Гринчишин Максим Ігорович Макси м І горович Гринчи шин нар 12 травня 1979 19790512 Луцьк Волинська область Українська РС

1996 року закінчив луцьку середню школу № 9. З 1996 по 1997 рік навчався у Луцькому вищому професійному училищі будівництва і архітектури в групі № 32 за професією муляр–штукатур, у 1997—1998 продовжив навчання в училищі за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» в групі ВПУ-12.

Захоплювався гірським туризмом, був серед засновників туристичного клубу «Ми». На початку 2000-х кілька років прожив за кордоном, працював у Мілані в сфері ІТ. Вільно володів італійською мовою, завдяки чому у 2004 році допоміг чоловіку своєї зведеної сестри футболісту ФК «Шахтар» Анатолію Тимощуку у комунікації з керівництвом ФК «Мілан».

2009 року закінчив Луцький національний технічний університет, факультет будівництва та дизайну, за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Працював бригадиром на Луцькому спецкомбінаті.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 14 серпня 2014 року призваний за частковою мобілізацією Луцьким об'єднаним міським військовим комісаріатом. Пройшов двотижневі навчання у 184-му навчальному центрі в с. Старичі Яворівського району, після чого був направлений до 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква, Київська область. З 30 серпня виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України. В подальшому підписав контракт. Маючи звання молодшого лейтенанта, проходив службу на посаді командира зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону. Воював в районі Волновахи, Старогнатівки, обороняв Авдіївку.

Загинув 19 лютого 2017 року від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі міста Авдіївка.

Про Максима:

«Він був скурпульозною людиною. В нього не було такого, „совдепного“, байдужого відношення до будь-якої справи. Він хотів, щоб все було чітко і зроблено так, як має бути», — боєць 72-ї бригади Сергій Ліщук.

«Це була унікальна людина. Все, що він робив, він робив до кінця. Це був для мене хороший приклад самопожертви», — військовий капелан Мар'ян Михайлишин.

Похований 22 лютого на міському кладовищі Луцька в селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань.

Посмертно присвоєне військове звання лейтенанта.

Залишились мати Лариса Володимирівна Гринчишин, брат Дмитро Літушко, зведена сестра Надія Навроцька.

Нагороди Редагувати

Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті Редагувати

22 вересня 2017 року у Луцьку, на будівлі Луцького навчально-виховного комплексу № 9, встановлено та освячено пам'ятну дошку загиблому випускнику Максиму Гринчишину.

6 грудня 2017 року у приміщенні Луцького НТУ відкрили пам'ятні дошки загиблим випускникам університету Максиму Гринчишину, Олександру Войчуку та «айдарівцю» Олегу Твердохлібу.

Примітки Редагувати

Лучанин, який загинув в АТО, був і в горах справжнім Героєм [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинь», 21 лютого 2017
«Максим Гринчишин допомагав Толіку влаштуватися у європейський клуб», — агент Тимощука [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинь24», 22 лютого 2017
«Це була людина, глибину якої навряд хтось осягне»: у Луцьку відкрили меморіальну дошку загиблому воїну [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинь24», 22 вересня 2014
Луцьк зустрів тіло загиблого Максима Гринчишина [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Громадське. Волинь», 21 лютого 2017
Луцьк умився кривавими слізьми: містяни попрощалися із загиблим Максимом Гринчишиним [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Район. Луцьк», 22 лютого 2017
Як Луцьк прощався з Максимом Гринчишиним. ФОТО [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «ВолиньPost», 22 лютого 2017
В АТО загинув боєць з родини футболіста Тимощука [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 20 лютого 2017
Указ Президента України від 10 березня 2017 року № 58/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
Матері загиблого бійця вручили орден [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Район. Луцьк», 13 травня 2017
На приміщенні навчально-виховного комплексу № 9 відкрили меморіальну дошку Герою Максиму Гринчишину [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] Луцька міська рада, 22 вересня 2017
Відкриття меморіальної дошки [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт НВК № 9 м. Луцьк, 25 вересня 2015
Відкрили меморіальну дошку атовцю Максиму Гринчишину [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Район. Луцьк», 22 вересня 2017
Відкриття меморіальних дощок загиблим воїнам, які навчались у Луцькому НТУ [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Луцького НТУ, 7 грудня 2017

Джерела Редагувати

Гринчишин Максим Ігорович («Прометей») [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Вічна слава Героям! [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Луцького ВПУ будівництва і архітектури.
Друзі — у пам'ять про загиблого Героя Максима Гринчишина [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинські новини», 20 лютого 2017.
Друзі залишають слова співчуття на сторінці загиблого лучанина [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Район. Луцьк», 20 лютого 2017.
Ян Осока. Загиблі Герої лютого [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // «Цензор.нет», 9 березня 2017.

[1] Лучанин, який загинув в АТО, був і в горах справжнім Героєм [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинь», 21 лютого 2017

[2] «Максим Гринчишин допомагав Толіку влаштуватися у європейський клуб», — агент Тимощука [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинь24», 22 лютого 2017

[3] «Це була людина, глибину якої навряд хтось осягне»: у Луцьку відкрили меморіальну дошку загиблому воїну [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинь24», 22 вересня 2014

[4] Луцьк зустрів тіло загиблого Максима Гринчишина [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Громадське. Волинь», 21 лютого 2017

[5] Луцьк умився кривавими слізьми: містяни попрощалися із загиблим Максимом Гринчишиним [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Район. Луцьк», 22 лютого 2017

[6] Як Луцьк прощався з Максимом Гринчишиним. ФОТО [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «ВолиньPost», 22 лютого 2017

[7] В АТО загинув боєць з родини футболіста Тимощука [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua, 20 лютого 2017

[8] Указ Президента України від 10 березня 2017 року № 58/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

[9] Матері загиблого бійця вручили орден [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Район. Луцьк», 13 травня 2017

[10] На приміщенні навчально-виховного комплексу № 9 відкрили меморіальну дошку Герою Максиму Гринчишину [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] Луцька міська рада, 22 вересня 2017

[11] Відкриття меморіальної дошки [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт НВК № 9 м. Луцьк, 25 вересня 2015

[12] Відкрили меморіальну дошку атовцю Максиму Гринчишину [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Район. Луцьк», 22 вересня 2017

[13] Відкриття меморіальних дощок загиблим воїнам, які навчались у Луцькому НТУ [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Сайт Луцького НТУ, 7 грудня 2017