінці 2016 року ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 23 грудня 2016 року похований у Новоайдарі з військовими почестями.
Залишились мати, дружина Наталія.
Нагороди та вшанування ред.
- Нагороджений «Іловайським Хрестом» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 23 грудня.
Примітки ред.
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 23 грудня на YouTube
Посилання ред.
- Гринько Юрій Вікторович [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Гринько Юрій Вікторович [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Герої не вмирають [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |